Постанова

від 11.06.2014 по справі 905/3751/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 905/3751/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Божок В.С.- головуючого, Костенко Т.Ф., Сибіги О.М. перевіривши матеріали касаційної скаргипублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.02.2014 у справігосподарського суду Донецької області за позовомприватного підприємства "Альгія" допублічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" простягнення 310 880,36 грн. за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства "Енергомашспецсталь" до приватного підприємства "Альгія" про стягнення збитків у розмірі 1 161 223, 89 грн. в судовому засіданні взяли участь представники: від позивача:не з'явились; від відповідача:Собченко М.В. - дов. №17/22 від 28.04.2014;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 13.09.2013 господарського суду Донецької області (суддя: Говорун О.В.) у задоволенні позовних вимог за первісним позовом відмовлено у повному обсязі, зустрічні позовні вимоги задоволенні у повному обсязі.

Стягнуто з ПП "Альгія" на користь ПАТ "Енергомашспецсталь" збитків у розмірі 1 161 223,89 грн., судовий збір у розмірі 23 224,48 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову ПП "Альгія" господарський суд Донецької області виходив з того, що позивач за первісним позовом не довів належними доказами виконання ним умов заявки ПАТ "Енергомашспецсталь" в частині надання необхідних документів для здійснення останнім оплати за отримані послуги, тобто строк виконання зобов'язання у ПАТ "Енергомашспецсталь" згідно ч.1 ст.530, ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України та умов узгодженої сторонами заявки №1 від 12.03.2012 не настав.

Задовольняючи зустрічний позов господарський суд першої інстанції виходив з того, що ПП "Альгія" не виконало в повному обсязі умов укладеного сторонами договору і узгодженої заявки та своєчасно не надало (не надіслало) ПАТ "Енергомашспецсталь" оригінали коносаментів, у зв'язку з чим останній порушив умови контрактів № С511З00019 від 25.10.2011, № С511З00020 від 25.10.2011, С511З00021 від 25.10.2011, укладених з компанією "UMP Trading SA". За претензію компанії "UMP Trading SA" він сплатив суму штрафу в розмірі 113' 001,54 Євро, що згідно курсу НБУ на момент оплати становило 1' 161' 223,89 грн.

Постановою від 12.02.2014 Донецького апеляційного господарського суду (судді: Татенко В.М. - головуючий, Зубченко І.В., Радіонова О.О.) рішення від 13.09.2013 господарського суду Донецької області скасовано. Прийнято нове рішення, яким позовні вимоги ПП "Альгія" задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Енергомашспецсталь" на користь ПП "Альгія" суму основного боргу 236 778, 00 грн.; інфляційні - 472, 84 грн.; 3% річних - 4 145, 24 грн.; пеню - 17 952, 43 грн.; на відшкодування витрат за сплаченим судовим збором за подання позову - 5 186,98 грн.; на відшкодування витрат за сплаченим судовим збором за подання апеляційної скарги - 14 205,74 грн.

Постанова мотивована тим, що в заявці сторони визначили лише пункт відправлення та кінцевий пункт доставки вантажу без чіткого визначення маршруту доставки. Враховуючи відсутність чітких вимог з боку ПАТ "Енергомашспецсталь" щодо маршруту перевезення, зважаючи на наявність можливих ускладнень з вивантаженням вантажу в порту "Nhava Sheva" ПП "Альгія" мало право, керуючись ч.1 ст.10 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність", самостійно визначити остаточний маршрут перевезення вантажу.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ПАТ "Енергомашспецсталь" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судом порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 526, 530, 532, 548, 549 Цивільного кодексу України; ст. 32 - 34, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу.

Господарськими судами встановлено, що 12.03.2012 ПП "Альгія" (експедитор) та ПАТ "Енергомашспецсталь" (клієнт) уклали договір № ALG190312 щодо надання транспортно-експедиційних послуг.

Предметом даного договору є взаємовідносини сторін з організації та забезпечення ПП "Альгія" від свого імені або імені ПАТ "Енергомашспецсталь", але в будь-якому випадку за винагороду, за рахунок, за дорученням та в інтересах останнього, комплексу робіт та послуг з метою доставки імпортних, експортних, транзитних небезпечних та, які не потребують особливих режимів зберігання генеральних вантажів товариства та його вантажів у 20-ти, 40-ка і вище 40-фунтів контейнерах стандартів ISO від міста вказаного товариством, до міста призначення, різними видами транспорту, за обумовленим маршрутом, включаючи організацію та забезпечення залежно від маршруту.

Вищевказаний договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 (включно).

Пунктами 3.1, 3.3 та 4.1 договору сторони передбачили, що ПП "Альгія" відповідно до інструкцій ПАТ "Енергомашспецсталь", на підставі доручення останнього та за погодженням з ним розробляє оптимальний маршрут конкретного перевезення вантажів/контейнерів із вантажем клієнта.

Завчасно повідомляє клієнта про список документів, необхідних для виконання своїх обов'язків за даним договором, які оформлюються та надаються за рахунок клієнта, у тому числі для додання до транспортних або товаросупроваджуючих документів та підтверджує їх отримання.

Експедитор організовує роботи з завантаження/вивантаження вантажу із судна у відповідності з дорученнями та інструкціями клієнта, правозастосовним правом та Зводу звичаїв кожного конкретного порту. Доручення клієнта вважаються невід'ємною частиною даного договору після підтвердження прийняття його до виконання експедитором.

За п.п. 5.7.1 та п.5.9 договору сторони визначили, що платежі за виконані послуги згідно умовам даного договору здійснюються шляхом банківського переказу коштів на рахунок експедитора після узгодженої кількості перевезень. Оплата за перевезення автомобільним транспортом та перевалку вантажу в портах здійснюється після підписання акту виконаних робіт, надання оригінала або копії накладної (CMR) з відміткою отримувача про приймання вантажу, коносаменту або штурманськими розписками, авіа накладної, завіреної печаткою експедитора. Строк оплати - 15 банківських днів від дати отримання вказаних документів від експедитора.

На протязі 10 робочих днів після виконання доручення експедитор надає клієнту по електронній почті копії документів: податкової накладної, акту приймання-передачі наданих послуг та звіту про понесені витрати, що підлягають відшкодуванню клієнтом з додаванням копій документів, які підтверджують факт транспортування вантажу, - накладних, ТТН, авіа накладні, CMR, коносаментів та інших транспортних документів. Оригінали перерахованих документів надсилаються поштою, або передаються кур'єром клієнту.

12.03.2013 сторонами на виконання умов договору погоджена договір - заявка №1 від 12.03.2012, відповідно до якої ПАТ "Енергомашспецсталь" доручає ПП "Альгія" здійснити перевезення визначеного у договорі-заявці вантажу та за визначеними умовами.

Даним договором-заявкою визначені маршрут перевезення: Оdessa - Mumbai та вартість транспортування: еквівалент 10 385 доларів США за курсом НБУ на день складання коносаменту (за один ротор). Дата відправки до 27.03.2012. Термін доставки не більше 35 днів з моменту відвантаження з порту.

Договором-заявкою також встановлені умови оплати, за якими клієнт гарантує оплату протягом 10-ти днів після отримання оригіналів коносаментів, рахунку, акту виконаних робіт та податкової накладної.

Статтею 2 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" визначено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного. Положення цього Закону поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.

Згідно ч.1 ст.10 та ч.2 ст.12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" експедитор має право: обирати або змінювати вид транспорту та маршрут перевезення, обирати або змінювати порядок перевезення вантажу, а також порядок виконання транспортно-експедиторських послуг, діючи в інтересах клієнта, згідно з відповідним договором транспортного експедирування; не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.

Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Господарським судом встановлено, що ПП "Альгія" в порушення умов договору змінило маршрут перевезення, визначений ПАТ "Енергомашспецсталь" у договорі-заявці, без погодження з ним.

Господарський суд також дійшов висновку, що позивач за первісним позовом не надав доказів неможливості прийняття вантажу в порту Mumbai та не довів обов'язку відповідача за первісним позовом перед відправленням вантажу надавати експедитору підтвердження вантажоодержувача готовності нести витрати та ризики з вивантаження вантажу в порту Mumbai, розмір додаткових витрат та їх оплату, а також необхідність відправлення вантажу в порт Colоmbo.

Відповідно ст.133 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що за договором морського перевезення вантажу перевізник або фрахтівник зобов'язується перевезти доручений йому відправником вантаж із порту відправлення в порт призначення і видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (одержувачу), а відправник або фрахтувальник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату (фрахт). Фрахтувальником і фрахтівником визнаються особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер).

Статтею 137 Кодексу торговельного мореплавства України встановлено, що після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов'язані видати відправнику коносамент, який є доказом приймання перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті.

Перевізник може видати інший, ніж коносамент, документ на підтвердження отримання вантажу для перевезення. Такий документ є першорядним доказом укладання договору морського перевезення і приймання перевізником вантажу, як його описано в цьому документі.

Коносамент складається на підставі підписаного відправником документа, в якому, зокрема, повинні міститися дані, зазначені в пунктах 4-8 статті 138 цього Кодексу.

Господарським судом також встановлено, що в порушення умов договору-заявки №1 від 12.03.2012, щодо строку відправки, вантаж завантажений 29.03.2012, тобто з затримкою.

Також господарським судом встановлено, що за коносаментами №ZIMUOSS120288, №ZIMUOSS120279, №ZIMUOSS120289 вантаж відправлений не до порту Mumbai, а в порт Colоmbo. В порт Mumbai вантаж прибув за коносаментом № VGL/MUM/TRI/213 від 12.05.2012 та одержаний вантажоодержувачем 16.08.2012 без підтвердження готовності нести витрати та ризики з вивантаження вантажу.

Як встановлено господарським судом, відповідач за первісним позовом неодноразово звертався до ПП "Альгія", щодо надання йому коносаментів або їх копій, а також докази надання йому оригіналів коносаментів, на що позивач за первісним позовом надав відповідь, що оригінали коносаментів за маршрутом Odessa-Colоmbo направлені кур'єром, а коносамент за маршрутом Colоmbo-Mumbai виданий вантажоодержувачу.

Згідно ч.1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно п.3.9 договору, експедитор згідно інструкцій клієнта організовує та контролює оформлення відвантажувальних документів на вантаж. Копії відвантажувальних документів на протязі 48 годин з моменту їх оформлення (виключаючи вихідні та святкові дні) висилаються клієнту електронною поштою або факсом. Оригінали відвантажувальних документів на протязі 48 годин з моменту їх оформлення (виключаючи вихідні та святкові дні) вручаються експедитором представнику клієнта або надсилаються кур'єрською поштою відповідно до інструкцій клієнта.

Господарський суд дійшов висновку, що оскільки заявкою-договором №1 від 12.03.2012 визначені умови оплати за транспортно-експедиційні послуги, зокрема відповідач за первісним позовом повинен провести оплату на протязі 10 днів після отримання оригіналів коносаментів, рахунку, акта виконаних робіт та податкової накладної, як це передбачено п. 3.9 договору, а ПП "Альгія" не надало доказів направлення та отримання зазначених документів ПАТ "Енергомашспецсталь", тому строк виконання зобов'язання відповідачем за первісним позовом не настав, і вимоги в частині стягнення 236 778, 00 грн. заборгованості та нарахованих на цю суму пені, інфляційних витрат та 3 % річних є необґрунтованими.

Отже, суд апеляційної інстанції безпідставно переклав обов'язок доказування обставин пов'язаних з надісланням документів на відповідача за первісним позовом, що суперечить вимогам ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до умов вищевказаного договору та договору-заявки позивач за первісним позовом взяв на себе зобов'язання надіслати необхідний пакет документів на підтвердження перевезення. Однак, виконання цього зобов'язання належними та допустимими доказами не доведено відповідно до вимог ст.34 Господарського процесуального кодексу України і Донецьким апеляційним господарським судом це не спростовано, а мотиви апеляційного господарського суду зводяться тільки до опосередкованого доведення обставин виконання цього зобов'язання.

Щодо зустрічних позовних вимог, то господарським судом встановлено, що 25.10.2011 ПАТ "Енергомашспецсталь" (продавець) та UMP Trading SA (покупець) уклали контракти купівлі-продажу №С511З00019, №С511З00020, С511З00021.

За умовами п. 6.1 вищевказаних контрактів, ПАТ "Енергомашспецсталь" після відвантаження продукції направляє експрес-поштою UMP Trading SA оригінали коносаментів.

Відповідно до п. 9.1. зазначених контрактів, у випадку не направлення оригіналів коносаментів на адресу UMP Trading SA протягом 10 днів з моменту відвантаження товару, відповідач за первісним позовом сплачує UMP Trading SA штраф у розмірі 30% від суми поставленого товару.

Внаслідок не направлення відповідачем за первісним позовом UMP Trading SA оригіналів коносаментів, останній 18.01.2013 надіслав претензію з проханням сплатити суму штрафу в розмірі 113001,54 євро.

Платіжними дорученнями №4941 від 10.07.2013 та №4940 від 10.07.2013 відповідач за первісним позовом сплатив штраф на вимогу UMP Trading SA у розмірі 113001,54 євро, що згідно курсу НБУ на момент оплати становило 1161223,89 грн.

Відповідно до ч.1-3 ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ч.1 ст.225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Частиною 2. ст. 623 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується.

Таким чином, відповідно до п.3.9. договору, експедитор або вручає представнику клієнта оригінали відвантажувальних документів на протязі 48 годин з моменту їх оформлення або надсилає кур'єрською поштою відповідно до інструкцій клієнта.

Господарський суд дійшов висновку, що позивач за первісним позовом порушив умови договору та не надав відповідачу за первісним позовом оригінали коносаментів, а відповідач за первісним позовом порушив договірні зобов'язання, внаслідок чого поніс збитки, які підлягають стягненню з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом.

Колегія суддів Вищого господарського суду, не погоджується з висновками Донецького апеляційного господарського суду, з наступних підстав.

Апеляційний господарський суд не спростував встановлених обставин не виконання зобов'язання передбаченого п. 3.9 договору.

Припущення суду апеляційної інстанції щодо усвідомлення позивачем зустрічним позовом можливості настання для нього негативних наслідків не ґрунтуються на чинному законодавстві та умовах договору та контрактів.

Висновки щодо дати надіслання та одержання оригіналів коносаментів не спростовують обставин порушення умов п. 3.9 договору.

Відповідно ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським судом Донецької області дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому рішення суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст.1115, п.6 ст.1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову від 12.02.2014 Донецького апеляційного господарського суду зі справи №905/3751/13 скасувати.

Рішення від 13.09.2013 господарського суду Донецької області зі справи №905/3751/13 залишити в силі.

Стягнути з ПП "Альгія" на користь ПАТ "Енергомашспецсталь" 14 205, 72 грн. судового збору за перегляд справи в касаційному порядку.

Доручити господарському суду Донецької області видати відповідні накази з урахуванням положень ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий В.С. Божок

Судді Т.Ф. Костенко

О.М. Сибіга