Постанова

від 17.06.2014 по справі 826/20981/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20981/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Чаку Є.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Бібко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Груп" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Груп" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 03 березня 2014 року в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Груп" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві скасування податкових повідомлень - рішень -відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ «Кристал Груп» (код ЄДРПОУ 35660530) з питань дотримання вимог чинного законодавства України в сфері оподаткування при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Фірма Астейт» (код ЄДРПОУ 37451016), ТОВ «Інсайт-Ін» (код ЄДРПОУ:38316599), ТОВ «Стронг Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 38353726), ТОВ «Катрейд» (код ЄДРПОУ -38185978), ТОВ «ТД «Скандинавія» (код ЄДРПОУ 38214411), ТОВ «ТД ОСА» (код ЄДРПОУ 35995417), ТОВ «Каманбуд» (код ЄДРПОУ 37745406), ТОВ «Владіма-ЛТД» (код ЄДРПОУ 37567337), ТОВ «Рімнус Маркет» (код ЄДРПОУ 37889487), ТОВ «Нельсон Інтерхолд» (код ЄДРПОУ 37514437), ТОВ «Бізнес Альянс Трейд» (код ЄДРПОУ 38138137), ТОВ «Мірорус-Груп» (код ЄДРПОУ 37266846) за весь період взаємовідносин.

Первинні документи по фінансово-господарським взаємовідносинам ТОВ «Кристал Груп» з ТОВ «Інсайт-Ін» (код ЄДРПОУ:38316599), ТОВ «Стронг Інтернешнл» (код ЄДРПОУ 38353726), ТОВ «ТД «Скандинавія» (код ЄДРПОУ 38214411), позивачем під час перевірки не надано в зв'язку з відсутністю взаємовідносин протягом існування товариства, про що зазначено в листі від 30 липня 2013 року за № 124.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва складено акт від 08 серпня 2013 року №688/265/122-03, яким встановлено порушення позивачем пп.138.1.1. п. 138.1, пп. 138.2, пп.138.8.1. статті 138, пп.139.1.9 п.139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток за період взаємовідносин у розмірі 693 650,00 грн.; п.198.3, п. 198.6 статті 198, п.201.6, п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми податку на додану вартість на загальну суму 626 114,00 грн.

На підставі складеного акту перевірки, 21 серпня 2013 року ДПІ у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві винесені податкові повідомлення-рішення №0003472230 на загальну суму грошового зобов'язання 778445, 00 грн. у тому числі: за основним платежем 693 650,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 84 795,00 грн.; № 0003482230 на загальну суму 757 271,00 грн. у тому числі: за основним платежем 626 114,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 131 157,00 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

З матеріалів справи вбачається, що в періоді, який перевірявся податковим органом, позивач мав господарські правовідносини з ТОВ «Фірма Астейт», ТОВ «Катрейд», ТОВ «ТД ОСА», ТОВ «Каманбуд», ТОВ «Владіма-ЛТД», ТОВ «Рімнус Маркет», ТОВ «Нельсон Інтерхолд», ТОВ «Бізнес Альянс Трейд», ТОВ «Мірорус-Груп».

Суми податку на додану вартість, сплачені позивачем по взаємовідносинах з зазначеними контрагентами, були включені ним до сум податкового кредиту за відповідні звітні періоди.

Основною діяльністю Позивача є купівля та продаж компресорного обладнання, запасних частин та інших матеріалів, замовлення та виконання послуг по обслуговуванню обладнання, ремонту, діагностиці та аудиту компресорного обладнання.

Згідно договорів та первинних документів, що надані до перевірки між позивачем та вказаними контрагентами було укладено ряд договорів щодо придбання TOB «Кристал Груп» обладнання, послуг з сервісного обслуговування діагностики, ремонту та оренди обладнання.

На виконання вказаних договорів було здійснено поставку обладнання, послуг з сервісного обслуговування діагностики, ремонту та оренди обладнання у за період з 01 лютого 2011 року по 31 грудня 2012 року.

Позивач - TOB «Кристал Груп» зареєстроване 22 січня 2008 року за № 1065102000010509, Дарницькою РДА, за ЄДРПОУ 35660530. Позивача взято на облік 23 січня 2008 року ДПІ у Дарницькому районі м. Києва за № 226-08, є платником податку на додану вартість.

Згідно зі статтею 200 ПК України - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені розділом V Кодексу (пункт 200.2 статті 200 Кодексу).

Згідно п. 138.1 статті 138 ПК України - витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

У відповідності до п. 138.2 статті 138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України - не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.181 п. 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК України встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 статті 198 ПК України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Виходячи з системного аналізу наведених норм права та обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що необхідними підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів, робіт та послуг з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

ПК України визначає лише окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Відповідно до п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно пункту 201.8 статті 201 ПК України - право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, контрагенти позивача мали статус платників ПДВ на момент здійснення описаних в Акті перевірки господарських операцій, як того вимагає ПКУ при здійснені оподатковуваних операцій та були зареєстровані в єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 статті 9 зазначеного Закону передбачено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування ПДВ має бути сформований за наявності фактично здійснених і підтверджених належним чином господарських операцій разом із складеними при їх проведенні первинними документами, які відображають реальність тієї операції, яка є підставою для обліку платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі наступних первинних документів.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Фірма Астейт»: договору поставки, видаткових накладних, рахунків-фактур, податкових накладних, карточки рахунку.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Катрейд»: договору поставки та додатків до нього, актів приймання-передачі, видаткових накладних, податкових накладних, рахунків-фактур.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «ТД ОСА»: договору та додатків до нього, видаткових накладних, рахунків на оплату, податкових накладних, карточки рахунку.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Каманбуд»: договорів та додатків до них, видаткових накладних, рахунків на оплату, податкових накладних, платіжних доручень.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Владіма ЛТД»: договорів поставки та додатків до них, видаткових накладних, рахунків на оплату, податкових накладних, платіжних доручень.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Рімнус Маркет» надано: договір оренди, специфікація обладнання, акти приймання-передачі обладнання, видаткові накладні, рахунки на оплату, податкові накладні.

Щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «Нельсон Інтерхолд» надано: договір, додаток до договору, додаткові угоди, видаткові накладні, рахунки на оплату, податкові накладні.

Щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Бізнес Альянс Трейд» надано: договір та додатки до договору, видаткові накладні, рахунки на оплату, податкові накладні.

Щодо підтвердження господарських взаємовідносин з ТОВ «Мірорус-Груп» надано: договір та додатки до договору, видаткові накладні, рахунки на оплату, податкові накладні, рахунки-фактури.

Під час огляду та дослідження первинних документів, поданих позивачем на підтвердження його взаємовідносин з контрагентами, судом не встановлено їх невідповідності вимогам чинного податкового законодавства.

Слід зазначити, що відповідачем та судом першої інстанції було здійснено посилання на Акти про неможливість проведення зустрічної звірки, вирок суду та акти позапланових перевірок, які стали підставою для висновків про безтоварність операцій, не направленість дій на реальне настання наслідків та нікчемність правочинів, здійснених позивачем з контрагентами, що призвело до незаконного податкового навантаження TOB «Кристал Груп» сформованого перевіряючими в Акті перевірки.

Проте, посилання відповідача на вказаний вирок суду не береться до уваги, оскільки в Акті перевірки не зазначено, які саме факти встановлено таким судовим рішенням, не наведено доказів та не зазначено інформації, яким чином досліджені судом обставини можуть стосуватись взаємовідносин між TOB «Кристал Груп» та TOB «Фірма Астейт».

Щодо актів перевірок TOB «Фірма Астейт» та TOB «Мірорус-Груп», в яких встановлено, що вказані суб'єкти на момент проведення перевірок за вказаною в реєстраційних документах адресою не знаходились, слід зазначити, що незнаходження даних підприємств за їх зареєстрованим місцезнаходженням не доказує відсутності у них господарської діяльності, адже як видно з інформації зазначеної у Акті перевірки дані товариства декларували результати своєї діяльності.

Щодо посилань відповідача на викладені у актах про неможливість проведення зустрічних звірок TOB "ТД ОСА», TOB "Каманбуд", TOB "Владіма-ЛТД", TOB "Рімнус Маркет" на висновки спеціалістів стосовного того, що підписи на документах не є підписами директорів та засновників даних підприємств, колегія суддів наголошує, що дані висновки спеціалістів не стосуються операцій TOB «Кристал Груп» з контрагентами та складених по їх результатам первинних документів, адже підписи на первинних бухгалтерських та податкових документах по операціям описаним в Акті перевірки експертами не досліджувались.

Опираючись на інформацію, наведену в Актах про неможливість проведення зустрічних звірок, Актах перевірок контрагентів позивача, податковий орган оскаржуваним Актом перевірки визнав нікчемними правочини, укладені позивачем з контрагентами, такими, що не здійснювалися, а лише оформлювалися.

Однак, з аналізу норм цивільного законодавства, зокрема, статей 219, 220, 221, 224, 228, 234 ЦК України, можна дійти висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже позивачем правомірно було сформовано податковий кредит, оскільки наведена вище первинна документація чітко відображає операції які були здійсненні між позивачем та його контрагентами.

Також необхідно зазначити, що невиконання контрагентом зобов'язання по сплаті податку до бюджету не являється підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість.

Крім цього, невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом, тягне відповідну відповідальність саме для нього, і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.

Враховуючи зазначене, та оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентами правочинів, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства

А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідача.

Таким чином необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог.

Отже при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було допущено порушення норм матеріального права, що призвело до невірного по суті вирішення справи.

Згідно до статті 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Груп" - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2014 року - скасувати.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кристал Груп" до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міндоходів у місті Києві скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити.

Визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Києві від 21 серпня 2013 року рішення №0003472230 на загальну суму грошового зобов'язання 778 445, 00 грн. у тому числі: за основним платежем 693 650,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 84 795,00 грн.; № 0003482230 на загальну суму 757 271,00 грн. у тому числі: за основним платежем 626 114,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 131 157,00 грн.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Чаку Є.В.

Мєзєнцев Є.І.