Ухвала

від 10.06.2014 по справі 816/5592/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р.Справа № 816/5592/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Макаренко Я.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. по справі № 816/5592/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Державної інспекції сільського господарства у Полтавській області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання виконати певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області (надалі по тексту відповідач), в якому просив суд:

-визнати бездіяльність відповідача протиправною;

-зобов'язати відповідача здійснити перевірку законності використання земельної ділянки на території Кротенківської сільської ради Полтавського району, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, Відкритим акціонерним товариством «Полтавське» та притягнення орендаря до відповідальності за порушення земельного законодавства;

-стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 судові витрати, понесені в зв'язку з розглядом судової справи.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області щодо не вчинення дій стосовно здійснення позапланового заходу за заявою ОСОБА_1 від 01.08.2013.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38071916) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 17,21 грн.

27.11.2013 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій позивач просить вирішити питання про судові витрати, понесені нею на отримання правової допомоги, оскільки вказане питання не вирішено постановою суду від 07.11.2013.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року відмовлено в ухваленні додаткового судового рішення за заявою ОСОБА_1 у справі №816/5592/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року та прийняти нову ухвалу про винесення додаткового судового рішення.

Відповідач подав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши доповідь обставин справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційної скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Приймаючи ухвалу про відмову у винесенні додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для його ухвалення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 07.11.2013 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області щодо не вчинення дій стосовно здійснення позапланового заходу за заявою ОСОБА_1 від 01.08.2013. В решті позову відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної інспекції сільського господарства України у Полтавській області (код ЄДРПОУ 38071916) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 17,21 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою звернення позивача до суду з заявою про ухвалення додаткового судового рішення, на думку позивача, стало невирішеним питання про судові витрати, понесені позивачем у вигляді витрат на отримання правової допомоги у розмірі 5000 грн.

Проте, колегія суддів такі доводи позивача вважає безпідставними, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно частин 1, 3 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Положеннями статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, з аналізу наведених норм випливає, що відшкодуванню підлягають лише документально підтверджені витрати, які були понесені стороною на час прийняття рішення у справі.

Належним підтвердженням витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, є документ, який свідчить про оплату послуг, оформлений у встановленому законом порядку (квитанція, платіжні доручення, тощо).

Як вбачається з матеріалів справи, 30.07.2013 року між позивачем та адвокатським бюро «Олег Марченко і К» було укладено договір № 13-ц про надання правової допомоги.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 договору №13-ц про надання правової допомоги від 30.07.2013 розрахунки за цим договором здійснюються в безготівковому порядку шляхом оплати клієнтом послуг Бюро на його розрахунок в установі банку на підставі рахунку-фактури, виписаної Бюро. Вартість послуг за цим договором складає 5000,00 грн. За домовленістю сторін - попередня оплата (до початку представництва інтересів клієнта) може здійснюватися в межах 1/3 частини зазначеної суми, а остаточний розрахунок клієнта за отриману від Бюро правову допомогу здійснюється по завершенню судового процесу.

Між тим, позивачем на час прийняття постанови суду від 07.11.2013 року не були надані відповідні документи на підтвердження дійсного понесення нею витрат на отримання правової допомоги (квитанція, платіжні доручення, тощо).

Згідно матеріалів справи, такі документи не були надані суду і під час розгляду заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у справі.

Надання позивачем до суду апеляційної інстанції квитанції від 27.12.2013 року про оплату послуг на отримання правової допомоги за договором №13-ц про надання правової допомоги від 30.07.2013 у розмірі 1500 в підтвердження фактичного понесення витрат на правову допомогу не спростовує висновків суду першої інстанції щодо відмови в ухваленні додаткового рішення, оскільки питання про розподіл судових витрат вирішується судом під час завершення розгляду справи і прийняття судового рішення. На час розгляду справи по суті такі витрати фактично понесені позивачем не були. Квитанція щодо оплати позивачем послуг 27.12.2013 року не є належним доказом в підтвердження фактичного понесення витрат, оскільки такі витрати були понесені позивачем після розгляду справи по суті, а тому не можуть свідчити про помилковість висновків суду першої інстанції щодо відмови в ухваленні додаткового рішення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову в ухваленні додаткового судового рішення.

Колегія суддів також вважає, що заява позивача від 08.05.2014 року (а.с.119) щодо стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат по оплаті судового збору у розмірі 60,90 грн. під час подання апеляційної скарги на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року задоволенню не підлягає, оскільки апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача судового збору сплаченого позивачем під час подання апеляційної скарги.

За таких обставин, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 04.12.2013р. по справі № 816/5592/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Макаренко Я.М. Судді (підпис) (підпис) Тацій Л.В. Подобайло З.Г. Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2014 р.