Постанова
від 11.06.2014 по справі 826/15395/13-а
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15395/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингсервіс-Захід» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингсервіс-Захід» до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лізингсервіс-Захід» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2013 року № 0005722208 і № 0005732208.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 28 листопада 2013 року в задоволенні адміністративного позову відмовив.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2013 року та постановити нову про задоволення адміністративного позову. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду підлягає скасуванню, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Лізингсервіс-Захід» (ідентифікаційний код 36303284) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з контрагентами ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Мета» (ідентифікаційний код 37401232) і ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (ідентифікаційний код 37500602) за період з 01.01.2009 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складений Акт від 26.11.2012 року № 1087/22-8/36303284 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки перевіряючим встановлені взаємовідносини ТОВ «Лізингсервіс-Захід» з суб'єктами господарської діяльності: ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Мета» (ідентифікаційний код 37401232) - усна угода щодо прибирання приміщень за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, 5, на суму 50 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 416, 67 грн.), і ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» (ідентифікаційний код 37500602) - договір від 01.06.2011 року б/н щодо надання консультаційних послуг на суму 50 600, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 433, 33 грн.). За результатами таких фінансово-господарських відносин позивач відніс до складу валові витрати за ІІ - ІІІ квартали 2011 року суму витрат у розмір 84 250, 00 грн., а до складу податкового кредиту за червень і липень 2011 року - податок на додану вартість в сумі 16 850, 00 грн. Первинні документи від імені контрагентів перевіряємого підприємства були підписані керівником цих підприємств - Ільковим І.Є.

26 квітня 2013 року ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС на підставі Акта перевірки від 26.11.2012 року № 1087/22-8/36303284 та згідно розрахунку фінансових санкцій, копія якого наявна в матеріалах справи, прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення (форми «Р»):

- за № 0005722208, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 86.9 ст. 86, п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Лізингсервіс-Захід» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 19 378, 00 грн., в т.ч. 19 378, 00 грн. - основний платіж;

- за № 0005732208, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення вимог ст. 185, п. 198.1 і п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «Лізингсервіс-Захід» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18 955, 00 грн., в т.ч. 16 850, 00 грн. - основний платіж, 2 105, 00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. Неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні підпункту 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

В ході судового розгляду справи, судом встановлено, що в протягом червня-липня 2011 року між ТОВ «Лізингсервіс-Захід» (Замовник), в особі директора Годзенка Д.О., і суб'єктами господарської діяльності - ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» і ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Мета», в особі директора ОСОБА_4, (Виконавцями) були укладені письмова та усна угоди по наданню послуг, а саме:

- договір від 01.06.2011 року б/н, відповідно до умов якого Виконавець (ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн») за дорученням Замовника (позивача), приймає на себе зобов'язання з надання консультаційних послуг (в усній формі згідно програми) з питання ефективних перемовин представникам Замовника (далі - Слухачі). Місце надання послуг - м. Львів, строк надання послуг: з 16.06.2011 року по 24.06.2011 року (7 днів) Приміщення для надання послуг у місті Львові з відповідним обладнанням та приладдям надається Замовником. Всього загальна вартість послуг по цьому Договору складає 50 600, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 433, 33 грн.);

Відповідно до письмових пояснень ТОВ «Лізингсервіс-Захід» від 20.11.2013 року б/н, наданих в судовому засіданні по даній справі, ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» надавало позивачеві послуги з організації тренінгу (надання консультаційних послуг з питань ефективних переговорів) у місті Львові з 16 червня 2011 року по 24 червня 2011 року. Безпосередньо тренінг проходив за адресою м. Львів, просп. Шевченка, 32. Вказане приміщення для проведення тренінгу було надане позивачу його партнером ТОВ «Компанія «Зоря» у безоплатне користування на строк з 16.06.2011 року по 24.06.2011 року. До програми тренінгу входив ряд лекцій, а саме: проведення ефективних переговорів, розвиток ринку нерухомості в умовах кризи 2011 - 2015 рр., правові аспекти діяльності підприємств - питання бухгалтерського та податкового обліку, взаємодія із перевіряючими органами - пожежна служба, СЕС, ін.

Тренінг був замовлений ТОВ «Лізингсервіс-Захід» для своїх потреб та потреб його партнерів, які направили на нього близько 18 співробітників.

В липні 2011 року позивачем було укладено усну угоду, відповідно до якої Виконавець (ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Мета») зобов'язується надати на користь Замовника платні послуги з прибирання приміщення за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, 5.

На підтвердження фактів виконання Сторонами своїх договірних зобов'язань (надання послуг та відповідно оплати вартості результатів таких послуг) за вказаними Договорами позивачем були надані суду наступні оригінали та копії первинних і розрахункових документів:

- договору від 01.06.2011 року б/н;

- акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 25.06.2011 року за № 8 на суму 50 600, 00 грн. (з ПДВ), оформленого за результатами надання ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» послуг з організації тренінгу. За результатами огляду даного акта, судом виявлено що він не містить такого обов'язкового реквізиту первинного документа як місце його складання;

- листа ТОВ «Компанія «Зоря» від 10.06.2011 року № 32 щодо безоплатного надання у користування адміністративного приміщення банку за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, 32, - на термін з 16 по 24 червня 2011 року для проведення тренінгу;

- листів ТОВ «Динамо-Інвест» та ТОВ «Компанія «Грифон» з питання підтвердження кількості представників підприємств, які мають брати участь у тренінгу;

- акта від 29.07.2011 р. за № 7 на суму 50 500, 00 грн. (з ПДВ), оформленого за результатами надання ТОВ «Науково-виробниче об'єднання «Мета» послуг з прибирання приміщення за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, 5 (без зазначення конкретних видів робіт).

- податкових накладних від 08.06.2011 року № 2 на суму 50 600, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 433, 33 грн.) та від 07.07.2011 року № 7 на суму 50 500, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 8 416, 67 грн.), всього податку на додану вартість на загальну суму 16 500, 00 грн., виписаних вказаними контрагентами на користь ТОВ «Лізингсервіс-Захід»;

- виписок ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» (МФО 300670) по розрахунковому рахунку позивача № 26005000118485 за 08.06.2011 року та 07.07.2011 року. Оплата за надані послуги здійснювалася ТОВ «Лізингсервіс-Захід» шляхом перерахування безготівкових коштів (вартість послуг з ПДВ) зі вказаного вище рахунку в банку на рахунки своїх контрагентів: ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» р/р № 2600126040109 в ПАТ «Укркомунбанк» (МФО 304988) та ТОВ «Науково-виробниче об0єднання «Мета» р/р № 2600926030032 в ПАТ «Укркомунбанк» (МФО 304988), що не заперечується відповідачем;

- договору оренди нежитлового приміщення від 11.11.2008 року, укладеного між ТОВ «Лізингсервіс-Захід» (Орендарем) і ТОВ «Компанія «Грифон» (Орендодавцем) щодо платного строкового користування нежитловим приміщенням, загальною площею 263,2 м2, що розташоване за адресою: м. Львів, просп. Шевченка, 5. Строк дії договору до 09 грудня 2011 року (разом з тим позивачем не було надано суду будь-яких документальних доказів використання такого приміщення на правах оренди в період вчинення спірного правочину - як то актів наданих орендних послуг датованих липнем 2011 року, розрахункових документів на оплату орендних платежів);

- акта прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.12.2008 року.

Що стосується постанови старшого слідчого з ОВС СВ ПМ ДПС у місті Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В., винесеної в рамках кримінальної справи № 54-3414, колегія суддів звертає увагу на наступне.

У вказаній постанові зазначено, що в ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_4 з метою прикриття незаконної діяльності протягом 2009-2011 років, діючи на території міста Києва, створив та придбав ряд суб'єктів підприємницької діяльності, в тому числі TOB «НВО «МЕТА» та TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн».

В акті перевірки зазначено, що допитаний директор і засновник TOB «НВО «МЕТА» та TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» гр. ОСОБА_4 пояснив, що вказані підприємства зареєстрував на своє ім'я за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та отримання від неї прибутку.

Як вбачається з матеріалів справи, то в них немає жодного рішення суду, щодо визнання TOB «НВО «МЕТА» та TOB «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн» фіктивними підприємствами та притягнення їх посадових осіб до кримінальної відповідальності. Дані досудового слідства не є остаточними і однозначними і тому до винесення судового рішення не мають вирішального значення. Крім того, немає жодних експертних висновків, що підписи гр. ОСОБА_4, як директора підприємств, на первинних бухгалтерських документах виконані іншими особами.

Крім того, кримінальна справа відносно гр. ОСОБА_4 закрита відповідно до Постанови Печерського районного суду міста Києва від 21.09.2012 року. Громадянина ОСОБА_4 на підставі Закону України «Про амністію» в редакції від 28.07.2011 року від кримінальної відповідальності звільнено. Кримінальну справу, порушену стосовно ОСОБА_4 закрито на підставі п. 2 ст. 6 Кримінально-процесуального кодексу України та на підставі редакції Закону України «Про амністію у 2011 році».

За результатами дослідження текстових частин постанови Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012 року по кримінальній справі № 1-555/12, постанови ст. слідчого з ОВС СУ ДПС у місті Києві підполковника податкової міліції Бабія О.В. від 09.07.2012 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки в рамках кримінальної справи № 54-3414, а також протоколу допиту обвинуваченого від 25.05.2012 року, встановлено, що під час провадження досудового слідства по вказаній кримінальної справі слідчим не з'ясовувалися факти реальності (товарності) господарських операцій безпосередньо між позивачем і ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн».

Таким чином, колегією суддів не приймаються до уваги посилання відповідача на вказані вище матеріали кримінальної справи № 54-3414 та постанову Печерського районного суду м. Києва від 21.09.2012 року по кримінальній справі № 1-555/12, як належні докази нікчемності спірного правочину позивача з контрагентом - ТОВ «Телерадіокомпанія «Реклама-Дизайн».

Крім того, колегія суддів не може залишити поза увагою порушення відповідачем строків прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

Так, відповідно до п. 86.8 ст. 86 податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Однак, як свідчать матеріали справи, Акт перевірки був складений відповідачем 26.11.2012 року, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті останнім лише 26.04.2013 року.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Згідно приписів ст. 198 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову.

Відповідно до ч.1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингсервіс-Захід» - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2013 року - скасувати та прийняти нову, якою адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингсервіс-Захід» задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2013 року № 0005722208 і № 0005732208.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 16.01.2014 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Файдюк В.В.

Мєзєнцев Є.І.

СудКиївський апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення11.06.2014
Оприлюднено17.06.2014
Номер документу39224898
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/15395/13-а

Постанова від 11.06.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Чаку Є.В.

Ухвала від 28.02.2014

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Чаку Є.В.

Постанова від 28.11.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

Ухвала від 15.10.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

Ухвала від 30.09.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Дегтярьова О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні