Постанова

від 17.06.2014 по справі 826/5396/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 червня 2014 року 08 год. 55 хв. № 826/5396/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 грудня 2013 року № 0000622206, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія») з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 11 грудня 2013 року № 0000622206.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта ДПІ від 31.10.2013р. № 2133/26-58-22-06-15/33945034, складеного за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924) за період жовтень - листопад 2012 року та січень - лютий 2013 року, документально та нормативно не підтверджуються. Зокрема, позивач наголошує на наступному: акти податкового органу про результати документальних позапланових виїзних перевірок ТОВ «Вторметекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з певними платниками податків за період з 01.01.2012р. по 31.07.2013р. не являються належними доказами нікчемності правовідносин ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» з названим контрагентом; висновки відповідача про нікчемність правочинів позивача з ТОВ «Вторметекспорт» не доведенні вироком суду; реальність здійснення господарських операцій за договорами поставки підтверджуються належними чином складеними первинними і розрахунковими документами; на момент укладення та виконання спірних договорів обидві Сторони (як Покупець, так і Постачальник) були належним чином зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість, мали необхідні дозвільні документи. Таким чином, висновки ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що викладені в Акті перевірки від 31.10.2013р. № 2133/26-58-22-06-15/33945034, з посиланнями на недостовірні докази є безпідставними та необґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення - таким, що винесено без належних на то правових підстав.

Відповідач проти позову заперечував, надавши до суду письмові заперечення від 26.05.2014р. б/н. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» (Акт від 31.10.2013р. № 2133/26-58-22-06-15/33945034) були встановлені порушення ним вимог пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження підприємством податку на прибуток на суму 187114,00 грн. Дані висновки перевіряючим були сформовані на підставі:

- Акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.09.2013р. № 953/22-01/30127924 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вторметекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Квентін» (код за ЄДРПОУ 38390138) за період березень 2013р., ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» (код за ЄДРПОУ 38319715) за період квітень 2013р., ТОВ «Честерхауз» (код за ЄДРПОУ 38390080) за період березень, травень 2013р., ТОВ «Фірма Інтер-Проект» (код за ЄДРПОУ 38272468) за період січень 2013р., ТОВ «Олімпекс купе інтернейшнл» (код за ЄДРПОУ 20005502) за період червень 2012р., ТОВ «Укрформ» (код за ЄДРПОУ 38148689), ТОВ «Честерхауз» (код за ЄДРПОУ 38390080), СК ім. Шевченка (код за ЄДРПОУ 30526598), ТОВ «Квентин» (код за ЄДРПОУ 38390138), ТОВ «Схід Пропроект» (код за ЄДРПОУ 37160994) за період січень 2012р. - липень 2013р.;

- Акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.09.2013р. № 951/22.8-15/30127924 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вторметекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «К-В-С» (код за ЄДРПОУ 37810726) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «К-В-С» товарно-матеріальних цінностей за період з 01.11.2012р. по 31.07.2013р., з ТОВ «Вернон Шипінг» (код за ЄДРПОУ 35179042) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Вернон Шипінг» товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2012р. по 31.07.2013р.;

- Акта ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.05.2013р. №1669/22-30/30127924 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вторметекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Атрія Стар» (код за ЄДРПОУ 38388752),

за яким не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Вторметекспорт», що стало підставою для встановлення відсутності об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг), які підпадають під визначення ст. ст. 22, 185, 198 Податкового кодексу України.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

05.06.2014р. в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 11.10.2013р. по 25.10.2013р. згідно з нормами пп. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1, ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі наказу ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 11.10.2013р. №635 та направлення від 11.10.2013р. №566/26-58-22-06-15, працівником відповідача була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» (код ЄДРПОУ 33945034) з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Вторметекспорт» (код за ЄДРПОУ 30127924) за період жовтень - листопада 2012р. та січень - лютий 2013р., за результатами якої складений Акт від 31.10.2013р. № 2133/26-58-22-06-15/33945034 (далі по тексту - Акт перевірки).

Перелік документів, які були використані під час проведення перевірки працівником відповідача зазначені на 3, 4 та 5 аркуші Акта перевірки.

Так, в ході проведення вказаної документальної перевірки посадовою особою податкового органу встановлено, що між позивачем та ТОВ «Вторметекспорт» у період, що перевірявся існували договірні відносини, за результатами яких перевіряєме підприємство включило до доходів, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування суму доходів по реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих від ТОВ «Вторметекспорт» у розмірі 870851,00 грн. та до складу витрат, що враховуються при значення об'єкта оподаткування суму витрат по придбанню таких цінностей у розмірі 716850,00 грн. Крім того, ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» до складу податкового кредиту віднесено суму податку на додану вартість, сплачені ТОВ «Вторметекспорт» за операціями з придбання товарно-матеріальних цінностей у розмірі 1336729,70 грн., а до податкового зобов'язання - суму ПДВ, отриману за результатами проведення реалізації таких цінностей у розмірі 2470155,38 грн., які зменшені до 0,00 грн.

При цьому працівником відповідача при проведенні вказаної документальної перевірки позивача були враховані обставини, викладені в Актах ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 13.09.2013р. № 953/22-01/30127924 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вторметекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Квентін» (код за ЄДРПОУ 38390138) за період березень 2013р., ТОВ «Будівельна компанія «Стройбуд» (код за ЄДРПОУ 38319715) за період квітень 2013р., ТОВ «Честерхауз» (код за ЄДРПОУ 38390080) за період березень, травень 2013р., ТОВ «Фірма Інтер-Проект» (код за ЄДРПОУ 38272468) за період січень 2013р., ТОВ «Олімпекс купе інтернейшнл» (код за ЄДРПОУ 20005502) за період червень 2012р., ТОВ «Укрформ» (код за ЄДРПОУ 38148689), ТОВ «Честерхауз» (код за ЄДРПОУ 38390080), СК ім. Шевченка (код за ЄДРПОУ 30526598), ТОВ «Квентин» (код за ЄДРПОУ 38390138), ТОВ «Схід Пропроект» (код за ЄДРПОУ 37160994) за період січень 2012р. - липень 2013р., від 13.09.2013р. № 951/22.8-15/30127924 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вторметекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «К-В-С» (код за ЄДРПОУ 37810726) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «К-В-С» товарно-матеріальних цінностей за період з 01.11.2012р. по 31.07.2013р., з ТОВ «Вернон Шипінг» (код за ЄДРПОУ 35179042) та подальшої реалізації придбаних у ТОВ «Вернон Шипінг» товарно-матеріальних цінностей за період з 01.01.2012р. по 31.07.2013р., а також від 31.05.2013р. №1669/22-30/30127924 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вторметекспорт» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ПП «Атрія Стар» (код за ЄДРПОУ 38388752). Згідно текстів названих актів ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не підтверджено факт реального вчинення господарських операцій з відповідними контрагентами.

На підставі вищевикладеного працівник відповідача, в свою чергу, дійшов висновку про відсутність у ТОВ «Агропромислова торгівельна група» правових підстав для формування валових витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів, оформлених за результатами господарських операцій з контрагентом ТОВ «Вторметекспорт», а також включення до складу доходів та податкових зобов'язань сум, отриманих за результатами реалізації товарно-матеріальних цінностей, отриманих від названого контрагента третім особам.

В розділі 4 «Висновок» Акта перевірки від 31.10.2013р. № 2133/26-58-22-06-15/33945034 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Гарант Брук» наступних норм законодавства України:

- пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, що призвело до заниження позивачем податку на прибуток за 2012 рік на суму 187114,00 грн.

11.12.2013 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підставі Акта перевірки від 31.10.2013р. № 2133/26-58-22-06-15/33945034 прийняла оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000622206, яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 2 п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу, за порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 137.10 ст. 137 Податкового кодексу України, збільшила ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 280671,00 грн., в т.ч. 187114,00 грн. - основний платіж, 93557,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з названим податковим повідомленням - рішенням, 20.12.2013р. позивач звернувся до Головного управління Міндоходів у м. Києві зі скаргою вих. №78, за наслідками розгляду якої рішенням від 13.02.2014р. №1473/10/26-15-10-06-15 податкове повідомлення - рішення від 11.12.2013р. №0000622206 залишено без змін, а скарга - без задоволення.

24.02.2014р. ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» звернулось зі скаргою до Міністерства доходів і зборів України. Проте, за результатами її розгляду рішенням від 09.04.2014р. №6388/6/99-99-10-01-15 в задоволенні скарги відмовлено, а податкове повідомлення - рішення - залишені без змін.

Вважаючи висновки податкового органу необґрунтованими, а податкове повідомлення - рішення таким, що прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» звернулось з відповідним позовом до суду.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

В розумінні пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) «доходи» - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Одночасно, у пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України зазначено, що «витрати» - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 цього Кодексу «господарська діяльність» - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України (далі по тексту - ПК України) об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств визначено прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Статтею 135 названого кодексу передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Порядок визначення доходів закріплених положеннями статті 137 ПК України.

Згідно п. 138.1 ст. 138 витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 цього Кодексу).

Згідно абз. 1 п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.

Крім цього, податковим кредитом у розумінні пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України визнається сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та втратив чинність 01 березня 2014 року) (далі по тексту - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому у листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів .

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

Згідно з п. 2.3 Положення первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

В силу п. 2.4 Положення первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

Аналіз викладених норм свідчить про те, що валові витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11.

В ході судового розгляду також встановлено, що 15.11.2012р. між ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» (Покупець) і ТОВ «Вторметекспорт» (Постачальник) був укладений письмовий договір поставки № 15/11-1. За умовами цього Договору Постачальник зобов'язується передати товар в кількості та асортименті, визначеному цим Договором, а Покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом 1.2. названого Договору закріплено, що товаром, який підлягає поставці, є зерно сільськогосподарської культури - сої українського походження врожаю 2012 року, вагою 200 тон +/-10%.

Вартість одиниці товару (однієї метричної тони) визначена у п. 2.1 Договору та становить 3750,00 грн. без ПДВ, ПДВ 750,00 грн., а всього 4500,00 грн.

Згідно п. 2.2 Договору поставки ціна договору становить 900000,00 грн. +/-10% в т.ч. ПДВ. Сукупна вартість зобов'язань з поставки товару за Договором не може перевищувати ціни Договору, збільшеної на показник допустимого відхилення.

Порядок поставки визначений у розділі 3 Договору поставки № 15/11-1.

Так, п. 3.4. закріплено, що товар поставляється автомобільним транспортом та приймається Покупцем у заліковій вазі, яка визначається складом як маса зерна, зменшена на розрахункову величину допустимої маси відхилень.

Строк поставки товару встановлений до 16.11.2012р.

Згідно з п. 3.7 Договору, кожна партія товару, що поставляється повинна супроводжуватися пакетом наступних документів: рахунок-фактура на вартість поставленої партії товару та товарно-транспортна накладна.

Постачальник вважається таким, що виконав зобов'язання поставки товару, з моменту доставки товару в пункт поставки, його вивантаження та визначення складом його залікової ваги.

Підтвердженням виконання обов'язку з поставки товару є належним чином оформлена товарно-транспортна накладна, реєстр накладних складу, в якому зазначена залікова вага поставленої партії товару, а також видаткова та податкова накладні на поставлену партію товару.

На підтвердження факту виконання ремонтних робіт позивач надав до суду копії наступних документів:

- договору від 15.11.2012р. № 15/11-1 (т. 1 а.с. 117-119);

- рахунку на оплату №1134 від 15.11.2012р. на суму 860220,00 грн., в тому числі ПДВ 143370,00 грн. (т. 1 а.с. 227);

- видаткової накладної №1761 від 15.11.2012р. на суму 860220,00 грн., в тому числі ПДВ 143370,00 грн. (т. 1 а.с. 191);

- податкової накладної від 15.11.2012р. №9 на суму 860220,00 грн., в тому числі ПДВ 143370,00 грн.;

- виписки з банку на підтвердження перерахування грошових коштів за поставлений ТОВ «Вторметекспорт» товар на суму 860220,00 грн. (в т.ч. ПДВ 143370,00 грн.) на користь названого товариства.

Однак, ані до позовної заяви, ані під час розгляду справи судом, позивачем не надано товарно-транспортної накладної, обов'язковість оформлення якої передбачена умовами Договору поставки №15/11-1.

Крім того, відповідно до Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 13.10.2008р. № 661, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.11.2008р. за № 1111/15802, чинної на час виникнення спірних правовідносин та яка встановлює процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки (далі - зерно) на елеваторах, хлібних базах, хлібоприймальних, борошномельних і комбікормових підприємствах (далі - підприємства) незалежно від їх форм власності, приймання зерна на зберігання, переробку та заставу від власників проводиться за відповідними договорами.

Для приймання зерна кожен поклажодавець повинен:

- укласти договір складського зберігання зерна з підприємством;

- надати товарно-транспортну накладну;

- при надходженні з іншого зернового складу - документи, що засвідчують якість зерна.

Позаяк ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» не надало названих вище документів, суд приходить до висновку про не доведення позивачем факту здійснення господарської операції з отримання товару, поставленого згідно з Договором від 15.11.2012р. № 15/11-1, від названого вище контрагента належними первинними документами.

Надані позивачем реєстри товарно-транспортних накладних, підписаних між ТОВ «Агропромислова торгівельна компанія» та ТОВ «Вторметекспорт», суд до уваги не приймає, оскільки названі реєстрі не містяться будь-яких відомостей щодо їх оформлення саме зазначеними суб'єктами господарювання. Крім того, за відсутності копій товарно-транспортних накладних, номера яких зазначені у згаданих реєстрах, суд позбавлений можливості перевірити інформацію, на підтвердження якої такі документи надані.

З огляду на те, що позивачем не підтверджено реальність фінансово-господарських операцій з його контрагентом (ТОВ «Вторметекспорт») належними первинними документами, суд погоджується з висновком податкового органу щодо відсутності у позивача товару - сої українського походження, врожаю 2012 року, а отже не можливості реального проведення операції з її продажу по договору купівлі - продажу №510/1-083953 від 08.11.2012р., укладеного з ТОВ «Альфред С. Топфер Інтернешенал (Україна)».

У той же час, перевіряючи правомірність розрахунку суми збільшення грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток, суд приходить до наступного.

Як вбачається зі змісту Акта перевірки від 31.10.2013р. №2133/26-58-22-06-15/33945034 під час визначення структури доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування, задекларованого позивачем згідно з податковою декларацією, доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування збільшено на 174170,00 грн. - ПДВ, отримане за результатами реалізації товару - сої українського походження, врожаю 2012 року, згідно договору купівлі - продажу від 08.11.2012р. №510/1-083953, а дохід від операційної діяльності (дохід від реалізації товарів (робіт, послуг)) зменшено на 870851,00 грн. - сума коштів, отриманих за зазначеним вище договором.

Крім того, під час визначення структури валових витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування та витрати операційної діяльності, у т.ч. (собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) зменшено на 716850,00 грн. - сума коштів, сплачена за Договором поставки від 15.11.2012р. №15/11-1 ТОВ «Вторметекспорт» без ПДВ.

Однак, не зважаючи на встановлення зазначених обставин в Акті перевірки, під час здійснення розрахунків грошового зобов'язання з податку на прибуток не враховано зменшення суми доходу від операційної діяльності у розмірі 840851,00 грн.

З огляду на встановлення судом під час розгляду справи та податковим органом під час перевірки, відсутності реальності фінансово-господарських операцій з придбання та продажу сої українського походження, врожаю 2012 року, згідно договору поставки від 15.11.2012р. №15/11-1 та договору купівлі - продажу від 08.11.2012р. №510/1-083953, суд приходить до висновку про помилковість врахування сум, сплачених та отриманих позивачем згідно названих правочинів, під час визначення зобов'язань з податку на прибуток за листопад 2012 року.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про необхідність на підставі ч. 2 ст. 11, п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнання протиправними та скасування спірного у справі податкового повідомлення - рішення, оскільки суд не наділений повноваженнями на обчислення суми валового доходу з огляду на безпідставність включення до його складу сум, отриманих за договором купівлі - продажу від 08.11.2012р. №510/1-083953 у випадку відсутності належного розрахунку такої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача фактично здійснені та документально підтверджені судові витрати в розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст.ст. 69 - 71, ст. 94, ст.ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва від 11 грудня 2013 року № 0000622206.

3. Присудити з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова торгівельна компанія» (місцезнаходження: 08128, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Мила, вул. Шевченка, буд. 18, код ЄДРПОУ 33945034) 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова