Постанова

від 12.06.2014 по справі 922/2879/13

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2014 р. Справа № 922/2879/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя

Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.,

при секретарі - Міракові Г.А.,

за участю:

позивача - не з'явився,

відповідача - Ізмайлов В.О. за довіреністю від 24.03.2014р. №01-49/24-284,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області, м. Вовчанськ, (вх. №937Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2014р. у справі №922/2879/14

за позовом Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації, м. Вовчанськ,

до відповідача Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області, м. Вовчанськ,

про стягнення коштів

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.03.2014р. (колегія суддів у складі: головуючого судді Жиляєва Є.М., судді Жигалкіна І.П., судді Светлічного Ю.В.) позов задоволено повністю; стягнуто з Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області на користь Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації грошові кошти в сумі 1400,07 грн.; стягнуто з Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області на користь державного бюджету України - 1720,50 грн. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду з посиланням на ст. ст. 526, 610, 611 Цивільного кодексу України мотивоване тим, що відповідач не виконав покладені на нього державою повноваження та не виконав взяті на себе зобов'язання за договором про здійснення розрахунково-касового обслуговування від 05.07.2010р., а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача 1400,07 грн. збитків відповідають вимогам спірного договору та діючому законодавству України.

Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2014р. по справі №922/2879/14 та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування поданої скарги апелянт посилається на те, що станом на 01.01.2014р., 21.03.2014р. кредиторська заборгованість на користь ХФ ПАТ «Укртелеком» по Фінансовому управлінню Вовчанської РДА відсутня. Крім того, органи казначейства України та УДКСУ у Вовчанському району забезпечують виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, а саме: виплату заробітної плати, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, продуктів харчування, медикаментів.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду 11.04.2014р. прийнято апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області до провадження та призначено до розгляду.

До Харківського апеляційного господарського суду позивач надав відзив (вх. 3650 від 12.05.2014р.) на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2014р. по справі №922/2879/13 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.

У судовому засіданні 12.05.2014р. оголошено перерву у справі №922/2879/13 до 19.05.2014р.

До Харківського апеляційного господарського суду представник Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області надав заяву про уточнення апеляційної скарги (вх. № 3690 від 12.05.2014р. а.с. 138), в якому просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2014р. у справі №922/2879/13 та прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог у повному обсязі.

05.06.2014р. позивач надав до суду заяву (вх. 4398 від 05.06.2014р.), відповідно до якої господарським судом Харківської області винесено ухвалу від 28.05.2014р. за позовом ПАТ «Укртелеком» в особі ХФ ПАТ «Укртелеком» до відповідача Фінансового управління Вовчанської РДА про стягнення коштів, якою затверджено мирову угоду між сторонами у справі.

Розпорядженням голови суду у зв'язку з відпусткою судді Здоровко Л.М. та судді Шутенко І.А. сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Плахов О.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О.

У судовому засіданні 11.06.2014р. представник відповідача уточнив усно вимоги апеляційної скарги та просив рішення місцевого господарського суду скасувати та припинити провадження у справі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

05.07.2010р. між Управлінням Державного казначейства у Вовчанському районі ГУДКУ у Харківській області та Фінансовим управлінням Вовчанської районної державної адміністрації укладено договір про здійснення розрахунково - касового обслуговування (а.с. 18-21).

Відповідно до п. 1 Договору казначейство відкриває Клієнту реєстраційний, спеціальний реєстраційний, інший рахунок (рахунки) та здійснює його розрахунково-касове обслуговування відповідно до вимог законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Державного казначейства України і Національного банку України, та умов цього Договору.

Згідно з п.п. 2.3.1-2.3.4 зазначеного вище Договору, відповідач (Казначейство) прийняв на себе зобов'язання належним чином виконувати умови цього договору, своєчасно здійснювати розрахункові операції за дорученням Клієнта, надавати Клієнту всі послуги з розрахунково-касового обслуговування в межах повноважень, визначених законодавством, забезпечувати своєчасне зарахування коштів на рахунок Клієнта.

Пунктами 2.2 вищенаведеного Договору, Клієнт має право: розпоряджатися грошовими коштами, що перебувають на його рахунках (для розпорядників бюджетних коштів - у межах затвердженого кошторису доходів і видатків, для одержувачів коштів - у межах плану використання бюджетних коштів); отримувати від Казначейства всю необхідну інформацію, пов'язану з виконанням цього Договору; вимагати своєчасного і повного здійснення розрахунків та інших обумовлених цим Договором послуг; контролювати своєчасність зарахування коштів на свої рахунки і їх перерахування.

У відповідності до умов зазначеного договору, Фінансове управління Вовчанської районної державної адміністрації належним чином оформило та надало для оплати до Казначейства платіжні доручення: № 262 від 13.12.2012 року на суму 1300,00 грн., № 266 від 14.12.2012 року на суму 522,02 грн., №270 від 18.12.2012 року на суму 697,35 грн. з призначенням платежу: оплати телекомунікаційних послуг, наданих йому ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком" (а.с. 23-25).

Пунктом 2.1.3 Договору від 05.07.2010р. передбачено, що Казначейство має право вимагати від Клієнта правильності оформлення розрахункових документів відповідно до законодавства України та повертати їх Клієнту і разі виявлених порушень. Розрахункові документи повертаються Клієнту з посиланням на підстави, передбачені законодавством України.

Однак, вищенаведені платіжні доручення №262 від 13.12.2012р., №266 від 14.12.2012р., № 270 від 18.12.2012р. на загальну суму 2519,37 грн. казначейством не повернулися до Фінансового управління з посиланням на неправильність їх оформлення, а були прийняті до виконання та про неможливість виконання платіжних операцій позивачу повідомлено не було.

Як вбачається з матеріалів справи, Управління державної казначейської служби України у Вовчанському районі направило листа від 18.01.2013р. №02-22/42-76 Фінансовому управлінню Вовчанської РДА, яким підтвердило несплату за платіжними дорученнями у 2012 році по КЕКВ: 1131 - 6 платіжних доручень на суму 12284,12 грн.;1134 - 7 платіжних доручень на суму 9033,33 грн., 1140 - 3 платіжних доручень на суму 1977,03 грн. (а. с. 26).

Таким чином, казначейство не здійснило оплату за вищенаведеними платіжними дорученнями, хоча станом на час подання платіжних доручень Фінансовим управлінням бюджетні кошти на оплату послуг зв'язку були у позивача в наявності.

Через неналежне виконання казначейством зобов'язань за договором про здійснення розрахунково-касового обслуговування від 05.07.2010р., у Фінансового управління утворився борг перед ПАТ «Укртелеком», про що прийнято рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2013р. по справі № 922/1544/13, що залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04.03.2014р., за яким з Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації на користь ПАТ "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", крім основної заборгованості, стягнуто пеню в розмірі 17,44 грн., інфляційні витрати в розмірі 2,10 грн., 3 % річних в розмірі 5,73 грн., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1374,80 грн., за несвоєчасну оплату позивачем телекомунікаційних послуг.

Враховуючи вищевикладене, Фінансове управління Вовчанської районної державної адміністрації звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Управління державної казначейської служби України у Вовчанському районі та просить відшкодувати завдані Казначейством майнові збитки в розмірі 1400,07 грн., що складаються з: пені в розмірі 17,44 грн., інфляційних витрат в розмірі 2,10 грн., 3 % річних в розмірі 5,73 грн., та витрат по сплаті судового збору в розмірі 1374,80 грн., стягнутих з Фінансового управління Вовчанської райдержадміністрації Харківської області на користь ПАТ «Укртелеком» рішенням господарського суду Харківської області від 10.06.2013р. по справі № 922/1544/13

25.03.2014р. господарським судом Харківської області прийнято рішення по цій справі, яким позов задоволено в повному обсязі з підстав, зазначених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з ст.225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності.

Відшкодування збитків відповідно до чинного законодавства України є універсальною формою майнової відповідальності, яка застосовується за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 218 ГК України . Відповідно до цієї норми закону підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Причому необхідним є повний склад цивільного правопорушення:

1) протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи;

2) шкідливий результат такої поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків;

3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками;

4) вина правопорушника.

У разі відсутності, хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 614 ЦК України ).

Умисел як форма вини включає в себе елемент усвідомлення та наміру. Діяння особи вважаються такими, що вчинені з умислом, якщо вона свідомо не вчинила дій, спрямованих на виконання зобов'язання, та бажала або свідомо допускала настання такого наслідку, як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів при проведенні видатків розпорядників та одержувачів бюджетних коштів органи Казначейства в першу чергу та стислі терміни забезпечують виконання захищених статей видатків, перелік яких визначений ч. 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України, а саме виплату заробітної плати, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, продуктів харчування, медикаментів тощо, враховуючи наповнення єдиного казначейського рахунку органами, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Недостатнє наповнення єдиного казначейського рахунку органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, відволікання коштів єдиного казначейського рахунка зменшує рівень його ліквідності, звужує можливості Казначейства України щодо забезпечення розрахунково-касового обслуговування розпорядників, одержувачів бюджетних коштів та інших клієнтів.

Захищені видатки Державного бюджету України - це видатки його загального фонду, які не можуть скорочуватися за обсягом під час виконання бюджету навіть у випадках виникнення (збільшення) дефіциту бюджету. Отже, зміни до розпису бюджету з метою забезпечення збалансованості доходів і витрат (а по суті - тимчасові обмеження бюджетних асигнувань), про які йдеться у статті 54 цього Кодексу, не можуть застосовуватися до захищених видатків.

Питання наповнення єдиного казначейського рахунка, за рахунок якого проводяться усі видатки розпорядників, одержувачів бюджетних коштів, інших клієнтів, у тому числі фондів соціального страхування, депозитних рахунків, не залежить від Казначейства України.

Відповідно до Положення про управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі від 21.11.2011р. №118 основним завданням управління Казначейства є реалізація державної політики у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Таким чином, відповідач не здійснював перерахунок коштів по платіжним дорученням позивача через обов'язок забезпечення виконання захищених статей видатків, перелік яких зазначений у ч. 2 ст. 55 Бюджетного кодексу України, який має вичерпний характер.

З огляду на вищезазначене та у відповідності до норм чинного законодавства вина Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області відсутня, отже, один з елементів цивільного правопорушення також відсутній, а тому УДК не може нести відповідальність.

У відповідності до статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві просить стягнути грошові кошти в сумі 1400,07грн., обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що було завдано шкоду Фінансовому управлінню Вовчанської РДА з вини Казначейства.

У матеріалах справи міститься ухвала господарського суду Харківської області від 28.05.2014р. за позовом ПАТ «Укртелеком» в особі ХФ ПАТ «Укртелеком» до Фінансового управління Вовчанської РДА про стягнення коштів, якою затверджено мирову угоду між позивачем та відповідачем. У відповідності до вищезазначеної мирової угоди позивач відмовляється від вимоги про стягнення з відповідача збитків від інфляції в розмірі 2,10грн., пені в розмірі 17,44грн., 3%річних в розмірі 5,73грн., судового збору в розмірі 1374,80грн.

В постанові Пленуму Верховного суду України № 6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (з наступними змінами та доповненнями) та в роз'ясненнях президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01 квітня 1994 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" (з наступними змінами та доповненнями) зазначається, що шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб'єктивного права. Під шкодою розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага.

З огляду на положення ст. 22 Цивільного кодексу України , ст. 224 Господарського кодексу України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Отже, при вирішенні спорів про відшкодування збитків слід встановлювати факт заподіяння збитків відповідачем, наявність його вини та причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відповідача та заподіяними збитками, а також доведеність розміру збитків.

Отже, Фінансове управління Вовчанської РДА не понесла додаткових витрат (штрафних санкцій), а тому не зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Таким чином, відсутній ще один елемент правопорушення як шкідливий результат поведінки (збитки), наявність та розмір понесених збитків.

Крім того, позивач не надавав доказів вжиття заходів, спрямованих на уникнення збитків, зокрема дій, що свідчать про звернення відповідача з вимогою до Управління Державної казначейської служби України виконати подані Фінансовим управлінням РДА платіжні доручення, та звернення до суду для встановлення факту протиправної бездіяльності казначейської служби, стосовно нездійснення оплати за виставленими платіжними дорученнями послуг зв'язку, наданих позивачу ПАТ «Укртелеком» Управлінням Державної казначейської служби.

Отже, висновки господарського суду першої інстанції про доведеність всіх обов'язкових елементів правопорушення для настання цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків з порушника, а також про наявність підстав для застосування відповідальності суперечить діючому законодавству.

.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, відповідно до вказаних норм тягар доказування тієї чи іншої обставини покладається виключно на сторону, яка посилається на ті чи інші обставини (в даному випадку, доказування позивачем наявності збитків, вини, що надало б правові підстави для стягнення з відповідача збитків).

Проте, позивач, всупереч наведених норм, не надав до суду першої інстанції доказів наявності усіх елементів складу правопорушення, а саме: збитків, вини відповідача.

На підставі викладеного, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2014р. по справі №922/2879/14 - скасуванню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у розмірі 1720,50 грн. за подання позову із вимогами майнового характеру та 860,25 грн. за подання апеляційної скарги на рішення суду у цьому випадку покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, п.2 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА :

Апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у Вовчанському районі Харківської області, м. Вовчанськ, задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2014р. у справі №922/2879/14 скасувати.

Прийняти нове рішення.

В позові відмовити повністю.

Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Стягнути з Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Леніні, буд. 100, код ЄДРПОУ 02316457) на користь державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31215206783003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, призначення платежу *; 101; код бюджетної класифікації 22030001; 03500039 Судовий збір ГС Х/о, п. 1) - 1720,50 грн. судового збору.

Стягнути з Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації (62504, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Леніні, буд. 100, код ЄДРПОУ 02316457) на користь державного бюджету України (Управління державної казначейської служби України у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача коштів 37999654, рахунок 31216206782003 в ГУ ДКСУ у Харківський області, МФО 851011, код класифікації доходів бюджету 22030001 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); призначення платежу: судовий збір за позовом Фінансового управління Вовчанської районної державної адміністрації, м. Вовчанськ, Харківський апеляційний господарський суд, код ЄДРПОУ 26018612, - 860,25 грн. судового збору.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази.

Повний текст постанови складений 12.06.2014р.

Головуючий суддя О.В. Плахов

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна