Рішення

від 17.06.2014 по справі 538/2291/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 538/2291/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/2000/14

Головуючий у 1-й інстанції Крекотень С. А.

Доповідач Карнаух П. М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Карнауха П.М.

Суддів: Кривчун Т.О., Пилипчук Л.І.

при секретарі: Ткаченко Т.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Прокурора Лохвицького району Полтавської області

на рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2013 року

по справі за позовом ОСОБА_1 до Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області про визнання договору довічного утримання дійсним та визнання права власності на земельну ділянку.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати дійсним договір довічного утримання ( догляду), укладений між нею та ОСОБА_2, та визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 2,56 га., яка розташована на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області.

В обґрунтування позову зазначала, що між нею та ОСОБА_2 в усній формі без нотаріального посвідчення було укладено договір довічного утримання, відповідно до якого вона зобов'язувалася довічно доглядати ОСОБА_2, забезпечувати його житлом, доглядати за будинком та прилеглою земельною ділянкою, прати його речі, готувати для нього їжу, а в разі смерті-поховати його. Предметом даного договору була земельна ділянка площею 2,56 га на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, яка належала ОСОБА_2 на праві власності. Після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року і по даний час ОСОБА_1 не може оформити право власності на земельну ділянку, оскільки договір довічного утримання не був нотаріально посвідчений.

Рішенням Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано договір довічного утримання ( догляду), укладений між відчужувачем ОСОБА_2 та набувачем ОСОБА_1 , дійсним.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 2,56 га на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, власником якої був ОСОБА_2 на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 166333, виданого 04 вересня 2007 року на підставі Розпорядження голови Лохвицької райдержадміністрації від 28.09.2005 року № 269, кадастровий номер земельної ділянки 5322686200:00:006:0086.

Не погодившись з вказаним рішенням , його оскаржив Прокурор Лохвицького району Полтавської області, який в апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

Посилається на незаконність, необґрунтованість рішення, а також порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід задовольнити.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Місцевим судом вірно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_2, про що було складено відповідний актовий запис № 07 виконкомом Свиридівської сільської ради Лохвицького району та 23 квітня 2013 року видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1.

Після його смерті залишилося спадкове майно - земельна ділянка площею 2,56 га на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області , що підтверджується державним актом серії ПЛ № 166333.

За життя ОСОБА_2 у 2003 році між ним та ОСОБА_1 в усній формі без нотаріального посвідчення було укладено договір довічного утримання( догляду), відповідно до якого позивач ОСОБА_1 взяла на себе зобов'язання довічно доглядати ОСОБА_2, забезпечувати його житлом , доглядати за будинком та прилеглою земельною ділянкою, прати його речі, готувати для нього їжу, а в разі смерті-поховати його.

Предметом договору довічного утримання була земельна ділянка площею 2,56 га на території Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області для ведення

товарного сільськогосподарського виробництва, власником якої був ОСОБА_2 на підставі Державного Акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 166333, виданого 04 вересня 2007 року на підставі Розпорядження голови Лохвицької райдержадміністрації від 28.09.2005 року № 269, кадастровий номер земельної ділянки 5322686200:00:006:0086.

З 2003 року ОСОБА_2 проживав у будинку ОСОБА_1, який належав останній на праві власності на підставі договору дарування .Сама ж ОСОБА_1 проживала в м. Лохвиця, але вела спільне господарство з ОСОБА_2

Зі слів ОСОБА_1 оформити належним чином договір довічного утримання вони не встигли, оскільки ОСОБА_2 у віці 60 років раптово помер.

Позивач ОСОБА_1 вказує, що всі взяті на себе за договором зобов'язання за життя ОСОБА_2 виконувала належним чином, після смерті належно поховала його, взявши на себе всі витрати за поховання.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції на підставі наявних в матеріалах справи доказів та показів свідків, керувався положеннями про договір довічного утримання прописаними статтями 744 та 746 ЦК України , а також загальними приписами ст. 1216 ЦК України про спадкування.

Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до положень ст. 744 ЦК України за договором довічного утримання ( догляду) одна сторона (відчужував) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов'язується забезпечувати відчужувача утриманням та (або) доглядом довічно.

Крім того, як викладено в п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» з підстав недодержання вимог закону про нотаріальне посвідчення правочину недійсними є тільки правочини, які відповідно до чинного законодавства підлягають обов'язковому нотаріальному посвідченню.

Згідно ст. 745 ЦК України договір довічного утримання ( догляду) укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 60 ЦПК встановлює обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 за життя ухилявся від нотаріального оформлення цього договору чи складання його письмової форми, позивачкою не надано.

Місцевим судом не було з'ясовано чому за час дії вказаного договору з 2003 року він не був нотаріально посвідчений, чи дійсно сторона ухилялася від його посвідчення та чи втрачена така можливість, а також чи немає інших підстав нікчемності правочину.

Вказана позиція викладена в п. 13 вищевказаної постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».

За таких обставин, рішення місцевого суду ухвалено з порушенням вимог матеріального права, тому підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 2, 309 ч. 1 п. 4, 314, 316, 317, 319 ЦПК України,колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу Прокурора Лохвицького району Полтавської області - задовольнити.

Рішення Лохвицького районного суду Полтавської області від 06 листопада 2013 року- скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Свиридівської сільської ради Лохвицького району Полтавської області про визнання договору довічного утримання дійсним та визнання права власності на земельну ділянку відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий /підпис/ П.М.Карнаух

Судді : /підпис/ Т.О.Кривчун

/підпис/ Л.І.Пилипчук

ЗГІДНО: Суддя Апеляційного

суду Полтавської області П.М.Карнаух