Ухвала

від 13.06.2014 по справі 915/1220/13

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 червня 2014 року Справа № 915/1220/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:Вовка І.В., суддів:Грека Б.М., Селіваненка В.П., Самусенко С.С., Черкащенка М.М., розглянувши заяву заступника Генерального прокурора України про перегляд Верховним Судом України постановиВищого господарського суду України від 07.04.2014 у справі№ 915/1220/13 за позовомМиколаївського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації до 1. Березанської районної державної адміністрації; 2. виробничого кооперативу "Березанський мередіан"; за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачадержавного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство" провизнання незаконними розпоряджень, визнання недійсними договорів і державного акта на право власності на землю та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Миколаївський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, виступаючи в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Березанської районної державної адміністрації, виробничого кооперативу "Березанський мерідіан" про визнання незаконним та скасувати розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1324 від 15.11.2007; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки площею 0,995 га строком на 49 років, укладений 16.11.2007 року між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом "Березанський мерідіан"; визнання незаконним та скасування розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 69 від 26.01.2009; визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,995 га, розташованої в зоні відпочинку "Рибаківка", квартал п'ятий, 26, укладеного 26.01.2009 між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом "Березанський мерідіан"; визнання недійсним державного акта серії ЯЗ № 140838 на право власності виробничого кооперативу "Березанський мерідіан" на земельну ділянку площею 0,995 га, розташовану в зоні відпочинку "Рибаківка", квартал п'ятий, 26; повернення зазначеної земельної ділянки (кадастровий номер: 4820983900:09:000:0355) грошовою оцінкою 141 489,00 грн. до державної власності у постійне користування державного підприємства "Очаківське лісомисливське господарство".

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 30.09.2013 у справі № 915/1220/13, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 08.01.2014, позов задоволено частково; визнано недійсним розпорядження Березанської районної державної адміністрації № 1324 від 15.11.2007; визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,995 га строком на 49 років, укладений 16.11.2007 між Березанською районною державною адміністрацією та виробничим кооперативом "Березанський мерідіан"; в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.04.2014 у справі № 915/1220/13 постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін.

Заступник Генерального прокурора України звернувся із заявою про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 07.04.2014 у справі № 915/1220/13, в якій просить зазначену постанову, постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову.

Заяву, з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2014 у справі № 901/528/13-г, ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.06.2013 та від 23.10.2013, мотивовано неоднаковим застосуванням судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши доводи заяви та додані до неї постанови, колегія суддів вважає, що справа підлягає допуску до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

У постанові від 07.04.2014 у справі № 915/1220/13, про перегляд якої подано заяву, суд касаційної інстанції прийшов до висновку щодо відсутності підстав для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування розпорядження відповідної державної адміністрації та визнання недійсним договору купівлі-продажу спірної земельної ділянки. При цьому, суд касаційної інстанції не прийняв до уваги посилання заявника на те, що спірна земельна ділянка знаходиться у межах прибережної захисної смуги та відноситься до земель водного фонду, обґрунтовуючи це тим, що відсутній проект землеустрою щодо встановлення розмірів та меж прибережної захисної смуги.

Водночас в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12.06.2013, виходячи із встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи про те, що спірна земельна ділянка знаходиться в прибережній захисній смузі, в той час як проект землеустрою щодо встановлення розмірів та меж прибережної захисної смуги не розроблявся, суд касаційної інстанції прийшов до висновку про те, що оспорюване розпорядження голови відповідної державної адміністрації щодо спірної земельної ділянки видано з порушенням вимог природоохоронного законодавства, у зв'язку з чим, підлягає визнанню недійсним.

В ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 23.10.2013 суд касаційної інстанції також прийшов до висновку щодо наявності підстав для визнання недійсним розпорядження голови відповідної державної адміністрації про передачу у власність земельної ділянки, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи про те, що спірна земельна ділянка знаходиться на відстані менш ніж 50 метрів від урізу води заток річки і віднесена до земель водного фонду, що свідчить про те, що оспорюване розпорядження прийнято з порушенням норм Земельного та Водного кодексів України.

Крім того, з постанови Вищого господарського суду України від 01.04.2014 у справі № 901/528/13-г вбачається, що суд касаційної інстанції підтримав висновки місцевого господарського суду щодо наявності підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним рішення міської ради щодо затвердження проекту землеустрою та передачу в оренду земельної ділянки, зокрема, для будівництва, виходячи при цьому, з того, що спірна земельна ділянка знаходиться в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, в той час як граничні межі прибережної захисної смуги, яка входить в зону санітарної охорони моря, визначені законодавством.

Отже, приймаючи постанову від 07.04.2014 у справі № 915/1220/13, про перегляд якої подано заяву, і постанову Вищого господарського суду України від 01.04.2014 у справі № 901/528/13-г та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12.06.2013 у справі № 6-18136св13 та від 23.10.2013 у справі № 6-18142св13, на які посилається заявник, суди касаційної інстанції у подібних правовідносинах неоднаково застосували приписи статей 58, 60 Земельного кодексу України та дійшли протилежних правових висновків щодо розташування спірної земельної ділянки в межах прибережної смуги та віднесення до земель водного фонду, щодо яких встановлено особливий режим використання і поширюються обмеження господарської діяльності, встановлені Водним та Земельним кодексами України.

Таким чином, зі змісту вказаних судових рішень Вищого господарського суду України вбачаються ознаки неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалені різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах, що є підставою для допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 111 16 , 111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Допустити справу № 915/1220/13 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддяІ. Вовк СуддіБ. Грек В. Селіваненко С. Самусенко М. Черкащенко