Ухвала

від 29.05.2014 по справі 2а-7/11

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2014 року м. Київ К/800/55073/13

Колегія суддів

Вищого адміністративного суду України в складі:

суддів: Васильченко Н.В., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

провівши попередній розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у справі № 2а-7/11 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Управління земельних ресурсів м.Дніпропетровська, ТОВ Юридична агенція «АКТІО», орган самоорганізації населення «Будинковий комітет будинків № 17 і № 23 по вул.Фучика, та № 1 по вул.8 Березня», про визнання рішень нечинними та їх скасування, -

в с т а н о в и л а:

У грудні 2008 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Управління земельних ресурсів м.Дніпропетровська, ТОВ Юридична агенція «Актіо», орган самоорганізації населення «Будинковий комітет будинків № 17 і № 23 по вул.Фучика, та № 1 по вул.8 Березня», в якому просила, із урахуванням уточнень позовних вимог, визнати протиправними та скасувати скасування рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.02 р. № 252/4, від 16.02.05 р. № 150/25, від 23.12.2005р № 173/32 та від 25.02.2009р № 162/43 про передачу земельної ділянки по вул. 8 Березня, 1, 3 - вул. Фучика, 19, 23 в оренду ТОВ ЮА «Актіо»

Постановою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2011 року частково задоволено позов ОСОБА_1, з урахуванням його змін і доповнень та скасовано Рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 р. № 252/4 та від 23.12.2005 р. № 173/32 з підстав їх прийняття без урахування спеціальних нормативних вимог, з порушенням прав та інтересів позивачки і інших мешканців будинків прилеглих до земельної ділянки, що надана третій особи під забудову. В решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 щодо скасування рішень Дніпропетровської міської ради від 05.11.2002 року № 252/4 та від 23.12.2005 року № 173/32, та прийнято в цій частині нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог про скасування рішень Дніпропетровської міської ради від 05.11.2002 року № 252/4 та від 23.12.2005 року № 173/32 - відмовлено. В частині відмови у задоволені решти позовних вимог ОСОБА_1 - постанову Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2011 року залишено без змін.

Не погоджуючись з вказаним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1 звернулась до суду з касаційною скаргою, у якій просить його скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши в межах доводів касаційної скарги матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав до її задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 р. № 252/4, прийнятого на підставі розпорядження міського голови від 24.05.02 року № 430р "Про погодження Товариству з обмеженою відповідальністю юридичній агенції "Актіо" місця розташування житлових будинків з адміністративно-побутовими приміщеннями в районі вул. Фучика і вул. 8 Березня. (Жовтневий район)", листа-замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю Юридичної агенції "Актіо", висновку Головного архітектурно планувального управління міської ради від 13.09.02 року № 427 і за результатом розгляду проекту відведення земельної ділянки, міська рада затвердила проект відведення земельної ділянки, який складено ДП "Дніпропетровський міський центр державного земельного кадастру", площею 1,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:308:0010) та передано її Товариству з обмеженою відповідальністю Юридичній агенції "Актіо" в оренду строком на три роки для проектування та будівництва комплексу житлових будинків і будівель комерційного призначення по вул. Фучика в районі будинку № 23 для цільового використання землі (УКЦВЗ) і 13.2 (житлова забудова і комерційне використання), у тому числі: 0,1475 га - за рахунок земель, раніше наданих ТОВ Юридичній агенції "Актіо"; та 0,9178 га - за рахунок земель, не переданих у власність або користування, з визначенням орендної плати за користування земельною ділянкою у розмірі земельного податку, який обчислюється відповідно до вимог чинного законодавства.

На виконання зазначеного рішення міськради № 252/4, ТОВ ЮА «Актіо» замовлено у Головному архітектурно-планувальному управлінні міськради «містобудівельний паспорт», у спеціалізованій проектній організації, яка має ліцензію на проектування замовлено проектну документацію, погоджену з Головним архітектурно-планувальним управлінням міськради; одержано висновок державної землевпорядної експертизи № 607-Д від 30.10.2002 р., згідно з яким представлена документація відповідає вимогам чинного законодавства та нормативних документів після усунення зауважень викладених в п.3 цього висновку; укладено з міською радою в установленому порядку договір оренди земельної ділянки; згідно з п.3.10.1 рішення від 06.11.2002 р. № 252/4 перераховано у цільовий фонд міськради кошти на розвиток інженерної та соціальної інфраструктури міста, оформлено документи на право користування земельною ділянкою по фактичному розміщенню об'єкта, з реєстрацією договору оренди.

Виконання ТОВ ЮА «Актіо» та іншими відповідними органами, зазначеними у цьому рішенні, усіх умов зобов'язань та міськради - підтверджується фактом прийняття відповідачем рішення № 173/32 від 12.12.2005 року, яким на підставі листа ТОВ ЮА «Актіо», висновку ГоловАПУ міськради від 01.12.2005 року № 142, з урахуванням рішення міськради від 06.11.2002 року № 252/4, за результатом розгляду проекту відведення земельної ділянки і затвердженого рішенням міськради від 06.11.2002 року № 252/4, міськрада передала земельну ділянку площею 1,0651 га (кадастровий номер 1210100000:03:308:0010) в оренду строком на три роки ТОВ ЮА «Актіо» для проектування та будівництва комплексу житлових будинків і будівель комерційного призначення по вул. Фучика в районі будинку № 23 за рахунок земель раніше переданих ТОВ ЮА «Актіо».

Задовольняючи вимоги в частині скасування рішень Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 252/4 та № 173/32 від 12.12.2005 року, суд першої інстанції обґрунтував свої висновки на підставі висновку інженерно-технічної експертизи, у зв'язку з чим визнав, що вказаними рішення відповідача дійсно порушуються права позивачки і інших мешканців будинків по вул. 8 Березня 1, 3 - вул. Фучика, 19, 23 у м. Дніпропетровську.

Скасовуючи у вказаній частині рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що при прийнятті спірних рішень відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством, а також зауважив, що спірні рішення є виконаними в повній мірі всіма особами, яких вони стосуються, у зв'язку з чим підстави для їх скасування відсутні.

Колегія суддів підтримує таку позицію суду апеляційної інстанції, в тому числі, з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, э передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 5 Закону України "Про основи містобудування" визначено, що при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені: розробка містобудівної документації, проектів конкретних об'єктів згідно з вихідними даними на проектування, з дотриманням державних стандартів, норм і правил, регіональних та місцевих правил забудови; розміщення й будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів, а стаття 17 цього Закону зазначає, що містобудівна документація є основною для вирішення питань про вибір, вилучення (викуп), надання у власність чи користування земель для містобудівних потреб.

Вищенаведені обставини вказують на те, що під час прийняття спірних рішень відповідачем враховано вимоги зазначеної норми.

Згідно із ст.3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 12 Розділу X "Перехідні положення" Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.

Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин є виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад.

Повноваження Дніпропетровської міської ради у галузі земельних відносин визначено у ст.9 Земельного кодексу України, до яких, зокрема, належать: розпорядження землями територіальної громади міста; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно із статтями 38 і 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови, до яких належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування, здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Частинами 1, 3 статті 124, частиною 2 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на час прийняття спірного рішення) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки, який реєструється відповідно до закону; передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Відповідно до частини 6 статті 123 Земельного кодексу України проект відведення земельної ділянки погоджується із землекористувачем, органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури та охорони культурної спадщини і після одержання висновку державної землевпорядної експертизи по об'єктах, які їй підлягають, подається до відповідної державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради, які розглядають його у місячний строк і, в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки.

Як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, спірні рішення були прийняті відповідачем з урахуванням висновку Головного архітектурно-планувального правління м. Дніпропетровська № 3/527 від 13.04.2001 р., висновку Управління земельних ресурсів м.Дніпропетровська № 3552 від 14.05.2001р., погодження Держуправління екології та природних ресурсів в Дніпропетровській області від 21.05.2001 р., які не містять в собі зауважень про порушення вимог діючого законодавства, зокрема тих, на які вказує позивач: ст.16 Закону України «Про планування і забудову території» і ч.4 ст.42 Земельного кодексу України, у зв'язку з не проведенням планування відповідної території; а також не відповідності будівельним нормам площі виділеної під ескізний проект будівництва земельної ділянки площі проектованої забудови, планованої чисельності майбутніх мешканці, чисельності майбутньої кількості автотранспорту та площі існуючого кварталу жилої забудови.

Отже, вказані позивачем порушення відповідачем вимог наведеного законодавства під час прийняття спірних рішень не знайшли свого підтвердження.

Також, під час судового розгляду встановлено факти проведення 27.11.2007 року громадських слухань щодо майбутнього будівництва ТОВ ЮА «Актіо» житлового комплексу, що відбулися у приміщенні школи № 23 м.Дніпропетровська за участі мешканців прилеглих до будівництва будинків по вул. 8 Березня 1, 3 - вул. Фучика, 19, 23 у м.Дніпропетровську, представників ТОВ ЮА «Актіо», органів місцевого самоврядування, та представників ЗМІ і інших бажаючих бути присутніми осіб, що не заперечується самою позивачкою її представником та представником органу самоорганізації населення, а також підтверджується письмовими доказами у цій справі.

У зв'язку з викладеним, апеляційним судом зроблено обґрунтований висновок про те, що бажання позивача та інших мешканців вказаних будинків провести повторні громадській слухання, також як і факт не проведення повторних громадських слухань - не може свідчити про порушення прав мешканців будинків по вул. 8 Березня 1, 3 - вул. Фучика, 19, 23 у м.Дніпропетровську.

В свою чергу, положеннями Закону України "Про планування і забудову територій" (в редакції чинній) на час прийняття відповідачем оскаржуваних по цій справі рішень у 2002 та 2005 роках - не передбачалося «громадське слухання». Ці вимоги законодавця як обов'язкова процедура - були прописані в Законі України "Про планування і забудову територій" лише у зв'язку з прийнятим Законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» №509-VI, 16.09.2008 р., яким доповнено в тому числі і ст.1 Закону Україні «Про планування і забудову територій» поняттям «громадські слухання», як форму громадського обговорення проекту містобудівної документації та місцевих правил забудови.

На підставі наведеного вірним є висновок суду апеляційної інстанції про відсутність порушень з боку відповідача вимог законодавства, у зв'язку з відсутністю проведення громадських слухань під час прийняття оскаржуваних рішень.

Згідно з ст. 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку.

Відповідно до вимог ст. 42 Земельного кодексу України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та при будинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

У відповідності з п.п. 2.1, 2.4 "Положення про порядок встановлення та затвердження меж прибудинкових територій існуючого житлового фонду та надання у спільне користування або спільну сумісну власність земельних ділянок для спорудження житлових будинків", затвердженому наказом Держкомзему України, Держкоммістобудування України, Держжиттлокомунгоспу України та Фонду державного майна України від 5 квітня 1996 року (далі - Положення) прибудинкова територія - це встановлена за проектом поділу території мікрорайону (кварталу) та проектом забудови земельна ділянка багатоквартирної несадибної житлової забудови, яка необхідна для розміщення та обслуговування житлового будинку(будинків) і пов'язаних з ним господарських та технічних будівель і споруд. Межі земельних ділянок при будинкових територій встановлюються за проектами відведення цих ділянок відповідно до затверджених у встановленому порядку норм і проектно-технічної документації.

Відповідно до п. 4.2 вказаного Положення суб'єктами права власності (користування) на земельні ділянки прибудинкових територій можуть виступати об'єднання власників багатоквартирних житлових будинків згідно з чинним законодавством.

Як встановлено судами, документи на прибудинкову територію багатоквартирного житлового будинку, в якому проживає позивач - у визначеному законом порядку не оформлювалися, і відповідна територія земельної ділянки органу самоорганізації населення «Будинковий комітет будинків № 17 і № 23 по вул.Фучика, та № 1 по вул.8 Березня» - не передавалася у користування чи власність.

Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції обґрунтовано залишено поза увагою твердження позивача про те, що рішення відповідача порушують права та безпосередньо зачіпають інтереси, мешканців будинку та користувачів прибудинкової території (двору), встановлені ст.ст. 2, 18 Закону України "Про планування і забудову територій", ст. 5 Закону України "Про основи містобудування", якими визначено принципи врахування громадських і приватних інтересів під забудову та іншого використання територій, а також не відповідають вимогам ст. 42 Земельного кодексу України.

Також, вирішуючи спір по суті, апеляційним судом обґрунтовано взято до уваги те, що рішення Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 252/4 та рішення міськради № 173/32 від 12.12.2005 року є актами одноразового застосування, і відповідно вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. Оскільки згідно з долученими до матеріалів справи письмовими доказами, визначені у рішеннях Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 252/4 та від 16.02.2005 р. № 150/25 вимоги та зобов'язання до TOB ЮА «Актіо», були виконані останнім у повному обсязі, тобто вказані рішення вичерпали свою дію фактом їхнього виконання, в зв'язку з їх прийняттям виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Крім того, судом апеляційної інстанції доцільно зауважено, що дослідження Державного вищого навчального закладу «Придніпровська Державна академія будівництва та архітектури» щодо визначення можливості зведення нового комплексу жилих будинків та будівель комерційного призначення по вул. Фучика в районі будинку № 23 у м. Дніпропетровську всередині існуючого жилого кварталу та встановлення відповідності такого будівництва існуючим в Україні нормам і правилам, на яке посилається позивач, було проведено на підставі проектної документації проектанта TOB «ПІК» і ТОВ «Дольник і Ко», яка міськрадою при прийнятті рішень Дніпропетровської міської ради від 06.11.2002 року № 252/4 та № 173/32 від 12.12.2005 року не досліджувалася, та до уваги не приймалася. В зазначених висновках відсутня будь-яка інформація про замовників та осіб, якими проводилися ці дослідження, наявності чи відсутності у останніх спеціальних знань в дослідженій галузі і визначеного чинним законодавством права на проведення експертних досліджень.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що під час судового розгляду позивачем не доведено на підставі належних та допустимих доказів об'єктивні порушення спірними рішеннями її прав та прав інших мешканців будинків по вул. 8 Березня 1, 3 - вул. Фучика, 19, 23 у м.Дніпропетровську, водночас, матеріалами справи підтверджена правомірність прийнятих відповідачем рішень від 06.11.2002 року № 252/4 та № 173/32 від 12.12.2005 року, у зв'язку з чим вірним є висновок апеляційного суду про відсутність підстав для їх скасування.

Отже, судом вірно встановлено характер спірних взаємовідносин та обґрунтовано застосовано норми матеріального права до їх вирішення. Порушень норм процесуального закону, які б могли призвести до прийняття невірного рішення, не встановлено. Твердження касаційної скарги зазначений висновок суду не спростовують.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 220-1, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 жовтня 2012 року у справі № 2а-7/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.

Судді: