Постанова

від 10.06.2014 по справі 804/5938/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2014 р. Справа № 804/5938/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоренева А.О. при секретаріЛитвин Ю. Ю. за участю: представника позивача - представника відповідача - Селезньова О.А., Гончарова С.А., Задорожної А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Афтек» до Дніпропетровської митниці Міндоходів України про визнання дій протиправними, скасування картки відмови, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Афтек», звернувся до суду з позовом до Дніпропетровської митниці Міндоходів України про визнання протиправними дії при винесені Рішення про коригування митної вартості товару №110080000/2014/100033/1 від 07.04.2014р., про скасування Картки відмови у митному оформленні товарів №110080000/2014/00049 від 07.04.2014р., про зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товару, що імпортувався Позивачем відповідно до контракту №148 від 01.01.2014р. та наданих товаросупроводжувальних документів з урахуванням норм діючого законодавства та повернути позивачу надмірно сплачені митні платежі у розмірі 3 557,22 грн. В судовому засіданні представник позивача просив визнати протиправними та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товару №110080000/2014/100033/1 від 07.04.14 та Картку відмови у митному оформленні товарів №110080000/2014/00049 від 07.04.14, зобов'язати відповідача здійснити митне оформлення товару, що імпортувався позивачем відповідно до контракту №148 від 01.01.2014р. та наданих товаросупроводжувальних документів з урахуванням норм діючого законодавства та повернути позивачу надмірно сплачені митні платежі у розмірі 3 557,22 грн. На обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що при здійснені 07.04.14 імпортної операції з поставки на територію України товару - Сталі арматурної термозміцненої, періодичного профілю АРМ ПР ГОСТ 10884-94, ГОСТ 5781-82 клас АТ800, марка ст.28С: діаметр 10мм довжина 9950мм, діаметр 12мм довжина 10900мм та діаметр 16мм довжина 9500мм у залізничному на піввагоні, позивачем для митного оформлення товару були надані всі необхідні документи відповідно до ст. 53 МКУ, які не містили розбіжностей, не мали наявних ознак підробки, містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, щодо ціни, яка була фактично сплачена за цей товар в березні 2014 року на підставі документів від постачальникаВАТ «ММЗ» ПМР Молдова, які митний орган протиправно не прийняв до уваги та відмовив позивачу в митному оформлені ввезеного товару за ціною декларанта.

Відповідач, Дніпропетровська митниця Міндоходів України, проти задоволення позову заперечував. Мотиви незгоди зводяться до того, що при оформлені товару позивачем для підтвердження числових значень складових митної вартості, на підставіяких проводився розрахунок митної вартості, були надані документи, які, містять розбіжності, асаме: у наданих копіях документів, відсутні банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; в прас - листі виробника товару від 01.03.14 зазначено, що ціни, зазначені в ньому стосуються готової продукції ОАО «ММЗ» виробництва з 01.03.2014р., а в наданих документах відсутні відомості, які б однозначно свідчили про дату виробництва товару.Була проведена консультація декларанта з митним органом, декларантубуло надіслане повідомлення, в якому його зобов'язано протягом 10 календарних днів відповідно до пунктів 2, 3 статті 53 МКУ надати додаткові документи. Декларант відмовився від подання додаткових документів шляхом надсилання сканованої копії листа від 07.04.2014 №128. В судовому засіданні представник відповідача просив відмовити в задоволені позову з підстав наведених, в заперечення проти позову.

Вивчивши доводи позову та заперечень, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обставини спору, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що спірні рішення прийняті відповідачем у зв'язку із розмитненням позивачем поставленого йомуВАТ «Молдавський металургійний завод» (Молдова) 07.04.14 на територію України товару - Сталь арматурна термозміцнена, періодичного профілю АРМ ПР ГОСТ 10884-94, ГОСТ 5781-82 клас АТ800, марка ст.28С: діаметр 10мм довжина 9950мм, діаметр 12мм довжина 10900мм та діаметр 16мм довжина 9500мм у залізничному напіввагоні. Зазначена імпортна операція проведена на виконання умов зовнішньоекономічного договору №148 від 01.01.14, укладеного між ВАТ «Молдавський металургійний завод» (Молдова) та позивачем про поставку позивачу продукції власного металургійного виробництва. За змістом вказаного Договору разом з продукцією постачальник направляє покупцю рахунок-фактуру, сертифікат якості, залізничну накладну; надання інших документів можливо лише за додатковою письмовою угодою між сторонами.

Зметою розмитнення вказаного поставленого товару позивачем було подано для митного оформлення відповідачу: - митну декларацію №110080000/2014/108234 від 07.04.2014р.; - Картку обліку особи, яка здійснює операцію з товарами №110/2014/0000019 від 13.01.14, - накладну УМВС №96290310 від 30.03.2014р.; - Акт звірки взаєморозрахунків з постачальником (ВАТ «ММЗ») станом на 04.04.2014р.; - Банківський платіжний документ №161 від 21.03.2014р.; - Прайс - лист виробника товару б/н на реалізацію готової продукції ВАТ «ММЗ»виробництва з 01.03.14(ринок продажу: Україна) разом з Протоколом ціни реалізації готової продукції ВАТ «ММЗ» виробництва з 01.03.2014р., - Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №910 від 07.03.2014р., - Рахунок-фактура (інвойс) №2819 від 30.03.2014р., - Рахунок-проформа №140154 від 04.03.2014р., - Специфікація №8 (додаток до зовнішньоекономічного договору) від 28.02.2014р., - Додаткова Угода №1/8 від 04.03.2014р. до Специфікації №8 від 28.02.2014р., -Додаткова Угода №2/8 від 24.03.2014р. до Специфікації №8 від 28.02.2014р., - Зовнішньоекономічний договір №148 від 01.01.2014р., - інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару від 30.03.2014р., - Декларація про походження товару, а саме рахунок-фактура (інвойс) №2819 від 30.03.2014р., - Сертифікат якості №50832 від 29.03.2014р., - Сертифікат якості №50833 від 29.03.2014р., - Платіжне доручення, що підтверджує сплату митних та інших платежів №224 від 07.04.2014р., - Копія митної декларації країни відправлення №170/300314/001683 від 30.03.2014р.

Відповідно до митної декларації №110080000/2014/108234 від 07.04.2014р. митна вартість товару була заявлена позивачем за ціною договору (основний метод) відповідно до ст.58 МКУ в розмірі 587 дол. США/тн.

Згідно з повідомленням митниці декларанту в результаті здійсненого відповідачем контролю встановлено: - наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству, зокрема рішення №403000006/2014/000002/2 від 31.03.2014 винесено на ідентичний товар (Митна вартість визначена митним органом в ньому 0,6097 USD/кг) та прийняте на підставі Рішення №403000003/2014/000001/2 від 14.03.2014, в якому є посилання на МД №403000006/2014/0001603 від 12.02.2014; - у наданих копіях документів, відсутні банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, надану копію платіжного доручення від 21.03.2014 № 161 на суму 39 300,00 USD неможливо повністю ідентифікувати з партією ввезеного товару; -у якості призначення платежу в ньому зазначено: "CONTR FOR 148 DD 01.01.2014 FOR STELL PRODUCTS INVOICE 140154 DD 04.03.2014". Загальна сума проформи-рахунку від 04.03.2014 № 140144 по контракту № 148 від 01.01.2014 складає 78 469,57 USD. Таким чином, враховуючи положення ст.53 МКУ, надана копія платіжного доручення не може бути документом, що підтверджує заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення; - в прас - листі виробника товару від 01.03.2014 зазначено, що ціни, зазначені в ньому стосуються готової продукції ОАО «ММЗ» виробництва з 01.03.2014р., а в наданих документах відсутні відомості, які б однозначно свідчили про дату виробництва товару. У відповідності з підпунктом 2 пункту 2 статті 52 МКУ декларант зобов'язаний подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Проведено консультації декларанта з митним органом. Враховуючи вищезазначене, під час консультацій декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів відповідно до пунктів 2, 3 статті 53 МКУ надати даткові документи, а саме: 1) інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; Також необхідне подання інформації біржових організацій про вартість сировини за період 10 діб до дати інвойсу. Згідно пунктом 6 статті 53 МКУ, декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На означене повідомлення відповідача позивачем було надано листа №128 від 07.04.14, в якому позивачем зазначено, що відповідно до умов пункту 2 статті 53 МКУ, документи, необхідні для підтвердження складових митної вартості та які потребує митний орган, вже було надано разом з МД; щодо нібито можливих розбіжностей в наданих документах, а саме те, що рахунок-проформа №140154 від 04.03.2014р. та рахунок-фактура №2819 від 30.03.2014р. виписані відповідно до Специфікації №8 від 28.02.2014р. на постачання арматурного прокату АТ800/28С за ГОСТ 10884-94 за ціною 587 USD/тн та за умови постачання СРТ ст. Дніпропетровськ - вантажний Придніпровської залізниці (Інкотермс 2000), пояснено, що банківський платіжний документ№161 від 21.03.2014р. свідчить про сплату імпортованої продукції відповідно до рахунку-проформи за умовами передплати, як того вимагають умови Договору з виробником-постачальником товару - ВАТ «ММЗ» ПМР Молдова. Також до митного органу було надано Акт звірки взаєморозрахунків станом на 04.04.2014р., який свідчить про відсутність заборгованості ТОВ «АФТЕК» перед ВАТ «ММЗ» станом на 04.04.2014р. Крім того позивачем до митного оформлення імпортованого товару разом з МД було надано копію МД країни відправлення №170/300314/001683 від 30.03.2014р., копію накладної УМВС №96290310 від 30.03.2014р. та сертифікати якості №50832, №50833 від 29.03.2014р., які повністю ідентифікують імпортований товар, свідчать про дату виробництва товару та підтверджують складові митної вартості товару. Також відповідно до умов пункту 3 статті 53 МКУ були надані додаткові документи, а саме прас - лист виробника товару разом з протоколом ціни реалізації готової продукції з 01.03.2014р., яка діє у виробника для постачання на ринок продажу України, та висновок спеціалізованої експертної організації ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №910 від 07.03.2014р., щодо ціни імпортованого товару, у тому числі, за Специфікацією №8 від 28.02.2014р. до Договору №148 від 01.01.2014р., який підтверджує відповідність заявленої декларантом митної вартості імпортованого товару поточній кон'юнктурі ринку. Також позивачем зауважено, що 13.03.14 на МП «Дніпропетровськ - південний» Дніпропетровської митниці Міндоходів було проведено митне оформлення ідентичного товару за той самою специфікацією до того ж договору, за однаковими умовами постачання, за ціною, заявленою декларантом, а саме 587 USD/тн - МД №110080000/2014/105921.

За результатами здійснення митним органом перевірки наданих позивачем документів відповідачем прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів №10080000/2014/100033/1 від 07.04.14 та складено Картку відмови у митному оформленні товару №10080000/2014/00049 на підставі Рішення про коригування митної вартості товарів. Зміст рішень аналогічний наведеного вище змісту повідомлення декларанту №56900 від 07.04.2014р., зокрема відповідачем зазначено, що у митного органу відсутня інформація щодо вартості ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено за методом визначення митної вартості 2а) та 2Б). Враховуючи положення ст. 61 МКУ, при визначенні митної вартості товарів неможливо було застосувати методи 2 а)та 2Б) згідно статей 59 і 60 Кодексу; методи на основі віднімання та додавання вартості (статті 62 та 63 МКУ) неможливо застосувати у зв'язку із відсутністю об'єктивних, документально підтверджених даних, які піддаються обчисленню. Відповідно до положень пункту 5 статті 54 МКУ та підпункту 2 пункту 6 статті 54 МКУ митну вартість товарів, що імпортується, скориговано із застосуванням другорядного методу визначення митної вартості - 2-2-г - резервним методом із застосуванням вартостей, визначених митним органом (Рішення про визначення митної вартості №403000006/2014/000002/2 від 31.03.2014 винесено по даному підприємству на ідентичний товар, виробник товару той же ВАТ «Молдавський металургійний завод" (Митна вартість визначена митним органом в ньому 0,6097 USD/кг) та прийняте на підставі Рішення №403000003/2014/000001/2 від 14.03.2014, в якому є посилання на МД №403000006/2014/0001603 від 12.02.2014).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість доводів відповідача і винесених на їх підставі спірних актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Основним нормативно-правовим актом, яким врегульовані спірні правовідносини, є Митний кодекс України (далі - МКУ).

Відповідно до ст. 49 цього Кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МКУ). За приписами статті 52 МКУ заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього кодексу та цією главою.

Положеннями ст. 54 МКУ визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень ч.9 цієї статті;

4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірно та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у п.2 ч.1 ст.57 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і 6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо наведені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. (ч.3 ст.53 МК України).

На думку суду позивачем для підтвердження заявленої митної вартості товару було подано до митного органу всі необхідні для цього документи відповідно до вимог митного законодавства. Надання ж додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах. На думку суду сумніви є обґрунтованими, якщо документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. В такому разі декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Обґрунтовуючи свій сумнів у правильності визначення декларантом митної вартості, відповідач послався на те, що: - у наданих копіях документів, відсутні банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, адже надану копію платіжного доручення від 21.03.2014 № 161 на суму 39 300 USD неможливо повністю ідентифікувати з партією ввезеного товару, у якості призначення платежу в ньому зазначено: "CONTR FOR 148 DD 01.01.2014 FOR STELL PRODUCTS INVOICE 140154 DD 04.03.2014", загальна сума проформи-рахунку від 04.03.2014 № 140154 поконтракту № 148 від 01.01.2014 складає 78 469,57 USD, тому, враховуючи положення ст.53 МКУ, надана копія платіжного доручення не може бути документом, що підтверджує заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення; - в прайс-листі виробника товару від 01.03.2014 зазначено, що ціни, зазначені в ньому стосуються готової продукції ОАО «ММЗ» виробництва з 01.03.2014р., а в наданих документах відсутні відомості, які б однозначно свідчили про дату виробництва товару.

Проаналізувавши зміст наданих позивачем відповідачу до митної декларації 07.04.14 документів, копії яких наявні в матеріалах справи, суд доходить до висновку, що наведені зауваження відповідача зроблені останнім безпідставно та без врахування всіх інших наданих позивачем документів. Так, зі змісту платіжного доручення від 21.03.2014 № 161 на суму 39 300 USD чітко вбачається призначення платежу: договір №148 від 01.01.14 та рахунок №140154 від 04.03.14 (а.с.28). За змістом означеного договору вбачається, що покупець зобов'язується провести передоплату за товар на протязі 5 банківських днів з моменту виставлення рахунку або в інші строки за додатковою угодою. Зміст вказаного договору не дає підстави для висновку, що така передоплата повинна бути здійснена на всю суму одним платежем. Крім того, як вбачається зі змісту Акту звірки взаєморозрахунків, складеного між позивачем та його постачальником, який також був наданий позивачем відповідачу, станом на 04.04.2014р. заборгованості ТОВ «АФТЕК» перед ВАТ «ММЗ» відсутня (а.с.27).МД країни відправлення №170/300314/001683 від 30.03.2014р., накладна УМВС №6290310 від 30.03.2014р. та сертифікати якості №50832, №50833 від 29.03.2014р. (а.с.45-46) разом із прайс-листом виробника товару щодо ціни реалізації готової продукції з 01.03.14, яка діє у виробника для постачання на ринок продажу України (а.с.29), в сукупності дозволяють ідентифікують імпортований товар, свідчать про дату виробництва товару та дозволяють визначити складові митної вартості товару. Відповідачем не заперечується факт надання позивачем до митного органу висновку спеціалізованої експертної організації ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №910 від 07.03.2014р.щодо ціни імпортованого товару згідно зі Специфікацією №8 від 28.02.14 до Договору №148 від 01.01.2014р., відповідно до якого ціна товару відповідає поточній кон'юнктурі ринку.

Крім того, суд зауважує, що такий документ як прайс - лист виробника не визначений в ч.2 ст. 53 МК України документом, який підтверджують митну вартість товарів.

Зі змісту листа від 07.04.14 №128, наданого позивачем на повідомлення відповідача, вбачається, що декларант не відмовився надавати документи, що запитані в повідомленні, а зазначив, що такі документи вже були надані разом із митною декларацією, як-тоАкт звірки взаєморозрахунків, МД країни відправлення №170/300314/001683 від 30.03.2014р., накладна УМВС №6290310 від 30.03.2014р., рахунок-фактура (інвойс) №2819 від 30.03.2014р., висновок спеціалізованої експертної організації ДП «Укрпромзовнішекспертиза» №910 від 07.03.2014р.

Також суд зауважує, що з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів законодавець надав митному органу як право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості, так і право звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості, а також застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю. Відповідачем на обґрунтування своє позиції не надано доказів звернення до митних органів країни експорту товару із запитом щодо надання необхідних відомостей для підтвердження ціни. Між тим чинним законодавством саме на митний орган покладений обов'язок із здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції).

На підставі досліджених судом в ході розгляду справи документів суд доходить до висновку, що надані позивачем для митного оформлення документи не містять розбіжності, наявні ознаки підробки, відомості таких документів підтверджують числові значення складових митної вартості товарів,а їх данні піддаються обчисленню та підтверджують ціну товару. Також суд відмічає, що за умови не наведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. За відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, застосування митним органом коригування митної вартості є передчасним.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (ст.57 МК України).

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать обов'язок послідовного вибору другорядних методів визначення митної вартості товарів із проведенням процедури консультації між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, під час якої митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч.4 ст.57 МКУ).

Представником відповідача не обґрунтовано та не надано суду належних і допустимих доказів в підтвердження неможливості визначення митної вартості товару позивача шляхом застосування другорядних методів, що передують резервному. Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, відповідачем наведені формальні причини в обґрунтування неможливості застосування другорядних методів, що передують резервному, який застосований Дніпропетровською митницею до позивача. Такі загальні посилання на норми Митного кодексу України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.

Отже, з огляду на наявні в матеріалах справи докази та встановлені в ході розгляду справи обставини спору, позивач задля підтвердження митної вартості товарів за основним методом виконав свій обов'язок та до декларації митної вартості 07.04.14 надав всі необхідні документи, передбачені ч.2 ст. 53 МКУ, а також наявні у нього документи, передбачені ч.3 ст.53 МКУ.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Однак відповідач правомірність прийнятих рішень належним чином не довів.

За викладених обставин суд доходить до висновку, що спірні акти індивідуальної дії відповідача відносно позивача, як-то: рішення про коригування митної вартості товарів№110080000/2014/100033/1 від 07.04.14 та картка відмови у митному оформленні товарів №110080000/2014/00049 від 07.04.14, є такими, що прийняті необґрунтовано та безпідставно, а отже не відповідають вимогам, встановленим ч.3 ст.2 КАС України, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити митне оформлення товару, що імпортувався позивачем відповідно до контракту №148 від 01.01.2014р. та наданих товаросупроводжувальних документів з урахуванням норм діючого законодавства та зобов'язання відповідача повернути позивачу надмірно сплачені митні платежі у розмірі 3557,22 грн., задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Аналіз положень МК України дає суду підстави для висновку, що питання здійснення митного оформлення товару, що імпортується, контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, визначення методу обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумнівувідносяться до виключної компетенції митних органів. Задоволення позову в означеній частині було б фактичним наслідком перебирання судом на себе функцій суб'єкта владних повноважень, що не відповідає запровадженому ст.6 Конституції України принципу розподілу державної влади та запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права. Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 17.12.13 по справу за позовом ПП «СПС» до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, за участю прокурора Київського району м. Харкова, про визнання протиправним і скасування рішення, стягнення суми. Так, Верховним Судом України зауважено, що суди, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Беручи до уваги наведене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Афтек» підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати Рішення Дніпропетровської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товару №110080000/2014/100033/1 від 07.04.14 та Картку відмови у митному оформленні товарів №110080000/2014/00049 від 07.04.14.

В задоволені іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користьТовариства з обмеженою відповідальністю «Афтек» (код ЄДРПОУ 38944941) витрати по сплаті судового збору в розмірі91 грн. (дев'яносто одна гривня) 35 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції за правилами, визначеними ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 16.06.14.

Суддя А.О. Коренев