Ухвала

від 16.06.2014 по справі 613/757/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Cправа № 613/757/13ц

Провадження №22ц/790/4165/14

Головуючий1 інстанції: Уварова Ю.В.

Категорія: земельні Доповідач: Гуцал Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2014 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Гуцал Л.В.,

суддів -Коростійової В.І., Івах А.П.,

за участю секретаря - Литвин О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», в особі філії Газопромислове управління «Шебелінкагазвидобування» на рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 02 квітня 2014 року по справі за позовом публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», в особі філії Газопромислове управління «Шебелінкагазвидобування» до ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору - державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», відділу Держземагенства у Богодухівському районі Харківської області, Богодухівська районна державна адміністрація про визнання недійсним державного акту про право власності на земельну ділянку,

встановила:

У квітні 2013 року публічне акціонерне товариство (далі ПАТ) "Укргазвидобування" звернулося до суду із вказаним позовом.

Просило визнати недійсним державний акт серії ЯК №173839, зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів 15 березня 2012 року за №632088851000602 про право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 3.8348 га, розташовану на території Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на зазначену ділянку.

Посилалось на те, що на території Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області розташовані газопромислові об'єкти Скворцівського нафтогазоконденсатного родовища філії газопромислове управління (далі - ГПУ) "Шебелінкагазвидобування" ПАТ "Укргазвидобування", зокрема, свердловини №№10, 23-27, 41 та установка комплексної підготовки газу (УКПГ).

Земельною ділянкою на якій розташована УКПГ з 1999 року користується позивач на підставі розпорядження Харківської обласної державної адміністрації №378 від 13 травня 1999 року.

Актом встановлення в натурі та погодження меж землекористування від 15 серпня 2006 року було погоджено та проведено закріплення зовнішніх меж дев'яти земельних ділянок для подальшого укладання позивачем договору оренди. По зовнішній межі землекористування встановлено межові знаки. Претензій з боку суміжних землекористувачів та землевласників, у тому числі і громадянина ОСОБА_3, заявлено не було. Була виготовлена відповідна технічна документація.

Розпорядженням Харківської обласної державної адміністрації №534 від 30 вересня 2009 року затверджено технічну документацію та надано позивачу в оренду земельні ділянки загальною площею 2,9396 га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення під об'єктами ГПУ "Харківгазвидобування" Скворцівського НГКР на території Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району строком на 10 років.

01 грудня 2011 року на підставі зазначеного розпорядження позивачем укладено договір оренди земельної ділянки з Богодухівською районною державною адміністрацією Харківської області від: кодастровий номер земельної ділянки 6320888500:01:000:0276, площа земельної ділянки 0,9190 га. Право оренди земельної ділянки позивачем зареєстровано у встановленому законом порядку.

28 квітня 2012 року Харківська регіанальна філія ДП "Центр державного земельного кадастру" листом повідомила позивача про виконання робіт по встановленню (відновленню) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та закріплення їх межевими знаками для громадян ОСОБА_4 і ОСОБА_2, які є спадкоємцяти ОСОБА_3

В ході проведення цих робіт, представниками позивача, як суміжного землекористувача, були висловлені зауваження щодо протиправного встановлення межових знаків на земельних ділянках, що знаходяться у користуванні ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України". Ці зауваження були викладені в акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

За зверненням позивача була створена комісія, якою 11 липня 2012 року встановлено факт порушення меж земельних ділянок на місцевості.

В цей же час позивачу стало відомо, що попри наявний перетин земельних ділянок, Харківською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру" видано, а управлінням Держкомзему у Богодухівському районі 15 березня 2012 року зареєстровано державний акт на право власності на земельну ділянку громадянину ОСОБА_2

Таким чином, до відповідача незаконно перейшла частина земельної ділянки, яка знаходилась у користуванні позивача, чим порушено право останнього.

Відповідач, в особі свого представника, проти позову заперечував, посилаючись на те, що спірна земельна ділянка перейшла йому у власність у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, який отримав її у власність у 2001 році. При цьому була виготовлена технічна документація по встановленню меж земельної ділянки в натурі на місцевості, яка була затверджена і зареєстрована в ДП "Центр державного земельного кадастру" і їй присвоєно кадастровий номер. У 2002 році ОСОБА_3 одержав державний акт. У 2002 році позивачу ще не встановлювались межі користування земельною ділянкою. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а тому не міг підписати акт від 15 серпня 2006 року встановлення погодження меж земельної ділянки, яка надана позивачу у користування.

Треті особи своїх представників до суду не направили.

Рішенням Богодухівського районного суду Харквської області від 02 квітня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ "Укргазвидобування" просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити. Посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено письмовити доказами, що рішенням Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харквської області від 20 вересня 2001 року "Про виділення земельних часток (паїв) в натурі" виділені земельні частки (паї) в натурі із земель колективної власності КСП імені Тимирязєва громадянам, на підставі наданих ними заяв та згідно із схемою розподілу земель колективної власності на земельні частки (паї) по КСП імені Тимирязєва, розмір земельних часток (паїв) - 4,1 умовних кадастрових га, співвідношення угідь - 4,1 га ріллі; цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва; надано дозвіл на складання технічної документації щодо передачі в натурі земельних часток (паїв) із земель колективної власності; рекомендовано відділу земельних ресурсів підготувати технічне завдання на виконання робіт (т.1 а.с.124).

ОСОБА_3 був включеним до списку громадян, яким виділені земельні ділянки взамін сертифікатів на земельну частку (пай) (т.1 а.с.125-134).

Рішенням Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харквської області від 16 жовтня 2002 року було погоджено технічну документацію по виділенню земельних ділянок та оформленню права приватної власності згіно додатку №1 - списку громадян, до якого увійшов і ОСОБА_3 (т.1 а.с.146-155).

На підставі розпорядження Богодухівської райдержадміністрації №279 від 12 грудня 2002 року, яке позивачем не оскаржувалось, ОСОБА_3 було видано державний акт на право приватної власності на землю від 24 грудня 2002 року серії Р2 №756802. ОСОБА_3 у приватну власність передана земельна ділянка площею 5,0652 га на території Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (т.1 а.с.156).

Державний акт зареєстровано у Книзі записів державних актів на право власності на землю №370. У вказаному державному акті міститься план зовнішніх меж земельної ділянки. З плану вбачається, що земельна ділянка, яка передана ОСОБА_3 у приватну власність площею 5,0652 га складається із двох земельних ділянок площею 3,8348 га і 1,2304 га. Описано межі обох земельних ділянок, у тому числі і зовнішніх. При цьому зазначено і зовнішні межі земельної ділянки з землями ГПУ "Шебелінкагазвидобування" ( т.1 а.с.34, 35).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3 помер.

27 жовтня 2010 року синам померлого - ОСОБА_4 і ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину за законом - по ? частині кожному. Предметом спадщини є земельна ділянка площею 5,0652 га, яка складається із двох земельних ділянок, площею 3,8348 га, кадастровий номер: 6320888500:01:000:0140 та площею 1,2304 га, кадастровий номер 6320888500:01 :000:0141, що розташована на території Хрущово-Микитівської сільської ради Богодухівського району Харківської області (т.1 а.с.118).

Слід зазначити, що ці обставини встановлені рішенням апеляційного суду Харківської області від 11 березня 2014 року, ухваленому у справі за позовом ПАТ «Укргазвидобування» до ОСОБА_4 про визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку. Рішення набрало законної сили, у відкритті касаційного провадження було відмовлено ухвалою від 12 травня 2014 року.

В порядку поділу спадкового майна державним нотаріусом Богодухівської держнотконтори 27 жовтня 2010 року на підставі свідоцтва про право власності на спадщину за законом від 27 жовтня 2010 року ОСОБА_2 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 3,8348 га (т.1 а.с.39).

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, вірно застосував норми матеріального права, зокрема, ст.ст.125,321,346 ЦК України, ст.126 ЗК України та Закон України №3521-VІ від 16 червня 2011 року, та підставно виходив з того, що на час встановлення (вперше) зовнішніх меж земельної ділянки для подальшого оформлення договору оренди землі ГПУ "Шебелінкагазвидобування" - 15 серпня 2006 року межі земельної ділянки власника ОСОБА_3, у тому числі зовнішні, були визначені, а відтак, посилання позивача на те, що межі переданої йому в оренду земельної ділянки були порушені власником ОСОБА_3 безпідставні. Неможна взяти до уваги і посилання позивача на те, що 15 серпня 2006 року межі земельної ділянки, для передачі її в оренду, були погоджені із суміжним землевласником - ОСОБА_3, оскільки останній помер у березні 2006 року. Спірна земельна ділянка перейшла у власність відповідача ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом без зміни її меж і цільового призначення.

Сам по собі факт розташування на спірній земельній ділянці об'єктів ГПУ «Шебелинкагазвидобування» не є підставою для скасування державного акту на ім'я ОСОБА_2, оскільки ці об'єкти споруджені позивачем до встановлення йому меж земельних ділянок для подальшого укладання договору оренди землі, як то вірно зазначено судом першої інстанції.

Разом з тим, питання про користування частиною земельної ділянки, що належить ОСОБА_2, для обслуговування своїх об'єктів, позивач не позбавлений можливості вирішити на підставі норм Цивільного кодексу України, що регулюють право користування чужим майном.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що згідно ст.1 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємтсвам і організаціям» землі, на яких розташована і спірна земельна ділянка, не підлягали паюванню, на висновки суду першої інстанції не впливають, оскільки питання щодо законності паювання земель знаходиться поза межами позовних вимог і не було предметом даного спору.

З огляду на правовий аналіз зазначених вище норм, безпідставиним є і посилання в апеляційній скарзі на незастосування до спірних правовідносин п.п.1.13 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельним ресурсам №43 від 4 травня 1999 року.

Інші доводи апеляційної скарги носять суб'єктивний характер, зводяться лише до переоцінки доказів по справі, та непогодженням з їх оцінкою.

Рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань .

Керуючись ч. 1 ст. 303, ст. 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, ст. 313, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст.ст. 315,317,319 ЦПК України, судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування», в особі філії Газопромислове управління «Шебелінкагазвидобування» відхилити.

Рішення Богодухівського районного суду Харківської області від 02 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді