Ухвала

від 29.05.2014 по справі 823/3289/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/3289/13-а Головуючий у 1-й інстанції:Руденко А.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Сорочко Є.О.

Суддів: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання протиправною діяльності та визнання неправомірним акта про визначення розміру збитків, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Уманської районної державної адміністрації Черкаської області (далі - Уманської РДА) про визнання протиправною бездіяльність та визнання неправомірним акту про визначення розміру збитків, заподіяних тимчасовим зайняттям земельної ділянки від 25.09.2013 р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року в задоволені позову відмовлено.

На вказану постанову ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, між ТОВ ВТФ «Сяйво» та ОСОБА_4 було укладено договір оренди від 17.03.2003 р., який зареєстрований Уманським райвідділом ДЗК 05.05.2004 р. за №304 терміном на 4 роки 11 місяців.

Згідно довідки Пугачівської сільської ради Уманського району Черкаської області №15/02-13 від 21.01.2013 р. ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1

За довідкою про оформлення спадщини до Пугачівської сільської ради ОСОБА_3, звернулася 13.08.2011 р.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21.12.2011 р. №1-3452 позивачці видано Державний акт серії РК №755718 на право власності на земельну ділянку площею 2,3204 кадастровий номер 7124386500:03:000:0343, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №712438651002041.

Державною інспекцією сільського господарства в Черкаській області 19.02.2013 р. складено акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, яким встановлено, порушення ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України ТОВ ВТФ «Сяйво» самовільно зайняло та використовує для вирощування сільськогосподарської продукції земельну ділянку площею 2,3204 га ріллі і в результаті самовільного зайняття земельної ділянки завдана шкода в розмірі 2944,70 грн.

На підставі акту про передачу на зберігання межових знаків від 24.09.2012 р. встановлено межові знаки та вилучено по периметру земельну ділянку загальною площею 2,3204 га, ріллі з користування ВТФ «Сяйво» на праві власності ОСОБА_3

Не погоджуючись з визначеною сумою збитків ОСОБА_3, неодноразово зверталась до Уманської РДА із заявою про встановлення розміру збитків, завданих самовільним зайняттям земельної ділянки, оскільки вважає, що її збитками від самовільного зайняття земельної ділянки є неодержаний дохід, що обрахований як вартість неодержаної сільськогосподарської продукції за ринковими цінами з урахуванням середньої врожайності певної культури у господарстві.

Комісія з питань визначення розміру збитків заподіяних власникам землі та землекористувачам вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок на засіданні 25.09.2013 р., розглянула заяву позивачки та на підставі п. 3 ст. 16, п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 р. №284 «Про Порядок визначення відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам вилученням або тимчасовим зайняттям земельних ділянок» встановила, що за час використання належної їй на праві власності земельної ділянки ТОВ ВТФ «Сяйво» з 21.11.2011 р. по 24.09.2012 р., тобто з дати оформлення спадщини і до дати встановлення меж земельної ділянки в натурі, неодержаний дохід позивачки складає 1498,74 грн. і розрахований як орендна плата у розмірі 3 відсотки від грошової оцінки земельної ділянки. Оскільки позивачка отримала грошові кошти у сумі 2944,00 грн. від ТОВ ВТФ «Сяйво», донарахування неодержаного доходу позивачці не проводиться. Результати комісії оформлені актом від 25.09.2013р., затвердженим головою Уманської райдержадміністрації.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Встановлення меж земельної ділянки здійснюється після прийняття рішення про надання земельної ділянки в користування або у власність.

Статтею 211 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за порушення, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок (підпункт «б») та за порушення строків повернення тимчасово займаних земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (пункт «д»).

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 90 ЗК України передбачено, що власники земельних ділянок мають право на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 ЦК України, ч. 1 якої передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Спеціальні підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам передбачені ст.ст. 156 та 201 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджений постановою Кабінету Міністрів України від, відповідно до п. 1 якого власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відповідно до п. 2 Порядку розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

Таким чином, до компетенції комісій, створених районними державними адміністрації відноситься визначення розміру збитків, завданих з підстав, передбачених ст.156 Земельного кодексу України та п. 1 Порядку.

Відповідно до п. 6 Порядку комісії, створювані Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських рад визначають розмір збитків лише при тимчасовому зайнятті земельних ділянок для розвідувальних робіт, а також для обов'язкових планових робіт з будівництва, технічного обслуговування і ремонту лінійної частини магістральних трубопроводів, що проходять в одному технічному коридорі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 р. №963 затверджена Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, пунктом 7 якої передбачено, що розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок юридичним та фізичним особам здійснюється територіальними органами Державної сільськогосподарської інспекції.

Як встановлено судом першої інстанції, акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 19.02.2013 р., складений державною інспекцією сільського господарства в Черкаській області, розмір шкоди становить 2944,70 грн.

Розмір збитків від самовільного зайняття земельної ділянки є визначеним, та платіжним дорученням від 25.02.2013 р. №36 ТОВ ВТФ «Сяйво» сплатило позивачці 2944,00 грн.

Разом з тим, зайняття земельної ділянки позивачки ТОВ ВТФ «Сяйво» не є тимчасовим зайняттям земельної ділянки відповідно до ст. 156 Земельного кодексу України та п. 6 Порядку, вирішення питання про розмір збитків не відноситься до компетенції Уманської РДА, у зв'язку з чим відсутні підстави для визнання бездіяльності відповідача неправомірною.

Що стосується позовної вимоги про визнання неправомірним акту про визначення розміру збитків від 25.09.2013 р. колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а тому акт про визначення розміру збитків не є рішенням суб'єкта владних повноважень, та оскарженню у судовому порядку не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволені позову, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_3 необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення , а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.