Ухвала

від 12.06.2014 по справі 825/4404/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/4404/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Губська О.А.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів Парінова А.Б., Беспалова О.О.

при секретарі судового засідання Нечай Ю.О.

за участю:

представників позивача Волошина В.Ю.

Скрипника А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційні скарги Державної податкової інспекції м. Чернігова та Публічного акціонерного товариства "Чернігів - АВТО" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігів-АВТО" до Державної податкової інспекції м. Чернігова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області (далі - ДПІ у м. Чернігові), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 14.11.2013 року № 0005462200, від 14.11.2013 року № 0005472200.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 14.11.2013 року № 0005472200.

Також визнано протиправним та скасовано частково податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 14.11.2013 року № 0005462200 - у сумі 169040,00 грн (у т.ч. за основним платежем - 135232,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 33808,00 грн).

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили його скасувати та ухвалити нову постанову, позивач - про задоволення позову повністю, відповідач - про відмову в задоволенні позовних вимог.

В судове засідання з'явилися представники позивача, власну апеляційну скаргу підтримали та просив її задовольнити з підстав, викладених в апеляційній скарзі, проти апеляційної скарги відповідача заперечували та просили відмовити в її задоволенні.

Представник відповідача до суду не з'явився, хоча він був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у його відсутності, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, постанова суду - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено наступні обставини, які підтверджуються наявними у справі матеріалами.

ПАТ "Чернігів-Авто" є юридичною особою, зареєстроване 19.07.1993 Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради, включене до ЄДРПОУ, як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Чернігові та є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності товариства є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (45.11).

Так, відповідачем було проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "Чернігів-Авто" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт № 491/23/14235422 від 23.09.2013 року.

Позивач з такими висновками не погодився і подав заперечення до акту перевірки.

ДПІ у місті Чернігові листом від 04.10.2013 року за вих. № 3244/10/22-215 повідомило позивача, що при проведенні планової перевірки не були дослідженні всі обставини виявлених в акті перевірки порушень та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки.

У зв"язку з цим, була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Чернігів-Авто" з питань, зазначених у запереченні позивача на висновки ату.

Перевірка проводилась з 09.10.2013 по 22.10.2013 року, за результатами якої складено акт від 31.10.2013 № 638/22/14235422.

Згідно з висновками даного акту відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, зокрема: 1) п. 188.1 ст. 188, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, у зв"язку з чим ПАТ "Чернігів-Авто" донараховується сума, яка підлягає статі (перерахуванню) до бюджету по деклараціях ПДВ за відповідні періоди, що підлягає сплаті всього в розмірі 343108 грн.; 2) пп.9.1.10 п. 9.1 ст. 9, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14, ст. 288 Податкового кодексу України, ПАТ "Чернігів-Авто" донараховано суму орендної плати за землю всього 2031884,62 грн.

Висновки мотивовано наступним.

Зокрема, податковим органом встановлено що, ПАТ "Чернігів-Авто" здійснював операції по наданню послуг з відповідального зберігання автомобілів, при цьому згідно договорів, укладених позивачем з поклажодавцями, мінімальна сума оплати послуг схову за одну добу становить 0,24 грн., максимальна 17,33 грн., отже середня 8,78 грн. В той же час, на підставі проведеного дослідження аналогічних послуг, середня вартість послуг стоянки одного автомобіля за добу складає - 8,00 грн.

Також, від ОУ ДПІ у м. Чернігові надійшла службова записка від 22.10.2013р. № 509/07 згідно якої, співробітниками оперативного управління ДПІ у м. Чернігові було встановлено середню вартість стоянки автомобіля по м. Чернігову, яка складає 8,00 грн.

Зважаючи на вищевикладене, ДПІ у м. Чернігові вважає, що ПАТ "Чернігів-Авто" порушено пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI внаслідок чого підприємством занижено суму податкових зобов'язань на 135232,00 грн.

Крім того, при перевірці правильності формування податкового кредиту, відповідачем встановлено, що у грудні 2011 року ПАТ "Чернігів-Авто" включило до складу податкового кредиту суму ПДВ згідно податкової накладної від 12.12.2011р. № 474 на загальну суму 1247254,80 грн. в т.ч. ПДВ 207875,80 грн., отриманої від ПАТ "Торговий дім "Укравтоваз''.

ДПІ у м. Чернігові встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну від 12.12.2011р. № 474 без зазначення УКТ ЗЕД. Перевіркою встановлено, що автомобілі зазначені в податковій 12.12.2011р. № 474, вироблені в Росії та були імпортовані до України.

Підприємству вручено лист від 29.08.2013 року за № 1474/10/22-214 з проханням надати копії податкових накладних за грудень 2011 року отриманих від ПАТ "Торговий дім "Укравтоваз'' (код ЄДРПОУ 22965525).

Листом від 29.08.2013 року № 2060 ПАТ "Чернігів-Авто" надано копії вищезазначених податкових накладних і податкову накладну від 12.12.2011р. № 474, але з іншими реквізитами, з вказівкою УКТ ЗЕД.

Податкова накладна, копія якої була надана ПАТ "Чернігів-Авто" від 12.12.2011 № 474 з новими реквізитами, не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Враховуючи, встановлені під час перевірки обставини відносно того, що засновником ПАТ "Торговий дім "Укравтоваз'' є особа, яка при цьому є власником ПАТ "Українська Автомобільна Корпорація", контролюючим органом зазначено, що має місце факт реєстрації податкової накладної ПАТ "Торговий дім "Укравтоваз" № 474 від 12.12.2011 р. без зазначення коду УКТ ЗЕД за можливої підміни ПАТ "Чернігів-Авто" документальної форми вказаної податкової накладної із зазначенням коду УКТ ЗЕД."

Оскільки відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включень суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період, відповідач вважає, що ПАТ "Чернігів-Авто" в порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пункту 11, підрозділу 2, розділу XX „Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI завищено податковий кредит за грудень 2011 року на 207876 грн.

Крім того, ПАТ "Чернігів-Авто" в періоді, що перевірявся, використовувало земельні ділянки, згідно державного акту № 197 від 09.02.1994р. виданого відповідно рішення виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів від 17 січня 1994 року № 7 ВАТ "Чернігів-Авто" на умовах сплати земельного податку по Проспекту Миру, 231 площею 58711 м2.

Перевіркою встановлено, що ПАТ "Чернігів-Авто" сплачує плату за землю за земельну ділянку за адресою м. Чернігів, пр-т Миру, 231. площею - 5,8681 га, в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки, згідно Державного акта на право постійного користування землею серії ЧН-197 від 09.02.1994р. виданого відповідно рішення виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів від 17 січня 1994 року №7 ВАТ "Чернігів-Авто", без врахування рішення третьої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 17.12.2010, дванадцятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 31.08.2011 щодо визначення ставки орендної плати, рішення третьої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 17.12.2010 та одинадцятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 29.07.2011.

У зв"язку з наведеним, податковий орган прийшов до висновку, що підприємством занижено плату за землю за перевіряємий період на суму 2031884,62 грн.

Враховуючи встановлені податковим органом в ході проведення перевірки порушень позивачем вимог податкового законодавства, на підставі акта від 31.10.2013 року № 638/22/142354 відповідачем 14 листопада 2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення:

№ 0005462200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 428885 грн. (в тому числі за основним платежем 343108 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 85777 грн.);

№ 0005472200, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем земельний податок з юридичних осіб у розмірі 2468830,58 грн. (в тому числі за основним платежем 2031884,62 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 436945,96 грн.).

Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення прийнято відповідачем незаконно та необґрунтовано, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається відповідач як підставу правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, частково не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та частково не підтверджуються матеріалами справи.

Позивач не погодився з таким рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог, апеляційну скаргу мотивував тим, що на момент включення до складу податкового кредиту позивача податкової накладної - 12.12.2011 року діяла форма податкової накладної старого зразка, затверджена наказом ДПС України від 21.12.2010 року № 969, яка не передбачала окремої колонки для зазначення коду УКТ ЗЕД. Проте, враховуючи відсутність колонки для коду товару УКТ ЗЕД, у колонці 3 «номенклатура постачання товарів/послуг» все рівно було зазначено код УКТ ЗЕД. Отже, на думку позивача, порушень вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України ним допущено не було.

В свою чергу відповідач не погодився із судовим рішенням в частині задоволених позовних вимог, в обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що ПАТ "Чернігів-Авто" здійснював операції по наданню послуг з відповідального зберігання автомобілів, при цьому згідно договорів, укладених позивачем з поклажодавцями, мінімальна сума оплати послуг схову за одну добу становить 0,24 грн., максимальна 17,33 грн., отже середня 8,78 грн. В той же час, на підставі проведеного дослідження аналогічних послуг, середня вартість послуг стоянки одного автомобіля за добу складає - 8,00 грн., таким чином, ДПІ у м. Чернігові вважає, що ПАТ "Чернігів-Авто" порушено пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI внаслідок чого підприємством занижено суму податкових зобов'язань на 135232,00 грн.

Також, податковий орган в апеляційній скарзі зазначає, що підприємством було занижено плату за землю за перевіряємий період на суму 2031884,62 грн., оскільки ПАТ "Чернігів-Авто" сплачує плату за землю за земельну ділянку за адресою м. Чернігів, пр-т Миру, 231. площею - 5,8681 га, в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки, згідно Державного акта на право постійного користування землею серії ЧН-197 від 09.02.1994р. виданого відповідно рішення виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів від 17 січня 1994 року №7 ВАТ "Чернігів-Авто", без врахування рішення третьої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 17.12.2010, дванадцятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 31.08.2011 щодо визначення ставки орендної плати, рішення третьої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 17.12.2010 та одинадцятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 29.07.2011.

Позивачем подано заперечення на апеляційну скаргу відповідача, в яких просив залишити апеляційну скаргу останнього без задоволення, а оскаржувану постанову суду в частині задоволених позовних вимог - без змін.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційних скарг, запереченням на апеляційну скаргу, виходячи з наявних у справі матеріалів та пояснень представників сторін в ході розгляду апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ПАТ "Чернігів-Авто", основним видом діяльності якого є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами, має статус офіційного дилера з реалізації та технічного обслуговування автомобілів марок КІА, ЗАЗ, Chery, Chevrolet (та ряду інших) на території Чернігівської області, що підтверджується відповідними дилерськими договорами з офіційними представниками виробників цих автомобілів в Україні - дистриб'юторськими компаніями (приєднано до матеріалів справи).

Виконання дилерських договорів зумовлює необхідність надання в тому числі супутніх послуг, у зв'язку з чим, позивачем було укладено ряд договорів з відповідального зберігання (схову) автомобілів, зокрема:

договір від 31.12 2010 року № 67-з (с) з ПАТ "Українська автомобільна корпорація" (Поклажодавець), згідно якого місячна плата становить 480,00 грн., в тому числі ПДВ 80,00 грн. Додатковою угодою № 1 від 30.04.2011, змінено розмір плати до 2,00 грн. за добу, в тому числі ПДВ 0,33 грн. Додатковою угодою № 2 від 01.06.2011р. змінено розмір плати до 4,00 грн. за добу, в тому числі ПДВ 0,67 грн. Додатковою угодою № 3 від 01.04.2012р. змінено розмір плати до 1,20 грн. за добу, в тому числі ПДВ 0,20 грн.;

договір від 31.12.2010 року № 61-з (с) з ТОВ "Фалькон-Авто" (Поклажодавець), згідно якого місячна плата за послуги становить 480,00 грн., в тому числі ПДВ 80,00 грн.;

договір від 31.12.2010 року № 38-вз із ТОВ "Авто-Технології" (Поклажодавець), згідно якого місячна плата за послуги становить 1642,50 грн. в тому числі ПДВ. Додатковою угодою № 3 від 30.04.2011р. змінено розмір плати до 620,50 грн. за місяць, в тому числі ПДВ. Додатковою угодою № 6 від 25.05.2012р. змінено розмір плати до 36.60 грн. за місяць, в тому числі ПДВ;

договір від 31.12.2010 року № 58-ш/з(с) з ТОВ "Дженерал Авто Груп" (Поклажодавець), згідно якого місячна плата за послуги становить 1642,50 грн. в тому числі ПДВ. Додатковою угодою № 3 від 30.04.2011р. змінено розмір плати до 830,00 грн. за місяць, в тому числі ПДВ 138,33 грн.

договір від 31.12.2010 року № 40/з (с) з ТОВ "Сі Ей Автомотів" (Поклажодавець), згідно якого місячна плата за послуги становить 312,00 грн., в тому числі ПДВ (а.с. 237-241 Т.1).

договір від 31.12.2010 року № 33з (с) з ПАТ "Українська автомобільна корпорація" (Поклажодавець) згідно якого місячна плата за послуги становить 312,00 грн.

В матеріалах справи наявні копії зазначених договорів, крім того, позивачем були надані акти виконаних робіт до кожного з вищеописаних договорів.

Разом з тим, відповідач в Акті перевірки позивача та в апеляційній скарзі зазначив середня ціна оплати послуг схову за одну добу за укладеними позивачем договорами відповідального зберігання становить 8,78 грн., в той час як, згідно з проведеними дослідженнями аналогічних послуг, середня вартість послуг стоянки одного автомобіля за добу складає - 8,00 грн.

Відповідно до підпункту 1.20.1 пункту 1.20 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

В силу положень підпункту 1.20.8 вказаного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладено на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований підпунктом 1.20.2 Закону, в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Цією нормою Закону передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

З матеріалів справи вбачається, що для визначення рівня звичайних цін послуг з відповідального зберігання (схову) автомобілів ДПІ у м. Чернігові було використано службову записку від 22.10.2013 р. № 509/07, зі змісту якої слідує, що з листів, отриманих від ФОП ОСОБА_5 (стоянки за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2) та від ТОВ «Блок-авто» (код 30595614) (стоянка за адресою: м. Чернігів, просп. Перемоги, 70) співробітниками оперативного управління ДПІ у м. Чернігові було встановлено середню вартість стоянки автомобіля по м. Чернігову у 8,00 грн.

З цього приводу судова колегія зазначає, що зі змісту укладених позивачем із контрагентами договорів відповідального зберігання, копії яких наявні в матеріалах справи, вбачається, що вони укладені на виконання дилерського договору, що слідує в тому числі з п. 1.4. дилерського договору, а також п. 13.7 договорів відповідального зберігання, при цьому автомобілі зберігаються як товар. Договір відповідального зберігання не є публічним (на відміну від надання послуг стоянки) і метою його укладення є зберігання автомобілів з метою їх реалізації. Особливості і специфіка договору зберігання визначені Главою 66 Цивільного кодексу України (ст. 936 ЦК).

Суд вірно звернув увагу, що супутні послуги з відповідального зберігання товарних автомобілів дистриб'ютора в рамках торгівлі автомобілями не є окремим та самостійним видом господарської діяльності позивача, а є частиною дилерсько-дистриб'юторських відносин.

В той же час, надання послуг стоянки автомобілів врегульовано ст.. 977 ЦК України та Правилами зберігання транспортних засобів на стоянках, затверджених Постановою КМ України від 22 січня 1996 р. N 115, зі змісту яких слідує, що це є публічний договір приєднання зі зберігання автомобілів, що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення на автостоянках.

Таким чином, суд першої інстанції цілком обґрунтовано акцентував увагу відповідача на тому, що послуги ПАТ "Чернігів-Авто" з відповідального зберігання (схову) автомобілів не є співставними чи аналогічними із послугами стоянки, що надаються з комерційною метою і є основним видом діяльності власників стоянок, відтак, рівень звичайних цін за надання різних за правовою природою послуг не підлягає співставленню.

Крім того, відповідно до п. 13 Указу Президента України від 23.07.1998 № 817/98 «Про деякі заходи з регулювання підприємницької діяльності» індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх у податкових або митних цілях установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Індикативні або звичайні ціни не можуть встановлюватися органами виконавчої влади, які використовують їх для нарахування та стягнення податків і зборів (обов'язкових платежів) та неподаткових платежів, крім випадків відсутності статистичних даних про рівень цін на окремі види товарів (робіт, послуг).

В той же час, відповідачем, в порушення вимог зазначеного Указу для визначення рівня звичайних цін послуг з відповідального зберігання (схову) автомобілів було використано службову записку від 22.10.2013 р. № 509/07, з посиланням на листи, отримані від ФОП ОСОБА_5 та від ТОВ «Блок-авто», що не можуть вважатися статистичними документами стосовно звичайних цін на товари та не можуть бути підставою для визначення звичайної ціни.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості посилань відповідача на наявність з боку позивача порушень пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України та як наслідок заниження суми податкових зобов'язань на 135232,00 грн., оскільки ДПІ у м. Чернігові не було належним чином доведено, що ціни послуг з відповідального зберігання (схову) автомобілів, закріплених договорами укладеними ПАТ "Чернігів-Авто" з його контрагентами не відповідають рівню звичайних цін.

Стосовно доводів відповідача про заниження підприємством у період, що підлягав перевірці плати за землю на суму 2031884,62 грн., колегія суддів виходить з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, рішенням виконкому Чернігівської міської ради народних депутатів від 17 січня 1994 року № 7, ПАТ "Чернігів-Авто" надано у постійне користування 5,88 га в межах згідно з планом користування, на підставі якого видано Державного акта на право постійного користування землею серії ЧН-197 від 09.02.1994 р.

В 2000 році в Державний акт були внесені зміни, на підставі протокольного доручення десятої сесії міської ради двадцять третього скликання від 14.02.2000 "Про функціональне використання наданих земельних ділянок", відповідно до п. 63-2, якого відкритому акціонерному товариству "Чернігів-Авто" затверджено площі земельних ділянок, наданих в постійне користування в розмірі 5,8741 га по вул. Леніна, (зараз проспект Миру), 231.

При цьому, ПАТ "Чернігів-Авто" сплачує плату за землю за вказану земельну ділянку в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки, згідно Державного акта на право постійного користування землею серії ЧН-197 від 09.02.1994р.

19.03.2010 року рішенням загальних зборів відкрите акціонерне товариство "Чернігів-Авто" перейменовано в публічне акціонерне товариство "Чернігів-Авто".

17.12.2010 року Чернігівська міська рада прийняла рішення «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам в межах м. Чернігова, надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та затвердження проектів землеустрою щодо встановлення меж та розмірів захисних смуг річок».

Так, пунктом 166 цього рішення, у зв'язку із зміною назви ВАТ "Чернігів-Авто" припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 5,8711 га пр. Миру, 231, а пунктом 167 зазначеного рішення у зв'язку із зміною назви підприємства, ПАТ "Чернігів-Авто" передано земельну ділянку в короткострокову оренду строком на 5 років, площею 5,8681 га по пр.. Миру, 231 для експлуатації виробничих корпусів, складів, складу-гаража, котельної, трансформаторного пункту, ацетиленової станції, будівлі, мийки, гаражів, естакади, станції перекачки води та покриття (землі промисловості, коефіцієнт функціонального використання = 2,5 - комерційне використання).

Крім того, пунктом 45 рішення дванадцятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 31.08.2011 «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним та фізичним особам в межах м. Чернігова», внесено зміни до пункту 166, а саме: вирішено пункт 166 читати в наступній редакції: «Враховуючи клопотання публічного акціонерного товариства "Чернігів-Авто", відкритому акціонерному товариству "Чернігів-Авто" припинити право постійного користування земельною ділянкою площею 5,8711 га по проспекту Миру, 231».

Разом з тим, судом вірно встановлено, що рішенням господарського суду Чернігівської області по справі № 5028/17/33/2012(5028/5/24/2012(5028/3/47(2011)), яке було залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2013 року, задоволено вимоги ПАТ "Чернігів-Авто" - визнано недійсним пункт 166 рішення третьої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 17.12.2010 р. «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам в межах м. Чернігова, надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою та затвердження проектів землеустрою щодо встановлення меж та розмірів захисних смуг річок». Рішення набрали законної сили та не скасовані.

Також, рішенням господарського суду Чернігівської області від 23.08.2012р. у справі № 5028/11/32/2012, яке було залишено в силі постановою Вищого господарського суду України від 16.01.2013 р., визнано недійсним пункт 45 рішення двадцятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 31.08.2011р. «Про надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам в межах м. Чернігова».

Відповідно до ст.. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Судом першої інстанції у судовому засіданні встановлено, що рішення судів про визнання недійсним пунктів 166, 45 рішень Чернігівської міської ради надавались перевіряючим під час проведення планової та позапланової перевірки.

За таких обставин, на момент позапланової перевірки, у відповідача не було підстав вважати, що підприємству було припинено дію Держаного акту на право постійного землекористування.

Також, судом встановлено, що рішенням третьої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 17.12.2010 «Про затвердження ставок земельного податку та встановлення орендної плати за землю в місті Чернігові на 2011 рік», міська рада зокрема встановила розмір орендної плати за землю, в тому числі, іншого комерційного використання на рівні 4-х кратного розміру земельного податку (п. «д»).

Крім того, рішенням одинадцятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 29.07.2011 «Про затвердження ставок земельного податку та встановлення орендної плати з місті Чернігові», міська рада встановила розмір орендної плати за землю оптової торгівлі, роздрібної торгівлі та іншого неврахованого вище комерційного використання на рівні 4-х кратного розміру земельного податку.

В той же час, як зазначалося вище, ПАТ "Чернігів-Авто" сплачує плату за землю за земельну ділянку за адресою м. Чернігів, пр-т Миру, 231 площею - 5,8681 га, в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки, згідно Державного акта на право постійного користування землею серії ЧН-197 від 09.02.1994р. виданого відповідно рішення виконкому Чернігівської міської Ради народних депутатів від 17 січня 1994 року № 7 ВАТ "Чернігів-Авто".

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасників угоди розподіл продукції, сплачують земельний податок. За земельні ділянки, надані в оренду справляється орендна плата.

Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

При цьому, згідно підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, платником податку є землекористувачі, а відповідно до підпункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу, об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 288.1 статті 288 цього Кодексу, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Згідно з пунктом 287.1 статті 287 Податкового кодексу України, у разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

З наведених положень слідує, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, а органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими було укладено та розірвано договори оренди землі.

В той же час, судова колегія виходить з таких обставин, які було вірно встановлено судом:

- між ПАТ "Чернігів-Авто" та Чернігівською міською радою не було укладено договору оренди землі;

- позивач користується земельною ділянкою за адресою м. Чернігів, пр-т Миру, 231 площею - 5,8681 га на підставі акта на право постійного користування землею серії ЧН-197 від 09.02.1994 р. і сплачує плату за вказану земельну ділянку в розмірі 1% від нормативної грошової оцінки згідно з цим актом,

- пункти рішень Чернігівської міської ради, якими позивачу припинялося право постійного користування зазначеною земельною ділянкою та передавалася ця ж земельна ділянка, але у короткострокову оренду строком на 5 років, визнані недійсними у судовому порядку і рішення набрали законної сили.

Таким чином, підстав для сплати орендної плати за землю на рівні 4-х кратного розміру земельного податку, визначеного рішенням одинадцятої сесії шостого скликання Чернігівської міської ради від 29.07.2011 на підставі статті 288 Податкового кодексу України - у підприємства не було, оскільки договір оренди земельної ділянки між ПАТ "Чернігів-Авто" та Чернігівською міською радою відсутній, що є єдиною підставою для нарахування орендної плати за землю

Зважаючи на встановлені обставини та наведені норми, апеляційний суд погоджується з висновками суду, що ПАТ "Чернігів-Авто" сплачує плату за землю за земельну - правомірно, а висновки податкового органу про заниження підприємством у період, що підлягав перевірці, плати за землю на суму 2031884,62 грн. є помилковими.

Стосовно доводів відповідача відносно того, що позивачем в порушення пункту 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201, пункту 11, підрозділу 2, розділу XX „Перехідні положення" Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI завищено податковий кредит за грудень 2011 року на 207876 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що у грудні 2011 року ПАТ "Чернігів-Авто" включило до складу податкового кредиту суму ПДВ згідно податкової накладної від 12.12.2011р. № 474 на загальну суму 1247254,80 грн. в т.ч. ПДВ 207875,80 грн., отриманої від ПАТ "Торговий дім "Укравтоваз''.

В Єдиному реєстрі податкових накладних вищеописану податкову накладну було зареєстровано без зазначення коду товару УКТ ЗЕД.

В той же час, ПАТ "Чернігів-Авто" листом від 29.08.2013 року № 2060 на вимогу податкового органу було надано в тому числі копію вищезазначеної податкової накладної від 12.12.2011р. № 474, але з іншими реквізитами, в саме із зазначенням коду товару УКТ ЗЕД.

Відповідно до абзаців 1, 2, 3, 9, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Крім того, згідно абзаців 1, 2 пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судова колегія приймає до уваги доводи позивача відносно того, що на момент включення до складу податкового кредиту позивача податкової накладної - 12.12.2011 року, діяла форма податкової накладної іншого зразка, затверджена наказом ДПС України від 21.12.2010 року № 969, яка не передбачала окремої колонки для зазначення коду УКТ ЗЕД, при цьому, враховуючи відсутність колонки для коду товару УКТ ЗЕД, у колонці 3 «номенклатура постачання товарів/послуг» контрагентом позивача все рівно було зазначено код УКТ ЗЕД.

В той же час, апеляційний суд звертає увагу позивача на те, що в даному випадку, відповідач дійшов висновку про завищення позивачем суми податкового кредиту за грудень 2011 року на 207876 грн. не у зв'язку із встановленням наявності дефекту оформлення (заповнення) податкової накладної, як то зазначення або незазначення коду товару УКТ ЗЕД, а у зв'язку із встановленими обставинами, що податкова накладна від 12.12.2011 № 474, копія якої була надана ПАТ "Чернігів-Авто" на вимогу податкового органу, враховуючи зазначені у ній реквізити, виявилася не зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки, виходячи з наведених вище положень ПК України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних так само як порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи відповідача, з якими погодився суд першої інстанції, щодо завищення позивачем податкового кредиту за грудень 2011 року на 207876,00 грн.

Таким чином, враховуючи все викладене вище, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, який, задовольняючи позовні вимоги частково, виходив з того, що обставини, на які посилається відповідач як підставу правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, частково не знайшли свого обґрунтування в ході судового розгляду та частково не підтверджуються матеріалами справи, у зв'язку з чим визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення відповідача від 14.11.2013 року № 0005472200 повністю, а податкове повідомлення-рішення від 14.11.2013 року № 0005462200 - у сумі 169040,00 грн. (у т.ч. за основним платежем - 135232,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 33808,00 грн).

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи, викладені в апеляційних скаргах, не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції м.Чернігова та Публічного акціонерного товариства "Чернігів - АВТО" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Чернігів-АВТО" до Державної податкової інспекції м.Чернігова про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без задоволення , а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2013 року - без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя О.А. Губська

Суддя А.Б. Парінов

Суддя О.О. Беспалов

Повний текст ухвали виготовлено 16 червня 2014 року

Головуючий суддя Губська О.А.

Судді: Парінов А.Б.

Беспалов О.О.