Рішення

від 04.06.2014 по справі 5017/2954/2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" червня 2014 р.Справа № 5017/2954/2012

Господарський суд Одеської області у складі колегії:

Суддя Зайцев Ю.О.

при секретарі судового засідання Ошарін Д.С.

За участю представників сторін:

Від позивача: Машник К.В. (довіреність №03-04/44 від 16.12.2013 р.);

Від відповідача: Гула О.Є. (довіреність №б/н від 10.04.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" про стягнення 78228,99 доларів США (еквівалент за курсом НБУ - 625284, 32грн), суд -

ВСТАНОВИВ :

Суть спору: Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" про стягнення 78228,99 доларів США (еквівалент за курсом НБУ - 625284,32 грн.)

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.03.2013 у справі № 5017/2954/2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Степанова Л.В., судді Смелянець Г.Є., Меденцев П.А.) позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" заборгованість у розмірі 2112 доларів США 73 цента (еквівалент за курсом НБУ - 16871 грн. 61 коп.) та 3 % річних у розмірі 349 доларів США 78 центів (еквівалент за курсом НБУ - 2793 грн. 20 коп.); стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" судовий збір у розмірі 393 грн. 30 коп.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 у справі № 5017/2954/2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Мацюра П.Ф., суддів Колоколов С.І., Разюк Г.П.) рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2013 у справі №5017/2954/2012 скасовано; позов Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" заборгованість у розмірі 77023,51 доларів США (еквівалент за курсом НБУ - 615648,91 грн.) та 3 % річних у розмірі 1205,48 доларів США (еквівалент за курсом НБУ - 9635,4 грн.), витрати по сплаті судового збору в сумі 12505,69 грн. за подання позову та 6252,84 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд повністю скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 у справі № 5017/2954/2012 і залишити в силі рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2013.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2014 р. касаційна скарга виконавчого комітету Одеської міської ради задоволена частково, постанова Одеського апеляційного господарського суду від 19.11.2013 р. та рішення Господарського суду Одеської області від 12.03.2013 р. у справі № 5017/2954/2012 скасовані, справа передана на новий розгляд.

25.03.2014 р. справа надійшла до господарського суду Одеської області та 26.03.2014 р. передана на розгляд судді Зайцева Ю.О.

04.06.2014 р. відповідачем по справі було подано додаткові пояснення по справі, відповідно до змісту яких ТОВ «УМА» частково визнало позовні вимоги в сумі 11565,61 дол. США (що еквівалентно 92 351 грн. 39 коп.).

04.06.2014 року після повернення з нарадчої кімнаті, відповідно до ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення по справі № 5017/3333/2012.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення, суд встановив:

3 січня 2012 року між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентствобуло укладено договір № 1 КВ-П предметом якого відповідно до пп. 1.1, 1.2 є надання послуг Портом і агентське обслуговування Агентом суден, що прибувають в Ізмаїльський морський торговельний порт, а також визначення порядку сплати портових зборів та зборів і плат за послуги надані Портом. Надання послуг суднам і збори за них проводяться на підставі Постанови КМУ від 12.10.2000р. № 1544, Наказу МТУ від 27.06.1996р. № 214 у редакції Наказу від 15.12.2000р. № 711 зі змінами та доповненнями, КТМ України, Зводу звичаїв порту, Обов'язкових постанов по порту Ізмаїл, інших чинних нормативно-правових актів та на умовах даного договору.

Згідно з положеннями розділу 2 договору № 1 КВ-П від 03.01.2012р., до обов'язків Порту, зокрема, пп. 2.1, 2.6, 2.7, 2.8 віднесено наступне: за заявками Агента надає послуги суднам, що заходять в порт або виходять із порту. Своєчасно оформляє і передає Агенту рахунки з підтверджуючими документами за послуги, надані Портом. Проводить з Агентом звірку виставлених рахунків не рідше одного разу на рік з оформленням актів звірок. У разі порушення умов і термінів оплати Порт застосовує до судновласника заходи, передбачені законодавством України в т.ч. статтею 91 КТМ України.

Відповідно до п. 3.10 договору № 1 КВ-П від 03.01.2012р. обов'язком Агента є виконання усіх вимог перерахованих законодавчих актів, а саме: діючих у порту Обов'язкових постанов по Ізмаїльському морському торговельному порту; Зводу звичаїв порту; КТМ України; міжнародних конвенцій з Міжнародного кодексу управління безпекою (МКУБ) і кодексу ISPS; керівництвом порту щодо системи управління безпекою судноплавства (СУБ); Тимчасовим положенням про забезпечення пропускного, внутрішньо-об'єктивного режиму і морської безпеки на території ДП "ІЗМ МТП"; законів з охорони довкілля, законодавчих актів (наказів), діючих на морському і річковому транспорті; наказів начальника порту, розпоряджень капітана порту, а також інших Актів чинного законодавства.

Крім того, пп. 3.19, 3.21, 3.22 договору № 1 КВ-П від 03.01.2012р. до обов'язку Агента також віднесено своєчасне подання Порту належним чином підписаних вповноваженими особами та скріплених печаткою документів, необхідних для виставлення рахунків. Своєчасно та у повному обсязі сплачувати рахунки Порту та проводити платежі за цим Договором, згідно розділів 4 та 5 цього Договору. Проводити з Портом звірку сплачених рахунків з оформленням актів звірок, контролювати правильність виставлення рахунків.

Так, згідно порядку розрахунків, викладеного у розділі 4 відповідного договору, оплата рахунків порту здійснюється Агентом відповідно до норм діючого законодавства України, по суднам, що плавають під іноземним прапором - у доларах США, під прапором України - в національній валюті України (п. 4.1). Відповідно до п. 4.4 договору, остаточні рахунки за судно заходом, в тому числі всім іншим послугам наданим Портом, сплачуються Агентом не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з дати виставлення рахунку.

Пунктом 5.1 договору № 1 КВ-П від 03.01.2012 р. передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання, або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором на умовах, викладених в цьому Договорі та у відповідності з чинним законодавством України. Частиною 1 п. 5.2 договору закріплено, що Агент несе відповідальність за своєчасне отримання та сплату рахунків, виставлених Портом.

Відповідно до пп. 8.1, 8.2 договору № 1 КВ-П від 03.01.2012р. цей Договір набирає чинності з дати його підписання повноважними представниками Сторін. Цей Договір залишається чинним до дати повного виконання Сторонами своїх зобов'язань відповідно до умов цього Договору. Умови договору діють з 01.01.2012р. по 31.12.2012р.

На виконання вищенаведених вимог договору № 1 КВ-П від 03.01.2012р. Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" були надані Товариству з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" послуги з льодового проведення суден за допомогою буксиру "Норд" згідно із наступними замовленнями відповідача: вих. № 2002/1 від 20.02.2012р., вих. № 2102-07 від 21.02.2012р., вих. № 2302-01 від 23.02.2012р. та два замовлення б/н від 11.03.2012р.

Судом встановлено, що вказаний буксир «Норд» був отриманий у користування у Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" з яким було укладено договір № СД/ПФ-18п від 02.03.2012 року. Як зазначає позивач, у зв'язку із надзвичайною ситуацією, яка склалась на Українській дільниці річці Дунай, та відповідно до ч.З ст. 631 Цивільного кодексу України, буксир «Норд» був наданий ДП «ІЗМ МТП» до укладання договору, а саме з 20.02.2012 року, що підтверджується витягами із суднового журнал) буксиру «Норд», відповідно до якого 20.02.2012 року буксир вийшов з порту «Южний» в порт «Ізмаїл». У п. 8.1 Договору № СД/ПФ-18п від 02.03.2012 року сторони передбачили, що умови цього договору застосовуються до відносин, що виникли до його укладання, а саме з 20.02.2012 року. Отже ДП «ІЗМ МТП» користувався буксиром «Норд» в період з 20.02.2012 року по 13.03.2012 року, що підтверджується договором № СД/ПФ-і8п від 02.03.2012, актом виконаних робіт від 16.03.2012 року, підписаного представниками Порту та ДП «МТП «Южний» а також виписками із суднового журналу т/х «Норд». Відповідно до п. 4.2 розділу 4 Договору № СД/ПФ-18п від 02.03.2012 р. годинна ставка буксиру «Норд» складала:

- 4 334.88 грн. без ПДВ за годину надання послуги з урахуванням дизельного пального

- 2 718.80 грн. без ПДВ за годину надання послуг без урахування дизельного пального.

Також, згідно п. 4.4 договору №СД/ПФ-18п від 02.03.2012 р. час, належний оплаті, обумовлений в цьому договорі, визначається з часу відходу буксиру зі штатного місця стоянки порту Южний до час\- приходу буксира на штатне місце стоянки в порту Южний.

При цьому, як вбачається із записів суднового журналу т/х "Норд", 21 та 22 лютого 2012 року у гирлі Бистре стояв суцільний паковий лід. Згідно копії суднового журналу т/х "Норд" від 22 лютого 2012 року, буксир проводив колку льоду на 5-6, 8 кілометрах гирла Бистре та проводив роботу по колці і спуску льоду між 8 та 11 кілометрами р. Дунай. Об 16-00 т/х "Норд" закінчив колку льоду та його спуск по течії, утворив канал для проходу суден, відійшов для колки льоду у район 16 кілометра р. Дунай та закінчив колку Вилківського рейду. 23 лютого з 7:20 по 9:50 т/х "Норд" проводив льодову розвідку у гирлі Бистре.

Позивач зазначає, що вартість послуг буксиру "Норд" по колці льоду, по очищенню суднового ходу від льоду у гирлі Бистре склала: 44 години (робота буксиру) х 5 201,87 грн./час (вартість роботи т/х "Норд" відповідно Договору № СД/ПФ-18п від 02.03.2012 року з урахуванням ПДВ) = 228 882,28 грн. Вказана сума у рахунках від 28.03.2012 року була рівномірно розподілена на дванадцять суден Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство", на які відповідачем були надані заявки щодо льодового проведення суден.

Встановлено, що на підставі звернення судновласника т/х "Волго-Дон-203" Росшипком Марин та інформації, отриманої від органів прикордонної служби, яка була також підтверджена співробітниками ПРДЗ Вилкове, тільки 4 судна, а саме: т/х "Волго-Дон-235", т/х "Волго-Балт-246", т/х "Омский - 205", т/х "Калоян", знаходились на період роботи т/х "Норд" по звільненню від льоду гирла Бистре (22.02.2012р.-23.02.2012р.), на морському рейді (Жебрияновська бухта). Тобто тільки вказаним 4 суднам, на думку позивача, для подальшого заходу у п. Вилкове та п. Ізмаїл була необхідна колка льоду у гирлі Бистре.

У зв'язку з вищевикладеним, Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" у квітні були відкориговані рахунки від 28.03.2012 р. року з віднесенням вартості робіт по колці льоду та по очищенню суднового ходу від льоду у гирлі Бистре тільки на 4 судна та виставлені відповідні рахунки. При цьому, загальна сума по рахункам не змінилась та склала 124 790,70 доларів США.

Таким чином, за фактом надання вищенаведених послуг, Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" було виставлені наступні рахунки:

- № 1237К/06 від 27.04.2012р. на суму 30315,76 доларів США,

- № 1238К/06 від 27.04.2012р. на суму 15875,63 доларів США,

- № 1245/06 від 27.04.2012р. на суму 3965,42 доларів США,

- № 1243К/06 від 27.04.2012р. на суму 3548,01 доларів США,

- № 1242К/06 від 27.04.2012р. на суму 3548,01 доларів США,

- № 1247К/06 від 27.04.2012р. на суму 4695,89 доларів США,

- № 1248К/06 від 27.04.2012р. на суму 4695,89 доларів США,

- № 1235К/06 від 27.04.2012р. на суму 15875,63 доларів США,

- № 1244К/06 від 27.04.2012р. на суму 3965,42 доларів США,

- № 1246К/06 від 27.04.2012р. на суму 3965,42 доларів США,

- № 1236К/06 від 27.04.2012р. на суму 13061,34 доларів США,

- № 1368/06 від 24.04.2012р. на суму 21278,28 доларів США

загалом на загальну суму 124790,70 доларів США.

Встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" частково були оплачені надані позивачем послуги на загальну суму 47767,19 доларів США наступним чином:

- 27.06.2012р. рахунок № 1247К/06 від 27.04.2012р. на суму 4695,89 доларів США та рахунок №1248К/06 від 27.04.2012р. на суму 4695,89 доларів США були погашені відповідачем у повному обсязі згідно з меморіальним ордером № 17208590;

- Рахунок №1244К/06 від 27.04.2012р. на суму 3965,42 доларів США та рахунок №1246К/06 від 27.04.2012р. на суму 3965,42 доларів США були погашені відповідачем у повному обсязі 03.07.2012р. згідно з меморіальним ордером №17240182;

- рахунок №1236К/06 від 27.04.2012р. на суму 13061,34 доларів США погашений частково - на суму 8284,42 доларів США.

- рахунки №1245/06 від 27.04.2012 р. на суму 3965,42 доларів США, №1243К/06 від 27.04.2012 р. на суму 3548,01 доларів США, № 1242К/06 від 27.04.2012р. на суму 3548,01 доларів США погашені відповідачем 17.07.2012р. у повному обсязі згідно з меморіальним ордером № 17294950 та рахунок № 1235К/06 від 27.04.2012р. на суму 15875,63 доларів США погашений частково - на суму 11098,71 доларів США.

- рахунки № 1237К/06 від 27.04.2012р. на суму 30315,76 доларів США, №1238К/06 від 27.04.2012р. на суму 15875,63 доларів США, №1368/06 від 24.04.2012р. на суму 21278,28 доларів США - відповідачем оплачені не були взагалі.

Як повідомляє позивач у своєму позові, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" за надані Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" послуги з льодового проведення суден склала 77023,51 доларів США.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" проти задоволення позовних вимог в повному обсязі заперечує, надало пояснення по справі, відповідно до яких визнає вимоги порту в сумі 11565,61 дол. США.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Стаття 11 ЦК України встановлює, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача вартості льодового проведення суден, яка включає:

- вартість очищення суднового ходу від льоду у гирлі Бистроє;

- вартість проводки суден відповідача по заявленому ним маршруту, що включає ходовий час, час стоянки та час висадки/посадки лоцманів на судна.

Як передбачено ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами склались на підставі укладеного 03.01.2012р. між ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» та ТОВ «УМА» було укладено Договір №1КВ-П, який згідно із змістом пунктів 1.1., 2.1. регламентує надання послуг Портом і агентське об слуговування Агентом суден, що прибувають, заходять або виходять в/із Ізмаїльський(ого) норт(у), а також визначення порядку сплати портових зборів та зборів і плат за послуги на дані Портом.

Відповідно до змісту п. 1.2. Договору № 1КВ-П надання послуг суднам і збори за них проводяться на підставі Постанови КМУ від 12.10.2000 р. №1544, Наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. №214 «Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України», КТМ України, Зводу звичаїв порту, Обов'язкових постанов по порту Ізмаїл, інших чинних нормативно правових актів та на умовах даного договору.

Згідно із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодекс України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на визначене, сторони Договору № 1КВ-П за взаємною згодою встановили,

що його дія розповсюджуються на всі послуги надані Портом суднам, які знаходяться під

агентським обслуговуванням Відповідача та прямують в акваторію Порту, тобто послуги за

договором можуть надаватися і в акваторії порту і поза її межами. Таким чином Договір № 1КВ-П регламентує правовідносини які виникли між сторо нами стосовно 12 суден, які фігурують у справі та прибували до акваторії Порту.

Крім цього, сторони на договірній підставі визначили нормативні акти якими визна чаються тарифи (ціна) послуг Порту, зокрема, крім інших, це Наказ Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. №214. При цьому, послуги Порта, надавались не безпосередньо Відповідачу, а судновласни кам з якими останній перебував у відносинах договору морського агентування.

Відповідно до ст.ст. 116-117 Кодексу торговельного мореплавства України (надалі -«КТМ України»), морський агент є представником судновласника в порту або поза його те риторією, діє від імені судновласника, за його рахунок, відповідно до його розпоряджень і винятково в межах наданих повноважень.

Вбачається, що згідно із змістом пунктів 2.5, 2.6. Договору №1КВ-П, підписаного сторонами Додатку до нього який містить проформу заявки на дисбурсментський рахунок порту, а також змісту п. 6 «Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах Украї ни», затв. Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. №214 (надалі «Наказ МТУ від 27.06.1996р. №214»), на підтвердження виконання послуг за Договором №1КВ-П Порт зобов'язаний надати Відповідачу попередній та остаточний дисбурсментский рахунок з підтверджуючими документами за послуги. Дисбурсментський рахунок з підтверджую чими документами за послуги у свою чергу надається Агентом судновласнику судна, яко му Портом надана послуга. У цьому рахунку здійснюється обов'язковий детальний розраху нок вартості наданих послуг з зазначенням ставок, які застосовуються для розрахунку, а та кож тривалості відповідної послуги.

Судом встановлено, що наказом Державної інспекції України з безпеки на морському та річковому транспорті від 31.01.2012р. №15 на річці Дунай з 01.02.2012р. оголошено початок льодової компанії, та також 09.02.2012р. виданий наказ начальника ДП «Ізмаїльський морський торговельний по рт» №158 «Про введення в дію місцевого тарифу на використання морського буксиру «Норд», згідно із змістом якого введений в дію місцевий тариф на використання морського буксиру «Норд» льодового класу при проведені суден в умовах льодової обстановки для проведення одного судна у розмірі 7600 грн./маш.-год. вкл. ПДВ, а при проведені каравану до трьох суден або одного буксирно-баржового складу (каравану) 10 000 грн. вкл. ПДВ.

З заявок на адресу позивача №2102-07 від 21.02.2012р., №2302-01 від 23.02.2012р. та 11.03.2012р. №б/н, відповідачем за дорученням судновласників 12-ти наступних суден - т/х «Волго-Балт-246»; т/х «Волго-Дон-235»; т/х «Омський-205»; т/х «Волго-Дон-203»; т/х«Калоян»; т/х «Віктор Таратин»; т/х «Волга 4006»; т/х «Омський-102»; т/х «Ал. Новоселов»; т/х «Волг-Балт 194»; т/х «Яков Воробьйов»; т/х «Омський-137», вбачається, що цим суднам була замовлена послуга Порту з «льдового проведення, у складі каравану за буксиром криголамом, від Вилкове до порту Ізмаїл, з попереднім проходженням суден крізь гирло Бистроє та доставлянням лоцманів з допомогою бурсиру Норд».

Проаналізувавши зміст пунктів 1.1., 5.1, 5.3, 5.4., 5.7.-5.11 «Правил льодо вого проведення суден, затв. Наказом Міністерства інфраструктури України від 12.03.2011р. №14, які визначаючи правову природу та правила льодового проведення суден в територіальному морі та на внутрішніх водних шляхах Украї ни, та встановлюють, що криголамне (льодове) проведення суден здійснюється лише за допо могою криголамів, за винятком суден, що мають льодовий клас, який дає можливість..безпе чного проходу суден в існуючих умовах плавання, суд робить висновок, що відповідачем були замовлені наступні види послуг:

1. Льодове проведення суден плавзасобом, у складі каравану за буксиром кригола мом, з проходження з Чорного моря крізь гирло Бистре до Вилкове;

2. Льодове проведення суден будь яким плавзасобом у складі каравану за буксиром криголамом від Вилкове до порту Ізмаїл;

3. Доставка лоцманів на борт суден з допомогою плавзасобу для здійснення вищеза значеного льодового проведення.

Тобто льодове проведення - послуга з льодового проведення передбачає використання самохідного плавзасобу криголамного класу який прово дить, тобто веде за собою, одне або декілька суден. Таким чином, обов'язковою складовою цієї послуги є хід веденого судна (суден), яке(і) проводиться безпосередньо за ведучим плавзасобом, а не самостійна робота плавзасо бу (буксира криголама) без проведення суден.

З цих підстав суд приймає до уваги посилання відповідача на те, що роботи буксиру «Норд» по самостійній колці льоду та очищення суднового ходу без проведення суден ТОВ «УМА» не є проведенням суден, не замовлялись.

При цьому суд зазначає, що, Правила льодового проведення прямо визначають процедуру надання, мі сце початку та місце закінчення цієї послуги та встановлюють, що вона здійснюється шля хом проведення суден з допомогою криголаму від краю криги до місця постановки судна бі ля причалу або на якір. У разі формування каравану, тобто у разі наявності більш ніж одного судна для проведення, визначаються місце формування каравану, криголам, який здійснює проведення, місця суден у каравані, дистанція між ними і т.д.

Також, згідно із п. п. 5.20., 5.22. зазначених Правил льодового проведення та Додат ку 1 до них, криголамне проведення суден у складі каравану, як і безпосередньо рух суден за криголамом у каравані, починається або припиняється з моменту подачі відповідних сиг налів криголама, які подаються звуковими та/або візуальними способами чи по радіо. Зокре ма це сигнал «А» - «Ідіть вперед, прямуйте по льодовому канапу», «G» - «Я йду вперед, пря муйте за мною», «L» - «Застопорити двигуни» та інші.

Таким чином, правова природа, зміст та обов'язкові ознаки послуги «льодове (криголамне) проведення суден» є законодавчо визначеними та включають у себе рух судна льодове проведення якого здійснюється безпосередньо за криголамом який здійснює льодове проведення від краю криги до місця постановки судна біля причалу або якірної стоянки.

З наведеного суд робить висновок, що самостійна робота буксиру з очищення акваторії від льоду або самостійна колка льоду без суден не є послугою з льодового проведення суден та не входить до її складу так як не містить його обов'язкових ознак, а саме - ведеться криголамом без проведен ня суден та не від краю криги до причалу або якірної стоянки суден, які проводяться.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, з Чорного моря, а саме з 0 км. по 5 км гирла Бистре р. Дунай судна Каравану 1 у зв'язку з відсутністю криги на цій ділянці Дунаю, як і було зазначене у Заявках Відповідача від 21 та 23 лютого 2012р., попередньо пройшли без проведення буксиром. Льодове проведення каравану суден з краю криги, тобто з 5 км гирла Бистре за букси ром «Норд» до причалу Вилкове на відстань 12 км. було здійснене 23.02.2012р. окремо від самостійної колки льоду.

Цей факт встановлено судом під час розгляду справи не заперечувався сторонами в судових засіданнях, та окремо входить до переліку послуг наданих буксиром «Норд».

Зазначене льодове проведення зайняло 3,5 годин (з 13:35 г. по 17:05г.) Це підтверджу ється судновим журналом буксиру «Норд» за 23.02.2012р.

Позивач, обґрунтовуючи свої про стягнення плати за 3,5 години льодового проведення (які ТОВ «УМА» визнає) за 44 години робіт з очи щенню суднового ходу від льоду (які ТОВ «УМА» не визнає), посилається на твердження про те, що льодове проведення є безперервним процесом, до складу якого входить самостійна попередня колка льоду (очищення), що була необхідний для вико нання заявок Відповідача. Порт вказує, що зазначена колка льоду є обов'язковою складовою частиною послуги з льодо вого проведення та судна відповідача без виконання попередньої колки льоду не могли дійти до порту Вилкове та у подальшому до порту Ізмаїл.

З приводу наведеного обґрунтування суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вбачається, що плата за окрему колку льоду виставлена Портом тільки судновласникам чотирьох суден Каравану №1 у складі т/х «Волго-Балт-246», т/х «Волго-Дон-235», т/х «Омський-205», т/х «Калоян». З інших суден, льодове проведення яких здійснював т/х «Норд», послуга самостійної попередньої колки льоду не стягується.

З цього суд робить висновок, що посилання позивача в частині того, що колка льоду є безперервним процесом та обов'язковою складовою частиною послуги з льодового проведення суден - не відповідають дійсності та спростовуються обставинами справи.

Таким чином суд враховує посилання відповідача на можливість проведення зазначених суден - льодове проведення Каравану №1, за 3,5 години буксиром «Норд» на відстань 12км. (з 5 км. гирла Бистре - місця початку льо дового проведення, від краю криги згідно із змістом суднового журналу т/х «Норд» за 21.02.2012р.), яке було можливе по окремому вузькому пролому льоду (коридору чистої води), який робить криголам за собою під час проведення каравану, без 44 годинної попередньої колки льоду на водній площі гирла Бистре.

Крім цього, зміст суднового журналу т/х «Норд» за 21 та 22 лютого 2012р. свідчить, що 21 лютого 2012р. крізь гирло Бистре до Вилкове пройшов сам т/х «Норд». Також буксир «Норд» здійснив льодове проведення т/х «Нота» на рейд п. Вилкове. Зазначене проведення було почате о 13:10 год., закінчене о 15:20 год. швартуванням т/х «Норд» на морвокзалі п. Вилкове та здійснене за 2 години 10 хвилин без попередньої самостійної 44 годинної колки льоду т/х «Норд».

Суд приймає цей факт до уваги та робить висновок, що аналогічне проведення Каравану суден 23 лютого 2012р., через 32 години після льодового проведення т/х «Нота», також було можливе по коридору чистої води за т/х «Норд» без попередньої 44 годинної колки льоду.

Крім цього, доказом, того, що льодове проведення Каравану 1 без по передньої колки льоду у гирлі Бистре було можливе та не є обов'язковою складовою части ною послуги «льодове проведення суден» підтверджується змістом судного журналу т/х «Норд», яким попередня самостійна колка льоду т/х «Норд» 21-22 лютого 2012р. здійснювалася на ділянці Дунаю довжиною не більше 7 км., а саме на 5-6, 8-11, 16 кілометрах та у будь якому разі не вище п. Вілкове по течії Дунаю.

За твердженням позивача льодове проведення суден на цю відстань р. Дунай (з 5 км. по 17 км.) було неможливе без окремої операції т/х «Норд», а саме попередньої колки льоду.

Між тим, як свідчить зміст суднового журналу буксиру «Норд», вверх по течії р. Ду най, з траверзу п. Вилкове до п. Ізмаїл, а саме з 17 км. до 93 км., тобто на відстані 76 кіломе трів попередня колка льоду т/х «Норд» перед льодовим проведенням Каравану№1 суден Відповідача не здійснювалась.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 23-24 лютого 2012р., всупереч твердженням позивача, т/х «Норд» здійснив льо дове проведення Каравану суден на відстань 76 кілометрів, без попередньої самостійної колки льоду.

З огляду на визначене, наявні у матеріалах справи докази, а також Правила льо дового проведення суден, суд зазначає, що доводи Позивача про неможливість здійснення льодового проведення каравану суден буксиром «Норд» без попередньої са мостійної колки льоду на ділянці льодового проведення суден та неподільність цих опе рацій не відповідають дійсності. Проведення каравану суден у складі т/х «Волго-Балт-246», т/х «Волго-Дон-235», т/х «Омський-205» та т/х «Калоян» могло бути здійснено без попередньої колки льоду буксиром «Норд»

З огляду на те, що ТОВ «УМА» замовляло лише послугу з льодового проведення суден через гирло Бистре та не замовляло попередню колку льоду буксиром «Норд» на ділянці 5-6, 8-11, 16 кілометрів гирла Бистроє, сплаті Відповідачем підлягає лише по слуга з льодового проведення буксиром «Норд» каравану суден 23-24 лютого 2012р. з 5 км гирла Бистроє до п. Вилкове. Самостійна робота буксиру «Норд» по колці льоду (очищенню суднового ходу від льоду) у гирлі Бистре 21-22 лютого 2012р., здійснена на власний ризик позивачем, оплаті ТОВ «УМА» не підлягає.

С матеріалів справи вбачається, що 23.12.2012р., до моменту посадки лоцманів на борт буксиру «Норд» для проведення Каравану 1, проводилася обколка т/х «Десна» та льодова розвідка з пересуванням т/х «Норд» про «пробитим каналам» , а не колка льоду у гирлі Бистре. Таким чином суд встановив, що загальний час замовленої Відповідачем послуги буксиру «Норд» з льо дового проведення суден та доставки лоцманів згідно з судновим журналом т/х «Норд» по 12 суднам Відповідача складає 94 години. В цій частині суд приймає до уваги розрахунок часу та ціни послуг суми вимог відповідача.

Суд враховує, що відповідно до наказу МИНМОРФЛОТУ СРСР від 28.12.1988р. № 173, судновий журнал є основним офіційним документом судна, який відображає дійсний стан того, які операції здійснювало судно під час виходу у плавання. При цьому, у зв'язку з відсутністю інших доказів, що підтверджують тривалість та види операцій, які проводилися караванами суден та буксиром «Норд», суд приймає такий журнал у якості доказу, для підтвердження фактів виконання та часу цих операцій.

Проте, зазначені суднові журнали не є доказами наявності договірних відносин між сто ронами або ціни послуг Порту та не можуть бути підставами виникнення договірних зобов'язань Відповідача щодо їх сплати. Суднові журнали не мають всіх обов'язкових реквізитів первинного документа (ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність») та не є первинними до кументами на підставі яких можуть виникати господарські зобов'язання сторін.

Такими підставами відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України є договори та інші правочини, а в даному випадку є договір та підписані сторонами спору або капітаном судна підтве рджуючи первинні документи у яких фіксується вид, ціна та тривалість послуги (акти вико наних робіт, наряд роботи плавзасобу, тощо).

Як зазначає позивач, загальна вартість послуг з льодового проведення 12-ти суден, за розрахунками Порту склала 124 790 дол. США.

При цьому судом встановлено, що відповідачу портом спочатку були надані рахунки від 28.03.2012р. №№1235/06-1239/06, №№1242/06-1248/06, а потім рахунки від 24.04.2012р. №№1235К/06-1239К/06, №№1242КУ06-1248КУ06 на ту саму загальну суму, але зі зміною вартості послуг стосовно окремих суден.

Правовими підставами визначення ціни (тарифу) послуг позивача у зазначених рахунках стали тарифи буксиру «Норд» визначені:

- Наказом начальника ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» 09.02.2012р.

№158 «Про введення в дію місцевого тарифу на використання морського буксиру «Норд»;

- Договором № СД/ПФ-18п від 02.03.2012р., укладеним між Позивачем та ДП «Мор

ський торговельний порт «Южний».

Щодо правового статуту Договору № СД/ПФ-18п від 02.03.2012р., укладеного між ДП «Ізмаїльсь кий морський торговельний порт та ДП «Морський торговельний порт «Южний» під час визначення ціни (тарифу) послуг позивача, суд зазначає наступне.

Згідно із п.1.1. предметом Договору № СД/ПФ-18п від 02.03.2012р., укладеного між Позивачем та ДП «Морський торговельний порт «Южний» є послуги з очищення судового ходу від льоду, надання буксирних послуг за допомогою бук сиру «Норд» на р. Дунай. Згідно із п. 1.2. Договору № СД/ПФ-18п. надання послуг і збори за них проводяться на підставі Постанови КМУ від 12.10.2000 р. №1544, Наказу Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. №214 «Про затвердження Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України», КТМ України, Зводу звичаїв порту, Обов'язкових постанов по порту Ізмаїл, інших чинних нормативно правових актів та на умовах даного до говору. Відповідно до пунктів 1.2. та 4.2. Договору № СД/ПФ-18п. ставка (вартість) роботи буксиру «Норд» 4 334,88 (без ПДВ) за годину послуг буксиру з урахуванням дизельного па льного визначена на підставі Таблиці 6 «Ставки плати за користування самохідними судна ми» «Зборів і плат за послуги, що надаються суднам у морських торговельних портах Украї ни», затв. Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. №214.

Суд враховує, що ТОВ «УМА» не є стороною (боржником або кредитором) Договору № СД/ПФ-18п, не погоджувало та не підписувало його. У договорах, укладених між Позивачем та Відповідачем відсутнє будь-яке договірне посилання або погодження щодо застосування Договору № СД/ПФ-18п між сторонами спору.

Згідно із ст. 175 Господарського України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуван ням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосову ються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, пе редбачених ГК України.

Згідно із ст. 511 ЦК України зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.

Крім того, п. 6.10. Договору №1КВ-П прямо передбачає, що «Цей договір незалеж ний від будь-якого зобов'язання, яке виникає між Агентом (Відповідачем), Портом (Позива чем) та /або третіми особами. Сторони при здійснені і виконанні зобов'язань за цим догово ром не мають права висувати один одному будь-які претензії або заперечення , які виплива ють або стосуються інших угод».

Таким чином, суд враховує той факт, що позивач не має права посилатись на відносини, які виникли у нього за Договором № СД/ПФ-18п з іншою особою, так як цей Договір не створює жодних обов'язків для Відповідача.

З огляду на визначене, незалежно від того, коли був укладений Договору № СД/ПФ-18п, його правовідносини, у тому числі спосіб визначення ціни і порядку розрахунків за ко ристування буксиром «Норд», обов'язкові лише для двох його сторін - Ізмаїльського порту та порту «Южний», які уклали цей договір.

Відповідно, правовідносини Договору №СД/ПФ-18п не можуть застосовуватися до визначення ціни та способу розрахунків за льодове проведення суден буксиром «Норд», які виникли за іншим договором Позивачем та Відповідачем та породжувати зобов'язання ТОВ «УМА» відшкодовувати або компенсувати будь-які витрати Позивача за використання бук сиру «Норд».

Згідно із ст. 174 ГК України підставами виникнення господарських зобов'язань мо жуть бути зокрема : безпосередньо закон або інший нормативно-правовий акт, що регулює господарську діяльність; господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не перед бачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Таким чином, зобов'язання суб'єкта господарювання сплачувати плату за льодове (криголамне) проведення суден може бути встановлене безпосередньо нормативно-правовим актом законодавства України або належним чином укладеним та чинним господарським до говором (угодою).

При цьому мають враховуватися:

- визначені законодавством України обов'язки морського порту щодо безпеки море плавства та забезпечення льодового проведення суден

- визначений законодавством України порядок державного регулювання ціноутворен ня та встановлення державних та вільних цін на послуги.

Пунктом 2.4.1. «Збірника тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням ван тажів у портах України», затв. наказом Міністерства транспорту України від 31 жовтня 1995 р. №392 (надалі «Збірник тарифів») встановлені ставки льодового збору, який стягується портом за роботу криголамів, буксирів та інших плавзасобів, які забезпечують прохо дження суден каналами та акваторією порту.

Згідно із п. 2.4.2. Збірника тарифів льодовий збір стягується з вантажовласника з кож ної тонни вантажу або з кожного контейнера, що завозиться в порт або вивозиться з порту.

Відповідно до змісту пунктів 2.4.8., 2.4.10 Збірника тарифів та змісту листа розробни ка цих тарифів ДП «НДПК інститут морського флоту України» №7/9-0107 від 27.02.2012р., наданого на запит Позивача, льодовий збір у Ізмаїльському порту та пор ту Усть-Дунайськ стягується протягом фактичного періоду оголошеної в установленому по рядку льодової кампанії.

Згідно із п. 2.4.11. Збірника тарифів оплата послуг криголамного флоту, які не перед бачені цим підрозділом, проводиться за погодинними або добовими ставками орендної пла ти, або за договірними тарифами за весь час надання послуг.

Згідно із п.1 Збірника тарифів наведені в ньому тарифи встановлені на комплекс робіт (послуг), пов'язаних з обробленням зовнішньоторговельних (експортних, імпортних) і тран зитних вантажів у морських портах (причалах) Чорноморсько-Азовського басейну, р. Дунай і річкових портах (причалах) басейнів річок Дніпра та Південного Бугу. Тарифні ставки Збі рника та порядок їх обчислення застосовуються всіма суб'єктами підприємницької дія льності, які надають послуги, передбачені цим Збірником, у морських портах, на при чалах суднобудівних і судноремонтних заводів, інших портах, причалах (пристанях), незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до змісту пунктів 1.1., 2.1., 2.4. «Порядку обліку та використання коштів від портових зборів», затв. Наказом Міністерства транспорту України від 25 серпня 2004 р. №783, який встановлює порядок обліку та використання морськими портами коштів отри маних від судновласників портових зборів, заходи пов'язані із забезпечення безпеки судно плавства на суднових шляхах, а також із забезпечення безпеки судноплавства на судноплав них шляхах загальнодержавного значення і підхідних каналах портів здійснюються портами за рахунок корабельного та канального зборів.

З огляду на зміст вищенаведених нормативних актів, законодавство України встанов лює, що морські порти у межах своєї акваторії зобов'язані забезпечити безпеку судноплав ства та льодове (криголамне) проведення всіх суден (з вантажем та без нього), які захо дять/виходять з їх акваторії шляхом роботи криголамів, буксирів та інших плавзасобів, які забезпечують проходження суден каналами та акваторією порту.

Зазначене проведення здійснюється за рахунок льодового збору, який стягується мор ським портом з вантажовласника з кожної тонни вантажу або з кожного контейнера, що завозиться в порт або вивозиться з порту та за рахунок корабельного або канального збору, який стягується з судновласників, згідно з «Положенням про портові збори», затв. Поста новою КМ України від 12.10.2000р. №1544.

З огляду на факт, що льодове проведення суден, які фігурують у справі відбувалося від 5 км. по 93 км. р. Дунай тобто в межах акваторій та зонах відповідальності Ізмаїльського та Усть-Дунайського портів, саме ці два порти зобов'язані були забезпечити це проведення, за рахунок льодового, корабельного та канального зборів, які стягувалися цими портами та без стягнення додаткових плат з судновласників цих суден за проведення у межах своїх акваторій .

Здійснення функцій безпеки судноплавства, очищення суднових ходів від льоду та інши роботи т/х Норд» проведені поза межами акваторії та зони відповідальності позивача, у акваторії порту Усть-Дунайск, відбулись на власник ризик порту, тому компенса ція його витрат, здійснених без встановлення договірних відносин з замовниками послуг сто совно цієї окремої частки послуг, має проводитися за домовленістю з Усть-Дунайським по ртом або віднесене до не підлягаючих відшкодуванню витрат Позивача.

Компенсація витрат Позивача за льодове проведення у межах встановлених договір них відносин з замовником Послуг, може проводитися виключно у відповідності з узгодже ною обома сторонами ціною таких договірних послуг.

Що до порядоку визначення ціни за послуги буксиру «Норд» у правовідносинах між Позивачем та Відповідачем по справі, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про ціни та ціноутворення» суб'єкти господарю вання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.

Згідно із ст. 189 Господарського кодексу України у редакції чинній на момент спірних відносин (лютий-березень 2012р.) ціна (тариф) у цьому Кодексі є формою грошового визначення вартості про дукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання.

Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у

гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в інозе мній валюті за згодою сторін.

Суб'єкти господарювання можуть використовувати у господарській діяльності вільні ціни, державні фіксовані ціни та регульовані ціни - граничні рівні цін або граничні

відхилення від державних фіксованих цін.

Згідно із змістом ст. 12 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та ст.191 ГК України (у редакції на момент спірних відносин) державні фіксовані та регульовані ціни встановлюються на ресурси, що справляють визначальний вплив на загальний рівень і дина міку цін, а також на продукцію та послуги, що мають суттєве соціальне значення для насе лення. Перелік зазначених ресурсів, продукції, послуг затверджує Кабінет Міністрів України.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування при встановленні фік сованих цін, застосування яких унеможливлює одержання прибутку суб'єктами підприємни цтва, зобов'язані надати цим суб'єктам дотацію відповідно до закону.

Відповідно із ст. 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та ст. 190 ГК України вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі види продукції (робіт, послуг), крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Відповідно до п. 2 Постанови КМ України №1548 від 25.12.1996р. «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)» Наказом Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. №214. були вста новлені державні фіксовані, тобто обов'язкові до виконання тарифи - «Збори і плата за по слуги, що надаються суднам у морських торговельних портах України» (надалі «Збори і пла та»).

Згідно із п. 1 «Зборів і плати» встановлені ними види плат, у тому числі, плата за ко ристування плавзасобами, справляються у морських портах із суден закордонного плаван ня, що плавають під Державним Прапором України та іноземним прапором.

Відповідно до п. 42 «Зборів та плати» портами за користування самохідними плавза собами у всіх випадках, крім обумовлених у пункті 34, справляється плата за ставками Таблиці 6.

Зазначена Таблиця 6 встановлює ставки плати за користування самохідними суднами у доларах США за годину в залежності від потужності двигуна плавзасобу у портах Чорного моря та р. Дунай.

Ставки саме цієї Таблиці №6 у гривневому еквіваленті при визначені вартості послуг плавзасобу «Норд» застосовували порт «Южний» та Відповідач у Договорі № СД/ПФ-18п.

Послуги з льодового проведення буксиром «Норд» Відповідачу надавались вверх по течії з 5 км. до 93 км. р. Дунай, тобто частково (на відстані 11 км.) у межах акваторії Ізмаїль ського морського торговельного порту, яка згідно із Постановою КМ України від 07.10.2009р. №1208 включає водний простір Кілійського гирла р. Дунай від 81 до 97 км.

Таким чином, ціноутворення послуг буксиру «Норд» на цьому етапі льодового прове дення у будь-якому випадку має розраховуватися за державними фіксованими цінами, тобто ставками таблиці №6 «Зборів і плати» та складати :

- 631, 20 дол. США за годину льодового проведення (потужність двигуна бк «Норд» -1600 к.с. - 526 дол. США +20 % ПДВ).

При цьому, сторони спору у п. 1.2. укладеного між ними Договору № 1КВ-П встано вили, що надання послуг суднам за цим договором та визначення порядку сплати зборів і плат за послуги надані Портом проводяться на підставі «Зборів і плати».

Крім цього, згідно із п.п. 1.1., 2.1. Договору № 1КВ-П його дія розповсюджується на судна, що прибувають, заходять або виходять в/із Ізмаїльський (ого) порт(у), тобто як на суд на які знаходяться в акваторії порту так і на ті, які прибувають до нього.

Дія Договору №1КВ-П розповсюджується на випадки надання послуг буксиром «Норд» поза акваторією порту також згідно із змістом п. 2.3. Договору № 1КВ-П відповідно до якого обов'язком Порту є надання рейдового катеру для забезпечення доставки наглядо вих комісій та буксирів для здійснення маневрових, швартовних та інших операцій флоту, що знаходиться під обслуговуванням Агента.

З огляду на визначене, сторони Договору №1КВ-П за взаємною згодою встановили, що його дія розповсюджуються на всі послуги надані Портом суднам, які знаходяться під агентським обслуговуванням Відповідача, незалежно від місця надання таких послуг (в аква торії порту або поза її межами). Крім цього, сторони на договірній підставі визначили нор мативні акти якими визначаються тарифи (ціна) послуг Порту, зокрема, крім інших, це Наказ Міністерства транспорту України від 27.06.1996р. №214.

При цьому, посилання позивача на обов'язкове застосування до відносин за спором ставок Наказу начальника ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» 09.02.2012р. №158, встановлених на підставі п. 62 «Зборів і плати» суперечить законодавству України та договірним відносинам між сторонами спору.

Згідно із змістом п. 62 «Зборів і плати» «При наданні судновласникам інших послуг, не передбачених цими Зборами і платою, застосовуються вільні ціни відповідно до законо давства.»

Як вже зазначалось, встановлення Портом вільних цін на свої послуги відповідно до змісту ст. 11 Закону України «Про ціни та ціноутворення» та ст. 190 ГК України передбачає обов'язкову згоду суб'єкта господарювання , якому ці послуги надаються.

Порт не може в односторонньому порядку запроваджувати вільні ціни на свої послу ги. Обов'язковими без погодження суб'єктами господарювання є тільки послуги за держав ними фіксованими цінами.

При цьому, між Портом та суб'єктом господарювання якому надаються послуги за вільними цінами мають утворитися договірні відносини.

Особливості укладання господарських договорів на основі вільного волевиявлення сторін встановлені ст. 184 ГК України, згідно з якою при укладенні господарського договору на основі вільного волевиявлення сторін проект договору може бути розроблений за ініціа тивою будь-якої із сторін у строки, погоджені самими сторонами. Укладення договору на ос нові вільного волевиявлення сторін може відбуватися у спрощений спосіб або у формі єди ного документа, з додержанням загального порядку укладення договорів, встановленого статтею 181 ГК України.

Укладення договору між Портом та агентом на надання послуг буксиру за ві льними цінами на підставі місцевого тарифу порту відбувається шляхом підписання наряду замовлення на роботу буксиру або акту виконаних робі на роботу букси ру, у якому зазначений вид послуги, ціна послуги, час роботи буксиру, тощо.

Зазначений наряд, акт (або інший документ) підписується та завіряється печатками Порту з однієї сторони та агентом або капітаном судна з іншої сторони. У такий спосіб відбувається погодження сторонами істотних умов договору використання плавзасобу порту за вільними цінами та укладення відповідного договору.

Проте позивачем у випадку надання послуг буксиру «Норд» ТОВ «УМА» не надано документів, які б підтверджували факт надання по слуги, погодження її ціни та укладення договору.

Згідно із ст. 189 ГУ України ціна є істотною умовою господарського договору.

Відповідно до ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бу ти досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

З огляду на непогодження Відповідачем ціни послуг Позивача щодо льодового проведення суден буксиром «Норд» за ставками зазначеного Наказу начальника порту, договір льдового проведення за ціною визначеною Наказом начальника ДП «Ізмаїль ський морський торговельний порт» від 09.02.2012р. №158 укладений не був.

Таким чином, вимоги Позивача щодо сплати його послуг за ставками, визначе ними Наказом начальника ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» від 09.02.2012р. №158 є безпідставними та задоволенню не підлягають.

З огляду на зміст ст. 525 ЦК України, яка встановлює недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання, єдиним погодженим сторонами спору правочином у якому визна чається ціна послуг Порту з льодового проведення є Договір №1КВ-П від 03.01.2012р., згід но з яким ціна послуг буксира «Норд» встановлюється «Зборами і платою» у розмірі 631, 20 дол. США за годину льодового проведення.

З наведених підстав суд визначає, що загальна вартість 94 годин послуг з буксирного проведення та доставки лоцма нів наданих 12 суднам під агентуванням ТОВ «УМА» у період з 22.02.201р. по 11.03.2012р. складає 59332,8 дол. США.

З огляду на часткову сплату Відповідачем послуг Позивача у сумі 47 767, 19 дол. США, стягненню на користь Позивача підлягає 11 565,61 дол. США.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, з посиланням на вищезазначені приписи законодавства суд здійснив власний розрахунок суми трьох відсотків річних у сумі 145,63 доларів США згідно даних щодо періоду заборгованості, наданих сторонами по справі.

Решту доводів і поданих сторонами доказів, відхилення яких не обґрунтовано вище, суд відхиляє як такі, що не мають значення для вирішення спору.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. Відповідно ст. ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Рішення прийнято на підставі наданих сторонами доказів, оскільки згідно із ст.33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона: повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; самостійно визначити і надати суду ті докази на підтвердження своїх доводів, які вважає необхідними, належними і достатніми. Докази витребовуються судом у ході розгляду справи лише у разі подання відповідного клопотання - на суд не покладено обов'язку вказувати стороні, які докази вона повинна подати на підтвердження свої вимог чи заперечень, або проводити розшук тих чи інших доказів з власної ініціативи.

При цьому суд приймає до уваги строк розгляду справи, достатність часу у будь-якої із сторін для надання доказів на підтвердження власних доводів, для спростування обставин чи доводів протилежної сторони та для подання суду клопотання про витребування таких доказів у інших осіб.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору з урахуванням розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33,34,38,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" про стягнення 78228,99 доларів США (еквівалент за курсом НБУ - 625284, 32грн) - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10, код ЄДРПОУ 30376729) на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, код ЄДРПОУ 01125815) заборгованість у розмірі 11565 (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят п'ять) доларів США 61 цента (еквівалент за курсом НБУ - 92351 (дев'яносто дві тисячі триста п'ятдесят одна) грн. 39 коп.) та 3 % річних у розмірі 145 (сто сорок п'ять) доларів США 63 центів (еквівалент за курсом НБУ - 1162 (одна тисяча сто шістдесят дві) грн. 12 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське морське агентство" (65026, м. Одеса, вул. Буніна, 10, код ЄДРПОУ 30376729) на користь Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт" (68600, м. Ізмаїл, вул. Портова, 7, код ЄДРПОУ 01125815) судовий збір у розмірі 1870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн. 27 коп.

В решті позову - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст складено та підписано 10.06.2014 року.

Суддя Зайцев Ю.О.