Ухвала

від 12.06.2014 по справі 826/4462/14

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/4462/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Ріелті» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.14р. у справі №826/4462/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Ріелті» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31.03.14р. №0005132205 та №0005122205.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.14р. у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що господарські операції позивача з його контрагентом ТОВ «Альта-Ком» мали реальний (товарний) характер та підтверджені документально.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача в частині дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Альта-Ком» за період з 01.01.12р. по 31.12.13р., за результатами якої складено акт від 20.03.14р. №832/26-59-22-05/34820862.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 31.03.14р.:

№0005132205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 250 045 грн., в т.ч. основний платіж - 208 036 грн., штрафні (фінансові) санкції - 52 009 грн.;

№0005122205, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 211 014 грн., в т.ч. основний платіж - 168 811 грн., штрафні (фінансові) санкції - 42 203 грн.

Підставою для прийняття спірних повідомлень - рішень слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог:

пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 р. зі змінами і доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 208 036 грн., в т.ч. за 2012 рік на суму 163 708 грн., за 2013 рік на суму 44 328 грн.;

п. 44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту на загальну суму 168 811 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2012 року - 19 997 грн., грудень 2012 року - 109 930 грн., лютий 2013 року - 19 995 грн., березень 2013 року - 18 889 грн., що призвело до порушення п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 168 811 грн., в т.ч. по періодам: листопад 2012 року - 19 997 грн., грудень 2012 року - 109 930 грн., лютий 2013 року - 19 995 грн., березень 2013 року - 18 889 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що господарські операції позивача з ТОВ «Альта-Ком» не спрямовані на настання реальних правових наслідків, оскільки вказане підприємство було створено без мети ведення фінансово-господарської діяльності, що встановлено вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.13р. у справі №761/19615/13, №1-кп/761/684/2013, який набрав законної сили.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що документи підписані від імені ТОВ «Альта-Ком» не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому формування бухгалтерського обліку на підставі таких документів є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" ( надалі - Закону N 996-XIV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, податкові накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення яких передбачена нормативно-правовими актами.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пунктах 1 та 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіна від 01.11.11р. № 1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» (чинного у період складання податкової накладної) , усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 1.

Отже, для надання податковій накладній юридичної сили обов'язковим реквізитом є підпис особи, уповноваженої платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та відтиск печатки такого платника податку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач у перевіряємому періоді уклав з ТОВ «Альта-Ком» договори підряду № 3 від 15.11.2012 р. та № 1 від 05.02.2013 р., умовами яких було виконання виконавцем ремонтно-будівельних робіт.

Договори та податкові накладні від імені ТОВ «Альта-Ком» підписані ОСОБА_2 Довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання виконаних будівельних робіт підписані невстановленими особами, що унеможливлює ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції та суперечить вимогам ч. 2 ст. 9 Закону N 996-XIV.

Між тим, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 02.09.13р. у справі №761/19615/13, №1-кп/761/684/2013, який набрав законної сили, визнано винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ст. 27 ч.5, ч.1 ст. 205 КК України.

Зокрема, в рамках вказаної кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_2 на прохання невстановленої особи погодився зареєструвати в органах державної влади на своє ім'я суб'єкт підприємницької діяльності - юридичну особу - ТОВ «Альта-Ком». ОСОБА_2 надав невстановленій особі свої паспортні дані, які необхідні для складання статутних та реєстраційних документів підприємства. Достовірно усвідомлюючи, що зареєстроване на його ім'я підприємство буде використовуватись для прикриття незаконної діяльності, ОСОБА_2 засвідчив своїм підписом статут ТОВ «Альта-Ком», незаконно набувши статус його засновника, після чого цей статут був нотаріально посвідчений нотаріусом.

Частиною 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Диспозиція наведеної правової норми прямо вказує на те, що обов'язковими для суду, який розглядає справу, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок.

Така обов'язковість поширюється лише на те питання, чи мало місце певне діяння та чи вчинене воно особою, щодо якої постановлено відповідний вирок або прийнято постанову.

Отже, обов'язковими для врахування адміністративним судом є факти, наведені у вироку в кримінальній справі чи постанові у справі про адміністративний проступок, щодо часу, місця та об'єктивного характеру відповідного діяння тієї особи, правові наслідки, дій чи бездіяльності якої є предметом розгляду в адміністративній справі.

Позивачем не спростовано належними доказами доводи податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення вказаних господарських операцій, а відтак, з урахуванням вищевказаних обставин, такі документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Така правова позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 05.03.2012 року, у якій ВСУ зазначено, що сама лише наявність у платника податків податкових накладних, виписаних від імені його контрагентів, не є достатньою підставою для включення сум ПДВ до податкового кредиту, якщо особи, від імені яких складено такі документи заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Позивачем не надано документального підтвердження тих обставин та відносин, які супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності підтверджують їх реальнее виконання, а відтак, і не доведено того, що обумовлені правочинами роботи виконані саме цим контрагентом, у зв'язку з чим колегією суддів не приймаються доводи позивача щодо подальшої реалізації придбаних робіт на користь третіх осіб.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Ріелті» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.14р. у справі №826/4462/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.04.14р. у справі №826/4462/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Романчук О.М.

Повний текст ухвали складений: 12.06.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Романчук О.М