Постанова

від 12.06.2014 по справі 923/255/14

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2014 р.Справа № 923/255/14 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Бойко Л.І.,

суддів Величко Т.А., Таран С.В.

при секретарі судового засідання Бендерук Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Очеретяна О.С.

від відповідачів - не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

на рішення господарського суду Херсонської області від 05.05.2014 року

у справі № 923/255/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

до Великоолександрівської селищної ради; Приватного підприємства компанії "ВІД"

про зобов'язання виконати певні дії

ВСТАНОВИВ:

У березні 2013 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра" звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом до Великоолександрівської селищної ради та Приватного підприємства компанії "ВІД" про зобов'язання виконати певні дії, а саме: зобов'язати відповідачів здійснити певні заходи щодо припинення права користування земельною ділянкою в частині 11/100 за адресою: смт. Велика Олександрівка, вул. Братська, 8, та заборонити ППК "ВІД" в особі директора Домків В.І. вчиняти дії, які перешкоджають роботі відділення № 2113 ПАТ "КБ "Надра", розташованого за вищевказаною адресою.

В подальшому, до початку розгляду справи по суті, банк надав суду заяву про уточнення до позовної заяви, що фактично є зміною предмету позову згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України, та просив:

- зобов'язати ППК "ВІД" подати заяву до Великоолександрівської селищної ради про припинення дії договору оренди земельної ділянки від 16.06.2004 р. № 040471699341 у 11/100 частині оренди земельної ділянки від загальної площі 2769 кв.м за адресою: Херсонська області, смт. Велика Олександрівка, вул. Братська, 8;

- зобов'язати відповідачів укласти з банком додаткову угоду до вищезгаданого договору оренди земельної ділянки з урахуванням права землекористування у наступних частках: ППК "ВІД" - у 89/100 частини від загальної площі 2769 кв. та ПАТ "КБ "Надра" - у 11/100 частини від вказаної площі.

В обґрунтування позову банк послався на те, що він є власником 11/100 частини будівлі ресторану "Інгулець", розташованої на вказаній вище земельній ділянці, яка знаходиться в оренді ППК "ВІД", тому відповідно до ст. 120 Земельного та ст. 377 Цивільного кодексів України позивач має право користування відповідною земельною ділянкою, однак відповідачі на здійснюють належних дій на виконання наведених вимог чинного законодавства.

Ухвалою місцевого господарського суду від 02.04.2014 р. в задоволенні клопотання ПАТ "КБ "Надра" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ППК "ВІД" в особі директора Домків В.І. вчиняти дії, які перешкоджають роботі відділення № 2113 ПАТ "КБ "Надра", розташованого за вищевказаною адресою, - відмовлено у зв'язку з необґрунтованістю та безпідставністю даного клопотання.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 05.05.2014 р. (суддя Пінтеліна Т.Г.) у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Рішення суду мотивовано тим, що позовні вимоги суперечать встановленому порядку оформлення права користування землею та не відповідають способам захисту прав землекористувачів, встановлених ст. 152 Земельного кодексу України.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ПАТ "КБ "Надра" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник зазначив про необґрунтованість посилань суду на положення ч. 2 ст. 116, 123, 124 Земельного кодексу України, а також неврахування судом вимог ч. 3 ст. 7 Закону України "Про оренду землі".

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2014 р. підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду скарги повідомлені належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 11.10.2007 р. між ПП Компанією "ВІД" (продавець) та ВАТ "КБ "Надра" (покупець) укладено договір купівлі-продажу 11/100 часток будівлі ресторану "Інгулець", за умовами якого продавець продав, а покупець купив за 151500,00 грн. вказаний об'єкт нерухомості, загальною площею 94,0 кв.м, що знаходиться за адресою: Херсонська область, селище Велика Олександрівка, вул. Братська, будинок 8. Даний договір 11.10.2007 р. посвідчений державним нотаріусом Великоолександрівської державної нотаріальної контори Херсонської області Карастан О.І. за реєстраційним номером 2303 та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 2410392.

Згідно п. 8.2 договору купівлі-продажу нотаріусом роз'яснено сторонам зміст ст. 120 Земельного кодексу України щодо оформлення права на земельну ділянку, на якій розташовані 11/100 часток будівлі, що продається.

12.10.2007 р. зазначений об'єкт передано ВАТ "КБ "Надра" згідно акта приймання- передачі.

Право власності банку на 11/100 часток вказаної будівлі зареєстровано Херсонським державним бюро технічної інвентаризації 18.10.2007 р. за № 1844039.

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи від 04.02.2011 р. серії А01 № 794080 та Статуту банку, ВАТ КБ "Надра" перереєстроване як Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра", яке є правонаступником Відкритого акціонерного товариства КБ "Надра".

Банк неодноразово звертався до названої селищної ради із заявами та вимогами про надання у користування земельної ділянки для обслуговування частини придбаної у власність будівлі по вул. Братській, 8.

Проте селищна рада листами від 28.05.2009 р., від 14.07.2009р. та рішенням п'ятої сесії шостого скликання від 25.01.2011 р. № 84 відмовила позивачу у наданні дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку за згаданою адресою, пропорційну до частки права власності у придбаній споруді, оскільки дана земельна ділянка знаходиться в оренді ППК "ВІД" згідно договору оренди № 040471600341 від 16.06.2004 р.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, господарський суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно п.п. а), е) ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є відповідно добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" також встановлено таку підставу припинення договору оренди землі, як набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.

Однак, вищенаведеними положеннями чинного законодавства передбачено набуття права власності саме на об'єкт нерухомості, а не на його частину, тому місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовна вимога банку про зобов'язання ППК "ВІД" подати заяву до Великоолександрівської селищної ради про припинення дії договору оренди земельної ділянки у відповідній частині, що за своєю суттю є добровільною відмовою від права користування земельною ділянкою, не узгоджується з приписами Земельного кодексу України і не може бути задоволена.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

За приписами стаття 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача); розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Частинами 1, 2, 4 стаття 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти; якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача; у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частину земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки у відповідності до ч. 3 ст. 152 ЗК України здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З аналізу вищенаведених положень чинного законодавства випливає, що правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. Новий власник будинку (будівлі, споруди) у зв'язку з цим не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку, яке здійснюється, зокрема, з урахуванням приписів статей 120 ЗК України та 377 ЦК України. При цьому, у застосуванні цих положень щодо переходу права користування земельною ділянкою внаслідок переходу права на розташований на ній житловий будинок, будівлю, споруду слід враховувати, що положення відповідних статей обох кодексів мають один і той же предмет регулювання, а тому підлягають застосуванню в сукупності.

Отже, якщо попередній власник житлового будинку (будівлі, споруди) користувався земельною ділянкою, на якій розміщено відповідне нерухоме майно на підставі договору оренди, новий власник може вимагати переоформлення права користування земельною ділянкою на своє ім'я в установленому законом порядку, в тому числі з додержанням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на майно та їх обтяжень" і статті 125 ЗК України, яка пов'язує виникнення права на земельну ділянку з моментом державної реєстрації відповідного права. Він за необхідності може звернутися до господарського суду також з позовом про визнання за ним права користування земельною ділянкою (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України).

Необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов'язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.

За наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов'язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб'єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов'язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

Водночас суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Аналогічні правові позиції викладені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин".

З матеріалів справи вбачається, що вищезгадане рішення Великоолександрівської селищної ради про відмову ПАТ "КБ "Надра" у наданні дозволу на виготовлення технічної документації на земельну ділянку за згаданою адресою, пропорційну до частки права власності у придбаній споруді, банком не оскаржувалось, позови про спонукання названої ради надати дозвіл на виготовлення технічної документації для оформлення права користування земельною ділянкою позивачем не заявлялись.

З урахуванням викладеного, господарський суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про зобов'язання Великоолександрівської селищної ради та ППК "ВІД" укласти з ПАТ "КБ "Надра" додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 16.06.2004 р. № 040471699341 з урахуванням права землекористування у наступних частках: ППК "ВІД" - у 89/100 частини від загальної площі 2769 кв. та ПАТ "КБ "Надра" - у 11/100 частини від вказаної площі 2769 кв.м. також не підлягає задоволенню, оскільки суперечить встановленому порядку оформлення права користування землею та не відповідає способам захисту прав землекористувачів, встановлених ст. 152 Земельного кодексу України.

Судова колегія погоджується з таким висновком місцевого господарського суду.

Доводи апеляційної скарги не спростовують наведених висновків господарського суду першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101,103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" залишити без задоволення, рішення господарського суду Херсонської області від 05.05.2014 р. у справі № 923/255/14 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 17.06.2014 р.

Головуючий суддя Л.І. Бойко

Суддя Т.А. Величко

Суддя С.В. Таран