Постанова

від 12.06.2014 по справі 910/16021/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 року Справа № 910/16021/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк І.Вовка, С.Могил розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" в особі комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська теплоелектроцентраль" на постановувід 11.03.2014 Київського апеляційного господарського суду у справі№ 910/16021/13 за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" в особі комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська теплоелектроцентраль" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингове експертне підприємство "Газнафтопроект" пророзірвання договору № 26 від 16.10.2012 та повернення авансу у сумі 28 313,60 грн В судове засідання прибули представники: позивачаНовик О.В. (дов. від 17.10.2013 № 161), відповідачаДейнеко П.В. (дов. від 10.12.2013) Заслухавши суддю-доповідача - Є. Борденюк , пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" в особі комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська теплоелектроцентраль" звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інжинірингове експертне підприємство "Газнафтопроект" про розірвання договору № 26 від 16.10.2012 та повернення авансу у сумі 28 313,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані наступним.

16.10.2012 між Комунальним Енергогенеруючим підрозділом "Чернігівська теплоелектроцентраль" ТОВ Фірми "ТехНова" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інжинірингове експертне підприємство "Газнафтопроект" (виконавець) укладений договір № 26 на виконання робочого проекту реконструкції вузла обліку витрат природного газу (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робочого проекту реконструкції вузла обліку витрат природного газу на ГРП КЕП "Чернігівська теплоелектроцентраль" згідно з вимогами міжнародного стандарту "Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини й газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв" ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5:2009, та реєстрування в Укрметртестстандарсті, Держпромнагляді, Держпотребстандарті України, місцевих організаціях, які відповідають за газопостачання та вимірювання витрати спожитого природного газу.

Тобто, предметом Договору є створення виконавцем на користь замовника цілісного науково-технічного продукту інтелектуальної власності, який складається з двох невід'ємних складників: виконання безпосередньо проекту та проходження цим проектом обов'язкової дозвільної процедури, що має визначати якість та правильність виконання проекту виконавцем та можливість його практичного втілення.

Вказані складові є невіддільними одна від одної та не можуть розглядатись окремо, оскільки підставою для укладення Договору безпосередньо з виконавцем є заявлена ним здатність реалізувати саме повний/цілісний комплекс робіт з підготовки вказаного науково-технічного продукту та подальшої передачі його замовнику.

Пунктом 2.1 Договору сторони встановили, що за виконані роботи замовник сплачує виконавцю згідно з протоколом договірної ціни 35 392,00 грн, з оплатою 80 % суми у вигляді авансу у розмірі 28 313,60 грн. Решта суми у розмірі 7 078,40 грн сплачується після підписання акту виконаних робіт.

Згідно з п. 3.1 Договору, строк виконання робіт становить 45 діб з моменту отримання коштів.

Замовник виконав свою частину зобов'язань за Договором, перерахувавши аванс виконавцю 23.10.2012 відповідно до умов Договору на підставі наданого виконавцем рахунку та згідно з платіжним дорученням. Жодних листів, повідомлень чи претензій щодо неможливості виконати проект у вказаний термін від виконавця на адресу замовника не направлялось.

Натомість, 27.06.2013 на адресу позивача направлений лист ПАТ "Чернігівгаз", в якому позивачу повідомлялось, що проект відповідача не відповідає технічним умовам Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" в особі комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська теплоелектроцентраль", Технічним вимогам ПАТ "Чернігівгаз" і не може бути прийнятий як робочий.

До моменту укладення Договору виконавець не повідомляв замовника про можливі ризики, що можуть виникнути при погодженні проекту та призводити до зміни строків виконання або його невиконання виконавцем, також ці ризики не обумовлені Договором. Крім того, виконавець не направляв жодних листів на адресу замовника щодо відстрочення виконання ним Договору.

Враховуючи зазначене, після укладення Договору всі ризики, пов'язані з виконанням/погодженням проекту несе саме виконавець.

26.06.2013 на адресу виконавця направлений лист з доданою до нього Додатковою угодою № 1 про розірвання Договору та повернення авансу.

05.08.2013 замовник отримав відповідь виконавця, в якій відповідач на пропозицію розірвати договір жодним чином не відреагував, а повернути аванс відмовився, зазначивши, що витратив отриманні кошти, натомість, запропонував "виключити понесені ним затрати з отриманого авансу" вказуючи, що з перерахованого авансу витратив 21 503,47 грн.

Крім того, відповідач вказав, що між ним та замовником підписаний акт приймання робіт за жовтень-грудень 2012 року на суму перерахованого авансу (28 313, 60 грн).

Вказаний аргумент відповідача щодо підписаного акту (як доказу виконаних робіт) не може бути прийнятий до уваги, оскільки: в п. 4.1 Договору передбачено, що порядок здавання і приймання робіт, а саме: здавання виконавцем результатів виконаних робіт. Тобто, Договором передбачений єдиний акт приймання робіт, що може бути підписаний сторонами лише після завершення повного обсягу робіт виконавцем. Часткове прийняття виконання проекту та/або часткове прийняття робіт замовником, вказаним Договором не передбачене, додаткових угод до Договору про можливість часткового прийняття робіт за вказаним Договором сторони не укладали; не передбачено Договором і часткову (поетапну) оплату виконаних робіт.

Замовник не може самостійно визначити об'єм, якість, та етап виконання робіт до погодження проекту в дозвільних органах згідно з Договором. Саме визначені умовами Договору дозвільні організації дають оцінку проекту, визначають відповідність підготовленого проекту нормам законодавства та технічним вимогам та надають згоду на втілення проекту. І лише за умови узгодження його всіма вказаними дозвільними інстанціями можливо визначити проект як такий, що відповідає нормативним вимогам до якості та виконаний в повному обсязі.

В зв'язку з тим, що замовник до цього часу не отримав погоджений дозвільними органами проект від виконавця, визначений п.1.1 Договору, через тривале прострочення виконання зобов'язання виконавцем, немає підстав вважати, що таке зобов'язання взагалі може бути ним виконане. За таких умов потреба в продовженні Договору у позивача відпала.

Тривала затримка виконання зобов'язання виконавцем призводить до зриву графіку реконструкції об'єкту, щодо якого створювався проект. Затримка проведення ремонту вказаного об'єкту ставить під загрозу своєчасність початку опалювального періоду в м. Чернігові у зв'язку з неможливістю подачі газу на теплогенеруючі котли ТЕЦ, та як наслідок - створює ризики значних збитків для замовника.

А тому, замовник був змушений невідкладно вирішувати питання про інший спосіб та залучення інших осіб для виконання такого проекту, що вже породжує для замовника не передбачені збитки.

Отже, з посиланням на зазначене вище, позивач наголошує на тому, що, враховуючи істотне порушення Договору відповідачем та очевидність невиконання такого Договору в подальшому, наявні підстави розірвати Договір № 26 від 16.10.2012 та зобов'язати відповідача повернути позивачу суму отриманого ним авансу, яким останній користується безпідставно.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 (суддя Н. Зеленіна) позов задоволений у повному обсязі з огляду на наступне.

Положеннями Договору не передбачене приймання лише частини виконаних робіт, а умовами розрахунків між сторонами не встановлений порядок оплати частини виконаних робіт.

А тому, наданий відповідачем акт № 1, на який останній посилається, як на доказ витрачення ним суми авансу, а отже як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми авансу, не спростовує позовних вимоги в цій частині.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, враховуючи зазначене, місцевий господарський суд визнав доводи позовної заяви обґрунтованими та дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 (колегія суддів: С. Дикунська, Г. Жук, Н. Коршун) рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 скасоване в частині стягнення 28 313,60 грн авансу, прийняте в цій частині нове рішення, який у позові відмовлено. В решті - рішення залишене без зміни.

Постанова мотивована наступним.

Відповідачем не в повному обсязі виконані зобов'язання зі створення робочого проекту за умовами Договору, а висновок місцевого господарського суду про те, що на час розгляду справи позивача фактично позбавлено того, на що він розраховував при укладенні Договору, відтак Договір підлягає розірванню, є правильним.

Разом з тим, неправильним є висновок місцевого господарського суду щодо наслідків розірвання Договору та стягнення з відповідача авансу на підставі ст.1212 ЦК України, з огляду на те, що до правовідносин, які стосуються правових наслідків розірвання договору застосовуються положення ст.653 ЦК України, згідно з якими сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний в зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору. Таких вимог суду не заявлено, а повернення авансу не є вимогою про відшкодування збитків.

А тому, з урахуванням зазначеного вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що рішення місцевого господарського суду в частині стягнення з відповідача 28 313,60 грн авансу є незаконним й таким, що підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції при ухвалені оскаржуваного судового рішення норм права, просить постанову скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення 28 313,60 грн, та залишити рішення місцевого господарського суду без зміни.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що рішення та постанову слід скасувати, а справу передати на новий розгляд, виходячи з такого.

Між сторонами у справі укладений договір на виконання робочого проекту реконструкцій вузла обліку витрат природного газу. Умовами договору передбачений також обов'язок виконавця (відповідача) погодити проект з дозвільними установами.

Так як розроблений робочий проект не погоджений з усіма дозвільними установами у строки, визначені договором, позивач вважає зазначену обставину істотним порушенням умов договору, що є підставою для його розірвання та повернення коштів.

Водночас, укладений між сторонами договір є договором підряду на проведення проектних робіт, що регулюється параграфом 4 глави 61 ЦК України, яким, зокрема, передбачена відповідальність підрядника за недоліки документації та робіт (ст. 891 ЦК України). Так у разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлене договором або законом.

Обов'язок виконавця з проведення реєстрації робочого проекту в установах, передбачений умовами договору, є правовідношенням з договору доручення, яке регулюється ст. ст. 1000-1010 ЦК України.

Ухвалюючи судові рішення, судами попередніх інстанцій неправильно визначена юридична оцінка встановлених обставин справи, що призвело до передчасних висновків, покладених у підстави ухвалення рішень.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова" в особі комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська теплоелектроцентраль" задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 19.11.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

С. Могил