Рішення

від 10.06.2014 по справі 911/1633/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2014 р. Справа № 911/1633/14

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне науково-виробниче об'єднання «Біокон», м.Донецьк

до Приватного акціонерного товариства «Альба Україна», м. Бориспіль

про стягнення 1068704,57 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: Третьяк О.В.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне науково-виробниче об'єднання «Біокон» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (далі - відповідач) про стягнення 1068704,57 грн.

Провадження у справі №911/1633/14 порушено відповідно до ухвали суду від 05.05.2014 року та призначено справу до розгляду на 22.05.2014 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 22.05.2014 року не з'явився та надіслав клопотання про відкладення розгляду справи. Розгляд справи відкладався до 10.06.2014 року.

В судовому засіданні 10.06.2014 року позивач підтримав позовні вимоги. Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 10.06.2014 року повторно без поважних причин не з'явився, відзив на позов не подав.

За таких обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено наступне.

03 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МНВО «БІОКОН» та Приватним акціонерним товариством «Альба Україна» було укладено Договір поставки за №БИО-013.

Згідно з умовами даного Договору, ТОВ «МНВО «БІОКОН» (Постачальник, позивач) зобов'язалося поставляти у власність ПрАТ «Альба Україна» (Покупець, відповідач) продукцію виробництва Постачальника та іншу продукцію (далі-товар), а ПрАТ «Альба Україна» в свою чергу, зобов'язалося прийняти і своєчасно сплатити вартість поставленого товару.

З моменту укладання вказаного Договору Постачальник постачав Покупцю передбачений вказаним Договором товар, Покупець приймав товар та за умовами вказаного договору (п.3.4.1. Договору) мав здійснювати оплату поставленого товару на таких умовах: за реалізований протягом звітного періоду (п'ятнадцять календарних днів) товар проводить оплату через 45 календарних днів.

Згідно п.3.4.2. Договору Покупець зобов'язаний надавати Постачальнику не пізніше двох робочих днів після закінчення кожного звітного періоду (п'ятнадцять календарних днів), Звіт про реалізований у звітному періоді товар. Звіт про реалізований товар надається Покупцем у зазначений вище строк оформлений належним чином: в письмові формі, за підписом вповноваженої посадової особи, завірений печаткою підприємства.

Позивач зазначає, що на момент, який передував зверненню до суду, товар, поставлений за наведеним в позові накладним накладними, реалізований протягом грудня 2013 року, січня - перших 15 днів лютого 2014 року, за яким вже настав строк оплати за умовами даного Договору, не сплачений на суму 642 539,89 грн. Строк оплати за поставлений товар згідно п.3.4.1. Договору прострочений.

Також, згідно з п.3.4.3. Договору у разі, якщо Звіт про реалізований товар за відповідний звітний період не наданий у строки та способом, визначений в пп.3.4.2. Договору, Сторони вважають, що весь товар, який був поставлений Постачальником та не оплачений Покупцем до закінчення даного відповідного звітного періоду є реалізованим (тобто немає залишків товару) та підлягає оплаті протягом одного банківського дня, тобто протягом 3-го (третього) робочого дня після закінчення звітного періоду, за який не був наданий відповідний Звіт про реалізований товар.

На момент звернення до суду, Покупець порушив своє зобов'язання щодо надання Звіту про реалізований товар та не надав Звіт за перші та другі 15 днів березня 2014 року, та за перші та другі 15 днів квітня 2014 року.

Таким чином, весь товар, який був поставлений Постачальником та не оплачений Покупцем вважається реалізованим (тобто немає залишків товару), що є підставою для його оплати протягом одного банківського дня: тобто Покупець повинен був оплатити весь товар на суму 1 068 704,57 грн. протягом одного банківського дня після того, як вперше порушив своє зобов'язання по наданню Звіту про реалізований товар.

Як свідчать надані позивачем докази, факт поставки товару відповідачу підтверджується долученим до матеріалів справи видатковими накладними: KIE-12537 (07.10.13) на 17 754,42 грн.; KIE-12540 (07.10.13) на 11 704,34 грн.; KHA-009102 (10.10.13) на 7 854,84 грн., KIE-12866 (14.10.13) на 20 433,08 грн., KIE-12856 (14.10.13) на 25 349,59 грн., KIE-13152 (21.10.13) на 53213,59 грн., KIE-13151 (21.10.13) на 18432,92 грн., KIE-13338 (28.10.13) на 26712,46 грн., KIE-13593 (01.11.13) на 7923,66 грн., KIE-13594 (05.11.13) на 10432,86 грн., KHA-010066 (07.11.13) на 8632,24 грн., KIE-13859 (11.11.13) на 20930,48 грн., KIE-13860 (11.11.13) на 9289,90 грн., KHA-010275 (14.11.13) на 11920,20 грн., KIE-14413 (25.11.13) на 49485,64 грн., KIE-14400 (25.11.13) на 49912,56 грн., KIE-14401 (25.11.13) на 17683,74 грн., KHA-010808 (28.11.13) на 45110,69 грн., KIE-14788 (02.12.13) на 9719,94 грн., KIE-14789 (02.12.13) на 9362,47 грн., KHA-011119 (05.12.13) на 14259,98 грн., KIE-15228 (09.12.13) на 17094,37 грн., KIE-15229 (10.12.13) на 36016,85 грн., KHA-011395 (12.12.13) на 23784,71 грн., KIE-15540 (16.12.13) на 40390,06 грн., KIE-15543 (16.12.13) на 23470,13 грн., KHA-011684 (19.12.13) на 31512,00 грн., KIE-16011 (23.12.13) на 19901,72 грн., KIE-16012 (23.12.13) на 30524,05 грн., KHA-012003 (26.12.13) на 11364,00 грн., KIE-16414 (30.12.13) на 36267,92 грн., KHA-00000542 (27.01.14) на 42919,82 грн., KIE-01307 (03.02.14) на 17573,10 грн., KIE-01309 (03.02.14) на 21565,39 грн., KHA-00000888 (06.02.14) на 21565,37 грн., KIE-02725 (03.03.14) на 34957,28 грн., KIE-02724 (03.03.14) на 42509,92 грн., KHA-00001655 (06.03.14) на 51120,29 грн., KIE-03077 (11.03.14) на 42001,96 грн., KIE-03081 (11.03.14) на 34957,28 грн., KHA-00001901 (13.03.14) на 51983,21 грн., які підписані повноважними представниками відповідача згідно доданих до матеріалів справи довіреностей, та скріплені печатками сторін.

Факт поставки товару відповідачем не заперечений та не спростований. Оскільки, згідно з п.3.4.3. Договору строк оплати товару є таким, що настав, на момент звернення до суду заборгованість відповідача за поставлений позивачем товар складає 1 068 704,57 грн.

Крім того, з метою досудового врегулювання спору позивача звертався до відповідача з вимогою № 01/02 від 02.04.2014 року про сплату вищезазначеної заборгованості, яка залишена без задоволення.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Таким чином, судом за наслідками розгляду спору встановлено заборгованість відповідача перед позивачем в сумі 1068704,57 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодування судових витрат покладається на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 76, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, код 22946976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медичне науково-виробниче об'єднання «Біокон» (83009, м. Донецьк, пр. Партизанський, 43, код 13490613) 1 068 704,57 грн. основного боргу та 21 374,10 грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Кошик А.Ю.