Постанова

від 12.06.2014 по справі 810/5839/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5839/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Ганечко О.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ганечко О.М.,

суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іона груп» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іона груп» до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання неправомірним рішення та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекція у м. Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання неправомірним рішення та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року в задоволені позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, з 05 вересня 2013 року по 06 вересня 2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області, на підставі підпункту пункту статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та на виконання наказу від 4 вересня 2013 року № 34, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Іона Груп» з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Будрай» за період з 1 серпня 2012 року по 30 вересня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 12 вересня 2013 року №71/22/37563615, яким встановлено факт порушення ТОВ «Іона Груп» вимог пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 30900,75 грн. (у тому числі за серпень 2012 року на суму 2620,00 грн., за вересень 2012 року на суму 28280,75 грн.) та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту. Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ТОВ «Іона Груп» показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Будрай».

На підставі висновків акту перевірки від 12 вересня 2013 року №71/22/37563615 Державної податкової інспекції у місті Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року № 0000272200, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Іона Груп» з податку на додану вартість на 38625,94 грн. (у тому числі 30900,75 грн. за основним платежем та 7725,19 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями) та податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року № 0000282200, яким підприємству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 3244,00 грн.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх у адміністративному порядку. У своїх запереченнях позивач звертав увагу контролюючого органу, що перевірка була проведена незаконно, оскільки позивач не зобов'язаний надавати відповідь на запит, що не відповідає вимогам податкового законодавства. Проте, з пояснень позивача, відповіді отримано не було.

Вважаючи податкові повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року №0000272200 та від 30 вересня 2013 року №0000282200 незаконними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду.

Як встановлено, у серпні-вересні місяці 2012 року ТОВ «Іона Груп» (замовник) уклав усні договори з ТОВ «Будрай» (постачальник), предметом яких була поставка картонних коробок, чотири клапанні 75х75х160 мм подарункові, з написом "Zlata Praha" загалом у кількості 25092 шт. на загальну суму 204 868,00 грн. та послуги з пакування (перепакування) скляного посуду позивача у кількості 25092 шт. усього на суму 15958,51 грн.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором поставки виписано:

рахунки-фактури: від 28 серпня 2012 року №59 на загальну суму 15720,00 у т.ч. ПДВ 2620,00 грн., від 4 вересня 2012 року №212 на загальну суму 57375,00 грн. у т.ч. ПДВ 9562,50 грн., від 7 вересня 2012 року №213 на загальну суму 57375,00 грн., у т.ч. ПДВ 9562,50 грн., від 12 вересня 2012 року №214 на загальну суму 58440,00 грн., у т.ч. ПДВ 9740,00 грн.,

податкові накладні: від 28 серпня 2012 року №47 на загальну суму 15720,00 грн., у т.ч. ПДВ 2620,00 грн., від 4 вересня 2012 року №15 на загальну суму 57375,00 грн., у т.ч. ПДВ 9562,50 грн., від 7 вересня 2012 року №16 на загальну суму 57375,00 грн., у т.ч. ПДВ 9562,50 грн., від 12 вересня 2012 року №17 на загальну суму 58440,00 грн., у т.ч. ПДВ 9740,00 грн.,

видаткові накладні: від 28 серпня 2012 року №57 на загальну суму 15720,00 грн., у т.ч. ПДВ 2620,00 грн., від 4 вересня 2012 року №207 на загальну суму 57375,00 грн., у т.ч. ПДВ9562,50 грн., від 7 вересня 2012 року №208 на загальну суму 57375,00 грн., у т.ч. ПДВ 9562,50 грн., від 12 вересня 2012 року №209 на загальну суму 58440,00 грн., у т.ч. ПДВ 9740,00 грн.

На виконання господарських зобов'язань з надання послуг по пакуванню (перепакуванню) виписано: рахунком-фактурою від 17 вересня 2012 року № 215 на суму 15958,51 грн., у т.ч. ПДВ 2659,75 грн., податковою накладною від 17 вересня 2012 року №18 на загальну суму 15958,51 грн., у т.ч. ПДВ 2659,51 грн., актом приймання - передачі виконаних робіт № 210 від 17 вересня 2012 року.

На підтвердження факту використання у господарській діяльності товарів, придбаних у ТОВ «Будрай» позивачем надано: договір поставки № Іона-250811 від 15 червня 2012 року, товарно-транспортну накладну від 17 вересня 2012 року Серія 12ААБ №490190, витяг із штатного розпису, оборотно-сальдову відомість за вересень 2012 року.

Розрахунки по даному договору були проведені в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які знаходяться в матеріалах справи.

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції відмовляючи в задоволені позову посилався на відсутність товарно - транспортних накладних, киї можуть підтвердити факт перевезення товару.

Однак, в судовому засіданні, в суді апеляційної інстанції, позивачем на підтвердження виконання умов вказаного вище договору надано товарно - транспортні накладні № 28/08/12 від 28.08.2013, № 49/09/12 від 04.09.2012 року, № 07/09/12 від 07.09.2012 року, № 12.09.2012 від 12.09.2012 року.

З викладеного вбачається, що позивачем вчинено дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових ресурсів.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що між Позивачем та ТОВ «Будрай» були проведені господарські операції відповідно, до умов чинного законодавства, реальність яких підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до пп.14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Водночас витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не можуть підлягати включенню до складу витрат платника податків (пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції на момент спірних правовідносин) (далі - Закон № 996-XIV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV).

Тобто, податковий кредит формується за наслідками реальної господарської операції, що підтверджується належними первинними документами, в рамках господарської діяльності платника податків.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З вищенаведеного вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року № 0000272200, та від 30 вересня 2013 року № 0000282200, винесенні Державною податковою інспекцією з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами ПК України) податкових накладних.

А тому, постанова суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у зазначеній постанові, у зв'язку з чим є підстави для скасування, з постановленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,196,197,198,202,205,207,212,254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Іона груп» - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року скасувати та постановити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іона груп» до Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання неправомірним рішення та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року № 0000272200, та від 30 вересня 2013 року № 0000282200.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: О.М.Ганечко

Судді: А.Ю.Коротких

О.Г. Хрімлі

Повний текст постанови виготовлений 13.06.2014 року.

Головуючий суддя Ганечко О.М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.