Рішення

від 13.06.2014 по справі 912/1300/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2014 рокуСправа № 912/1300/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1300/14

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист", Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Олександрівка,

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Колос", Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Леніно;

про стягнення 79371,51 коп.

Представники:

позивача - Пастушенко В.А., довіреність від 29.04.2014 № 2;

відповідача - участі не приймали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" (далі по тексту - ТОВ "Агрохімічний захист") звернулось до господарського суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Колос" (далі по тексту - ТОВ "Агрофірма Колос") заборгованість в сумі 79371,51 грн. з яких: 37740,00 грн. сума основного боргу, 6661,00 грн. штрафу, 2783,45 грн. пені, 14502,06 грн. 96 % річних за порушення грошового зобов'язання та 18685,00 грн. перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Позов мотивовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором поставки № 476 від 25.06.2013 року.

Представником позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримано у повному обсязі.

Відповідач в дане судове засідання, як і в попередні два судові засідання, не прибув, причини неявки не повідомив.

Господарським судом враховано, що ухвала про порушення провадження у справі від 25.04.2014 та ухвала про відкладення розгляду справи від 16.05.2014 отримані відповідачем згідно повідомлень про вручення поштових відправлень.

Копія ухвали суду про відкладення розгляду справи від 02.06.2014 або ж повідомлення про її вручення відповідачу на адресу господарського суду станом на день вирішення спору по суті не повернулись.

Однак, згідно витягу з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, ухвала від 02.06.2014 вручена відповідачу 07.06.2014.

Відповідно до п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Господарський суд вважає, що дану правову позицію можливо застосувати і щодо ухвали суду про відкладення розгляду справи.

Таким чином, господарським судом дотримано вимог процесуального закону, що підтверджується копією списку згрупованих внутрішніх відправлень господарського суду Кіровоградської області від 04.06.2014 № 15, реєстром поштових повідомлень, витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта".

Зважаючи на викладене, господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно з ст. 75 Господарського кодексу України справа розглянута за наявним в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в справі докази, господарським судом встановлено нижченаведені обставини

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Агрохімічний захист" (надалі - позивач, постачальник) та ТОВ "Агрофірма Колос" (надалі - відповідач, покупець) 25.06.2013 року укладено договір № 476 (надалі - договір), згідно з умовами якого та укладеного до нього додаткового договору № 480/476 від 01.07.2013 року (додатковий договір) постачальник зобов'язався передати, а покупець отримати та оплатити засоби захисту рослин (надалі - товар).

Відповідно до п.2.1. договору та вимог додаткового договору покупець зобов'язаний розрахуватися за поставлений товар не пізніше 8 липня 2013 року на суму 7548,00 грн., та на суму 30192,00 грн. не пізніше 21 жовтня 2013 року.

Згідно видаткової накладної від 27.06.2013 № 588, довіреності від 27.06.2013 та товарно-транспортної накладної від 27.06.2013, позивачем поставлено відповідачу товар на суму 35618,40 грн. Згідно видаткової накладної від 01.07.2014, довіреності від 27.06.2013 та товарно-транспортної накладної від 01.07.2013, поставлено товар на суму 2121,60 грн.

Всього поставлено товару на сум у 37740,00 грн., докази оплати якого відсутні.

Так як відповідач у вказані строки не розрахувався, позивач звернувся до господарського суду із відповідним позовом.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно визначення, наведеного у ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Предметом спору у даній справі є виконання відповідачем обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару за договором поставки.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 Господарського кодексу України.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Під час розгляду справи по суті, відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 37740,00 грн.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, відповідач, не виконавши зобов'язання з оплати поставленого йому товару, допустив порушення зобов'язання, у зв'язку з чим заявлені позовні вимоги про стягнення основної заборгованості в сумі 37740,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача перерахунку вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США на суму 18685,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до п. 1.2 договору та п. 1 додаткового договору вартість товару на дату укладення договору становила всього 37740,00 грн. Сторонами також узгоджено, що вартість товару в період дії договору може змінюватись в порядку, передбаченому п.2.2., при цьому така ціна є узгодженою сторонами та не потребує додаткового узгодження шляхом підписання змін та доповнень до цього договору.

Фактичний курс купівлі долара США на дату складання договору становить 8,16 грн./долара США. Під фактичним курсом купівлі долара США розуміється курс купівлі долара США, встановлений філією та/або відділенням банку, в якому у продавця відкрито поточний рахунок, на відповідну дату (п. 1.3. договору).

У п. 2.2. договору та п. 5 додаткового договору зазначено, що при остаточному розрахунку здійснюється перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу купівлі долара США на дату оплати відповідно до графіку закріпленого в п.2.1. договору, за наступною формулою: S1=S0*A1/A0, де

S0 - сума даного договору, яка повинна бути перерахована відповідно до графіку закріпленого в п.2.1 договору;

S1 - сума у гривнях, що підлягає сплаті з урахуванням п.2.2 договору;

А0 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату укладення даного договору згідно з п.1.3. даного договору

А1 - вартість у гривнях одного долара США за фактичним курсом, що встановлений на дату кінцевої оплати відповідно до графіку закріпленого в п.2.1. договору.

Згідно п. 2.3. договору підтвердженням фактичного курсу купівлі долара США є довідка банку. Положення п. 2.2. застосовуються тільки у випадку збільшення фактичного курсу купівлі долара США.

Згідно з розрахунками, проведеними на підставі довідки банку від 22.04.2014, сума перерахунку вартості товару склала 18685,00 грн.

Стаття 627 ЦК України визначає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно з частинами першою, другою статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Зазначена норма кореспондується з положеннями частини другої статті 198 ГК України.

Як зазначено вище, сторонами узгоджено порядок перерахунку вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США на дату оплати.

Заявлена до стягнення сума розраховувалась позивачем на дату подання позову за курсом гривні до долара, що становив 12,20 грн. за 1 дол. США.

Згідно наданої позивачем довідки з обслуговуючого банку позивача, станом на 13.06.2014 встановлено курс продажу долара США до гривні на рівні 11,95 грн. за долар. Відтак, господарським судом перераховано вартість товару з врахуванням фактичного курсу долара США станом на день винесення рішення, що складає 17528,75 грн. (37740,00 грн. * 11,95 грн./8,16 грн. = 55268,75 грн. - 37740,00 грн.)

Відтак господарський суд задовольняє позовні вимоги про стягнення перерахунку вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США в сумі 17528,75 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача 2783,45 грн. пені та 5661,00 грн. штрафу.

Згідно пункту 5.2. договору, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару (порушення розділу 2 даного договору) й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

У пункті 5.4. договору зазначено, що у випадку прострочення виконання зобов'язань, передбачених розділом 2 даного договору, більше ніж 30 днів винна сторона додатково сплачує іншій стороні за даним договором штраф у розмірі 15 відсотків від ціни позову.

За розрахунком позивача розмір пені за період з 09.07.2013 по 17.04.2014 становить 2783,72 грн. та розмір штрафу 5661,00 грн.

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України. Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України. Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Згідно пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Сторони відповідно до п. 5.3 договору дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені), передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочене виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання мало бути виконане.

Наданий позивачем розрахунок розміру пені та штрафу відповідає зазначеним вище правовим нормам та умовам договору.

Однак, за розрахунком суду, розмір пені складає 2700,72 грн. виходячи з наступного розрахунку.

Пеня = С (сума прострочення) х 2ОС (подвійна облікова ставка НБУ) х Д (дні) / 100

Облікова ставка НБУ з 10.06.2013 - 7%, з 13.08.2013 - 6,5%, з 15.04.2014 - 9,5%

Пеня на суму боргу 7548,00 грн. (сума по двом накладним, яку відповідач мав сплатити не пізніше 08.07.2013) за період з 09.07.2013 по 17.04.2013 (283 дні) складає 771,76 грн.:

7548,00 грн. х 0,038356 х 35 (з 09.07.2013 по 12.08.2013) : 100 = 101,33 грн.

7548,00 грн. х 0,035616 х 245 (з 13.08.2013 по 14.04.2014) : 100 = 658,64 грн.

7548,00 грн. х 0,052054 х 3 (з 15.04.2014 по 17.04.2014) : 100 = 11,79 грн.

Пеня на суму боргу 30192,00 грн. (сума по двом накладним, яку відповідач мав сплатити не пізніше 21.10.2013) за період з 22.10.2013 по 17.04.2014 (178 днів) складає 1928,96 грн.:

30192 х 0,035616 х 175 (з 22.10.2013 по 14.04.2014) : 100 = 1881,81 грн.

30192 х 0,052054 х 3 (з 15.04.2014 по 17.04.2014) : 100 = 47,15 грн.

Враховуючи зазначене, позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково на суму 2700,72 грн. та штрафу у повному обсязі.

При задоволенні позову у цій частині, господарським судом враховано: ступінь виконання сторонами договору (позивач зі свого боку виконав належним чином свої зобов'язання, поставивши товар відповідачеві з відстрочкою платежу, а відповідач порушив строки оплати платежів і не розрахувався з позивачем повністю); строк прострочення, допущений відповідачем 7 місяців, без урахування того, що позивачем надавалась відстрочка з оплати товару; відсутність будь-яких об'єктивних поважних причин невиконання відповідачем протягом такого строку грошових зобов'язань по договору, а відтак суми пені та штрафу є розумними і співрозмірними із сумою основної заборгованості.

В частині позовних вимог про стягнення 14502,06 грн. господарським судом враховано наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно п. 5.5 договору, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 ЦК України і встановили її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем та 96 відсотків від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення 90 днів.

За розрахунком суду розмір відсотків річних складає 14541,79 грн. тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у межах заявленої суми, тобто повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відтак, на розмір судового збору, який необхідно покласти на позивача не впливає відмова в частині задоволення позовних вимог про стягнення перерахунку вартості товару з врахуванням фактичного курса долара США на день прийняття рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма Колос" (адреса: 26211, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Леніно; і. к. 30800125) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімічний захист" (адреса: 26842, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Олександрівка, вул. Першотравнева, 48; і. к. 36465489) 78182,53 грн., з яких: 37 740,00 грн. основний борг, штраф у сумі 5661,00 грн, пеню в розмірі 2700,72 грн., 96 % річних за порушення грошового зобов'язання у сумі 14502,06 грн., 17578,75 грн. перерахунок вартості товару з врахуванням фактичного курсу долара США, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1824,44 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити ТОВ "Агрофірма Колос". за адресою: 26211, Кіровоградська область, Маловисківський район, с. Леніно.

Повне рішення складено 17.06.2014.

Суддя В.Г. Кабакова