Ухвала

від 24.06.2015 по справі 813/3057/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Справа № 876/6338/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліуретанові технології" до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ТОВ В«Поліуретанові технологіїВ» звернулось в суд з позовом до відповідача - ДПІ у Личаківському районі в м.Львові, в якому просило (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06 червня 2014 року) визнати протиправними дії відповідача та визнати протиправною і скасувати податкову вимогу від 14 лютого 2014 року №171-25 про наявність податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями у розмірі 40643,69 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо складання та надсилання податкової вимоги №171-25 від 14 лютого 2014 року. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області №171-25 від 14 лютого 2014 року.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що оскаржувана податкова вимога прийнята у зв'язку із відсутністю відомостей про оскарження податкових повідомлень-рішень №0000012240 та №0000022240 від 29 січня 2014 року. Спірна податкова вимога може вважатися відкликаною у порядку ст.60 ПК України, оскільки сума грошового зобов'язання стала неузгодженою у зв'язку із відсутністю податкового боргу, а у зв'язку з цим відсутній і предмет спору. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, тому відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 23 по 27 грудня 2013 року ДПІ у Личаківському районі в м.Львові провела позапланову виїзну перевірку ТОВ В«Поліуретанові технологіїВ» ЄДРПОУ 30706140, з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків ТОВ В«БК В«КиївбудмонтажВ» (код ЄДРПОУ 37143832) за період з 01 березня 2011 року по 31 грудня 2011 року, ТОВ В«БК АТР ГрупВ» (код ЄДРПОУ 37241554) за період з 01 серпня 2010 року по 31 березня 2013 року, ТОВ В«Гарант-Буд-СервісВ» (код ЄДРПОУ 37635291) за період з 01 жовтня 2011 року по 30 квітня 2012 року, якою встановлено порушення п.198.1. п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 ПК України, а саме: ТОВ «Поліуретанові технології» завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 33907,00 грн., що призвело до заниження ПДВ до сплати на суму 33907,00 грн., а також завищено податковий кредит за липень 2011 року на суму 17825,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту за липень 2011 року на 15100,00 грн.

За результатами перевірки складено Акт №11/22-40/30706140 від 13 січня 2014 року.

29 січня 2014 року на підставі вказаного акта прийнято податкові повідомлення-рішення №0000012240, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: ПДВ у розмірі 42384,00 грн. та №0000022240, яким зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 15100,00 грн.

ТОВ В«Поліуретанові технологіїВ» не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями оскаржило їх в адміністративному порядку в Головне управління Міндоходів у Львівській області.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області про результати розгляду первинної скарги від 24 березня 2014 року №6816/10/13-01-08-05/375 скасовано податкове повідомлення-рішення №0000022240, а податкове повідомлення-рішення №0000012240 залишено без змін.

ТОВ В«Поліуретанові технологіїВ» не погоджуючись з вказаним рішенням Головного управління Міндоходів у Львівській області в частині відмови в задоволенні первинної скарги та податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Личаківському районі м. Львова №0000012240 від 29 січня 2014 року оскаржило їх до Міністерства доходів і зборів України.

14 лютого 2014 року ДПІ у Личаківському районі м.Львова винесла податкову вимогу № 171-25, яка отримана позивачем 14 березня 2014 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана податкова вимога винесена з порушенням вимог ст.56 ПК України та п.2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, щодо суми неузгодженого грошового зобов'язання, визначеного у податкових повідомленнях - рішеннях №0000012240 та №0000022240 від 29 січня 2014 року, оскільки такі рішення були оскаржені в адміністративному порядку.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до п.п.14.1.153 п.14.1 ст.14 ПК України податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

В силу вимог п.59.1 ст.59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) органом державної податкової служби платнику податків у разі, коли він не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки.

Згідно з п.56.15 ст.56 ПК України скарга, подана із дотриманням строків, визначених п.56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження. Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

П.п.56.17 ст.56 ПК України передбачає, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Відповідно до п.57.3. ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п.54.3.1 - 54.3.6 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

П.2.3 Порядку направлення органами доходів і зборів податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 10 жовтня 2013 року № 576 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 жовтня 2013 року за №1840/24372, передбачає, що протягом строків оскарження суми грошових зобов'язань, визначених ПК України, податкова вимога з податку, що оскаржується, не надсилається.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові зобов'язання, визначені позивачу податковими повідомленнями-рішеннями ДПІ у Личаківському районі м.Львова від 29 січня 2014 року №0000012240 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: ПДВ у розмірі 42384,00 грн. та № НОМЕР_1 про зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ у розмірі 15100,00 грн. не узгоджені, оскільки були оскаржені ТОВ В«Поліуретанові технологіїВ» в адміністративному порядку.

Таким чином, станом на дату складання та надсилання ДПІ у Личаківському районі м.Львова позивачу податкової вимоги від 14 лютого 2014 року № 171-25 тривала процедура адміністративного оскарження вказаних податкових повідомлень-рішень, а тому визначені відповідачем податкові зобов'язання не були узгодженими.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач під час складання та надсилання позивачу спірної податкової вимоги діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, оскільки на час направлення вимоги нараховані податкові зобов'язання були неузгодженими, а відповідно вказана сума, на момент винесення спірної податкової вимоги, не може вважатися податковим боргом.

Колегія суддів не приймає до уваги покликання апелянта на те, що спірна податкова вимога може вважатися відкликаною у порядку ст.60 ПК України, оскільки сума грошового зобов'язання стала неузгодженою у зв'язку із відсутністю податкового боргу, а у зв'язку з цим відсутній і предмет спору, виходячи з таких підстав.

Відповідно до п.60.1 ст.60 ПК України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення; контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу; контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі; рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Разом з тим, податковий орган не надав доказів узгодження грошового зобов'язання, вказаного у податковій вимозі №171-25 від 14 лютого 2014 року, а долучена до матеріалів справи облікова картка позивача не підтверджує підстави для відкликання оскаржуваної податкової вимоги, які передбачені ст. 60 ПК України.

Таким чином, доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 червня 2014 року у справі № 813/3057/14 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

ОСОБА_1