Рішення

від 13.03.2015 по справі 910/16021/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2015Справа №910/16021/13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТехНова» в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль» До Третя особа,Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингове експертне підприємство «Газнафтопроект» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Чернігівгаз» Пророзірвання договору № 26 від 13.10.2012 р. та повернення авансу у сумі 28 313,60 грн. Колегія суддів у складі: суддя Спичак О.М. (головуючий)

суддя Босий В.П.

суддя Бондарчук В.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Новик О.В. - дов. № 161 від 17.10.2013 року; Дробишева О.В. - дов. № 69 від 21.05.2014 р.

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Корнєва О.В. - дов. 18/109 від 14.01.2014 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду м. Києва знаходилась справа № 910/16021/13 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «ТехНова» в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірінгове експертне підприємство «Газнафтопроект» про розірвання договору № 26 від 13.10.2012 року та повернення авансу у сумі 28 313,60 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.11.2013 р. у справі №910/16021/13 позов задоволено повністю: розірвано договір № 26 на виконання робочого проекту реконструкції вузла обліку витрат природного газу на ГРП КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» згідно до вимог міжнародного стандарту «Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини й газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв» ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5:2009, укладений 16.10.2012 р. між Комунальним енергогенеруючим підрозділом «Чернігівська теплоелектроцентраль» Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «ТехНова» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інжинірингове експертне підприємство «Газнафтопроект»; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингове експертне підприємство «Газнафтопроект» на користь Комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ Фірми «ТехНова» 28 313,60 грн. авансу та 1720,50 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. вказане рішення скасовано в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інжинірингове експертне підприємство «Газнафтопроект» на користь Комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ Фірми «ТехНова» 28 313,60 грн. авансу та прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2014 р. у справі № 910/16021/13 рішення господарського суду міста Києва від 19.11.2013 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.03.2014 р. скасовано, а справу №910/16021/13 передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно автоматичного розподілу справ від 19.06.2014 року, справу № 910/16021/13 було передано на розгляд судді Бойку Р.В.

Ухвалою суду від 13.06.2014 року справу № 910/16021/13 суддею Бойком Р.В. прийнято до свого провадження.

Ухвалою суду від 09.10.2014 року зупинено провадження по справі до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

Ухвалою суду від 09.10.2014 року на підставі пункту 1 частини 2 статті 79 ГПК України зупинено провадження по справі № 910/16021/13 для проведення комплексної судової експертизи Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз, матеріали справи направлені на адресу експертної установи.

27.11.2014 року матеріали справи № 910/16021/13 повернуто до Господарського суду м. Києва без виконання експертизи, у зв'язку з відсутністю в Київському науково-дослідному інституті судових експертиз фахівців зі спеціальними знаннями в галузі проектування, монтажу, ремонту, технічного обслуговування, експлуатації, модернізації та реконструкції вузлів обліку витрат природного газу, а також відповідної проектно-лабораторної бази.

Згідно автоматичного розподілу справ від 27.11.2014 року, у зв'язку з припиненням повноважень щодо здійснення правосуддя у судді Бойка Р.В., справу № 910/13021/13 було передано на розгляд судді Спичаку О.М.

Ухвалою суду від 01.12.2014 р. справу № 910/16021/13 прийнято до свого провадження колегією суддів, провадження у даній справі поновлено та розгляд справи призначено на 15.12.2014 р.

Учасники судового процесу у судове засідання 15.12.2014 р. не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2014 р. у справі № 910/16021/13 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Незалежному інституту судових експертиз (04212, м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 21, корпус 3, офіс 7).

04.02.2015 року матеріали справи № 910/16021/13 повернуто до Господарського суду м. Києва без виконання експертизи, у зв'язку з відсутністю станом на 02.02.2015 р. оплати за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Згідно частини 3 статті 79 ГПК України господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.

Враховуючи викладене, ухвалою суду від 09.02.2015 року поновлено провадження у справі № 910/16021/13 та призначено її розгляд на 16.02.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 16.02.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд відклав розгляд справи до 13.03.2015 р.

Представник позивача 12.03.2015 р. через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі відповідно до яких просив суд стягнути з відповідача 28 313,60 грн. збитків, а в судовому засіданні 13.03.2015 р. представники позивача надають усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

Представник третьої особи надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 року «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 13.03.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2012 р. між Комунальним Енергогенеруючим підрозділом «Чернігівська теплоелектроцентраль» ТОВ Фірми «ТехНова» (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інжинірингово експертне підприємство «ГАЗНАФТОПРОЕКТ» (надалі - відповідач, виконавець) було укладено договір № 26 на виконання робочого проекту реконструкції вузла обліку витрат природного газу на ГРП КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» згідно до вимог міжнародного стандарту «Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини й газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв» ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5:2009 (надалі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з виконання робочого проекту реконструкції вузла обліку витрат природного газу на ГРП КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» згідно до вимог міжнародного стандарту «Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини й газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв» ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5:2009, та реєстрування в Укрметртестстандарті, Держпромнагляді, Держпотребстандарті України, місцевих організаціях, які відповідають за газопостачання та вимірювання витрати спожитого природного газу.

Пунктом 2.1. договору сторони встановили, що за виконані роботи замовник сплачує виконавцю згідно з протоколом договірної ціни 35 392,00 грн., з оплатою 80 % суми у вигляді авансу у розмірі 28 313,60 грн. Решта суми у розмірі 7 078,40 грн. сплачується після підписання акту виконаних робіт.

Згідно з п. п. 3., 3.1., 3.2. договору, строк виконання робіт становить 45 діб з моменту отримання коштів. Строки виконання робіт можуть змінюватися за таких обставин: у випадку затримки Замовником перерахування грошей; появи додаткових робіт; форс-мажорні обставини. Рішення про перегляд терміну виконання робіт оформлюється додатковою угодою.

З матеріалів справи вбачається, що замовник виконав свою частину зобов'язань за договором, перерахувавши 23.10.2012 р. виконавцю авансу розмірі 28 313,60 грн. відповідно до умов договору на підставі наданого виконавцем рахунку та згідно з платіжним дорученням.

Таким чином, враховуючи строки виконання робіт передбачені пунктом 3.1. договору, виконавець мав провести роботи до 07 грудня 2012 р. та надати для підписання відповідно до п. 4.1 договору акт здавання-приймання виконаних робіт та зареєстрований у Укрметртестстандарті, Держпромнагляді, Держпотребстандарті України, місцевих організаціях Робочий проект.

Жодних листів, повідомлень чи претензій щодо неможливості виконати проект у вказаний термін від виконавця на адресу замовника не направлялось.

Натомість, 27.06.2013 на адресу позивача направлений лист ПАТ «Чернігівгаз», в якому позивачу повідомлялось, що проект відповідача не відповідає технічним умовам Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль», Технічним вимогам ПАТ «Чернігівгаз» і не може бути прийнятий як робочий.

До моменту укладення договору виконавець не повідомляв замовника про можливі ризики, що можуть виникнути при погодженні проекту та призводити до зміни строків виконання або його невиконання виконавцем, також ці ризики не обумовлені договором. Також виконавець не направляв жодних листів на адресу замовника щодо відстрочення виконання ним договору.

Враховуючи зазначене, позивач вважає, що після укладення договору всі ризики, пов'язані з виконанням/погодженням проекту несе саме виконавець.

Оскільки відповідачем не були виконані умови договору, то 26.06.2013 р. позивачем на адресу виконавця направлений лист з доданою до нього додатковою угодою № 1 про розірвання договору та повернення авансу.

05.08.2013 замовник отримав відповідь виконавця, в якій відповідач на пропозицію розірвати договір жодним чином не відреагував, а повернути аванс відмовився, зазначивши, що витратив отриманні кошти, натомість, запропонував «виключити понесені ним затрати з отриманого авансу»вказуючи, що з перерахованого авансу витратив 21 503,47 грн.

Крім того, відповідач вказав, що між ним та замовником підписаний акт приймання робіт за жовтень-грудень 2012 року на суму перерахованого авансу (28 313, 60 грн.).

За твердженням позивача, тривала затримка виконання зобов'язання виконавцем призводила до зриву графіку реконструкції об'єкту, щодо якого створювався проект. Затримка проведення ремонту вказаного об'єкту ставила під загрозу своєчасність початку опалювального періоду в м. Чернігові. Враховуючи вищезазначене, замовник був змушений невідкладно вирішувати питання про інший спосіб та залучив інших осіб для виконання такого проекту, що створило для замовника не передбачені збитки.

Отже, з посиланням на зазначене вище, позивач наголошував на тому, що, враховуючи істотне порушення договору відповідачем та очевидність невиконання такого договору в подальшому, потреба в продовженні договору у позивача відпала, у зв'язку з чим наявні підстави для застосування положень частини 3 статті 651 Цивільного кодексу України щодо відмови замовника від договору та право вимагати відшкодування понесених збитків у розмірі 28 313,60 грн.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, враховуючи подані уточнення позовних вимог, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингово-експертне підприємство «Газнафтопроект» 28 313,60 грн. збитків, які виникли у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 26 від 16.10.2012 р.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, наполягає на належному виконанні умов договору, посилаючись на підписання сторонами акта приймання робіт за жовтень-грудень 2012 року на суму перерахованого авансу у розмірі 28 313, 60 грн. Таким чином, підстави для стягнення з нього збитків відсутні.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва № 910/16021/13 від 19.11.2013 р. і постанову Київського апеляційного господарського суду № 910/16021/13 від 11.03.2014 р. та направляючи справу на новий розгляд, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 12.06.2014 р. виходив із того, що судами попередніх інстанцій неправильно визначена юридична оцінка обставин справи, зокрема неправильним є висновок місцевого господарського суд щодо наслідків розірвання договору та стягнення з відповідача авансу на підставі статті 1212 ЦК України. У зв'язку з цим, Вищий господарський суд України звернув увагу на те, що при новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене, більш ретельно з'ясувати всі обставини, зокрема, стосовно того, що укладений між сторонами договір є договором підряду на проведення проектних робіт, що регулюється параграфом 4 глави 61 Цивільного кодексу України з елементами договору доручення, який регулюється ст. ст. 1000-1010 ЦК України.

Згідно статті 111 12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Виконуючи вказівки Вищого господарського суду України, які містяться у постанові від 12.06.2014 р., при новому розгляді даної справи судом було встановлено наступне.

З умов п. 1.1. договору вбачається, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт з виконання робочого проекту реконструкції вузла обліку витрат природного газу на ГРП КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» згідно до вимог міжнародного стандарту «Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини й газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв» ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5:2009, та реєстрування в Укрметртестстандарті, Держпромнагляді, Держпотребстандарті України, місцевих організаціях, які відповідають за газопостачання та вимірювання витрати спожитого природного газу.

Тобто, предметом договору є створення виконавцем на користь замовника цілісного науково-технічного продукту інтелектуальної власності, який складається з двох невід'ємних складників: виконання безпосередньо проекту та проходження цим проектом обов'язкової дозвільної процедури, що має визначати якість та правильність виконання проекту виконавцем та можливість його практичного втілення.

Вказані складові є невіддільними одна від одної та не можуть розглядатись окремо, оскільки підставою для укладення договору безпосередньо з виконавцем є заявлена ним здатність реалізувати саме повний/цілісний комплекс робіт з підготовки вказаного науково-технічного продукту та подальшої передачі його замовнику.

Таким чином, укладений між сторонами договір є договором підряду на проведення проектних робіт, що регулюється параграфом 4 глави 61 Цивільного кодексу України, з елементами договору доручення, яке регулюється ст. ст. 1000-1010 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 статті 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Також, відповідно до п.п. 1-3 ч. 1 статті 890 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язаний виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором; погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування; передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Умовами статті 891 Цивільного кодексу України встановлено, що підрядник відповідає за недоліки проектно-кошторисної документації та пошукових робіт, включаючи недоліки, виявлені згодом у ході будівництва, а також у процесі експлуатації об'єкта, створеного на основі виконаної проектно-кошторисної документації і результатів пошукових робіт.

У разі виявлення недоліків у проектно-кошторисній документації або в пошукових роботах підрядник на вимогу замовника зобов'язаний безоплатно переробити проектно-кошторисну документацію або здійснити необхідні додаткові пошукові роботи, а також відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обов'язок виконавця з проведення реєстрації робочого проекту в установах, передбачений умовами договору, є правовідношенням з договору доручення, яке регулюється ст. ст. 1000-1010 ЦК України.

Умовами п. 2 статті 1009 Цивільного кодексу України встановлено, що відмова довірителя від договору доручення не є підставою для відшкодування збитків, завданих повіреному припиненням договору, крім випадку припинення договору, за яким повірений виступав як комерційний представник.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідно до п. 2.1. договору замовник виконав свої зобов'язання 23.10.2012 р. перерахувавши на адресу виконавця аванс за виконані роботи у розмірі 28 313,60 грн.

Згідно пункту 3.1. договору, строк виконання робіт становить 45 діб з моменту оплати, отже виконавець мав провести роботи до 07.12.2012 р. та надати для підписання відповідно до п. 4.1 договору акт здавання-приймання виконаних робіт та зареєстрований в Укрметртестстандарті, Держпромнагляді, Держпотребстандарті України, місцевих організаціях Робочий проект.

Разом з тим, всупереч умов договору, виконавцем не надано, а ні Робочого проекту, а ні акту здавання-приймання.

Також виконавцем не направлялись повідомлення, листи тощо про неможливість виконати робочий проект вчасно та з пропозицією про перегляд термінів виконання робіт відповідно до п. 3.2. договору.

Крім того, з наявних в матеріалах справи документів вбачається, що виконавець почав погодження робочого проекту з державними органами лише після спливу строку його виконання - 11.02.2013 р. (договір з Держгірпромнагляд про надання послуг).

Крім того, з листа ПАТ «Чернігівгаз» позивачу стало відомо, що проект відповідача не відповідає технічним умовам Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «ТехНова» в особі Комунального енергогенеруючого підрозділу «Чернігівська теплоелектроцентраль», Технічним вимогам ПАТ «Чернігівгаз» і не може бути прийнятий як робочий.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань за договором № 26 від 16.10.2012 р. на виконання робочого проекту реконструкції вузла обліку витрат природного газу на ГРП КЕП «Чернігівська теплоелектроцентраль» згідно до вимог міжнародного стандарту «Метрологія. Вимірювання витрати та кількості рідини й газу із застосуванням стандартних звужувальних пристроїв» ДСТУ ГОСТ 8.586.1-5:2009 (надалі - договір).

Судом не приймаються заперечення відповідача стосовно підписаного акту (як доказу виконаних робіт), оскільки в п. 4.1 договору передбачено порядок здавання і приймання робіт, а саме - здавання виконавцем результатів виконаних робіт. Тобто, договором передбачений єдиний акт приймання робіт, що може бути підписаний сторонами лише після завершення повного обсягу робіт виконавцем. Часткове прийняття виконання проекту та/або часткове прийняття робіт замовником, вказаним договором не передбачене, додаткових угод до договору про можливість часткового прийняття робіт за вказаним договором сторони не укладали; не передбачено договором і часткову (поетапну) оплату виконаних робіт.

А тому, наданий відповідачем акт № 1, на який останній посилається, як на доказ витрачення суми авансу, а отже як на підставу для відмови у задоволенні позовних вимог в частині стягнення збитків, не спростовує позовних вимог в цій частині.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

У відповідності з ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п.п. 4, 5 статті 653 Цивільного кодексу України, сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Враховуючи те, що умовами договору було передбачено виконання робіт до 07.12.2012 р. та внаслідок тривалого невиконання відповідачем своїх зобов'язань з розробки проекту, замовник 26.06.2013 р. направив на адресу виконавця лист за № 16/2009 про розірвання договору, у зв'язку з чим останній є припиненим на підставі ч.3 ст. 653 Цивільного кодексу України.

Статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Пунктом 1 статті 225 ЦК України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, зокрема наявність протиправної поведінки, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Тривала затримка виконавцем у виконанні свого зобов'язання відповідачем могла призвести до зриву графіку реконструкції, та до затримки проведення ремонту комерційного вузла обліку споживання природного газу Чернігівської ТЕЦ та ставило під загрозу своєчасність початку опалювального сезону в м. Чернігові, у зв'язку з чим позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «Ді-пром» було укладено договір підряду № 1-1-07/39-13 від 04.07.2013 р. щодо виконання робочого проекту з реконструкції вузла обліку витрат природного газу на ГРП КЕП «ЧнТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова».

Оскільки позивачем не отримано від відповідача послуги на яку він розраховував при укладенні договору № 26 від 13.10.2012 року, то аванс у розмірі 28 313,60 грн. без отримання послуг є реальними збитками, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інжинірингово експертне підприємство «ГАЗНАФТОПРОЕКТ» (місцезнаходження: 01039, м. Київ, пров. Деміївський, 7, кв. 26; код ЄДРПОУ 32658047) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТехНова» (місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 38, кв. 36, код ЄДРПОУ 24100060) 28 313 (двадцять вісім тисяч триста тринадцять) грн. 60 коп. збитків та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

18.03.2015

Колегія суддів у складі:

Суддя Спичак О.М. (головуючий)

Суддя Босий В.П.

Суддя Бондарчук В.В.