Ухвала

від 27.05.2014 по справі 2270/6132/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2014 року м. Київ К/9991/96156/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Голубєвої Г.К.

Кошіля В.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року

та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року

у справі № 2270/6132/11

за позовом Старокостянтинівського міжрайонного прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області

до Кооперативного підприємства «Райкоопринкторг» Старокостянтинівського районного споживчого товариства

про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Старокостянтинівський міжрайонний прокурор Хмельницької області в інтересах держави в особі Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області (далі - Старокостянтинівський міжрайонний прокурор Хмельницької області в інтересах держави в особі Старокостянтинівської ОДПІ Хмельницької області; позивач) звернувся до суду з позовом до Кооперативного підприємства «Райкоопринкторг» Старокостянтинівського районного споживчого товариства (далі - КП «Райкоопринкторг» Старокостянтинівського РСТ; відповідач), в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив стягнути з відповідача податковий борг з ринкового збору за грудень 2010 року в розмірі 9 709,36 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року, в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, Старокостянтинівська ОДПІ Хмельницької області оскаржила їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ставиться питання про скасування постанови Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року, ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року та прийняття нового рішення про повне задоволення адміністративного позову.

В запереченні на касаційну скаргу відповідач просить відмовити в її задоволенні, а постановлені у справі судові рішення залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Пунктами 1.2, 1.3 статті 1 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) визначено, що податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковим боргом (недоїмкою) є податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону № 2181-III передбачено, що податкові декларації за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків) подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до частини 1 статті 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення заборгованості, предметом доказування у даній справі мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, встановлення факту її сплати в добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

А відтак, з огляду на встановлену судовими інстанціями обставину щодо остаточного погашення КП «Райкоопринкторг» Старокостянтинівського РСТ станом на 17 січня 2011 року самостійно визначеної суми ринкового збору за грудень 2010 року, що засвідчується наявними в матеріалах адміністративної справи платіжними дорученнями, висновок судових інстанцій про відсутність в розглядуваній ситуації правових підстав для задоволення позову слід визнати правильним.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області відхилити, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Голубєва Г.К.

Кошіль В.В.