Постанова

від 06.06.2014 по справі 826/5229/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2014 року № 826/5229/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

з позовомДержавної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю «Склад - Маркет Технології» пронадання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до суду з позовом до ТОВ «Склад - Маркет Технології», в якому, з урахуванням уточнень від 29.05.2014 року просила надати дозвіл на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі у відповідності до акта опису активів від 07.08.2009 року №19.

Свої вимоги позивач з посиланням на положення статті 95 Податкового кодексу України обґрунтовував наявністю боргу відповідача станом на 14.04.2014р. по сплаті податку на додану вартість на суму 32 987,38 грн. та заборгованості зі сплати податку на прибуток та доходи приватних підприємств у сумі 425,58 грн., на загальну суму - 33 412,96 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач про день, час і місце його проведення повідомлявся у відповідності із вимогами ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України, явку уповноваженого представника у судові засідання не забезпечив.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта у даній справі, суд на підставі ч.6 ст.71, ч.ч.4, 6 ст.128 КАС України перейшов до розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

У встановлений судом строк для надання додаткових доказів у справі представником позивача надано уточнення до первісного позову, які стосуються підстав для визначення суми боргу платника податків у заявленому позивачем розмірі.

Дослідивши матеріали справи, що стосуються предмету доказування у даній справі виходячи із вимог позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Склад - Маркет Технології» (код ЄДРПОУ 30726848) перебуває на обліку ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві та відповідно до вимог п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно розрахунку боргу відповідача і даних облікових карток платника заборгованість виникла у зв'язку з несплатою товариством податкових зобов'язань з податку на додану вартість самостійно визначено платником у деклараціях №308843 від 15.07.2009р., №426410 від 15.09.2009р., а також у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно нарахованих зобов'язань з податку на прибуток та доходи приватних підприємств згідно декларацій №491359 від 15.10.2009р. та №715462 від 02.02.2010р.

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 1.11 статті 1 України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. №2181-III (далі по тексту - Закон № 2181-III в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно п.п.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону №2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Пунктом п.5.1 ст.5 вказаного Закону встановлено, що податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Наведені положення кореспондуються із положеннями п.46.1 ст.46 ПК України, яка визначає податкову декларацію, розрахунок як документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.5.1 ст.5 Закону № 2181-III та п.54.1 ст.54 ПК України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону №2181-III і п.57.1 ст.57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації.

Згідно п.п.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181-III, узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, контролюючим органом на підставі актів перевірок були нараховані штрафні санкції податковими повідомленнями-рішеннями №10785 від11.08.2009р., №0004817 від 05.03.2010р., №0060671520 від 24.10.2012р.

На момент розгляду справи у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем винесених ДПІ у Шевченківському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень або щодо їх скасування у спосіб та відповідно до процедури, що регламентовані статтями 5 та 6 Закону №2181-ІІІ та ст.56 ПК України.

Згідно із визначенням, наведеним в п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону №2181-ІІІ, податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

На виконання вищезазначених вимог Закону №2181-ІІІ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було направлено відповідачу податкові вимоги:

- від 06.05.2009р. №1/4023 на суму 4 506,00 грн. (повернулась не врученою);

- від 19.11.2009р. №2/9515 на суму 35 221,09 грн. (повернулась не врученою).

Доказів оскарження в апеляційному чи судовому порядку зазначеної податкової вимоги, а також відомостей про сплату боргу у повному обсязі до суду не надано.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, сума податкового боргу відповідно до вимог чинного законодавства України є узгодженою і визнається сумою податкового боргу платника податків, розмір якої підтверджується даними облікової картки платника податків.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків, згідно з пунктами 87.1 і 87.2 статті 87 ПК України, є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу майна.

Пунктом 8.1 ст.8 Закону №2181 в редакції на момент виникнення спірних правовідносин передбачалось, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Згідно із п.п.8.2.2 п.8.2 ст.8 Закону №2181 з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобов'язань або податкового боргу.

Відповідно до п.8.3 ст.8 Закону № 2181 платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Як вбачається з матеріалів справи, 07 серпня 2009 року податковим керуючим на підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 03.07.2009р. №196 у присутності головного бухгалтера ТОВ «Склад-Маркет Технології» було складено акт опису активів, на які поширюється право податкової застави за №19285/10/14.110 на загальну суму 7 906,01 грн.

07 серпня 2009 року складено акт опису активів, самостійно виділених платником податків для продажу за №19 на загальну суму 7 906,01 грн.

Відповідно до п.95.1 та п.95.2 ст.95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно п.95.3 ст.95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

При цьому, процедура стягнення з платника податків податкового боргу за рахунок грошових коштів у судовому порядку передує виникненню права податкового органу на звернення до суду щодо надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Системний аналіз наведених положень податкового законодавства України в редакції на момент спірних правовідносин дає підстави для виокремлення обов'язкових умов (обставин) наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом:

- наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів);

- сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку;

- відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків;

- наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.

Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.

Податковий кодекс України встановлює послідовність звернення до суду з вимогами щодо погашення податкового боргу платника. При звернені до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив орган ДПС для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2013 року №К/800/20309/13 (справа №2а-15325/12/2670).

Разом з тим, позивач з метою доведення такої обставини, як відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника надав копію постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в місті Києві від 27 червня 2013 року у виконавчому провадженні №31099967 про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження», в мотивувальній частині якої вказується про те, що в результаті вжитих заходів, встановлено відсутність на відкритих розрахункових рахунках ТОВ «Склад - Маркет Технології» грошових коштів, або розрахункові рахунки закрито.

При цьому, дана інформація була актуальна саме на день винесення державним виконавцем зазначеної постанови і не може свідчити про те, що з 27.06.2013 року по день звернення позивача до суду із даним позовом (17 квітня 2014 року) рух коштів на розрахункових рахунках платника податків не відбувався.

Крім того, у відповідності до положень, закріплених в частині 5 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

З огляду на наведене та враховуючи дати прийняття держвиконавцем постанов у виконавчому провадженні №31099967, якими позивач обґрунтовує неможливість стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків податника, суд не може визнати вказані документи належними доказами, які містять інформацію щодо предмету доказування в розумінні частини 1 статті 70 КАС України з огляду на їх неактуальність на час звернення позивача до суду із даним позовом.

З тих же самих підстав не можуть прийняті до уваги судом копії платіжних вимог 21.02.2012р. №93/24-134 від на суму 27 816,38 грн. та №94/24-134 на суму 423,18 грн.

Інших доказів на підтвердження відсутності у платника податків коштів, за рахунок яких може бути погашений податковий борг, на пропозицію суду позивач не надав. Натомість, матеріли справи містять докази наявності у платника податків відкритих рахунків в АТ «АРТЕМ-БАНК» (МФО 300885) №26007113051 (долар США та українська гривня).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В даному випадку, враховуючи встановлені судом обставини та наведені вище норми законодавства, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності сукупності обставин та підстав, з якими законодавство пов'язує можливість задоволення даного позову. Як зазначено вище, позивачем недоведена належними і допустимими доказами наявність обставин, що є передумовою для здійснення таких примусових заходів як погашення боргу за рахунок майна платника податків.

Керуючись вимогами ст.ст.69-71, 94, ч.6 ст.128, ст.ст.158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Склад - Маркет Технології» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Н.А. Добрівська