Постанова

від 20.05.2014 по справі 805/3842/14

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2014 р. Справа № 805/3842/14

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Волгіної Н.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Дружківського добровільного автогаражного громадського об'єднання "Сигнал" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Дружківське добровільне автогаражне громадське об'єднання "Сигнал", звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, в якому просить суд визнати незаконною та скасувати постанову першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Мельник С.Т. № 300/1/5-08-8916 від 26 листопада 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 51 615,00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог у позові зазначено наступне.

7 березня 2014 року від Відділу державної виконавчої служби Дружківського міського управління юстиції позивач дізнався про те, що постановою першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Мельник С.Т. від 26 листопада 2013 року на Дружківське добровільне автогаражне громадське об'єднання «Сигнал» за правопорушення у сфері містобудівної діяльності накладено штраф у розмірі 51 615,00 грн.

Постанова Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 26 листопада 2013 року є незаконною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

У порушенні вимог Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31 жовтня 2013 року Дружківському добровільному автогаражному громадському об'єднанню «Сигнал» не надавався, позивачу не роз'яснювались передбачені законодавством права у разі притягнення юридичної особи до адміністративної відповідальності, акт перевірки від 31 жовтня 2013 року та припис № 356 від 31 жовтня 2013 року позивачем отримані не були.

Жодної з підстав, зазначених у п. 7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, для проведення перевірки позивача, у відповідача не було.

Частиною 2 п. 7 Порядку № 553 унормовано, що під час проведення позапланової перевірки посадова особа зобов'язана пред'явити службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.

Всупереч ч. 2 п. 7 Порядку № 553 посадові особи відповідача не звертались до керівництва позивача з направленням на перевірку, не пред'являли службові посвідчення, а також не вчиняли взагалі будь яких дій, які б свідчили про здійснення або намір здійснення перевірки, у порушення вимог п. 17 Порядку № 553, відомості про час і місце розгляду справи позивачу не були повідомлені.

У порушенні вимог п. 25 Порядку накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності копія постанови першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Мельник С.Т. від 26 листопада 2013 року на адресу автогаражного об'єднання «Сигнал» не направлялась. В копії постанови, яка надійшла на адресу ВДВС Дружківського міського управління юстиції, є відмітка про направлення примірника постанови до ІОН в м. Костянтинівка.

12 березня 2014 року голова правління Дружківського добровільного автогаражного громадського об'єднання «Сигнал» звернувся до першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Мельник С.Т. з проханням надання належним чином завірені копії акту перевірки від 31 жовтня 2013 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31 жовтня 2013 року, припису від 31 жовтня 2013 року № 356, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 8 лютого 2014 року та постанови від 26 листопада 2013 року, але отримав відмову.

На підставі викладеного представник позивача просить суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі (а.с. 3-6).

30 березня 2014 року до канцелярії суду відповідачем було подано клопотання про повернення позовної заяви позивачеві у зв'язку із тим, що в провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться справа № 805/3842/14 за позовом Дружківського добровільного автогаражного громадського об'єднання «Сигнал» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконною та скасувати постанову першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Мельник С.Т. № 300/1/5-08-8916 від 26 листопада 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 51 615,00 грн, тобто, у зв'язку із тим, що у провадженні Донецького окружного адміністративного суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет спору і з тих самих підстав (а.с. 49-50).

При вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі судом було з'ясовано, що в провадженні Донецького окружного адміністративного суду дійсно перебуває справа № 808/3843/14 за позовом Дружківського добровільного автогаражного громадського об'єднання «Сигнал» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області, але предметом розгляду у зазначеній справі є правомірність/неправомірність постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю № 38/7/5-081353 від 4 березня 2014 року (а.с. 16, 23-28).

Тобто, предмет спору у адміністративній справі № 808/3842/14 не є тим самим предметом спору, що заявлений в рамках адміністративної справи № 805/3843/14.

Враховуючи наведене вище, у зв'язку із недодержанням позивачем вимог ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 31 березня 2014 року позовна заява позивача була залишена без руху (а.с. 29-30).

Ухвалою суду від 8 квітня 2014 року провадження у справі № 805/3843/14 було відкрито.

Представник позивача 20 травня 2014 року до суду з'явився, у зв'язку із неявкою представника відповідача надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів (а.с. 113).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи Інспекція держаного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області повідомлялась належним чином.

16 травня 2014 року до канцелярії суду надійшли заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено наступне.

22 жовтня 2013 року на підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області № 251 від 21 жовтня 2013 року та заяви ОСОБА_2 від 1 жовтня 2013 року видано направлення № 7/5-08-8122 для здійснення позапланової перевірки законності будівництва гаража Гаражного товариства «Сигнал».

31 жовтня 2013 року Інспекцією проведено позапланову перевірку на об'єкті «Гаражі на території добровільного автогаражного громадського об'єднання «Сигнал» та його філії, м. Дружківка, вул. Ушакова, вул. Авіаційна, якою встановлено, що на момент проведення перевірки будівельні роботи не проводяться. Правовстановлюючі документи на побудовані гаражі у об'єднання відсутні. Згідно пояснень голови правління, капітальних гаражів нараховується 810 шт.

На момент перевірки гаражі експлуатувались (використовувались для зберігання автотранспорту) без прийняття їх в експлуатацію згідно діючого законодавства, що є порушенням п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за експлуатацію або використання об'єктів будівництва II категорії складності, не прийнятих в експлуатацію - у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

У зв'язку із тим, що документів, які б підтверджували факт експлуатацію прийнятих до експлуатації об'єктів, надано не було, посадовою особою Інспекції був складений протокол про правопорушення, відповідальність за яке передбачена п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

Під час проведення перевірки був присутній ОСОБА_3, якому й було вручено направлення для проведення позапланової перевірки, про що свідчить його підпис в зазначеному направленні.

Від отримання акту, припису та протоколу ОСОБА_3 відмовився, про що зроблено відповідні записи у зазначених документах. Ці документи були надіслані позивачу рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення поштового відправлення, про що свідчить квитанція Укрпошти та опис вкладення до цінного листа.

В направленому протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності зазначена дата та час розгляду справи - 12 листопада 2013 року об 12-00 год.

Позивач на зазначену дату та час не прибув до Інспекції, у зв'язку із чим йому було направлено лист від 12 листопада 2013 року із повідомленням про перенесення розгляду справи та повторно надіслані документи, складені за результатом здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно із інформацією з пошукової системи Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта», зазначені вище поштові відправлення позивач не отримував, але відповідно до абз. 4-6 п. 3 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 року № 244, належним підтвердженням факту надіслання документів є розрахунковий документ відділення поштового зв'язку щодо оплати послуг з доставки рекомендованої поштової кореспонденції.

У разі ненадання суб'єктом містобудування, який притягається до відповідальності, інформації щодо його адреси, документи, які є підставою для притягнення його до відповідальності, надсилаються суб'єкту містобудування за адресою місцезнаходження (місця проживання, місця реєстрації), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Надіслання рекомендованим листом із повідомленням документів, які є підставою для притягнення до відповідальності, за адресою місцезнаходження (місця проживання) суб'єкта містобудування, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, вважається належним врученням зазначених документів незалежно від факту їх отримання суб'єктом містобудування.

Відповідно до вищевказаних норм, усі поштові відправлення надіслані за адресою, зазначеною у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи, у зв'язку із чим є підстави вважати що Інспекція виконана свій обов'язок щодо надіслання усіх документів, та сповіщення про дату розгляд справи відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до абз. 3 п. 17 Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності неприбуття суб'єкта містобудування у визначений час і місце не перешкоджає розгляду справи.

26 листопада 2013 року Інспекцією визнано винним позивача у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф в межах санкції, що передбачена для об'єктів II категорії складності, оскільки відповідно до довідки Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробуд» зазначений об'єкт відноситься до II категорії складності.

Постанову від 26 листопада 2013 року № 300/7/5-08-8916 направлено позивачеві рекомендованим листом з описом вкладення та з повідомленням про вручення поштового відправлення 27 листопада 2013 року, про що свідчить фіскальний чек Укрпошти та опис вкладення до цінного листа.

Зважаючи на вищевикладене, представник відповідача у письмових запереченнях просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову Дружківського добровільного автогаражного громадського об'єднання "Сигнал" у повному обсязі (а.с. 83-87).

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що перешкод для розгляду справи, передбачених ст. 128 КАС України не має (відсутня потреба заслуховування свідка чи експерта), представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи Інспекція повідомлялась судом належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних матеріалів.

При вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 5 Закону України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Таким чином, для звернення до суду із позовними вимогами про визнання незаконним та скасування рішення органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, особа може звернутись протягом п'ятнадцяти днів з дня їх винесення (але при цьому має бути дотриманий загальний принцип, що міститься у ст. 99 КАС України - особа повинна знати про порушення своїх прав, тобто, про наявність прийнятих постанов або мати реальну можливість дізнатись про них до закінчення 15-денного строку з дня її винесення - у випадку, якщо особа позбавлена можливості дізнатись про порушення своїх прав протягом цього строку, строк на судове оскарження має відрахувуватись саме з дати, коли особа фактично дізналась про прийняті стосовно неї постанови, або коли отримала реальну можливість про це дізнатись).

Як зазначено позивачем у позовній заяві та підтверджено представником позивача у судовому засіданні, яке відбулось 30 квітня 2014 року, про існування спірної постанови об'єднання дізналось у березні 2014 року - приблизно 11 числа, отримавши поштою постанову ВДВС Дружківського міського управління юстиції від 25 грудня 2013 ВП № 41333734 (а.с. 45-46).

У запереченнях відповідача останній зазначає, що спірна постанова була направлена на адресу позивача 27 листопада 2013 року, але докази на підтвердження вручення даної постанови позивачу до 11 березня 2014 року у відповідача відсутні (а.с. 83-87).

13 березня 2014 року позивач звернувся до Інспекції із проханням надати автогаражному об'єднанню спірної постанови, акту перевірки від 31 жовтня 2013 року та протоколів про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31 жовтня 2013 року (а.с. 11).

Докази про направлення інспекцією позивачу зазначених документів після 13 березня 2014 року також в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене вище, беручи до приписи ст. 99 КАС України, відповідно до яких строки, встановлені даною статтею, мають обчислюватись з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, суд вважає, що позивач звернувся до суду без пропуску строку звернення до суду, встановленого КАС України.

При прийнятті рішення по справі суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно до Указу Президента України від 8 квітня 2011 року № 439/2011 "Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України", Державна архітектурно-будівельна інспекція України (далі - Інспекція) є правонаступником прав та обов'язків Державної архітектурно-будівельної інспекції - урядового органу, що діяв у системі Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, та є центральним органом виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю, контролю у сфері житлово-комунального господарства. Державна архітектурно-будівельна інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за виконанням приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів та правил, у сфері житлово-комунального господарства; проводить перевірки відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що застосовуються у будівництві, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним вимогам, рішенням; розглядає справи про правопорушення у сферах містобудівної діяльності, житлово-комунального господарства з прийняттям відповідних рішень.

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області утворена згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної архітектурно-будівельної інспекції" від 23 травня 2011 року № 549.

Згідно із п. 3 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, областях, мм. Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 року № 317, основними завданнями Інспекції є (у тому числі) виконання в межах компетенції дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю й нагляду в сфері будівництва, містобудування та архітектури (державний архітектурно-будівельний контроль).

Відповідно до п.п. 8 п. 1 Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю в Донецькій області, затвердженого Наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 22 від 2 червня 2011 року (розміщений на офіційному сайті відповідача (електронна адреса: http://www.dabk.dn.ua/pologehie.html), основним завданням Інспекції є, у тому числі, виконання в межах повноважень здійснення контролю за дотриманням юридичними і фізичними особами вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Таким чином, відповідач у справі є суб`єктом владних повноважень та здійснює в даних правовідносинах надані йому законодавством України управлінсько-владні функції.

Дослідивши матеріали справи, дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Дружківське добровільне автогаражне громадське об'єднання «Сигнал» (код ЄДРПОУ 23608112) є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Дружківської міської ради Донецької області 25 серпня 1993 року за № 1 267 120 0000 000593, за організаційно-правовою формою за КОПФГ є громадською організацією (а.с. 9, 10). Відповідно до Статуту позивача, об'єднання створено на підставі рішення власників індивідуальних гаражів для спільного ведення господарської діяльності по утримуванню й обслуговуванню автогаражного господарства та благоустрою прилягаючої території (а.с. 5-7, 63-69).

22 жовтня 2013 року заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Матюшиною Г.Ю. на підставі заяви гр. ОСОБА_2 та наказу Інспекції від 21 жовтня 2013 року № 251 виписано направлення на проведення позапланової перевірки законності будівництва гаражів гаражного об'єднання «Сигнал», розташованого по вул. Дружби та філії по вул. Ушакова (а.с. 88).

31 жовтня 2013 року головним державним інспектором Центрального управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Ключніковою Т.І. проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті будівництва Дружківське добровільне авто гаражне громадське об'єднання «Сигнал»(84200, м. Дружківка, вул. Авіаційна, буд. 140). За результатами цієї перевірки 31 жовтня 2013 року відповідачем складено акт перевірки, у якому зазначено про встановлені порушення позивачем п. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», а саме - експлуатування гаражів для зберігання автотранспорту без прийняття їх в експлуатацію. Акт перевірки надіслано позивачу поштою у зв'язку із відмовою останнім у його отриманні (а.с. 89-91).

Також за результатами проведеної позапланової перевірки відповідачем 31 жовтня 2013 року складений протокол про адміністративне правопорушення, в якому вказано, що виявлені перевіркою правопорушення тягнуть за собою відповідальність, передбачену п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та повідомлено позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення 12 листопада 2013 року (а.с. 94-96).

31 жовтня 2013 року головним державним інспектором Центрального управління державного контролю за будівництвом об'єктів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Ключніковою Т.І. складено припис № 356 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, а саме - порушення ч. 8 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (експлуатування гаражів без прийняття їх в експлуатацію), у строк до 1 лютого 2014 року та зазначено, що припис підлягає обов'язковому виконанню з моменту отримання.

Як зазначено у приписі, присутній під час перевірки представник позивача ОСОБА_3 від отримання припису відмовився (а.с. 92-93).

Акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис № 356 від 31 жовтня 2013 року направлені позивачу 1 листопада 2013 року, що вбачається з фіскального чеку про направлення рекомендованого листа та опису вкладення до нього (а.с. 97).

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження отримання позивачем протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31 жовтня 2013 року та припису від 31 жовтня 2013 року № 356.

12 листопада 2013 року Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області на адресу Дружківського автогаражного об'єднання «Сигнал» направлено лист № 7/5-08-8581 із повідомленням про перенесення розгляду справи про порушення у сфері містобудівної діяльності на 26 листопада 2013 року, у зв'язку із неявкою представника об'єднання 12 листопада 2013 року. Цей лист разом із актом перевірки, протоколом про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та приписом № 356 від 31 жовтня 2013 року направлені на адресу позивачу 13 листопада 2013 року, що вбачається з фіскального чеку про направлення рекомендованого листа та опису вкладення до нього (а.с. 98-99).

Доказів отримання позивачем зазначених документів суду також не надано.

26 листопада 2013 року першим заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Мельник С.Т. за результатом розгляду матеріалів справи про порушення у сфері містобудівної діяльності, акту перевірки від 31 жовтня 2013 року, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31 жовтня 2013 року, припису від 31 жовтня 2013 року № 356, прийнято постанову № 300/4/5-088916 про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої Дружківське добровільне автогаражне громадське об'єднання «Сигнал» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 6 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», (експлуатування, використання гаражів об'єднання без прийняття в їх експлуатацію) та накладено штраф у розмірі 51 615,00 грн (а.с. 12, 71, 101).

Постанова № 300/4/5-088916 від 26 листопада 2013 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності направлена позивачу 27 листопада 2013 року, що вбачається з фіскального чеку про направлення рекомендованого листа та опису вкладення до нього (а.с. 103).

Доказів отримання позивачем зазначених документів суду не надано.

За поясненням представника позивача, наданими ним в судовому засіданні 30 квітня 2014 року, про існування спірної постанови йому стало відомо приблизно 11 березня 2014 року після отримання постанови органів виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження на виконання постанови Інспекції державного архітектурного контролю у Донецькій області № 300/7/5-08-8916 від 26 листопада 2013 року.

Не погодившись із постановою № 300/4/5-088916 від 26 листопада 2013 року про накладання штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності позивач звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, до яких також належить й суд, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, а також правовідносини щодо відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначні Законом України "Про архітектурну діяльність" від 20 травня 1999 № 687-ХІV (далі - Закон № 687-ХІV), Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 19 травня 2011 року № 3395-VI (далі - Закон № 3395-VI), Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), а також Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 3395-VI державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно ч. 2 ст. 41 Закону № 3395-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Інспекціями за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Відповідно до п. 7 зазначеного Порядку позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставами для проведення позапланової перевірки є, в тому числі, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства.

Як встановлено під час розгляду справи, 22 жовтня 2013 року відповідачем складено направлення на проведення позапланової перевірки законності будівництва гаражем гаражного товариства «Сигнал», розташованого по вул. Дружби та філії по вул. Ушакова на підставі звернення гр. ОСОБА_2 (а.с. 88).

При цьому, у письмових запереченнях відповідач наполягає на тому, що позапланова перевірка відбувалась на підставі абз. 8 п. 7 Порядку № 553.

Надаючи правову оцінку діям відповідача щодо направлення посадових осіб Інспекції на проведення з 25 жовтня 2013року по 31 жовтня 2013 року перевірки зазначеного вище об'єкта, суд зазначає таке.

Звернення фізичних осіб може бути підставою проведення позапланової перевірки, але, як зазначено у абз. 8 п. 7 Порядку № 553 - для здійснення перевірки стосовно порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства; а як зазначено у направленні відповідача на перевірку, - посадові особи Інспекції направлялись для проведення перевірки не з приводу порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства, а «для перевірки законності будівництва гаражем авто гаражного товариства» (а.с. 88).

Таким чином, направлення на проведення позапланової перевірки об'єкту позивача було складено з порушенням вимог діючого законодавства.

Згідно до п. 11 Порядку № 553 посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають, зокрема, право: безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури; складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію.

Згідно п. 12 вказаного Порядку, посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 16 Порядку № 553 за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно п. 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.

Виходячи з аналізу Порядку № 533 позапланова перевірка як один з елементів державного архітектурно-будівельного контролю здійснюється стосовно певного суб'єкту господарювання і саме цей суб'єкт (перевіряємий) у зазначеному Порядку іменується як "суб'єкт містобудування" (абз. 6, 7, 8 п. 7, абз. 1 п. 8, абз. 1 п. 9, абз. 4 п. 12, п. 13, п. 14, абз 1 п. 18, абз. 1 п. 19, п. 21, п. 22). Відповідно, передбачене п. 9 та п. 13 Порядку № 553 право суб'єкта бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю стосується і права бути присутнім і під час здійснення планових чи позапланових перевірок і під час розгляду справ про накладення адміністративних стягнень.

Суд критично ставиться до доводів відповідача щодо здійснення перевірки 31 жовтня 2013 року в присутності уповноваженої особи позивача - голови правління змивача - ОСОБА_3, так як позивач стверджує про зворотне, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту присутності представника позивача під час перевірки, крім цього, судом встановлено, що ОСОБА_3 31 жовтня 2013 року був хворий, проходив огляд у отоларинголога в міській лікарні № 1 м. Дружківка, що підтверджується довідкою, виданою лікарем-отоларингологом ОМХГиЛОР органів в м. Дружківка (а.с. 109).

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність порушень з боку відповідача приписів Порядку № 553, а саме - проведення перевірки за відсутності представника суб'єкта містобудування, діяльність якого (фактично) перевірялась та стосовно якого застосовані штрафні санкції, передбачені п. 22 зазначеного вище Порядку, а акт перевірки від 31 жовтня 2013 року, відповідно, містить неправдиві відомості.

Пунктом 18 Порядку № 553 встановлено, що акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно п. 21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, відмовляється від отримання акту та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом із повідомленням про вручення (випадків складання акту перевірки без присутності перевіряємої особи чи її представника Порядком № 533 не передбачено).

Як вбачається з матеріалів справи, примірники Акту перевірки, протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припису № 356 від 31 жовтня 2013 року направлено позивачу поштою (1 листопада 2013 року та 13 листопада 2013 року повторно) (а.с. 97, 99).

Відповідно до пояснень позивача, викладених у позовній заяві та пояснень представника позивача, наданих суду у судовому засіданні 30 квітня 2014 року, вказані документи об'єднанням отримані не були.

Доказів про отримання позивачем цих документів суду не надано.

При вирішенні питання щодо своєчасного повідомлення позивача про місце, дату та час розгляду стосовно нього адміністративних справ, суд зазначає наступне.

Відповідно до протоколу від 31 жовтня 2013 року розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності повинно було відбутися 12 листопада 2013 року о 12-00 год. (а.с. 94-96), однак, у зв'язку із неприбуттям позивача у встановлений час до інспекції, Дружківське добровільне автогаражне громадське об'єднання "Сигнал" листом від 12 листопада 2013 року № 7/5-08-8581 повідомлено про перенесення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності на 26 листопада 2013 року о 12-00 год. (а.с. 98).

Цей лист направлено позивачу поштою 13 листопада 2013 року (а.с. 99), однак, як встановлено за матеріалами справи, вказаний лист позивачем також отриманий не був.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивач не був повідомлений ані про дату розгляду адміністративної справи 12 листопада 2013 року, а ні про дату розгляду адміністративної справи 26 листопада 2013 року. Відповідно, він був позбавлений можливості бути присутнім під час розгляду справ про накладення адміністративних стягнень, не міг надати перевірямому суб'єкту пояснення, документи, інші матеріали на підтвердження чи спростування певних фактів під час розгляду адміністративної справи.

Як зазначалось вище, приписом № 356 від 31 жовтня 2013 року про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил позивача зобов'язано усунути виявлені перевіркою порушення (експлуатація об'єкту без прийняття їх в експлуатацію) та зазначено, що припис підлягає обов'язковому виконанню (а.с. 92-93).

Пунктом 21 Порядку № 553 встановлено, що у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

З припису № 356 вбачається, що у графі про отримання вищевказаного документу міститься відмітка про відмову уповноваженої особи від отримання, при цьому зазначено про присутність ОСОБА_3 під час складання припису, але як вже зазначалось судом вище, ОСОБА_3 під час складання припису був відсутній на перевіряємому об'єкті. Також у приписі міститься позначка про направлення його на адресу позивача поштою, але, як зазначалось судом раніше, припис позивачем отриманий не був.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про порушення відповідачем приписів Порядку № 553 та Закону № 208/94-ВР, що призвело до порушення прав позивача, передбачених цими нормативно-правовими актами.

Крім цього, відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 5496-VI суб'єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці і розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, благоустрою, ландшафтних та садово-паркових об'єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів та будівництва об'єктів архітектури, підрядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних матеріалів, виробів та конструкцій, власники і користувачі об'єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування - юридичні особи та фізичні особи-підприємці, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами

Відповідно до ст. 2 Закону № 208/94-ВР за правопорушення у архітектурно-будівельної сфері несуть відповідальність суб'єкти містобудування, які: є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності); ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно; ті, які виконують будівельні роботи; які здійснюють господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури, що підлягає ліцензуванню, чи доручають виконання окремих видів робіт відповідальним виконавцям; які виготовляють будівельні матеріали, вироби та конструкції.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про громадські об'єднання» громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема, економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадське об'єднання може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу. Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку.

Дружківське добровільне автогаражне громадське об'єднання «Сигнал» є юридичною особою, громадським об'єднанням, яке відповідно до Статуту створено на підставі рішення власників індивідуальних гаражів для спільного ведення господарської діяльності по утримуванню й обслуговуванню автогаражного господарства та благоустрою прилягаючої території (п. 1 Статуту).

Відповідно до абз. 2 та 3 п. 1 Статуту позивача об'єднання створене на базі раніше побудованих та споруджених індивідуальних гаражів; будівництво та обладнання гаражів здійснюється індивідуально кожним членом об'єднання та є власністю окремих громадян (а.с. 5-7, 63-69).

Тобто, особами, які є забудовниками (замовниками будівництва) гаражів, що знаходяться за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Авіаційна, 140, є власники цих гаражів. Відповідно саме ці особи є відповідальними за використання (експлуатацію) створених ними об'єктів (гаражів) без належного введення цих об'єктів в експлуатацію.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ст. 39 Закону № 3038-VI, який набрав чинності 12 березня 2011 року, визначає порядок прийняття в експлуатацію, після набрання ним чинності, закінчених будівництвом об'єктів та містить заборону на експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, за час його дії. Цей Закон не містить темпоральних застережень, зокрема про поширення його дії на відносини, які виникли до набрання ним чинності.

Питання щодо прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів було вперше врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449, однак ця постанова стосувалася лише об'єктів державного замовлення.

Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не включених до державного замовлення, мав визначатися Радою Міністрів Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за погодженням з Міністерством інвестицій і будівництва.

З дня набрання чинності у листопаді 1994 року Закон № 208/94-ВР, ст. 1 якого встановлювала відповідальність за правопорушення у сфері містобудування, не передбачав відповідальності за експлуатацію або використання об'єктів містобудування, не прийнятих в експлуатацію. Вперше таке положення було закріплено у цьому Законі 24 жовтня 2000 року шляхом доповнення ч. 1 зазначеної статті абзацом, що встановлював відповідальність за експлуатацію або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними (технічними) комісіями (Закон України від 21 вересня 2000 року № 1988-III).

19 січня 2012 року згідно із Законом України від 22 грудня 2011 року № 4220-VI Закон № 208/94-ВР викладено у новій редакції, п. 6 ч. 2 ст. 2 якої передбачає, що суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних у декларації про готовність об'єкта до експлуатації чи акті готовності об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У своєму Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за закріпленим у наведеній статті Конституції України принципом дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто, до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, Закон № 208/94-ВР, зокрема, положення п. 6 ч. 2 ст. 2 щодо накладення штрафу за експлуатацію або використання об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, регулює питання відповідальності тих суб'єктів містобудування, які вчинили правопорушення у сфері містобудування, зокрема не ввели в експлуатацію відповідні об'єкти до початку їх використання після набрання чинності цим Законом.

Конституційний принцип незворотності дії законів, які погіршують становище особи, дає суду підстави для висновку про неможливість застосування санкцій за дії (бездіяльність), які на момент, коли вони мали місце, за попереднього правового регулювання не були правопорушенням.

В контексті хронології правового регулювання спірних відносин поняття «експлуатація не прийнятого в експлуатацію об'єкта» не може тлумачитись як триваюче правопорушення. Змістом цього правопорушення є невиконання обов'язку із введення в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта містобудування до початку його експлуатації. Суспільна небезпека такого правопорушення насамперед полягає не в недотриманні встановленого правопорядку, а в небезпеці, яка може мати місце в результаті відсутності контролю за безпечністю побудованого об'єкта містобудування з початку його використання.

Ч. 8 ст. 39 Закону № 3038-VI зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 20 листопада 2012 року № 5496-VI, встановлює, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється.

Таким чином, обов'язок введення об'єктів будівництва в експлуатацію, відповідальність за експлуатацію об'єктів, не введених в експлуатацію, можуть стосуватися лише тих суб'єктів, які після закінчення будівництва та початку використання, маючи відповідний обов'язок, не ввели об'єкти містобудування в експлуатацію, за що встановлена відповідна відповідальність.

Зазначений висновок суду узгоджується із позицією Верховного Суду України, викладеної у Постанові цього суду від 4 березня 2014 року № 21-433а13 у справі за позовом обслуговуючого кооперативу «Гаражний кооператив «Кронштадт» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про визнання протиправним і скасування рішення.

Як вбачається зі Статуту позивача (п.п. 1, 9), свідоцтва про державну реєстрацію та довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 5-10), гаражі, що обслуговуються позивачем, існували (були збудовані) до серпня 1993 року, тобто, почали використовуватись членами Кооперативу до набрання чинності законами, за порушення та на підставі яких позивача притягнуто до відповідальності згідно із оскаржуваною постановою Інспекції.

Згідно ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи встановлені судом обставини, беручи до уваги приписи ст.ст. 2, 71, 86 КАС України, суд дійшов висновку про необхідність задовольнити адміністративний позов.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного вище, керуючись ст. 2, ст. 7-11, ст. 17-20, ст. 69-72, ст. 86, ст. 94, ст. 122-154, ст. 158-163, ст. 167, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дружківського добровільного автогаражного громадського об'єднання "Сигнал" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати незаконною та скасувати постанову першого заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області Мельник С.Т. № 300/7/5-08-8916 від 26 листопада 2013 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у розмірі 51 615,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дружківського добровільного автогаражного громадського об'єднання "Сигнал" витрати по сплаті судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Волгіна Н.П.