Ухвала

від 10.06.2014 по справі 821/2693/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/2693/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

Судді доповідача - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року по справі за адміністративним позовом приватної фірми "Полімер" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Приватна фірма "Полімер" (далі - ПФ "Полімер", позивач) звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 23.05.2013р. №№ 0005961503, 0005981503, якими позивачеві збільшено грошові зобов'язання з податку на додану вартість на 32 270,0 грн., у тому числі за основним платежем на 25 000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на 7 270,00 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби від 23.05.2013 р. №№ 0005961503 та 0005981503.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу у якій зазначено, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права у зв'язку з чим апелянт просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового засідання, що підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах справи, сторони до суду не прибули.

Відповідно до ч 4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю сторін по справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 07.05.2013 р. № 2504/15.3/25645815, складеного відповідачем за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з ПДВ (далі - акт № 2504).

За висновками акта перевірки позивачеві зменшено податковий кредит лютого 2013 року на 25000,00 грн. через виключення з його складу податкових накладних, складених ТОВ "Хладомир". Як стверджує відповідач, на день складання декларації з ПДВ позивача за лютий 2013 року 20.03.2013 року 19.03.2013 року було скасовано реєстрацію платника ПДВ постачальника ТОВ "Хладомир", який не знаходився за місцем реєстрації та не звітує з ПДВ з травня 2012 року. Крім того, ТОВ "Хладомир" у лютому 2013 року на суму податкового кредиту 25000 грн. зобов'язане було надати податкову накладну, зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних. У відповідності з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права платникові податку формувати податковий кредит по цим операціям. У разі коли постачальник відмовляється надати належним чином зареєстровану податкову накладну платник податків для формування податкового кредиту по цим операціям має звернутись з відповідною заявою до податкового органу за місцем надання податкової звітності цього платника податку. Податковий орган стверджує, що позивач реєстрацію податкової накладної від ТОВ "Хладомир" не підтвердив, заяву про відмову надання належним чином зареєстрованої податкової накладної податковому органу не надав.

При вирішенні питання суд першої інстанції дійшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

Колегія суддів вважає правильним такий висновок суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 33 ПК України базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Для платника ПДВ, у тому числі і для позивача, встановлено місячний базовий податковий період. Тому суд вважає, що при складанні податкової звітності, визначення належного до сплати ПДВ позивач мав керуватись виключно обставинами, які були йому відомими, або мали бути йому відомими на протязі звітного податкового періоду, будь-які зміни статусу постачальника, які відбулись поза межами звітного податкового періоду мають враховуватись у тому податковому періоду, на який припадає дата такої зміни. Як зазначає відповідач у акті перевірки № 2504, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Хладомир" було анульоване 19.03.2013 року, тобто у березні 2013 року і тому не може бути підставою для перегляду податкового кредиту позивача за лютий 2013 року.

За приписами п. 201.10 ст. 200 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

За п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

З матеріалів справи колегія суддів вбачає, що постачання товарів ТОВ "Хладомир" протягом лютого 2013 року проводилось у три етапи: 11.02.2013р., 19.02.2013р., 22.02.2013р., з відповідним складанням податкових накладних (від 11.02.2013р. № 14, від 19.02.2013р. № 17, від 22.02.2013р. № 19). ПДВ по кожній із таких податкових накладних не перевищував 10,0 тис. грн. і тому суд вважає, що у позивача під час здійснення господарських операцій, а у відповідача під час здійснення камеральної перевірки, було відсутнє право вимагати від ТОВ "Хладомир" реєстрації цих накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За спірним податковим повідомленням-рішенням № 0005981503 до позивача засновано штрафну санкцію у сумі 1 020,00 грн. за порушення абзацу 2 пункту 201.15 ст. 201 ПК України. За актом камеральної перевірки № 2504 - це неподання копій записів у реєстрах виданих та отриманих накладних за лютий 2013 року.

Також, з матеріалів справи колегія суддів вбачає копію розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів, наданих відповідачеві 18.03.2013 року.

За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що відповідач не довів порушення позивачем приписів абз. 2 пункту 201.15 ст. 201 ПК України, а отже неправомірним є визначення грошових зобов'язань з ПДВ за податковим повідомленням-рішенням № 0005981503.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваної постанови суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2013 року по справі за адміністративним позовом приватної фірми "Полімер" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: Потапчук В.О.

Судді: Коваль М.П.

Семенюк Г.В.