Рішення

від 12.06.2014 по справі 911/1139/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2014 р. Справа № 911/1139/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом прокурора міста Біла Церква до 1) Білоцерківської міської ради Київської області, Київська обл., м. Біла церква 2) Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради, Київська обл., м. Біла церква 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Арекс», м. Київ про визнання незаконним та скасування рішення міської ради, визнання недійсними договорів оренди та суборенди, скасування державної реєстрації договорів, за участю представників:

прокуратури:не з'явилися; відповідача 1:Баньківська Т.О., довіреність № 181/1-7 від 17.01.2014 року; відповідача 2:Митрофанова Н.О., довіреність № 116 від 28.05.2014 року; відповідача 3:Юрченко К.Ю., довіреність № 1/04-2014 від 08.04.2014 року; вільний слухач:ОСОБА_4, НОМЕР_1;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2014 року прокурор міста Біла Церква звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Білоцерківської міської ради Київської області (відповідач 1), Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради (відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю «Арекс» (відповідач 3) про скасування рішення Білоцерківської міської ради № 297-12-VI від 29.09.2011 року, визнання недійсними договору оренди землі та договору суборенди землі, скасування державної реєстрації договорів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.04.2014 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 17.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2014 року розгляд справи було відкладено на 15.05.2014 року.

15.05.2014 року через канцелярію суду відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Через канцелярію суду 15.05.2014 року відповідач 3 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.05.2014 року розгляд справи було відкладено на 29.05.2014 року.

29.05.2014 року через канцелярію суду відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі.

У судовому засіданні 29.05.2014 року представниками сторін було подано клопотання про продовження строку вирішення спору.

У судовому засіданні 29.05.2014 року оголошувалася перерва на 12.06.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.05.2014 року продовжено строк вирішення спору.

Прокурор в судове засідання 12.06.2014 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення прокурора не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності прокурора, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представників відповідача 1, відповідача 2 та відповідача 3, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Білоцерківської міської ради Київської області № 297-12-VI від 29.09.2011 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та передачі земельних ділянок в оренду» затверджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки в оренду та передано земельну ділянку в оренду Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради під будівництво багатофункціонального комплексу в місті Біла Церква по вулиці Вернадського, в районі житлових будинків № 8 та № 6, мікрорайону «Таращанський», загальною площею 0,9992 га, (в тому числі: відведених під будівництво (будівництво не розпочато) - 0,9992 га), терміном на 5 (п'ять) років, за рахунок земель населеного пункту м. Біла Церква та надати згоду на укладання договору суборенди з Товариством з обмеженою відповідальністю «Арекс» на земельну ділянку загальною площею 0,9992 га в місті Біла церква по вулиці Вернадського, в районі житлових будинків № 8 та № 6, мікрорайону «Таращанський», загальною площею 0,9992 га, за рахунок земель населеного пункту м. Біла церква.

На підставі зазначеного рішення 02.03.2012 року між Білоцерківською міською радою Київської області (орендодавець) та Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради (орендар) було укладено договір оренди землі № 32 (копія залучена до матеріалів справи), згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво багатофункціонального комплексу, яка знаходиться в місті Біла церква по вулиці Вернадського, в районі житлових будинків № 8 та № 6, мікрорайону «Таращанський».

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9992 га.

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 380 213,19 грн.

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

Згідно акту прийняття-передачі земельної ділянки № б/н від 02.03.2012 року орендодавець передав, а орендар прийняв в довгострокову оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 0,9992 га наданої Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради рішенням Білоцерківської міської ради Київської області № 297-12-VI від 29.09.2011 року

На виконання рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 297-12-VI від 29.09.2011 рок 12.03.2012 року між Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арекс» (суборендар) було укладено договір суборенди землі (копія залучена до матеріалів справи), згідно якого орендодавець надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під будівництво багатофункціонального комплексу, яка знаходиться в місті Біла церква по вулиці Вернадського, в районі житлових будинків № 8 та № 6, мікрорайону «Таращанський».

Відповідно до п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,9992 га.

Згідно п. 5 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 380 213,19 грн.

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 8 договору).

У позовній заяві прокурор зазначає, що відповідач 1 розпорядився спірною земельною ділянкою з порушенням норм чинного законодавства.

Як вбачається з листа Державної інспекції сільського господарства в Київській області № 14-05/4296 від 19.08.2013 року, відповідно до державного акта на право користування землею серія Б №126954, зареєстрованого 1989 року за № 121, Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради передано в користування земельну ділянку площею 30,00 га для будівництва житлового мікрорайону по вул. Таращанській, до якої входить спірна земельна ділянка загальною площею 0,9992 га.

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У відповідності з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 Земельного кодексу України шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів захисту.

Пунктом 12 розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що дщо розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Судом встановлено, що на момент прийняття оспорюваного рішення спірна земельна ділянка була в користуванні Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради на підставі державного акта на право користування землею серія Б №126954, зареєстрованого 1989 року за № 121, який станом на день розгляду справи є дійсний.

У відповідності до п. 5 ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Стаття 141 земельного кодексу України містить вичерпний перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою.

Доказів припинення права користування Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради земельною ділянкою 0.9992. га суду не надано.

Таким чином, Білоцерківською міською радою Київської області рішення № 297-12-VI від 29.09.2011 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та передачі земельних ділянок в оренду» прийнято з порушенням норм законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки, судом встановлено, що рішення Білоцерківської міської ради Київської області рішення № 297-12-VI від 29.09.2011 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та передачі земельних ділянок в оренду» прийнято з порушенням норм законодавства, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання незаконними та скасування вказаних рішень є обґрунтованими та законними, підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 - 3, 5, 6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 203 ЦК України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності правочину, зокрема: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відтак, вирішуючи спір про визнання недійсним договору необхідно встановити наявність саме тих обставин, з якими закон пов'язує недійсність правочинів, та настання відповідних наслідків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України №16/191 від 12.04.2010р.

Приписами статей 175, 173, 283 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Пунктом 6 цієї статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статей 123, 124 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Аналогічні положення містяться у ст. 16 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Зі змісту зазначених вимог Закону слідує, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки.

Згідно зі ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008р. № 01-8/211, оспорюваний правочин стає недійсним внаслідок прийняття судового рішення, яке має зворотну силу у часі.

Враховуючи вищевикладене та те, що позовна вимога про визнання недійсним договору оренди землі № 32 від 02.03.2012 року укладеного між Білоцерківською міською радою Київської області та Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради та договору суборенди землі від 12.03.2012 року укладеного між Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арекс» є похідними від первісної позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 297-12-VI від 29.09.2011 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та передачі земельних ділянок в оренду» прийнято з порушенням норм законодавства та задоволення судом вказаної первісної позовної вимоги, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про визнання недійсним договору оренди землі № 32 від 02.03.2012 року укладеного між Білоцерківською міською радою Київської області та Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради та договору суборенди землі від 12.03.2012 року укладеного між Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арекс», оскільки визнання незаконним та скасування рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 297-12-VI від 29.09.2011 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та передачі земельних ділянок в оренду»», на підставі яких було укладено спірні договори, не породжує жодних прав та обов'язків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Також, оскільки записи про державну реєстрацію договору оренди землі № 32 від 02.03.2012 року укладеного між Білоцерківською міською радою Київської області та Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради та договору суборенди землі від 12.03.2012 року укладеного між Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арекс», були внесені до реєстру на підставі недійсних правочинів, суд вважає позовні вимоги в частині скасування державної реєстрації № 321030004000489 договору оренди земельної ділянки № 32 від 02.03.2012 року в управлінні Держкомзему у місті Біла Церква Київської області та державної реєстрації № 321030004000508 договору суборенди земельної ділянки від 02.03.2012 року в управлінні Держкомзему у місті Біла Церква Київської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, так як за змістом ст. 19 Закону України «Про держану реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до реєстру можуть бути внесені відомості на підставі договорів, укладених у порядку, встановленому законом, тоді як спірні договори визнані судом недійсними.

Частиною першою ст. 4 Закону України «Про судовий збір» N 3674-VI від 08.07.2011р. (який набрав чинності 01.11.2011р.) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 мінімальної заробітної плати. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» станом на 1 січня 2014 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно п.п. 2.10 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з пунктом 3 статті 6 Закону підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв зі спорів немайнового характеру.

Прокурором заявлено 5 позовних вимог немайнового характеру (про визнання незаконним та скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 297-12-VI від 29.09.2011 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та передачі земельних ділянок в оренду», про визнання недійсними та скасування державної реєстрації договору оренди землі № 32 від 02.03.2012 року укладеного між Білоцерківською міською радою Київської області та Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради та договору суборенди землі від 12.03.2012 року укладеного між Відділом капітального будівництва Білоцерківської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю «Арекс», за подання яких підлягає сплаті 6 090,00 грн. судового збору (1 218,00 грн. - 1 мінімальна заробітна плата на 01.01.2014 р.* 5 вимог немайнового характеру).

Згідно ч. 3 ст 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи викладене, відповідно до ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідачів сплату судового збору у розмірі 6 090,00 грн. до державного бюджету України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати рішення Білоцерківської міської ради Київської області № 297-12-VI від 29.09.2011 року «Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду та передачі земельних ділянок в оренду».

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 32 від 02.03.2012 року та скасувати державну реєстрацію № 321030004000489 договору оренди земельної ділянки № 32 від 02.03.2012 року в управлінні Держкомзему у місті Біла Церква Київської області.

Визнати недійсним договір суборенди земельної ділянки від 12.03.2012 року та скасувати державну реєстрацію № 321030004000508 договору суборенди земельної ділянки від 02.03.2012 року в управлінні Держкомзему у місті Біла Церква Київської області.

Стягнути солідарно з Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого,15, код 26376300), Відділу капітального будівництва Білоцерківської міської ради (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Павліченко,14-а, код 22204565) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Арекс» (0100, м. Київ, пров. карельський, 3, код 31748417) в доход Державного бюджету України 6 090 (шість тисяч дев'яносто) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 16.06.2014 р.

Суддя Т.Д. Лилак