Рішення

від 16.06.2014 по справі 907/86/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.2014р. Справа № 907/86/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Карпати М", м. Мукачево

до відповідача Публічного акціонерного товариства „Фольксбанк", м. Львів

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Львів (залучена до участі у справі, відповідно до ухвали суду від 27.02. 2014р. по справі №907/86/14, з підстав зазначених у даній ухвалі суду, а.с.47-49)

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міський відділ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції, м. Мукачево (залучена до участі у справі, відповідно до ухвали суду від 25.03.2014р. по справі №907/86/14, з підстав зазначених у даній ухвалі суду, а.с.52-54)

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача : не з"явився

від відповідача: явка на власний розсуд

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3): явка на власний розсуд

від третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (Міського відділу ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції): явка на власний розсуд

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Транс-Карпати М", м. Мукачево (далі - позивач) звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства „Фольксбанк", м. Львів (далі - відповідач), Приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Львів - третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - третя особа 1) та Міський відділ ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції, м. Мукачево - третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача (далі - третя особа 2) про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає до виконання.

Дана справа розглядається суддею В.І. Карпинець відповідно до ухвали суду від 18.04.2014р. по справі №907/86/14 про прийняття справи до свого провадження, з підстав зазначених у даній ухвалі суду, а.с.60-61).

Позивач позовні вимоги обґрунтовує з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві (а.с.6-9). Зокрема покликається на порушення Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3, м. Львів (в даному випадку - третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) вимог ст.ст.42, 88, 89 Закону України „Про нотаріат" та ст.27 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Даний приватний нотаріус проти позову заперечила з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с.23-24). Зокрема, її заперечення пов'язані із безспірністю боргу, відсутністю правових підстав для залучення до відповідальності приватного нотаріуса та відповідності спірних дій нотаріуса вимогам ч.6 ст.20 Закону України „Про заставу", ст.ст.24, 26 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та ст.590 ЦК України.

Відповідач - ПАТ „Фольксбанк", м. Львів повторно, при наявності, письмовий відзив на позов з доказами в його обґрунтування не подав та свого уповноваженого представника для участі в судовому засіданні, при наявності такого бажання, не направив та про наявність причин неможливості подання письмового відзиву на позов, суду не повідомлено.

Судом за наявними у справі матеріалами з'ясовано, що зазначений позивачем у позовній заяві, як відповідач - ПАТ „Фольксбанк", м. Львів, вул. Грабовського,11, ідентифікаційний код 19358632, змінив свою назву на ПАТ „ВіЕс Банк", м. Львів, вул. Грабовського,11, ідентифікаційний код 19358632, що підтверджується наявними у матеріалах справи оригіналом Довідки від 18.02.2014р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с.45) та копіями нової редакції Статуту ПАТ „ВіЕс Банк" та виписки від 18.02.2014р. з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 66 - 71).

За вищезазначеної обставини, ПАТ „ВіЕс Банк" м. Львів є правонаступником ПАТ „Фольксбанк" м. Львів.

При належному повідомленні судом сторін про дане судове засідання, відповідно до ухвали суду від 02.06.2014р. по справі №907/86/14 (а.с.64-65), що підтверджується відміткою канцелярії суду на звороті даної ухвали суду (а.с.65 на звороті), не є перешкодою для розгляду спору по суті у даному судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами.

Розгляд справи відкладався відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

Вивчивши та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали, суд

ВСТАНОВИВ:

За оспореним виконавчим надписом №1139 від 23.04.2013р. було звернуто стягнення на рухоме майно позивача з усіма приналежностями та покращеннями, а саме: сідловий тягач марки RENAULT, модель PREMIUM 410 DXI 11, державний реєстраційний номер АО 8206 АІ, 2007 року випуску, червоного кольору, шасі №VF624GPA000010568, об'єм двигуна 10837 см.куб. та напівпричіп бортовий - Е, марка FLIEGL, модель SDS 350, державний реєстраційний номер АО 5835 ХХ, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі №VFDFLD33572001358, в рахунок погашення заборгованості боржника - ТОВ „Ківін", смт. Кольчино, Мукачівського району (далі - виконавчий напис, а.с.18-19).

Означений виконавчий напис вчинено на підставі Договору застави, що укладений 23.03.2011р. між ПАТ „Фольксбанк" (Заставодержатель) та позивачем - ТОВ „Транс Карпати М" (далі - Договір застави, а.с.27-30). Згідно з п.1.1 Договору застави, позивач забезпечив власним майном, у складі якого є і спірне майно (сідловий тягач марки RENAULT, модель PREMIUM 410 DXI 11, державний реєстраційний номер АО 8206 АІ, 2007 року випуску, червоного кольору, шасі №VF624GPA000010568, об'єм двигуна 10837 см.куб. та напівпричіп бортовий - Е, марка FLIEGL, модель SDS 350, державний реєстраційний номер АО 5835 ХХ, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі №VFDFLD33572001358), кредиторські зобов'язання ТОВ „Ківін", що виникли на підставі Кредитного договору №КU010143 від 21.03.2011р. (а.с.31-34) Розмір боргових зобов'язань складається із загальної суми 15 353,79 доларів США заборгованості за кредитом та заборгованості по процентах за його використання.

Як вбачається із матеріалів справи, підставою для вчинення виконавчого надпису №1139 стало звернення ПАТ „Фольксбанк" (правонаступником якого є ПАТ „ВіЕс Банк") до Приватного нотаріусу Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 із Листом №10-3/9824 від 23.04.2013р. про вчинення виконавчого надпису на Договорі застави від 21.03.2011р. та звернути стягнення на заставлене майно позивача на суму 15 353,79 доларів США, 1 343,67 грн. та суму витрат по оплаті нотаріальних послуг (а.с. 25).

До вищезазначеного листа, банківською установою - позивачем додано Розрахунок загальної заборгованості по кредитному договору №КU010143 від 21.03.2011р., копію Договору застави від 21.03.2011р., копію кредитного договору №КU010143 від 21.03.2011р. та повідомлення - вимоги ідентичного змісту, адресовані боржнику - ТОВ „Ківін" та заставодавцеві - ТОВ „Транс-Карпати М" (а.с 26 - 40).

На підставі оспорюваного виконавчого надпису нотаріуса №1139 головним державним виконавцем міського відділу ДВС Мукачівського міськрайонного управління юстиції було винесено Постанову від 21.10.2013р. ВП №40290500 про відкриття виконавчого провадження для звернення стягнення на рухоме майно позивача з усіма приналежностями та покращеннями, а саме: сідловий тягач марки RENAULT, модель PREMIUM 410 DXI 11, державний реєстраційний номер АО 8206 АІ, 2007 року випуску, червоного кольору, шасі №VF624GPA000010568, об'єм двигуна 10837 см.куб. та напівпричіп бортовий - Е, марка FLIEGL, модель SDS 350, державний реєстраційний номер АО 5835 ХХ, 2007 року випуску, сірого кольору, шасі №VFDFLD33572001358 в рахунок погашення заборгованості боржника - ТОВ „Ківін" смт. Кольчино, Мукачівського району (а.с.20).

Отже, судом з'ясовано, що 23.04.2013р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинено Виконавчий Напис №1139, який згідно статті 90 Закону України „Про нотаріат" та ст. 17 Закону України „Про виконавче провадження" має статус виконавчого документу, який підлягає примусовому виконанню у відповідності до порядку, визначеного Законом України „Про виконавче провадження". Зазначений напис вчинений в порядку Постанови Кабінету міністрів України „Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих надписів нотаріусів" від 20.06.1999р. №1172 та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5 та п.5.2 Договору застави від 21.03.201р., де позивач є заставодавцем.

Разом з тим, в цілому, системно аналізуючи порядок та підстави видачі Напису, суд дійшов однозначного висновку стосовно того, що вказані дії проведені нотаріусом з порушенням приписів частини 2 статті 19 Конституції України, яка визначає, що органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до імперативних норм статті 88 Закону України „Про нотаріат", пункту Інструкції та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.06.1999р. №1172, та Глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012р. №296/5, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Документами, які можуть підтверджувати наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлювати розмір зазначеної заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції - є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Водночас, при вчиненні Напису нотаріус не отримував від Банку та Товариства первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), тому у нотаріуса були відсутніми підстави вважати, що розмір заборгованості Товариства перед Банком, а також суми штрафних санкцій та процентів, зазначені у Написі, є безспірними. Розрахунок боргу, підготовлений працівниками Банку щодо наявності грошового зобов'язання Товариства по тілу кредиту, відсотках, процентах річних та пені - є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог Банку до Товариства.

Про спірний характер правовідносин між Позивачем та Банком поза всяким розумним сумнівом свідчать доводи позивача, викладені у позовній заяві та відсутність його особистої поінформованості про спосіб звернення стягнення на заставлене майно.

З огляду на наведене, нотаріус при вчиненні Напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за Написом, та безспірності характеру правовідносин сторін, чим порушив норми статті 88 Закону України „Про нотаріат", пункту 284 Інструкції та підпункту Б частини 2 пункту 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 20.06.1999р. №1172. Означене вказує на відсутність у Виконавчого Напису сили виконавчого документу, через що Виконавчий Напис підлягає визнанню судом таким, що не підлягає примусовому виконанню.

Беручи до уваги вищенаведене, суд вважає позовні вимоги Товариства про визнання Виконавчого Напису таким, що не підлягає виконанню, достатньо обґрунтованими з правової та доказової точки зору. Причиною виникнення спору є безпідставна з правової точки зору (без ознак безспірності стягнення) видача Виконавчого Напису нотаріусом, невжиття Банком заходів щодо встановленню достовірності боргу, належного пред'явлення претензії заставодавцеві та відсутність через вказане у Виконавчого Напису сили виконавчого документу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача відшкодування на користь позивача суми 1 218,00грн. понесених витрат по оплаті судового збору.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст.2 -1, 4, 22, 27, 33, 34, 44, 49, 69, 77, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1139, вчинений 23.04.2013р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_3.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "ВіЕс Банк" (м. Львів, вул. Грабовського, 11, ідентифікаційний код 19358632) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Карпати М" (м. Мукачево, вул. Ужгородська, 167А, ідентифікаційний код 25434716) суму 1 218,00грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

4. Рішення суду набирає законної сили в порядку встановленому відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені вимогами ст. 93 ГПК України.

Суддя В.І. Карпинець