Постанова

від 11.06.2014 по справі 813/2612/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року № 813/2612/14

13 год. 24 хв. зал судових засідань №8

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Братичак У.В.,

секретар судового засідання Хміль Х.З.,

за участю:

представника позивача Нурієва А.Б.,

представника відповідача Юрчак Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ПП НВФ «Відеограф» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява ПП НВФ «Відеограф» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про:

- визнання протиправними дій відповідача щодо внесення змін до електронної бази даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», даних АІС «Податковий блок» щодо безпідставного завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість при реалізації товарів контрагентам-покупцям на загальну суму 74922,00 грн. за період червень 2013р. на суму 68588,00 грн., липень 20213р. на суму 6334,00 грн.;

- визнання протиправними дій відповідача щодо внесення змін до електронної бази даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», даних АІС «Податковий блок» щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» по завищенню податкового кредиту за червень 2013р. на суму 74922,00 грн.;

- зобов'язати відповідача відновити детальну інформацію по платнику ПДВ - ПП НВФ «Відеограф» в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» про податковий кредит та податкове зобов'язання з ПДВ по взаєморозрахунках з ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» та ТОВ «Карпатнафтохім», ТОВ «Яблучний дар», ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», внесену на підставі акту від 10.02.2014р. №63/22-04/36462844.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що висновки ДПІ у Галицькому районі м. Львова у акті перевірки від 10.02.2014р. №63/22-04/36462844 є протиправними, оскільки ґрунтуються на даних акту Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 03.09.2013р. №150/20 36 2203-07/38158733 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень-червень 2013р.

За результатами перевірки, податковий орган не прийняв податкового повідомлення-рішення.

Також пояснив, що відповідачем безпідставно анульовано показники податкової звітності позивача з ПДВ та внесено зміни до електронної бази даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», даних АІС «Податковий блок» в порушення вимог п. 7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 22.12.2010 за № 984 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі - Порядок № 984).

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з вищенаведених підстав.

Відповідач подав до суду заперечення на позов (а.с.31-33), в якому проти позову заперечив та зазначив, що фактично позивач оскаржує висновки акту перевірки, при цьому, вказаний акт є службовим документом, і є носієм доказової інформації про виявлені порушення та не породжує для платника податків юридичних наслідків і не впливає на його права, обов'язки та законні інтереси, що в свою чергу, виключає можливість з урахуванням ч. 1 ст.17 КАС України на їх оскарження у судовому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з вищенаведених підстав, просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

ДПІ у Галицькому районі м. Львова на підставі направлення від 31.01.2014р. № 85, згідно п.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну перевірку ПП НВФ «Відеограф» (код ЄДРПОУ - 36462844) з питань дотримання податкового законодавства по взаєморозрахунках із ТОВ «Укрінвест-ХХІ» (код ЄДРПОУ - 38158733) за червень 2013р., а також документальне підтвердження у власній господарській діяльності товарів (робіт, послуг) від вказаного контрагента, за результатами якої складено акт від 10.02.2014р. №63/22-04/36462844.

Актом встановлено порушення:

- п. 185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями) ПП НВФ «Відеограф» безпідставно завищено податкові зобов'язання з податку на додану вартість при реалізації товарів контрагентам-покупцям на загальну суму 74922,00 грн. в період з червень 2013р. на суму 68588,00 грн., липень 20213р. на суму 6334,00 грн.;

- п.198.2. п.198.3 ст. 198, п.201.1 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI встановлено завищення податкового кредиту по взаєморозрахунках з ТОВ «Укрінвест-ХХІ» (код ЄДРПОУ - 38158733) за червень 2013р., в результаті чого занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2013р. до сплати в сумі 74922,00 грн.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області податкове повідомлення-рішення не приймалось.

На підставі акту від 10.02.2014р. №63/22-04/36462844, відповідачем були внесені зміни до показників податкової звітності позивача з податку на додану вартість до електронної системи АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», бази даних АІС «Податковий блок».

ПП НВФ «Відеограф» подало заперечення на акт від 10.02.2014р. №63/22-04/36462844, яке було залишено податковим органом без задоволення.

Не погоджуючись із діями податкового органу щодо проведення перевірки позивача та висновків у ньому по взаємовідносинах з його контрагентами, та їх подальшого внесення до системи АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», даних АІС «Податковий блок», позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, в ході проведення перевірки ПП НВФ «Відеограф» був використаний акт Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 03.09.2013р. №150/20 36 2203-07/38158733 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за травень-червень 2013р.

Вказаним актом встановлено, що господарська діяльність ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» мала ознаки нікчемності.

Тобто, висновки у акті перевірки від 10.02.2014р. №63/22-04/36462844 грунтуються на тому, що у ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» відсутній факт реального вчинення господарських операцій з платниками податків за період з 01.05.2013р. по 30.06.2013р. тощо.

З приводу цих обставин суд зазначає наступне.

Спосіб дій органу державної податкової служби в разі виявлення факту неправильного обрахування платником податків податкового зобов'язання визначений п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках (пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54).

Відповідно до п.58.1 ст. 58 цього Кодексу, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 7 Порядку N 984, за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення.

З аналізу наведених норм вбачається, в разі виявлення під час проведення перевірки заниження чи завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, за результатами проведеної перевірки, ДПІ у Галицькому районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області податкове повідомлення-рішення не приймалось.

Стосовно висновків податкового органу, викладених в акті від 10.02.2014р. №63/22-04/36462844 про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, зроблених на підставі акту Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 03.09.2013р. №150/20 36 2203-07/38158733 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ», суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 215 цього Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до ст. 204 зазначеного Кодексу правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як зазначено судами обох інстанцій, відповідачем не доведено, що договори які були укладені між позивачем та контрагентами визнані судом недійсними.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 207 Господарського суду України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині; виконання господарського зобов'язання, визнаного судом недійсним повністю або в частині, припиняється повністю або в частині з дня набрання рішенням суду законної сили як таке, що вважається недійсним з моменту його виникнення. У разі якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.

Наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним передбачені ст. 208 зазначеного Кодексу.

Як встановлено судом, правочини, які були вчинені між позивачем та підприємствами-контрагентами, зазначеними в акті від 10.02.2014 року є правомірними та відповідають загальним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності правочину, їх недійсність прямо не встановлена законом. Натомість, податковим органом не надано суду доказів того, що вказані правочини визнані недійсними у судовому порядку.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів; здійснюють у межах своїх повноважень контроль за законністю валютних операцій, додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари послуги) у встановленому законом порядку, за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, що видають ці документи, за наявністю торгових патентів; здійснюють контроль за погашенням векселів: контролюють дотримання виконавчими комітетами сільських і селищних рад порядку прийняття і обліку податків, інших платежів від платників податків, своєчасність і повноту перерахування цих сум до бюджету; здійснюють контроль за наявністю марок акцизного збору на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання і реалізації; здійснюють контроль за дотриманням суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють роздрібну торгівлю тютюновими виробами, максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги мету, з якою відповідач здійснює свої контрольні повноваження, вбачається, що норми ст. 203 та інших статей гл. 16 ЦК України не відносяться ані до податкового, ані до валютного, ані до іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Суд вказує і на те, що зустрічні звірки не є перевірками, та за їх результатами не може складатись акт перевірки, тобто наслідками зустрічної звірки не можуть бути висновки про порушення податкового чи цивільного законодавства платником податків та прийматись податкові повідомлення-рішення про визнання грошових зобов'язань. Більше того, зустрічні звірки не можуть бути покладені в основу висновку акта документальної позапланової виїзної перевірки платника податків.

Отже, суд дійшов висновку, що відповідач вийшов за межі своїх повноважень, встановлюючи порушення, зазначені в акті перевірки від 10.02.2014 року з підстав, встановлених актом Індустріальної ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області від 03.09.2013р. №150/20 36 2203-07/38158733 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ».

Суд також вказує на те, що сама по собі здійснена податковим органом податкова кваліфікація операцій за відсутності перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку, відмінності між задекларованими показниками податкової звітності контрагентів, невинесення податкового повідомлення-рішення не може слугувати підставою для внесення змін до системи АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», АІС «Податковий блок». Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом лише після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути судовий збір відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.7-14, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до електронної бази даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», бази даних АІС «Податковий блок» щодо безпідставного завищення податкового зобов'язання з податку на додану вартість при реалізації товарів контрагентам-покупцям на загальну суму 74922,00 грн. в період червень 2013 року, липень 20213 року.

3.Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області щодо внесення змін до електронної бази даних АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», бази даних АІС «Податковий блок» щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» по завищенню податкового кредиту за червень 2013 року на суму 74922,00 грн.;

4.Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Галицькому районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області відновити детальну інформацію по платнику ПДВ - ПП НВФ «Відеограф» в АС «Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» про податковий кредит та податкове зобов'язання з ПДВ по взаєморозрахунках з ТОВ «Компанія Укрінвест ХХІ» та ТОВ «Карпатнафтохім», ТОВ «Яблучний дар», ДП зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», внесену на підставі акту від 10.02.2014 року №63/22-04/36462844.

5.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ПП НВФ «Відеограф» (код ЄДРПОУ - 36462844) судовий збір в розмірі 73 грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови складений та підписаний 16.06.2014 року.

Суддя Братичак У.В.