Постанова

від 12.06.2014 по справі 821/1225/14

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2014 р.м. ХерсонСправа № 821/1225/14 16 год. 16 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Дубровної В.А.,

при секретарі: Рябчич А.М.,

за участю представників:

позивача - Обуховської Н.С., Рубець А.Б.,

відповідача - Юдіна В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Енергоаверс" до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство "Енергоаверс" (далі - позивач, ПП "Енергоаверс") звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Скадовської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (Каланчацьке відділення) (далі - відповідач, ОДПІ), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення -

- від 18.12.2013 року №0000672200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 81 819,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 17 757,75 грн.;

- від 20.12.2013 року №0000712200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 92528,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 10309,50 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що висновки ОДПІ про нікчемність правочинів, укладених позивачем з його контрагентами ПП "ТД Потенціал-5", TOB "Компанія "Teppа Агро", TOB НУФ "Дітекон" та, як наслідок, про завищення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, зроблено з порушенням повноважень, наданих йому ст.ст.19-1, 20 Податкового кодексу України та ст.19 Конституції України, оскільки недійсність правочину має бути встановлено судовим рішенням, а не лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) правочинів, спираючись на акти перевірок вказаних контрагентів. Крім того, позивач вказує, що в акті перевірки відсутні посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку позивача, не зазначено докази, що підтверджують наявність фактів порушення позивачем податкового законодавства, якими регулюються питання формування валових витрат та податкового кредиту, що є порушенням п. 5.2 Розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства. При цьому, позивач вказує, що відповідачем в акті перевірки не відображено факт відмови платника податків надати копії документів посадовій особі органу ДПС та не складено акт у довільній формі з засвідченням відмови у їх надані, що свідчить про порушення порядку проведення перевірки. Щодо зменшення податкового кредиту за наслідками вчинення господарської операції з ПП "ТД Потенціал-5", то позивач вказує, що відповідачем безпідставно із посиланням на автоматизовану систему перегляду результатів співставлення та автоматизовану систему обробки поданої звітності, не взято до уваги той факт, що ПП "Енергоаверс" в жовтні 2011 р. уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з ПДВ виключено зі складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 10792,0грн., попередньо віднесену до нього на підставі податкової накладної, отриманої від ПП "ТД Потенціал-5".

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Відповідач надав письмові заперечення, в яких зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті у відповідності з вимогами чинного законодавства, оскільки в ході невиїзної документальної перевірки ПП "Енергоаверс" було встановлено взаємовідносини з ПП "ТД Потенціал-5", TOB "Компанія "Teppа Агро", TOB НУФ "Дітекон" господарські операції з яким підпадають під ознаки нікчемних правочинів, що підтверджуються актами перевірок вказаних контрагентів, що стало підставою для виключення зі складу витрат та податкового кредиту витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з ПДВ та податку на прибуток.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вказані заперечення та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, дослідивши норми законодавства, які регулюють дані правовідносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Енергоаверс" зареєстроване як юридична особа Каланчацькою районною державною адміністрацією Херсонської області 18.02.2008 року та перебуває на обліку платників податків з 18.02.2008 року за №2303.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 ст.75, п. 79.1 та 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України та відповідно до наказу Скадовської ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області від 05.12.2013 р. №293 проведена невиїзна документальна перевірка ПП "Енергоаверс" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені відносин та придбання товару від ТОВ НУФ "Дітекон" (код 13464770) у січні 2012 р, лютому 2012 р. щодо придбання товару від ПП "ТД Потенціал-5" (код 37234620) у березні 2011р та придбання товару від ТОВ "Компанія " Терра Агро" (код 37374969) у листопаді 2011 р., за результатами якої складено акт від 09 грудня 2013 року №124/22/35505698 (далі - акт перевірки).

Висновками даного акту перевірки є порушення підприємством вимог діючого законодавства, а саме:

- ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 626, 629, 901, 902, 903, 905 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільним Кодексом України) по правочинах здійснених ПП "Енергоаверс" з постачальниками TOB НУФ "Дітекон" у січні 2012 p., лютому 2012 р., щодо придбання товару від ПП "ТД Потенціал-5" у березні 2011 та придбання товару від ТОВ "Компанія "Терра Агро" у листопаді 2011 р.,

- п. 139.1.6 п.п.139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на прибуток в сумі 92528 грн., у т.ч. у податковому періоді: 1 кв. 2011 року на суму 13490 грн., 2-4 кв. 2011року на суму 51290 грн.; 1 кв. 2012 року на суму 27748 грн.; півріччя 2012 року на суму 27748 грн., три квартали 2012 року на суму 27748 грн.; 2012 рік на суму 27748 грн.

- п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 81819,00 грн. в наступних податкових періодах: березень 2011 року у сумі 10 792,00 грн., листопад 2011 року 44600,00грн.; січень 2012 року у сумі 3653,00 грн.; лютий 2012 року у сумі 22774,00 грн.

Вказані висновки ОДПІ вмотивовані безтоварністю господарських операцій з контрагентами ПП "ТД Потенціал-5", TOB "Компанія "Teppа Агро", TOB НУФ "Дітекон", оскільки:

- на запит ОДПІ від 01.11.2013 р. за № 777/10/22-023 ПП "Енергоаверс" не надано первинні документи по взаємовідносинам з контрагентами - постачальниками TOB "Компанія " Teppа Агро", ПП "ТД Потенціал-5";

- ОДПІ отримано від податкових органів акт від 08.06.11 р. № 1027/16/37234620 про результати перевірки щодо підтвердження ПП "ТД "Потенціал-5" господарських відносин із платниками податків у березні 2011 року", акт від 09.11.12 р. № 309/152/3 про результати перевірки з питань дотримання податкового та валютного законодавства ТOB "Компанія "Терра Агро", акт від 15.10.12 р. № 1140/2204/13464770 "Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB НУФ "Дітекон" з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами-покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин за період січень - травень 2012 року, та якими не підтверджено факт реального здійснення господарських операцій вказаних підприємств з контрагентами-постачальниками та покупцями, оскільки місцезнаходження підприємств не встановлено; відсутні первинні документи та можливості здійснювати відповідну господарську діяльність.

Отже, вказані обставини вплинули на висновок ОДПІ щодо зменшення ПП "Енергоаверс" показників звітності по господарським операціям з -

- TOB НУП "Дітекон" в частині валових витрат за 2012 рік на суму 132 134,00 грн. та податкового кредиту з ПДВ за січень 2012 року на суму 3653,00 грн., у лютому 2012 року на суму 22774,00 грн.;

- ПП "ТД Потенціал-5" в частині валових витрат за 1 кв. 2011 р. на суму 53959,00 грн. та податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року на суму 10792,00 грн.;

- TOB "Компанія "Терра Агро" в частині валових витрат за 2-4 кв. 2011 р. на суму 223000,00 грн. та податкового кредиту з ПДВ за листопад 2011 року на суму 44600,00 грн.

На підставі вищезазначених висновків ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 18.12.2013 року №0000672200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 81819,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 17757,75 грн. та за №0000712200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 92528,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 10309,50 грн., які є предметом оскарження у даній справі.

Оцінюючи правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, суд виходить з встановлених в ході розгляду справи фактичних обставин та їх узгодженості з діючими положеннями податкового законодавства.

Спірні правовідносини у перевіряємому періоді були врегульовані Податковим кодексом України від 02.12.2010 р. за № 2755-VІ (далі - ПК України).

Виходячи зі змісту положень Податкового кодексу витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником) (пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до підпункту 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 ПК України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Для визначення права підприємства на податковий кредит та підстав для формування складу валових витрат по проведеним господарським операціям з постачальниками необхідно встановити наявність в сукупності таких обов'язкових підстав:

- здійснення операції з придбання товарів, виконаних робіт, наданих послуг та їх оплата (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. п. 198.1, 198.2, п. 198.3 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України);

- наявність належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, та податкової накладної (п. 138.2 ст. 138, п. 198.6 ст. 198 ПК України);

- придбання товарів (робіт, послуг) для використання в господарській діяльності платника податку - покупця, шляхом відображення їх в обліку та підтвердження відповідними документами ( п. 44.1. ст. 44, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 п. 198.3 ст. 198, п. 201.11 статті 201 ПК України).

Таким чином, вказаними нормами права визначено підстави, за яких платник податків має право на віднесення понесених витрат, у зв'язку з придбаванням товарів (робіт, послуг), до складу витрат та сплачених сум ПДВ, у вартості товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту підприємства. До таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), понесення витрат, у зв'язку з господарською діяльністю платника, сплата (нарахування) податку на додану вартість у вартості товарів (робіт, послуг), факт понесення витрат та сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними первинними документами.

Щодо господарських відносин позивача з контрагентами - постачальниками ПП "ТД Потенціал-5", TOB "Компанія "Терра Агро", то судом встановлено наступне.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, позивачем до перевірки будь-які первинні документи щодо господарських взаємовідносин з постачальниками вугілля ПП " ТД Потенціал-5", TOB "Компанія "Терра Агро" до перевірки не надавались, при цьому у відповіді ПП "Енергоаверс" від 15.11.2013 р. на запит ОДПІ було повідомлено про відсутність взаємовідносин з ТОВ "Компанія "Терра Агро".

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що не надання ПП "Енергоаверс" до перевірки вищевказаних документів пов'язано з порушенням відповідачем порядку проведення позапланової невиїзної перевірки та не витребуванням необхідних до перевірки документів під час її проведення.

Перевіряючи правомірність проведення податковим органом позапланової невиїзної перевірки ПП "Енергоаверс", суд встановив наступне.

Згідно із п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Відповідно до п. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам органу державної податкової служби право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Дослідивши надані позивачем до матеріалів справи оригінал наказу №293 від 05.12.2013 р., повідомлення від 05.12.2013 р. за №8 та копію поштового конверту, судом встановлено, що вищевказані наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки були направлені ПП "Енергоаверс" рекомендованим листом та отримані позивачем 07.12.2013 р., про що свідчить поштовий штемпель на конверті.

Суд відмічає, що оскільки позивач належним чином був повідомлений про проведення спірної перевірки, тому податковим органом виконані всі передбачені ПК України дії, які надають останньому право на проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ПП "Енергоаверс".

Крім того, дослідивши зміст повідомлення від 05.12.2013 р. про дату початку та місце проведення вказаної перевірки, судом встановлено, що ПП "Енергоаверс" відповідно до пункту 85.2. ст. 85 ПК України повинен з 06.12.2013 р. та протягом 5 робочих днів забезпечити надання всіх необхідних для перевірки документів, оскільки відповідно до наказу №293 від 05.12.2013 р. тривалість перевірки складала 5 робочих днів, починаючи з 06.12.2013 р.

Пунктом 85.2 статті 85 ПК України передбачено обов'язок платника податків щодо надання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов'язані з предметом перевірки, передбачені пунктом 44.6 статті 44 ПК України.

Проте, позивач не виконав вимогу вказаної норми ПК України та не надав до перевірки первинні документи щодо його взаємовідносин з контрагентами ПП "ТД Потенціал-5", TOB "Компанія "Терра Агро".

При цьому, суд вказує, що пунктом п.44.6 ст. 44 цього Кодексу передбачено, якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення. Протягом трьох робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Проте, в судовому засіданні представник позивача пояснив, що заперечення на акт перевірки позивач не складав, оскільки прийняв рішення звертатися до суду.

З огляду на вищевказані обставини суд вважає, що позивачем не виконаний обов'язок по наданню до перевірки первинних документів щодо господарських операцій з контрагентами ПП " ТД Потенціал-5", TOB "Компанія "Терра Агро" та не використано в подальшому право усунути вказані недоліки після отримання акту перевірки.

При цьому, суд звертає увагу, що на письмовий запит ОДПІ позивач повідомив про відсутність у ПП "Енергоаверс" договірних відносин з ПП "ТД Потенціал-5" у перевіряємому періоді, проте до матеріалів було надано первинні документи щодо придбання у ПП "ТД Потенціал-5" вугілля, що свідчить про їх наявність.

У зв'язку з зазначеним, суд відмічає, що вище переліченими нормами податкового законодавства чітко визначено порядок досудового врегулювання спірних питань з податковим органом, які виникають під час проведення перевірок, тому надані позивачем до матеріалів справи первинних документів на підтвердження господарських операцій з контрагентами ПП "ТД Потенціал-5", TOB "Компанія "Терра Агро" не можуть бути предметом оцінки під час розгляду справи, оскільки вони не були дослідженими під час проведення перевірки і відповідно до ст. 44 ПК України вважаються відсутніми.

Крім того, суд звертає увагу, що за змістом пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є встановлення, зокрема, достовірності та повноти нарахування податків та зборів на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів.

Отже, достеменне встановлення судом вказаних обставин під час розгляду справи на підставі лише даних податкової звітності позивача, видаткових, податкових накладних є неможливим та фактично підміняє повноваження податкового орану щодо їх встановлення саме під час проведення виїзних або невиїзних перевірок платника податків.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що до закінчення перевірки платник податків не надав посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, тобто не виконав вимоги ст. 44 Податкового кодексу України, тому суд вважає правомірним проведення відповідачем перевірки за результатами аналізу баз даних та податкової інформації щодо взаємовідносин позивача з ПП "ТД Потенціал-5", TOB "Компанія "Терра Агро" та встановлення неправомірного віднесення до складу валових витрат за 1 кв. 2011 р. суму 53959,00 грн. по взаємовідносинам з - ПП " ТД Потенціал-5" та суму валових витрат за 2-4 кв. 2011 р. у розмірі 223000,00 грн. по взаємовідносинам з TOB "Компанія "Терра Агро".

Щодо висновку відповідача про зменшення валових витрат за 2012 рік на суму 132134,00 грн. по взаємовідносинам з TOB НУП "Дітекон", то суд виходить з наступного.

В ході розгляду справи, судом встановлено та підтверджено представниками сторін, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Енергоаверс" ревізором інспектором було досліджено первинні документи, зокрема договір поставки №01-12/1 від 01.12.2011 р., податкові та видаткові накладні на придбання вугілля та платіжні доручення щодо його оплати по постачальнику TOB НУП "Дітекон".

Як вбачається з описової частини акту перевірки та наданих до матеріалів справи первинних документів, 01.12.2011 року між ПП "Енергоаверс" (покупець за договором) та TOB НУП "Дітекон" (постачальник за договором) був укладено договір поставки вугільної продукції за № 01-12/1 за умовами якого TOB НУП "Дітекон" передає у власність ПП "Енергоаверс", а останній зобов'язується прийняти продукцію на умовах EXW склад постачальника та оплатити вугільну продукцію, кількість, ціна, номенклатура визначаються у видаткових накладних. Оплата за товар проводиться у безготівковій формі.

Відповідно до умов даного договору протягом січня - лютого 2012 р. TOB НУП "Дітекон" було передано у власність ПП "Енергоаверс" вугілля всього на загальну суму без ПДВ 132134,17 грн., сума ПДВ складає 26426,83 грн., про що оформлено видаткові накладні, перелік яких наведений на стор. 5-6 акту перевірки, та копії яких залучені до матеріалів справи, а також податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи. Оплата вказаного вугілля проводилася у безготівковій формі згідно платіжного доручення №68 від 25.04.2012 р. на суму 16020,86 грн., на момент складання акту перевірки рахувалась кредиторська заборгованість по TOB НУП "Дітекон" в сумі 197590,86 грн.

З наданих позивачем до матеріалів справи документів встановлено, що перевезення вугілля здійснював ФОП ОСОБА_5 згідно договору про надання транспортних послуг, що підтверджується наданими до матеріалів справи ТТН. Проте, з пояснювальної записки ревізора-інспектора транспортні документи до перевірки не надавались.

В ході розгляду справи судом встановлено, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства обумовлено сумнівністю поставки вугілля TOB НУП "Дітекон", що свідчить про документування вказаної господарської операції без фактичного її здійснення.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

Досліджуючи питання руху активів у спірних правовідносинах, суд виходить з того, що за змістом норм Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Податкового кодексу України наявність первинних документів є обов'язковою, але не достатньою умовою для формування податкового кредиту та валових витрат, оскільки факт виконання зобов'язання за правочином зумовлює складання й інших документів.

З огляду на викладене, реальність господарської операції з придбання товарів має підтверджуватись також документами про фізичне переміщення придбаних товарів у просторі, документами про зберігання придбаних товарів та подальше їх використання у господарській діяльності позивача.

Вказана позиція суду узгоджується з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27.05.2013 року, якою скасовано постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.10.2012 року та направлено на новий розгляд справу № 2а-53/12/2170 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Енергоаверс" до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.12.2011 року №0000432310, оскільки судова колегія вважає, що надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

При цьому, суд відмічає, що наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) у діях платника встановлюється з урахуванням оцінки обставин, що свідчать про намір платника отримати економічних ефект у результатів реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, при цьому податкова вигода не може розглядатися як самостійна ділова мета.

Так, ухвалою суду від 16.04.2014 року зобов'язано позивача надати докази наявності у підприємства додаткових витрат, пов'язаних з виконання спірних господарських операцій.

На підтвердження реальності вказаної господарської операції позивачем до матеріалів справи надано договори на оренду нерухомого майна та про надання транспортних послуг, укладені з ФОП ОСОБА_5, договори, видаткові та податкові накладні щодо подальшої реалізації вугілля тощо.

Внаслідок дослідження вказаних документів судом встановлено, що підприємницька діяльність позивача здійснюється з залученням транспортних засобів та послуг по перевезенню вугілля, які надані ФОП ОСОБА_5, який одночасно є керівником позивача ПП " Енергоаверс", що підтверджується договором про надання транспортних послуг. Крім того, аналогічна ситуація має місце і з орендованими складськими приміщеннями, які є власністю ФОП ОСОБА_5, а орендарем виступає ПП " Енергоаверс", в особі керівника ОСОБА_5, що підтверджується договором оренди від 01.01.2011 р.

Крім того, з первинних документів щодо подальшої реалізації вугілля судом встановлено, що покупцями вказаної продукції є бюджетні організації, і тому право на здійснення продажу вугілля вказаній категорії покупців повинно підтверджуватись результатами тендерних торгів або конкурсів тощо. Проте, будь-яких документів щодо вказаної обставини позивачем суду не надано.

Отже, суд вважає, що вище перелічені документи містять загальну інформацію щодо наявності у ПП "Енергоаверс" складських приміщень та автотранспорту, проте не підтверджують наявність у позивача витрат, пов'язаних з оприбуткуванням, збереженням, відвантаженням вугілля, отриманого від спірного контрагента, а також наявність економічної вигоди позивача при здійсненні вказаної господарської операції.

Щодо порядку обліку, документального підтвердження спірних операцій та юридичної значимості первинних документів, суд зазначає, що правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні " від 16.07.1999 р. №996-XIV (далі - Закон України №996-XIV), відповідно до ст. 1 цього Закону господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, суд вважає, що вищевказаним переліком первинних документів не підтверджується факт придбання позивачем у TOB НУП "Дітекон" вугілля, що позбавляє первинні документи юридичної значимості (сили) для цілей формування валових витрат за 2012 рік на суму 132134,00 грн., а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товару з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно зменшено позивачу валові витрати на загальну суму 4099093,00 грн., у т. ч. за 1 кв. 2011 року на суму 53959,00 грн. (податок - 25% - 53959,00*25%=13490,00 грн.) по постачальнику ПП "ТД Потенціал-5", за 2-4 кв. 2011 року на суму 223000,00 грн. (податок - 23% - 223000,00*23%=51290,00 грн.) по постачальнику TOB "Компанія "Терра Агро" у зв'язку з не наданням до перевірки первинних документів, а по постачальнику TOB НУП "Дітекон" зменшено валові витрати за 2012 рік на суму 132134,00 грн. (податок - 21% - 132134,00*21%=27748,00 грн.) у зв'язку з безтоварністю господарської операції.

З огляду на викладене, суд вважає правомірним донарахування податку на прибуток у сумі 92528,00 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення - від 20.12.2013 р. №0000712200, а тому позовні вимоги у цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо правомірності податкового повідомлення - рішення від 18.12.2013 р. №0000672200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 81819,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 17757,75 грн., то суд встановив наступне.

В судовому засіданні представник позивача пояснив, що за наслідками вчинення господарської операції з TOB НУП "Дітекон" позивачем було включено до складу податкового кредиту суми з ПДВ у звітних періодах червень, липень, жовтень 2012 р., проте податковим органом зменшено податковий кредит по вказаному контрагенту за січень, лютий 2012 р., що є безпідставним. За наслідками вчинення господарської операції з TOB "Компанія "Терра Агро" відповідачем зменшено податковий кредит за листопад 2011 року у сумі 44600,00 грн., проте у вказаному звітному періоді позивач не декларував суми ПДВ за податковими накладними, отриманими від TOB "Компанія "Терра Агро", що також є безпідставним. Щодо декларування сум ПДВ за наслідків господарської операції з ПП "ТД Потенціал-5", то представник позивача пояснив, що сума ПДВ у розмірі 10792,00 грн. за податковою накладною від березня 2011 року була попередньо віднесена до складу податкового кредиту за березень 2011 р., проте у жовтні 2012 р. згідно уточнюючого розрахунку знята з податкового кредиту за березень 2011 р., та сплачена до бюджету за платіжним дорученням № 181 від 24.10.2012 р.

Представник відповідача в судовому засіданні вказані пояснення позивача не спростував.

В ході розгляду справи судом встановлено, що підставою для встановлення факту завищення податкового кредиту на загальну суму ПДВ 81819,00 грн., є аналогічні висновки податкового органу щодо безтоварності господарських операцій з контрагентами-постачальниками ПП "ТД Потенціал-5", TOB "Компанія "Терра Агро", TOB "Компанія "Терра Агро", які вплинули на зменшення позивачу валових витрат за наслідками їх вчинення.

Проте, суд відмічає, що підставою для виключення зі складу податкового кредиту сум ПДВ є не лише факт безтоварності господарських операцій, а й факт декларування платником податків сум ПДВ у податковій звітності, пов'язаній з нарахуванням і сплатою вказаного податку.

Як вбачається з акту перевірки, то ревізором - інспектором було встановлено договірні відносини ПП "Енергоаверс" щодо придбання вугілля від ПП " ТД Потенціал-5" у березні 2011 р. та зменшено податковий кредит за березень 2011 року на суму 10792,00 грн.; від TOB "Компанія "Терра Агро" у листопаді 2011 р. та зменшено податковий кредит за листопад 2011 року на суму ПДВ 44600,00 грн.; від TOB НУП "Дітекон" на суму ПДВ 26427,00 грн. у січні-лютому 2012 р. та зменшено податковий кредит за січень 2012 року на суму ПДВ 3653,00 грн., лютий 2012 року на суму ПДВ 22774,00 грн.

Дослідивши надані позивачем до матеріалів справи копії податкових декларацій з ПДВ з додатками № 5 до них протягом перевіреного періоду судом встановлено наступне.

Згідно декларації з ПДВ за березень 2011 року за №9002248386 та додатку № 5 до вказаної декларації позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ 10791,80 грн. по господарській операції з ПП "ТД Потенціал-5", проте згідно уточнюючого розрахунку від 23.10.2012 року №9065413383 до декларації з ПДВ за березень 2011 р. вказана сума ПДВ виключена зі складу податкового кредиту.

Згідно декларації з ПДВ за січень 2012 року №9006689495 та додатку № 5 до неї та декларації з ПДВ за лютий 2012 року №9011814054 та додатку № 5 до неї позивачем не декларувались суми ПДВ по господарській операції з ТОВ НУФ "Дітекон".

Згідно декларації з ПДВ за листопад 2011 року № 9012511373 та додатку № 5 до неї у складі податкового кредиту відсутнє декларування позивачем суми ПДВ 44600,00 грн. по господарській операції з ТОВ "Компанія "Терра Агро", проте уточнюючим розрахунком від 03.10.2012 року №9060403599 до декларації за листопад 2011 р. до складу податкового кредиту було включено суму ПДВ 15606,15 грн. по господарській операції з ТОВ "Компанія "Терра Агро". Крім цього, встановлено, що згідно уточнюючого розрахунку від 03.10.2013 року № 9060404496 до складу податкового кредиту грудня 2011 року включена сума ПДВ 75897,75 грн. та уточнюючого розрахунку від 03.10.2013 року №9060405185 до складу податкового кредиту січня 2012 року включена сума ПДВ 35020,00 грн. по господарській операції з ТОВ "Компанія "Терра Агро".

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про неправомірне зменшення позивачу податкового кредиту за січень 2012 року на суму 3653,00 грн., лютий 2012 року на суму 22774,00 грн. по контрагенту TOB НУП "Дітекон" та за березень 2011 року на суму 10792,00 грн. по контрагенту ПП "ТД Потенціал-5" внаслідок відсутності доказів їх декларування у складі податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Щодо висновку податкового органу про зменшення позивачу податкового кредиту за листопад 2011 року на суму ПДВ 44600,00 грн., то суд вважає його правомірним в частині його зменшення на суму ПДВ 15606,15 грн. у зв'язку не підтвердженням товарності господарської операції з ТОВ "Компанія "Терра Агро". При цьому, суд вважає, неправомірним висновок ОДПІ про зменшення позивачу податкового кредиту за листопад 2011 року на суму ПДВ 28993,85 грн., у зв'язку з відсутністю доказів її декларування у складі податкового кредиту листопада 2011 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 18.12.2013 року №0000672200 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 66213,00 грн. Щодо решти суми збільшеного грошового зобов'язання у розмірі 15606,00 грн., то вказана сума є правомірно нарахованою за податковим повідомленням-рішенням від 18.12.2013 року №0000672200

При цьому, суд погоджується з позицією позивача щодо безпідставності висновку відповідача, покладеного в основу оскарженого податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ПП "ТД Потенціал-5", TOB "Компанія "Терра Агро", TOB "Компанія "Терра Агро", на підставі ч.1 ст.203, 215, 216, 228, 626, 629, 901, 902, 903, 905 ЦК України, виходячи з наступного.

Завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків.

Діючим законодаством не передбачено права органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати фіктивними правочини. Стаття 20 Податкового кодексу України, що регулює діяльність органів ДПС, подібних повноважень не надає.

Посилання відповідача в акті перевірки на положення цивільного законодавства є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідачем не надано судових рішень, що набули законної сили, яким договори, що укладалися між позивачем та його контрагентом визнані недійсними судом.

Підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом не зазначено.

Окремо взяті дані акту податкового органу, складного по контрагентам позивача, не можуть бути підставою для визнання податкового кредиту та валових витрат позивача непідтвердженим.

Доказами порушення правил формування податкового кредиту та валових витрат є виключно матеріали перевірок платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що податковим органом правомірно визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем по податку на прибуток в сумі у сумі 92528,00 грн., тому суд приходить до висновку про правомірне застосування до позивача відповідно до Податкового кодексу України штрафних санкцій у розмірі 10309,50 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 20.12.2013 року № 0000712200. Крім того, враховуючи, що податковим органом правомірно визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем з ПДВ у сумі 15606,00 грн., тому суд приходить до висновку про правомірне застосування до позивача відповідно до Податкового кодексу України штрафних санкцій у розмірі 3901,50 грн. згідно оскаржуваного податкового повідомлення - рішення від 20.12.2013 року № 0000672200.

Оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при поданні адміністративного позову було сплачено судовий збір у сумі 404,83 грн., тобто 10% розміру ставки судового збору, яка становить 2% від розміру майнових вимог або 4048,29 грн.

Оскільки позовні вимоги задоволені в частині грошового зобов'язання за податковим повідомленням - рішенням у загальній сумі 80069,25 грн., що складає 39,56% від загальної суми майнових вимог, та враховуючи, що позивачем сплачено тільки 10% розміру ставки судового збору, тому решта судового збору, яка стягується з позивача складає 2042,07 грн. (60,44% суми судового збору з урахуванням сплати 404,83 грн.) пропорційно до відхиленої частини вимоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив :

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.12.2013 року №0000672200 в частині збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 66213,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 13856,25 грн.

В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.12.2013 року №0000672200 щодо збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у сумі 15606,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 3901,50 грн. - відмовити.

В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.12.2013 року №0000712200 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у сумі 92528,00 грн. та за штрафними санкціями у сумі 10309,50 грн. - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства "Енергоаверс" (ідентифікаційний код 35505698) на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 2042,07 грн. (дві тисячі сорок дві гривні 7коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16 червня 2014 р.

Суддя Дубровна В.А.

кат. 8.3.1