ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.06.2014 Справа № 920/442/14
За позовом: Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" в особі
уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб
на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ "Брокбізнесбанк",
м. Київ;
до відповідачів: 1) Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс",
м. Суми;
2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроавтосервіс",
м. Суми;
про визнання договору купівлі-продажу недійсним, зобов'язання повернути сільськогосподарську техніку та стягнення 123 000 грн. 00 коп.,
Суддя Н.П. Лугова
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідачів: 1) не з'явився;
2) Шаматрін Є.М.,
за участю секретаря судового засідання - А.Г. Кириченко-Шелест
Суть спору: позивач, керуючись ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України просить суд: 1) визнати недійсним договір купівлі-продажу № 04/27 від 31.01.2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Сумиоблагротехсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроавтосервіс", в частині продажу кормозбирального комбайну марки Ягуар-840, № машини 49100866, № двигуна 923112, реєстраційний номер 00914 СА, 1997 року випуску, з підбирачем № 49100866; 2) зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроавтосервіс" повернути Публічному акціонерному товариству "Сумиоблагротехсервіс" кормозбиральний комбайн марки Ягуар-840, № машини 49100866, № двигуна 923112, реєстраційний номер 00914 СА, 1997 року випуску, з підбирачем № 49100866, 3) зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Сумиоблагротехсервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроавтосервіс" 123 000 грн. 00 коп.
Позивач вважає, що його права як заставодержателя порушені, оскільки предметом купівлі-продажу був кормозбиральний комбайн, який є об'єктом обтяження відповідно до договору застави № 138/1 від 16.04.2008 року та витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Жодних дозволів на відчуження предмета застави (кормозбирального комбайну) відповідачу-2 він не надавав, а укладений між відповідачами договір купівлі-продажу перешкоджає задоволенню вимог Банку за кредитним договором № 138-ю від 16 квітня 2008 року в розмірі 132 678,84 грн. за рахунок заставного майна.
Перший відповідач - ПАТ "Сумиоблагротехсервіс", у клопотанні (а.с. 41) заперечує проти повернення 123 000 грн. 00 коп. Товариству з обмеженою відповідальністю "Автоагросервіс", оскільки вважає, що дана вимога повинна розглядатись як грошова у межах справи про банкрутство ПАТ "Сумиоблагротехсервіс".
У відзиві на позов (а.с. 52) другий відповідач - ТОВ "Агроавтосервіс", проти вимог позивача заперечує, оскільки вважає себе добросовісним набувачем відповідно до ст. 388 ЦК України, та просить суд відмовити у задоволенні позову.
До господарського суду також надійшли витребувані ухвалами від 15.04.2014р. та від 12.05.2014р. документи: банківська виписка СФ КБ "Приватбанк" про рух коштів по р/р 26008055002185 за період з 31.01.2012 року по 31.05.2012 року, що належить ТОВ "Агроавтосервіс" та виписка СФ ПАТ "Банк Форум" про рух коштів по р/р 26007301105687 за період з 31.01.2012 року по 31.05.2012 року, що належить ПАТ "Сумиоблагротехсервіс"; лист СФ ДП «Інформаційний центр» Міністерства Юстиції України № 03-16/492 від 22.05.2014р. разом із заявою про реєстрацію змін обтяження рухомого майна від 28.05.2012р., які долучені судом до матеріалів справи.
Представники позивача та відповідача-1 в судове засідання не з'явились, про час і місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4 3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені всі належні умови для надання доказів по справі в обгрунтування своїх вимог та заперечень.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника другого відповідача, дослідивши й оцінивши надані учасниками судового процесу докази, суд
ВСТАНОВИВ:
16.04.2008 року між Акціонерним банком «Брокбізнесбанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Брокбізнесбанк») та Відкритим акціонерним товариством «Сумиоблагротехсервіс» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Сумиоблагротехсервіс») укладено кредитний договір № 138-ю.
Відповідно до умов вказаного договору банк надав позичальнику кредит у вигляді відновлювальної відкличної кредитної лінії з загальним лімітом в розмірі 170 000,00 грнна строк до 07.04.2010 року під 19% річних для поповнення обігових коштів з метою ведення поточної господарської діяльності.
В забезпечення виконання умов кредитного договору між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» також укладено договір застави № 138/1 від 16.04.2008 року, згідно умов якого Банку було передано в заставу сільськогосподарську техніку, в тому числі кормозбиральний комбайн марки Ягуар-840, № машини 49100866, № двигуна 923112, реєстраційний номер 00914 СА, 1997 року випуску, з підбирачем № 49100866, який належав заставодавцю на підставі Свідоцтва про реєстрацію машини серії АК № 491325, виданого 08.07.1998 року.
Обтяження заставного майна зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19.05.2008 року (а.с. 82).
Як зазначає позивач, 31 січня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Сумиоблагротехсервіс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агроавтосервіс» був укладений договір купівлі-продажу № 04/27, за умовами якого відповідач-1 зобов'язувався передати у власність відповідачу-2 один кормозбиральний комбайн марки «Ягуар-840», державний номер 009-14 СА, рік випуску 1997, номер двигуна 923112, № машини 49100866, з підбирачем № 49100866, кукурудзяною приставкою № 41608767 та трав'яною жаткою 42701060.
Як свідчать матеріали справи, зокрема, акт прийому-передачі від 02.04.2012 року, видаткова накладна № МТ-03 від 02.04.2012 року та податкова накладна від 02.04.2014 року (а.с. 27-29), відповідач-1 передав відповідачу-2 вищезазначений кормозбиральний комбайн за ціною 123 000,00 грн.
Відповідач-2 зазначає, що 28.04.2012 року договір купівлі-продажу № 04/27 було розірвано за взаємною згодою сторін на підставі додаткової угоди (а.с. 55); кормозбиральний комбайн повернуто відповідачу-1 за актом прийому-передачі від 28.04.2014р.; жодних оплат за спірним договором ТОВ «Агроавтосервіс» не здійснювало.
21.05.2012р. відповідачі уклали попередній договір № 04/42 щодо придбання спірного комбайна (а.с. 57).
22.05.2012 року продаж комбайну погоджено наглядовою радою ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» (а.с. 58).
28.05.2012 року між відповідачами укладено договір купівлі-продажу № 04/44 (а.с. 60) та за актом прийому-передачі від 28.05.2014р. відповідач-1 передав відповідачу-2 комбайн марки Ягуар-840, № машини 49100866, № двигуна 923112, реєстраційний номер 00914 СА, 1997 року випуску.
Згідно платіжних доручень № 736 від 23.05.2012р., № 787 від 29.05.2012р. та № 812 від 31.05.2012р. в рахунок оплати комбайну ТОВ «Агроавтосервіс» перерахувало ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» всього 176 000,00 грн. (а.с. 65-67).
В пункті 4.2. договору купівлі-продажу № 04/44 від 28.05.2012 року відповідач-1 гарантував відповідачу-2, що комбайн на момент укладення даного договору не перебуває в заставі та під забороною відчуження, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 36219242 від 28.05.2012р. (а.с. 62).
Матеріали справи свідчать, що позивач - СФ ПАТ «Брокбізнесбанк», за власною ініціативою зняв обтяження зі спірного комбайну 28.05.2012 року та зареєстрував знову 13.06.2013 року (а.с. 68).
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності та проаналізувавши норми чинного законодавства України, вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав:
У силу припису частини першої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 названого Кодексу, саме на момент вчинення правочину.
Відповідно до ч. 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ч. 2 ст. 586 ЦК України заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.
Аналогічна за змістом норма міститься в ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу».
Також за положеннями чч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов'язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом.
Відповідно до ст. 9 вказаного Закону предмет обтяження, право власності на який належить боржнику, може бути відчужений останнім, якщо інше не встановлено законом або договором. Якщо законом або договором передбачена згода обтяжувача на відчуження боржником рухомого майна, яке є предметом обтяження, така згода не вимагається в разі переходу права власності на рухоме майно в порядку спадкування, правонаступництва або виділення частки у спільному майні.
Так, пунктом 2.1.3. договору застави № 138/1 від 16.04.2008 року сторони передбачили обов'язок заставодавця - ПАТ «Сумиоблагротехсервіс», у період дії договору не здійснювати відчуження, передачу в найм (оренду) або користування, подальшу заставу предмета застави без попередньої письмової згоди заставодержателя - ПАТ «Брокбізнесбанк».
Усупереч положенням ч. 2 ст. 586 ЦК України, ч. 2 ст. 17 Закону України «Про заставу» та умовам договору застави ПАТ «Сумиоблагротехсервіс» відчужив майно, яке перебувало в заставі банку й обтяження якого на час відчуження було зареєстровано відповідно до закону, не повідомивши про це заставодержателя та не отримавши його письмової згоди.
Закон прямо покладає на заставодавця обов'язок запитати згоду заставодержателя на відчуження обтяженого майна; цей обов'язок презюмується і йому кореспондує право заставодержателя на захист шляхом визнання правочину недійсним у разі відчуження майна без його згоди.
Аналогічної позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема у постанові від 06.06.2012 року № 6-64цс12.
Крім того, абзацом 9 пункту 2.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" передбачено, що розірвання сторонами договору, виконаного повністю або частково, не позбавляє сторони права на звернення в майбутньому з позовом про визнання такого договору недійсним.
Отже, факт розірвання сторонами - ТОВ «Агроавтосервіс» та ПАТ «Сумиоблагротехсервіс», договору купівлі-продажу № 04/27 від 31.01.2012 року не позбавляє права позивача на звернення з позовом про визнання зазначеного договору недійсним, оскільки договір купівлі-продажу № 04/27 є виконаним, тобто, комбайн переданий покупцеві згідно акту прийому-передачі від 02.04.2012 року та видаткової накладної № МТ-03 від 02.04.2012 року (а.с. 27, 28).
Враховуючи викладене, вимогу позивача визнати недійсним договір купівлі-продажу № 04/27 від 31.01.2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Сумиоблагротехсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроавтосервіс", в частині продажу кормозбирального комбайну суд вважає правомірною, обґрунтованою й такою, що підлягає задоволенню.
Позивач також просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроавтосервіс" повернути Публічному акціонерному товариству "Сумиоблагротехсервіс" кормозбиральний комбайн та зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Сумиоблагротехсервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроавтосервіс" 123 000 грн. 00 коп.
У відповідності до частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України та статті 208 Господарського кодексу України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю; у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Однак, слід зазначити, що 28.04.2012 року договір купівлі-продажу № 04/27 було розірвано за взаємною згодою сторін на підставі додаткової угоди, а кормозбиральний комбайн марки Ягуар-840, № машини 49100866, № двигуна 923112, реєстраційний номер 00914 СА, 1997 року випуску повернуто відповідачу-1 за актом прийому-передачі від 28.04.2014р. Пізніше, 28.05.2012 року, відповідачі знову уклали договір купівлі-продажу № 04/44 з приводу того ж самого комбайну, який за актом прийому-передачі від 28.05.2014р. відповідач-1 передав відповідачу-2. На момент укладення договору купівлі-продажу № 04/44 від 28.05.2012 року комбайн не перебував у заставі та під забороною відчуження, що підтверджується Витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 36219242 від 28.05.2012р. (а.с. 62).
Власником комбайну марки Ягуар-840, № машини 49100866, № двигуна 923112, реєстраційний номер 00914 СА, 1997 року випуску є ТОВ «Агроавтосервіс», що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію машини серії АС № 170583. Право власності на зазначений транспортний засіб набуте відповідачем-2 саме на підставі договору купівлі-продажу № 04/44 від 28.05.2012 року, який на день ухвалення даного рішення в судовому порядку не визнаний недійсним.
Враховуючи фактичні обставини справи, застосування двосторонньої реституції, як наслідку визнання недійсним договору купівлі-продажу № 04/27 від 31.01.2012 року, є необґрунтованим.
Таким чином, у задоволенні позову в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроавтосервіс" повернути Публічному акціонерному товариству "Сумиоблагротехсервіс" кормозбиральний комбайн та зобов'язання Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроавтосервіс" 123 000 грн. 00 коп. суд відмовляє.
Відповідно до пункту 31 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» у справах про визнання правочину недійсним без застосування наслідків недійсності судовий збір сплачується як із немайнового спору.
У випадку коли позивач звільнений від сплати судового збору, у разі задоволення позову частково судовий збір стягується з відповідача пропорційно задоволеним вимогам в доход державного бюджету України, якщо відповідач не звільнений від сплати цього збору (п. 4.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
Таким чином, судовий збір в розмірі 1218,00 грн. згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів порівну, по 609,00 грн.
Керуючись постановою Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 06.06.2012 року у справі № 6-64цс12, постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України», ст. ст. 4 3 , 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 04/27 від 31.01.2012 року, укладений між Публічним акціонерним товариством "Сумиоблагротехсервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроавтосервіс", в частині продажу кормозбирального комбайну марки Ягуар-840, № машини 49100866, № двигуна 923112, реєстраційний номер 00914 СА, 1997 року випуску, з підбирачем № 49100866.
3. В решті позовних вимог - відмовити.
4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Сумиоблагротехсервіс" (40022, м. Суми, вул. Привокзальна, 25, код 13996834) в доход державного бюджету України (отримувач УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, ЄДРПОУ 37970593, МФО 837013, рахунок 31218206783002) 609,00 грн. судового збору.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроавтосервіс" (40000, м. Суми, вул. Білопільський шлях, 16, код 33525314) в доход державного бюджету України (отримувач УДКС у м. Суми (м. Суми), 22030001, ЄДРПОУ 37970593, МФО 837013, рахунок 31218206783002) 609,00 грн. судового збору.
6. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено 17.06.2014 року.
Суддя Н.П. Лугова
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 12.06.2014 |
Оприлюднено | 19.06.2014 |
Номер документу | 39236999 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Лугова Наталія Петрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні