Постанова

від 17.06.2014 по справі 925/324/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. Справа№ 925/324/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Рудченка С.Г.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Петренку В.А.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Райффайзен Банк Аваль"

на рішення господарського суду Черкаської області від 22.04.2014р.

у справі № 925/324/14 (суддя Пащенко А.Д.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ ,,Райффайзен Банк Аваль"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Акватерм"

2) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Завод Строммаш"

3) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Терм"

про стягнення солідарно 3 647 165,52 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство ,,Райффайзен Банк Аваль" в особі Черкаської обласної дирекції АТ ,,Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач) звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Акватерм" (далі - відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Завод Строммаш" (далі - відповідач 2), Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Терм" (далі - відповідач 3) про солідарне стягнення 3 647 165,52 грн., з яких: 2 993 000 грн. заборгованість по тілу кредиту, 520 747,37 грн. заборгованість за відсотками, 133 418,15 грн. пені (з врахуванням збільшення позовних вимог, т.2, а.с. 1).

Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.04.2014р. у справі № 925/324/14 позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Акватерм" задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Акватерм" на користь Публічного акціонерного товариства ,,Райффайзен Банк Аваль" Черкаської обласної дирекції 2 993 000 грн. боргу по кредиту, 520 747,37 грн. процентів за користування кредитом, 133 418,15 грн. пені, 72 943,31 грн. судового збору. У позові до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Завод ,,Строммаш" та Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Терм" відмовлено. Повернуто Публічному акціонерному товариству ,,Райффайзен Банк Аваль" із Державного бюджету України судовий збір в сумі 136,68 грн. у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на умови генеральної кредитної угоди, кредитних договорів та додаткових угод до них, і дійшов висновку про доведеність позовних вимог відносно відповідача 1 - Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Акватерм" та наявність підстав для їх задоволення. При цьому, відмовляючи в задоволенні позовних вимог до відповідачів 2 та 3, суд вказав на те, що із договорів поруки № 010/05-02/033-08 п-5 від 27.03.2008р. та № 010/05-02/033-08 п-3 від 27.03.2008р. вбачається, що поручителі поручились шляхом укладення з позивачем окремих договорів поруки, тобто вони не дали спільної поруки, визначеної в частині 3 статті 554 ЦК України, тому позивач мав право або заявити позов до кожного поручителя окремо на підставі відповідного договору поруки солідарно з першим відповідачем як позичальником на підставі кредитного договору, або до кожного поручителя окремо на підставі відповідного договору поруки.

Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення господарського суду Черкаської області від 23.04.2014р. у справі № 925/324/14 скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 3 647 165,52 грн. з ТОВ ,,Завод ,,Строммаш" та ТОВ ,,Круг - Терм" солідарно з ТОВ ,,Круг - Акватерм", прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, оскільки його прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно послався на положення ч. 3 ст. 554 ЦК України, оскільки стягнення заборгованості солідарно з відповідачів 1, 2, 3 здійснюється відповідно до ст. 543, ч. 1,2 ст. 554 ЦК України.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.05.2014р. апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Райффайзен Банк Аваль" на рішення господарського суду Черкаської області від 23.04.2014р. у справі № 925/324/14 прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 17.06.2014р.

У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу суду 26.05.2014р. відповідач 3 зазначає про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін.

17.06.2014р. на адресу суду надійшла заява позивача про уточнення до апеляційної скарги, відповідно до якої позивач зазначає, що в апеляційній скарзі на рішення господарського суду Черкаської області від 22.04.2014р. була допущена технічна помилка (опечатка) у даті рішення, а саме, замість вірної ,,22.04.2014р." помилково зазначена дата ,,23.04.2014р." та просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 22.04.2014р.

У судовому засіданні 17.06.2014р. представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, представники відповідача 1, відповідача 2, відповідача 3 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду скарги повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0411606398310, № 0411606398336, № 0411606398328.

Представник позивача не заперечувала проти розгляду скарги за відсутності представників відповідачів 1, 2, 3.

При цьому, колегія суддів, враховуючи належне повідомлення представників відповідачів 1, 2 та 3, з огляду на процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством ,,Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ,,Райффайзен Банк Аваль" (далі - позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Нікос", Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Будкомплект", Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Акватерм" (далі - відповідач 1), Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Терм", Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Завод ,,Строммаш", Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ПластПрофіль" (позичальники) укладено Генеральну кредитну угоду № 010/05-02/033-08/г (далі - генеральна кредитна угода, т. 2, а.с. 48 - 50), за умовами якої банк зобов'язався надавати, зокрема, відповідачу 1 кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах та додаткових угодах до них, укладених в межах даної угоди, а відповідач 1 зобов'язався використати отримані кредитні кошти за цільовим призначенням і забезпечити повернення одержаних кредитів та сплату нарахованих відсотків відповідно до умов кредитних договорів, укладених у межах генеральної кредитної угоди.

В межах генеральної кредитної угоди між позивачем та відповідачем 1 було укладено:

1.) Кредитний договір № 010/05-02/081-08 від 01.10.2008р. (т. 1, а.с. 13 - 17) та додаткові угоди до нього: додаткова угода № 1 від 19.03.2009р., додаткова угода № 2 від 22.09.2009р., додаткова угода № 3 від 29.04.2010р., додаткова угода № 4 від 29.12.2010р., додаткова угода № 5 від 23.12.2011р., додаткова угода № 6 від 31.05.2012р., додаткова угода № 7 від 28.08.2012р. (т.1, а. с. 17 - 24).

Згідно з п. 1.1 кредитного договору № 010/05-02/081-08 від 01.10.2008р. (з врахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами до цього договору) відповідно до умов генеральної кредитної угоди № 010/05-02/033-08/г від 27.03.2008 р. та цього договору банк зобов'язався надати відповідачу 1 кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 900 000,00 грн., а відповідач 1 зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені за цим договором.

Умовами пункту 1.2 даного кредитного договору (з урахуванням додаткової угоди від 28.02.2013р., т.1, а.с. 210) встановлено, що відповідач 1 погашає заборгованість за кредитним договором у відповідності до погодженого графіка, згідно якого кінцевий термін погашення кредиту відповідачем 1 - 24.06.2013р., залишок суми заборгованості станом на 28.02.2013 - 948 000 грн.

На виконання умов кредитного договору № 010/05-02/081-08 від 01.10.2008р. банк надав відповідачу 1 кредит в сумі 1 900 000 грн., що підтверджується копіями поданих у справу платіжних доручень, виписками із позичкового рахунку, відкритого відповідачу 1 відповідно до пункту 5.5 кредитного договору.

2.) Кредитний договір № 010/05-02/037-08 від 27.03.2008р. (т.1, а.с. 25 - 28), який укладено між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,ПластПрофіль" та додаткові угоди до нього: додаткова угода № 1 від 07.05.2008р., додаткова угода № 2 від 30.07.2008р., додаткова угода № 3 від 19.03.2009р., додаткова угода № 4 від 22.09.2009р., додаткова угода № 5 від 22.03.2010р. (т.1, а.с. 29 - 33).

Згідно пункту 1.1 даного кредитного договору (з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами до цього договору) банк зобов'язався надати ТОВ ,,ПластПрофіль" кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 3 500 000 грн., а ТОВ ,,ПластПрофіль" зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути банку суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені за цим договором.

На виконання вимог даного кредитного договору позивач надав кредит в сумі 3 370 727,84 грн., що підтверджується копіями меморіального ордеру № 1 від 12.05.2008р. та наявними в матеріалах справи платіжних доручень, виписками із позичкового рахунку, відкритого відповідно до пункту 5.5 кредитного договору.

29.04.2010р. між банком, ТОВ ,,ПластПрофіль" та ТОВ ,,Круг - Акватерм" (відповідач 1) укладено Договір про переведення боргу № 1, за умовами якого у порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний боржник (ТОВ ,,ПластПрофіль") за згодою кредитора (банку) переводить свої боргові зобов'язання за кредитним договором № 010/05-02/037-08 від 27.03.2008р. на нового боржника (ТОВ ,,Круг - Акватерм"), а новий боржник замінив первісного боржника як сторону -позичальника у кредитному договорі та прийняв на себе його права і обов'язки за кредитним договором.

Крім того, до кредитного договору № 010/05-02/037-08 від 27.03.2008р., після зміни боржника укладено ще ряд додаткових угод, а саме: додаткова угода № 6 від 29.04.2010р., додаткова угода № 7 від 28.12.2010р., додаткова угода № 8 від 23.12.2011р.

Пунктом 1.2 кредитного договору № 010/05-02/037-08 від 27.03.2008р. (з урахуванням додаткової угоди № 12 від 28.02.2013р., т.1, а.с. 208) встановлено, що позичальник погашає заборгованість за кредитним договором у відповідності до погодженого графіка, згідно якого кінцевий термін погашення кредиту - 24.06.2013p., залишок суми заборгованості станом на 28.02.2013р. - 1 511 000 грн.

3.) Кредитний договір № 010/05-02/036-08 від 27.03.2008р. (т.1, а.с. 41 - 44) та додаткові угоди до нього: додаткова угода № 1 від 23.05.2008, додаткова угода № 2 від 15.07.2008р., додаткова угода № 3 від 30.07.2008р., додаткова угода № 4 від 19.03.2009р., додаткова угода № 5 від 22.09.2009р., додаткова угода № 6 від 22.03.2010, додаткова угода № 7 від 29.04.2010р., додаткова угода № 8 від 29.12.2010р., додаткова угода № 9 від 23.12.2011р., додаткова угода № 10 від 31.05.2012р., додаткова угода № 11 від 28.08.2012р., додаткова угода № 11 від 28.02.2013р. (т.1, а.с. 45-59).

Згідно пункту 1.1 вказаного кредитного договору (з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами до цього договору) відповідно до умов генеральної кредитної угоди № 010/05-02/033-08/г від 27.03.2008р. та цього договору банк зобов'язався надати відповідачу 1 кредит в формі відновлювальної кредитної лінії з лімітом 2 800 000 грн., а відповідач 1 зобов'язався отримати кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути позивачу суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені за цим договором.

Пунктом 1.2 даного кредитного договору (з врахуванням додаткової угоди № 11 від 28.02.2013р.) встановлено, що відповідач 1 погашає заборгованість за кредитним договором у відповідності до погодженого графіка, згідно якого кінцевий термін погашення кредиту - 24.06.2013р., залишок заборгованості станом на 28.02.2013 - 549 000 грн.

На виконання вимог даного кредитного договору банк надав відповідачу 1 кредит в сумі 1 300 000 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень та виписками із позичкового рахунку, відкритого відповідачу 1 відповідно до пункту 5.5. кредитного договору, наявними в матеріалах справи.

Умовами додаткових угод сторони корегували розміри процентної ставки за користування кредитом, графік погашення кредиту та його розмір.

Відповідно до пункту 2.4 кредитних договорів нарахування процентів за кредитом здійснюється згідно внутрішніх положень позивача, але не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості за кредитом протягом всього строку користування кредитом. День видачі та день погашення кредиту враховуються як один день (при розрахунку процентів враховується день видачі кредиту, день погашення кредиту не враховується).

Згідно з п. 10.1 кредитних договорів відповідач 1 зобов'язується використати кредит на зазначені у договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів, комісій, пені, штрафів та інших платежів, на умовах, передбачених договором.

В п. 14.4 кредитних договорів вказано, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором відповідач 1 сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання першим відповідачем простроченого зобов'язання включно.

27.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством ,,Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ,,Райффайзен Банк Аваль" (кредитор), та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Завод ,,Строммаш" (далі - поручитель, відповідач 2) укладено договір поруки № 010/05-02/033-08 п-5 (т. 1, а.с. 60), відповідно до п. 1.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржників - ТОВ ,,Нікос", ТОВ ,,Круг - Акватерм", ТОВ ,,Круг - Терм", ТОВ ,,Круг - Будкомплект", ТОВ ,,ПластПрофіль", які виникають з умов Генеральної кредитної угоди № 010/05-02/033-08/г від 27.03.08р. та додаткових угод до неї, які укладені або можуть бути укладені до закінчення строку її дії.

Згідно з п. 2.1 договору поруки № 010/05-02/033-08 п-5 сторони договору визначили, що у випадку невиконання боржниками взятих на себе зобов'язань по кредитному договору поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржники, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Крім того, 27.03.2008р. між Відкритим акціонерним товариством ,,Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство ,,Райффайзен Банк Аваль" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Круг - Терм" (далі - поручитель, відповідач 3) укладено договір поруки № 010/05-02/033-08 п-3 (т. 1, а.с. 73), відповідно до п. 1.2 якого поручитель на добровільних засадах взяв на себе зобов'язання перед банком відповідати по борговим зобов'язанням боржників - ТОВ ,,Нікос", ТОВ ,,Круг - Акватерм", ТОВ ,,Круг - Будкомплект", ТОВ ,,Завод ,,Строммаш", ТОВ ,,ПластПрофіль", які виникають з умов Генеральної кредитної угоди № 010/05-02/033-08/г від 27.03.08р. та додаткових угод до неї, які укладені або можуть бути укладені до закінчення строку її дії.

В пункті 2.1 договору поруки № 010/05-02/033-08 п-3 вказано, що у випадку невиконання боржниками взятих на себе зобов'язань по кредитному договору поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржники, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, комісійної винагороди, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов вищевказаних кредитних договорів відповідач 1 не здійснив погашення заборгованості за кредитними договорами у встановлені для цього строки і станом на 01.10.2013р. заборгованість по тілу кредиту за кредитними договорами, відсотках за користування кредитом та пенею за розрахунками позивача становить 3 647 165,52 грн., з яких: 2 993 000 грн. - борг по кредиту, 520 747,37 грн. проценти за користування кредитом по 30.09.2013р. та 133 418,15 грн. - пеня по цю ж дату, при цьому окремо по кожному із кредитних договорів:

- по кредитному договору № 010/05-02/081-08 від 01.10.2008р. загальна до стягнення сума складає 1 149 391,45 грн., що включає в себе 943 000 грн. боргу по кредиту, 164 285,47 грн. процентів за користування кредитом, 42 105,98 грн. пені за порушення строків сплати тіла кредиту та відсотків;

- по кредитному договору № 010/05-02/037-08 від 27.03.2008р. загальна до стягнення сума складає 1 834 229,23 грн., що включає в себе 1 506 000 грн. боргу по кредиту, 261 688,77 грн. процентів за користування кредитом, 66 540,46 грн. пені за порушення строків сплати тіла кредиту та відсотків;

- по кредитному договору № 010/05-02/036-08 від 27.03.2008р. загальна до стягнення сума складає 663 544,83 грн., що включає в себе 544 000 грн. боргу по кредиту, 94 773,13 грн. процентів за користування кредитом, 24 771,70 грн. пені за порушення строків сплати тіла кредиту та відсотків.

02.09.2013р. позивач направляв претензію вих. № 140-0-0-00/8/1677 на адресу ТОВ ,,Круг - Акватерм" про виконання прострочених зобов'язань та сплату штрафних санкцій за кредитними договорами (т.1, а.с. 139-142), яка, однак, залишена без задоволення.

02.09.2013р. позивач направляв претензію за вих. № 140-0-0-00/8/1678 на адресу ТОВ ,,Круг - Терм" та за вих. № 140-0-0-00/8/1679 на адресу ТОВ ,,Завод ,,Строммаш" з вимогою про виконання зобов'язання за вказаними договорами поруки.

Вказані вимоги залишені також без задоволення, тому позивач звернувся з позовом до позичальника та поручителів про солідарне стягнення заборгованості.

Суд першої інстанції задовольнив в повному обсязі позовні вимоги до позичальника ТОВ ,,Круг - Акватерм" та відмовив в задоволенні позову в частині вимог до поручителів - ТОВ ,,Завод ,,Строммаш" та ТОВ ,,Круг - Терм", мотивуючи рішення відсутністю спільної поруки в розумінні ч. 3 ст. 554 ЦК України.

Колегія суддів, з огляду на встановлені у даній справі обставини та наявні у справі докази, погоджується з даним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 2 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та також самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст. ст. 1049, 1050 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Факт належного виконання позивачем зобов'язань за Генеральною кредитною угодою та вказаними вище кредитними договорами, підтверджується копіями платіжних доручень та меморіальних ордерів, які містяться в матеріалах справи, зокрема, по договору № 010/05-02/081-08 від 01.10.2008р. банк надав відповідачу 1 кредит в сумі 1 900 000 грн., по договору № 010/05-02/036-08 від 27.03.2008р. банк надав відповідачу 1 кредит в сумі 1 300 000,00 грн., по договору № 010/05-02/037-08 від 27.03.2008р. кредит в сумі 3 370 727,84 грн.

Відповідачем 1 не заперечено факти отримання кредитів у вказаних вище сумах за кредитними договорами № 010/05-02/081-08 від 01.10.2008, № 010/05-02/036-08 від 27.03.2008 та прийняття на себе зобов'язання по кредитному договору № 010/05-02/037-08 від 27.03.2008, не заперечено факти наявності простроченої заборгованості перед банком у вказаних в позовній заяві сумах.

Доказів погашення вказаних коштів матеріали справи не містять та сторонами суду не надані.

Відповідно до розрахунку позивача та наявних у справі матеріалів загальна сума простроченої заборгованості відповідача 1 по кредиту по трьох кредитних договорах складає 2 993 000 грн., оскільки в установлений в додаткових угодах до кредитних договорів строк - 24.06.2013р. відповідач 1 кредитні кошти не сплатив.

Нараховані та несплачені відповідачем 1 проценти за користування кредитом по 30.09.2013р. складають прострочений борг в загальній сумі 520 747,37 грн.

Перевіривши правильність обрахунку вказаної суми заборгованості по тілу кредиту та відсоткам, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 - 2 993 000 грн. боргу по кредиту та 520 747,37 грн. процентів за користування кредитом.

Пунктом 14.4 кредитних договорів передбачена відповідальність відповідача 1 та зазначено, що за прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за цим договором відповідач 1 сплачує банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення. Нарахування пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконаним, і по день виконання відповідачем 1 простроченого зобов'язання включно.

У відповідності до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем здійснено розрахунок суми пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язання по поверненню кредиту та сплаті відсотків по 30.09.2013р. в сумі 133 418,15 грн.

Перевіривши вказаний розрахунок пені, колегія суддів вважає його вірним та обґрунтованим, та погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 пені у розмірі 133 418,15 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про солідарне стягнення заборгованості за кредитними договорами в розмірі 3 647 165,52 грн. з відповідача 2 - ТОВ ,,Завод ,,Строммаш" та відповідача 3 - ТОВ ,,Круг - Терм", як поручителів.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову в цій частині, з огляду на таке.

Відповідно до положень договору поруки № 010/05-02/033-08 п-5 від 27.03.2008р. ТОВ ,,Завод ,,Строммаш" є поручителем перед позивачем за виконання відповідачем 1 - ТОВ ,,Круг - Акватерм" своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами; та ТОВ ,,Круг - Терм" є поручителем перед позивачем за виконання відповідачем 1 своїх зобов'язань за вказаними кредитними договорами на підставі договору поруки № 010/05-02/033-08 п-3 від 27.03.2008р.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач 1, незважаючи на умови кредитних договорів, свої зобов'язання щодо повернення позивачу кредиту та сплати процентів не виконав.

Так, відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно зі статтею 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

З аналізу вказаних положень слід дійти висновку, що ця норма не може бути застосована до правовідносин, що виникли з декількох договорів поруки, оскільки поручителі не несуть солідарної відповідальності один перед одним, якщо інше не передбачено договором, і таку поруку не можна вважати їхньою спільною.

Таким чином, порука кількох осіб може бути визначена як спільна у разі укладення договору поруки декількома поручителями та встановлення умовами договору волевиявлення цих осіб щодо спільного забезпечення зобов'язання. Лише у такому випадку поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою (спільна порука).

Із вказаних договорів поруки № 010/05-02/033-08 п-5 від 27.03.2008р. та № 010/05-02/033-08 п-3 від 27.03.2008р. вбачається, що поручителі (відповідач 2 та відповідач 3) поручились шляхом укладення з позивачем окремих договорів поруки, тобто вони не дали спільної поруки, про яку говориться в частині 3 статті 554 ЦК України.

У даному випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору.

Оскільки банком було укладено договори поруки окремо з кожним з поручителів, умовами яких не передбачено спільної поруки, то відсутні підстави для задоволення позову ПАТ ,,Райффайзен Банк Аваль" про стягнення солідарно з поручителів заборгованості за кредитними договорами.

Право позивача вимагати виконання обов'язку від усіх боржників разом на підставі ч. 1 ст. 543 ЦК України виникає лише в разі солідарного обов'язку боржників. У даному ж випадку, за відсутності спільної поруки, солідарний обов'язок між відповідачами 2 та 3 відсутній.

Колегія суддів також враховує приписи ч. 1 ст. 544 ЦК України, де встановлено, що боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. Задоволення вимог про солідарне стягнення заборгованості з позичальника та декількох поручителів дає право кожному з поручителів, після сплати стягуваної суми, на зворотну вимогу (регрес) не лише до позичальника, але й до іншого поручителя. Проте, в даному випадку, за відсутності спільної поруки (ч.3 ст. 554 ЦК України), таке рішення буде суперечити вимогам ст. 541 ЦК України щодо виникнення солідарного обов'язку.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи апеляційної скарги колегією суддів відхиляються як необґрунтовані, оскільки вони спростовуються викладеним вище.

Щодо посилань представника позивача на постанову Верховного Суду України від 19.12.2011р. та її обов'язковість у вирішенні даного спору згідно зі ст. 111-28 ГПК України, колегія суддів відхиляє їх як необґрунтовані з огляду на таке.

У даній справі спірним питанням є дослідження та оцінка обставин щодо встановлення солідарного обов'язку двох поручителів за окремими договорами між собою. Водночас, у названій постанові Верховного Суду України йдеться про неоднакове застосування судом касаційної інстанції частини першої статті 543 ЦК України щодо ,,обов'язкової процесуальної співучасті" поручителів з позичальником.

Хоча в постанові Верховного Суду України й зазначено про солідарну відповідальність поручителів перед кредитором, проте, зі змісту постанови не вбачається встановлення судами обставин щодо надання спільної поруки поручителями, а також застосування приписів ч. 3 ст. 554 ЦК України відповідно до встановлених обставин у справі.

Виходячи з наведеного, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що підстави для скасування або зміни рішення, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення господарського суду Черкаської області від 22.04.2014р. у справі № 925/324/14 відповідає обставинам справи, є законним та обґрунтованим. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Черкаської області від 22.04.2014р. у справі № 925/324/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства ,,Райффайзен Банк Аваль" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді С.Г. Рудченко

М.Г. Чорногуз

Повний текст складено та підписано 18.06.2014р.