Ухвала

від 11.06.2014 по справі 822/1309/14

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1309/14

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Курка О. П. Совгири Д. І.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Управління комплектації будівельними матеріалами УБ ХАЕС" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у справі за адміністративним позовом Славутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України до Приватного акціонерного товариства "Управління комплектації будівельними матеріалами УБ ХАЕС" про стягнення податкового боргу , -

В С Т А Н О В И В :

Славутська ОДПІ звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до ПрАТ "УКБМ УБ ХАЕС" про стягнення податкового боргу. Позовні вимоги мотивовано тим, що за ПрАТ "УКБМ УБ ХАЕС" рахується податковий борг в сумі 224558,59 грн. Оскільки вказана сума не сплачена платником добровільно, просили стягнути її за рахунок належних платнику податків коштів на рахунках у обслуговуючих його банках та готівки.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2014 року позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.04.2014 року, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не направляли. Представник позивача направив на адресу суду заяву, з якої вбачається, що апеляційну скаргу позивач не визнає повністю, проти її задоволення заперечує, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін, а справу розглянути за його відсутності.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про його дату, час і місце, а також враховуючи те, що їх явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, за наявними у справі матеріалами, при цьому, згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, та підтверджується матеріалами справи, ПрАТ "Управління комплектації будівельними матеріалами УБ ХАЕС" перебуває на обліку в Славутській ОДПІ як платник податків.

Згідно даних Славутської ОДПІ за відповідачем рахується перед бюджетом податковий борг в сумі 224558,59 грн., з них по податку на прибуток - 53 343,16 грн. (основний платіж), 26 726,0 грн. - штрафні санкції; по орендній платі за землю з юридичних осіб - 95 521,96 грн. (основний платіж), 48 936,0 грн. - штрафні санкції та 31,47 грн. - пеня.

Податковий борг в сумі 224558,59 грн. підтверджується:

- по податку на прибуток: податковим повідомленням-рішенням №0000022300/1/2375 від 16.03.2010 року, обліковою карткою платника;

- по орендній платі за землю з юридичних осіб: податковим повідомленням-рішенням №0000032300/1/2375 від 16.03.2010 року, податковою декларацією №9008260992 від 20.02.2013 року, податковою декларацією №9001133918 від 20.01.2014 року, обліковою карткою платника.

Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Львівського апеляційного окружного адміністративного суду від 28.11.2013 року залишено без змін постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 07.05.2010 року про відмову в задоволенні позову відповідача про визнання протиправними та скасування зазначених вище податкових повідомлень-рішень.

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції керувався тим, що згідно вимог п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

В силу п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до п.16.1.4. ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення було надіслано податкову вимогу №29-22 від 16.01.2014р., яка отримана ним 21.01.2014 року.

За змістом п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано належні докази про наявність податкового боргу відповідача. Доказів про сплату відповідачем заборгованості в ході судового розгляду не подано.

Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

В силу п.95.1. ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності. За змістом п.95.4 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України - органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини. Оскільки звернення податкового органу до суду з поданням про стягнення податкового боргу в порядку статті 183-КАС України є його правом, а не обов'язком, законодавством обмежуються органи державної податкової служби у виборі способу звернення до суду з метою стягнення податкового боргу. Обраний у даній справі спосіб звернення узгоджується з вимогами п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України.

За встановлених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Управління комплектації будівельними матеріалами УБ ХАЕС", - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий Білоус О.В.

Судді Курко О. П.

Совгира Д. І.