ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2014 року Справа № 910/20980/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Іванової Л.Б. - головуючого, Гольцової Л.А., Козир Т.П.,
за участю представників: позивача - Литвина А.В. дов. № 14/06-1227 від 2 червня 2014 року та відповідача - Вітківської С.В., директора,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ТОВ "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 березня 2014 року у справі Господарського суду міста Києва за позовом ТОВ "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" до ПП "Центр оздоровлення" про стягнення суми,
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2013 року ТОВ "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" (далі - позивач) звернулось до Приватного підприємства "Центр оздоровлення" (далі - відповідач) з позовом про стягнення 474 929, 43 грн. основного боргу та 5 574, 63 грн. неустойки (пені).
Позовні вимоги обгрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати послуг за договором від 25 лютого 2011 року № 11/02-11 на виконання чартерних повітряних перевезень.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13 січня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.
З Приватного підприємства "Центр оздоровлення" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" стягнуто з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, основний борг у розмірі 96 927 грн 63 коп., пеню в розмірі 1 346 грн 36 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 17 березня 2014 року апеляційну скаргу ТОВ "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 13 січня 2014 року - без змін.
У касаційній скарзі ТОВ "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 березня 2014 року та частково скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13 січня 2014 року, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Посилається на порушення судами попередніх інстанцій ст. ст. 525 та 627 Цивільного кодексу України.
Вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового і неправомірного висновку про те, що розрахунок вартості авіаперевезення здійснюється з урахуванням фактично перевезених пасажирів, оскільки такого положення договір не містить.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 25 лютого 2011 року між ТОВ "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" (перевізник) та ПП "Центр оздоровлення" (замовник) укладено договір про виконання чартерних повітряних перевезень № 11/02-11, за яким замовник доручає, а перевізник приймає на себе зобов'язання виконати, на підставі заявки замовника, чартерні повітряні перевезення, що іменується надалі "перевезення", за маршрутом, розкладом та на умовах, що вказані в додатках до даного договору.
Відповідно до п. 2.2.1 укладеного сторонами договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 26 лютого 2013 року до договору, відповідач зобов'язався здійснювати бронювання місць згідно квоти, зазначеної в додатках до даного договору, за 24 години до виконання рейсу. При цьому замовник зобов'язаний вносити повні дані про пасажирів у систему бронювання перевізника, заповнюючи всі поля. Внесення змін до системи бронювання дозволяється не пізніше ніж за 4 години до вильоту рейсу. Пасажир, дані якого не внесені до системи бронювання перевізника не пізніше ніж за 4 години до вильоту відповідного рейсу за розкладом, може бути прийнятий до перевезення лише за умови письмового інформування перевізника замовником за електронною адресою: crs@windrose.aero, a.zalevskaya@windrose.kiev.ua.
Відповідно до п. 2.2.7 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 26 лютого 2013 року до договору, передбачено, що відповідач зобов'язаний розраховуватись за авіаперевезення, а також замовлене бортхарчування згідно з кількістю пасажирів, попередньо заброньованих в системі бронювання перевізника (а також доданих в аеропорту), та всі фактично застосовані такси і збори в аеропортах, згідно з кількістю фактично перевезених пасажирів та виставлених перевізником на підставі цього рахунків на умовах договору та додатків до нього.
За п. 8 додатків № 4, 5, 7, 8, 9 до договору за фактом виконання рейсів, згідно з п. 1 даного додатку, після отримання інформації про кількість фактично перевезених пасажирів, на підставі підписаного сторонами акту звірки, перевізник протягом 3 банківських днів здійснює перерахунок вартості виконання перевезень у гривнях, з урахуванням п. 3.2 Договору.
Водночас, у відповідності до п. 3.1 договору замовник проводить оплату за кожне перевезення, вказане в додатках до даного договору, у вигляді 100% передоплати, не пізніше 5 банківських днів до виконання перевезення на підставі рахунку перевізника, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок перевізника.
За п. 3.2 договору розрахунки між сторонами здійснюються в українських гривнях за наступною схемою: у випадку, якщо на день здійснення оплати різниця між курсом НБУ та міжбанківським валютним курсом буде становити більше або дорівнює 2%, то розрахунки між сторонами будуть здійснюватися в гривнях за міжбанківським валютним середнім курсом продажу долара США/євро, що вказаний на сайті www.bin.com.ua на 16:00 годину дня, що передує дню оплати (п. 3.2.1 Договору). У випадку, якщо на день здійснення оплати різниця між курсом НБУ та міжбанківським валютним курсом буде становити менше 2%, то розрахунки між сторонами будуть здійснюватися в гривнях за курсом НБУ на день оплати (п. 3.2.2 Договору).
У відповідності до п. 3.8 договору акти виконаних робіт за поточний місяць сторони підписують не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним.
За п. 3.9 договору не пізніше 2 тижнів з дня виконання останнього рейсу на умовах додатків до цього договору сторони здійснюють остаточні взаєморозрахунки та підписують акт взаєморозрахунків. На підставі цього акту сторона-дебітор виплачує стороні-кредитору належну до сплати суму протягом трьох банківських днів з дня підписання акта-звірки.
Щомісячно до 15-го числа місяця, наступного за звітним, перевізник направляє замовнику акт звірки взаєморозрахунків. При звірці коригуються розбіжності облікових даних сторін. Термін розгляду акту-звірки взаєморозрахунків - десять днів з моменту отримання акту замовником. У випадку неповернення акту звірки взаєморозрахунків замовникові перевізнику, акт звірки взаєморозрахунків вважається підписаним (п. 3.10 договору).
Судами встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення пасажирів на загальну суму 769 811, 37 грн., за які ПП "Центр оздоровлення" розрахувався частково, в результаті чого, за розрахунком позивача, у відповідача виник боргу у сумі 479 929, 43 грн.
ТОВ "Авіаційна компанія "РОЗА ВІТРІВ" направляло ПП "Центр оздоровлення" акти виконаних робіт (звірки взаєморозрахунків): № 13-06/11_01-11/7 за червень 2013 року, № 13-07/11_02-11/7 за липень 2013 року, № 13.06/11_02-11/8 за червень 2013 року, № 13-06/11_02-11/9 за червень 2013 року та зведений акт за липень 2013 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що, розраховуючи суму основного боргу, позивач не здійснив перерахунок вартості виконаного перевезення з урахуванням кількості пасажирів, заявлених у списках на підставі підписаного акту звірки.
Між тим, за п. 8 додатків № 4, 5, 7, 8, 9 договору сторони погодили, що за фактом виконання рейсів, відповідно до п. 1 даного додатку, після отримання інформації про кількість фактично перевезених пасажирів, на підставі підписаного сторонами акту звірки, перевізник протягом 3 банківських днів здійснює перерахунок вартості виконання перевезень у гривнях, з урахуванням п. 3.2 договору.
За таких обставин доводи касаційної скарги щодо порушення судами попередніх інстанцій ст. ст. 525, 627 спростовані в судовому засіданні, господарські суди попередніх інстанцій правильно застосували вказані норми закону, повно з'ясували суттєві для справи обставини виконання сторонами зобов'язань за договором та прийшли до юридично вірного висновку, що відповідач виконав свої зобов'язання відповідно до умов договору, за винятком сплати 96 927 гривень 63 коп. основного боргу за фактично перевезених пасажирів, та обґрунтовано стягнули зазначену суму основного боргу з відповідача на користь позивача, а також відмовили у стягненні решти заявленої до стягнення суми основного боргу.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.
Відповідно до п. 4.3 договору за кожний день порушення терміну сплати платежів за даним договором, замовник сплачує пеню у розмірі 0,5 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За таких обставин місцевий та апеляційний господарські суди правильно застосували наведені норми матеріального права та юридично обгрунтовано
стягнули з відповідача 1 346 грн 36 коп. пені, розрахунок якої здійснений з суми основного боргу у розмірі 96 927 грн 63 коп.
Доводи заявника касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час касаційного перегляду прийнятих у справі рішень.
Крім того, доводи касаційної скарги, що стосуються переоцінки доказів, судом касаційної скарги не розглядаються як такі, що виходять за межі його повноважень.
Отже, рішення та постанова судів першої та апеляційної інстанцій прийняті за наслідками повного встановлення та надання вірної правової оцінки усім істотним обставинам справи у їх сукупності, правильного застосування норм ст. ст. 525, 526, 629, 638 Цивільного кодексу України та ст.ст. 193, 230, 233 Господарського кодексу України.
З урахуванням викладеного, рішення та постанова місцевого та апеляційного господарських судів законні та обґрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7- 111-9,111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 17 березня 2014 року - без зміни.
Головуючий Л. Іванова
Судді Л. Гольцова
Т. Козир
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 11.06.2014 |
Оприлюднено | 19.06.2014 |
Номер документу | 39272654 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Козир Т.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні