Постанова

від 10.06.2014 по справі 813/3057/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 року м. Львів № 813/3057/14

17 год. 17 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцька Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Навроцький А.І.;

відповідача: представник Петлюк Я.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліуретанові технології» до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліуретанові технології» (далі - ТОВ «Поліуретанові технології») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Личаківському районі), в якому із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.06.2014 року, просить визнати протиправними дії по винесенню (складанню) та врученню та визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 14.02.2014 року №171-25 про наявність податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 40643,69 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що оспорювана податкова вимога складена (винесена) із порушенням вимог ст. 56 Податкового кодексу України та п.2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, щодо суми неузгодженого грошового зобов'язання, визначеного у податкових повідомленнях - рішеннях №0000012240 та №0000022240 від 29.01.2014 року, оскільки такі рішення були оскаржені в адміністративному порядку.

Відтак, у позивача відсутня узгоджена сума грошового зобов'язання, несплата якої дає податковому органу право на складання та надіслання податкової вимоги. За таких обставин вважає, що складена відповідачем податкова вимога підлягає скасуванню, а дії щодо її винесення та надіслання просить визнати протиправними. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 30.05.2014 року, в яких зазначено, що оскаржувана податкова вимога від 14.02.2014 року №171-25 прийнята у зв'язку із відсутністю відомостей про оскарження податкових повідомлень-рішень №0000012240 та №0000022240 від 29.01.2014 року. Представник відповідача зазначив, що спірна податкова вимога може вважатися відкликаною у порядку ст.60 Податкового кодексу України, оскільки сума грошового зобов'язання стала неузгодженою у зв'язку із відсутністю податкового боргу. З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд заслухав пояснення представника позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ДПІ у Личаківському районі м. Львова складено акт від 13.01.2014 року №11/22-40/30706140 «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Поліуретанові технології» ЄДРПОУ 30706140, з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків ТОВ «БК «Київбудмонтаж» (код ЄДРПОУ 37143832) за період з 01.03.2011 року по 31.12.2011 року, ТОВ «БК АТР Груп» (код ЄДРПОУ 37241554) за період з 01.08.2010 року по 31.03.2013 року, ТОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37635291) за період з 01.10.2011 року по 30.04.2012 року» (далі - акт перевірки від 13.01.2014 року).

На підставі акту перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення від 29.01.2014 року №0000012240 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 42384,00 грн. та від 29.01.2014 року № 0000022240 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15100,00 грн., які отримані позивачем 29.01.2014 року.

ТОВ «Поліуретанові технології» 07.02.2014 року не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 29.01.2014 року № 0000012240 та від 29.01.2014 року № 0000022240 оскаржило їх до Головного управління Міндоходів у Львівській області, копію скарги у порядку встановленому п. 56.5. ст. 56 ПК України направило ДПІ у Личаківському районі м. Львова, яку остання отримала 08.02.2014 року.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області про результати розгляду первинної скарги від 24.03.2014 року №6816/10/13-01-08-05/375 скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.01.2014 року №0000022240, а податкове повідомлення-рішення від 29.01.2014 року №0000012240 залишене без змін.

Позивач, не погоджуючись із рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області про результати розгляду первинної скарги від 24.03.2014 року № 6816/10/13-01-08-05/375 в частині відмови в задоволенні первинної скарги та податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Личаківському районі м. Львова від 29.01.2014 року №0000012240 оскаржило його до Міністерства доходів і зборів України.

В той же час, 14.02.2014 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкову вимогу № 171-25, яка отримана позивачем 14.03.2014 року і оскаржена до суду.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд враховує наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (ПК України).

Відповідно до вимог пп. 14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України, податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Так, порядок і умови направлення платнику податкової вимоги визначено ст.59 ПК України.

Пунктом 59.1 ст.59 ПК України передбачено, що податкова вимога надсилається (вручається) органом державної податкової служби платнику податків у разі, коли він не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

Відповідно до п. 56.15. ст. 56 ПК України, скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Підпунктом 56.17 ст. 56 ПК України передбачено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Приписами п. 57.3. ст.57 ПК України передбачено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Судом встановлено, що податкові зобов'язання, визначені позивачу податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Личаківському районі від 29.01.2014 року №0000012240 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 42384,00 грн. та від 29.01.2014 року № 0000022240 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15100,00 грн. не узгоджені, оскільки платником податків було подано скаргу від 07.02.2014 року до Головного управління Міндоходів у Львівській області і на момент формування оскаржуваної податкової вимоги, тобто 14.02.2014 року, рішення за розглядом даної скарги не приймалося, відтак, процедура адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень не була закінчена, а отже визначені ними податкові зобов'язання не були узгодженими, що виключає обґрунтування такими податковими повідомленнями-рішеннями наявності податкового боргу платника податків.

Таким чином, відповідач під час складання та надсилання позивачу вимоги №171-25 від 14.02.2014 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, оскільки на час направлення вимоги позивач не припиняв процедуру адміністративного узгодження нарахованого йому податкового зобов'язання та відповідно вказана сума, на момент винесення спірної податкової вимоги, не може вважатися податковим боргом.

Доводи представника відповідача щодо відкликання оскаржуваної податкової вимоги від 14.02.2014 року №171-25, у зв'язку з відсутністю податкового боргу, суд не враховує, з огляду на наступне.

Порядок відкликання податкової вимоги встановлює ст. 60 ПК України.

Згідно з п. 60.1 ст. 60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: 60.1.1. сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; 60.1.2. контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; 60.1.3. контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; 60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; 60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

В той же час, відповідачем не надано доказів узгодження грошового зобов'язання, вказаного у податковій вимозі №171-25 від 14.02.2014 року, а долучена до матеріалів справи облікова картка позивача не підтверджує підстави для відкликання оскаржуваної податкової вимоги, які передбачені ст. 60 ПК України.

Відповідно до підпунктів 1, 3 частини 3 статті 2 КАС України, згідно якої у справах щодо оскарження рішень, дій, бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність податкового боргу у позивача станом на 14.02.2014 року, а отже у ДПІ у Личаківському районі були відсутні визначені законом підстави для формування та надсилання позивачу податкової вимоги від 14.02.2014 року №171-25.

Тому спірне рішення суб'єкта владних повноважень не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийнято необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. В той же час позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог статті 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо складання та надсилання податкової вимоги №171-25 від 14.02.2014 року.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №171-25 від 14.02.2014 року.

Присудити із Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліуретанові технології» (вул. Садівнича, 9/2, м. Львів, 79038, код ЄДРПОУ 30706140) судовий збір у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 16.06.2014 року.

Суддя Клименко О.М.