Постанова

від 12.06.2014 по справі 812/159/14

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 8.3.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/159/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ірметової О. В.

за участю секретаря судового засідання: Козловської А. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Менеджмент" до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення з податку на прибуток підприємств, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Вест Менеджмент" з адміністративним позовом до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення з податку на прибуток підприємств.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем була здійснена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Вест Менеджмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р., податку на прибуток за період 01.10.10 р. по 31.12.2012 р. по операціям з ТОВ «Вектра 3000». 11 грудня 201 3року за результатами вказаної перевірки Відповідач склав АКТ № 160/22-36519565 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вест Менеджмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 р., податку на прибуток за період 01.10.10 р. по 31.12.2012 р. по операціям з ТОВ «Вектра 3000». 27 грудня 2013 року на підставі вищевказаного Акту Відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000512200, згідно із яким Позивачу донараховано зобов'язання зі сплати податку на прибуток в сумі 87 631 грн. за основним платежем та 21 907,75 за штрафними санкціями. Однак, підприємство не погоджується з висновками відповідача, оскільки вважає що висновки зроблені з порушенням вимог діючого законодавства. На думку позивача твердження відповідача, про те що відсутність сертифікату якості підтверджує фіктивність господарської операції, є безпідставним та незаконним. Також твердження про існування факту невідповідності складського обліку, неможливості дослідження руху придбаного товару та відсутність первинних документів позивач вважає безпідставним та таким, що не відповідає дійсності. Посилання відповідача на той факт, що контрагент Позивача ТОВ «Вектра 3000» не мав можливості здійснювати господарські операції, посилаючись на Акт перевірки ТОВ «Вектра 3000» від 13.11.2013 № 1/22/37377252 не можна було брати до уваги, оскільки 23 грудня 2013 року Луганський окружний адміністративний суд виніс постанову № 812/9874/14, згідно із якою були поновлені усі податкові зобов'язання ТОВ «Вектра 3000» з ПДВ на податку на прибуток.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов у повному обсязі та надав пояснення аналогічні позову.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив, що висновки про те що господарські операції з постачання ТОВ «ВЕКТРА 3000» олії соняшникової не підтверджуються, оскільки відсутні документи , які б свідчили про реальність операції, а саме, сертифікат якості підприємства - виробника олії соняшникової, первинні документи складського обліку, документи на перевезення товару, а також фіктивність ТОВ «ВЕКТРА 3000», оскільки за результатами документальної перевірки останнього був складений акт від 13.11.2013 року № 1/22/377252, яким було встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України. За таких обставин представник відповідача вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на законних підставах та просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надавши оцінку доказам, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено належними доказами наступні обставини у справі.

На підставі Постанови старшого слідчого СУФР ГУ Міндоходів у Луганській області від 14.11.2013 року в рамках кримінальної справи № 32013030000000123 було призначено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Вест Менеджмент» з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2013 року, податку на прибуток за період з 01.10.10 р. по 31.12.2012 р. по операціям з ТОВ «ВЕКТРА 3000».(том 1 а.с.55).

11 грудня 2013 року за результатами вказаної перевірки Відповідач склад АКТ № 160/22-36519565 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вест Менеджмент» (код за ЄДРПОУ 36519565) з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині сплати податку на додану вартість за період з 01.10.2010 по 30.09.2013 , податку на прибуток за період з 01.10.2010 по 31.12.2012 по операціям з ТОВ «ВЕКТРА 3000» (код ЄДРПОУ 37377252) (том 1 а.с. 9 - 51 ).

Даним актом Сватіською ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області встановлено порушення ТОВ «Вест Менеджмент» пп. 138.1.1. п. 138.1, п. 138.2, п.п. 138.8.1 п. 138 ст. 138 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток підприємства на суму 87631,00 грн., в тому числі по періодам:

II квартал 2012 року - 52039,0 грн.;

III квартал 2012 року - 33307,0 грн.;

IV квартал 2012 року - 2285,0 грн.;

п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на суму 70000,00 грн., в тому числі по періодам:

квітень 2012 року - 40011,00 грн.;

травень 2012 року - 299989,00 грн.

Дані висновки відповідача засновані на тому, що під час проведення перевірки було встановлено відсутність документів, які б свідчили про реальність операцій, а саме сертифікат якості підприємства-виробника олії соняшникової, первинні документи складського обліку, документи на перевезення товару. А також виходячи з фіктивності ТОВ «Вектра 3000», оскільки за результатами документальної перевірки останнього був складений акт від 13.11.2013 № 1/22/37377252, яким були встановлені порушення п. 44.1, ст.. 44, п. 135.1, ст.. 135 Податкового кодексу.

На підставі зазначеного акту відповідачем 27.12.2013 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000512200, яким ТОВ «Вест Менеджмент» було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем у розмірі 87631,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 21907,75 грн. (том 1 а.с.52).

Вирішуючи питання щодо правомірності включення ТОВ «Вест Менеджемнт» до витрат суми від фінансово-господарських відносин з ТОВ «Вектра 3000» за період з 01.04.2011 по 31.12.2012, суд виходить з наступного.

Відповідно до 44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п.135.1 ст.135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

- доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

- інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п.135.2 ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.1.1 п.138.1 ст.138 ПК України витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме - прямих матеріальних витрат;

Згідно з п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України до складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва, які оцінюються у порядку, визначеному в положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку.

Так в ході перевірки відповідачем та під час розгляду справи було встановлено, що у період з 01.04.2011 по 31.12.2012 ТОВ «Вест Менеджмент» мав фінансові господарські відносини з ТОВ «Вектра 3000» з постачання олії соняшникової на підстав договору б/н від 03.04.2012 (том 1 а.с.79-80). Даним договором не визначено на яких умовах здійснюється поставка олії соняшникової.

На виконання зазначеного договору ТОВ «Вектра 3000» на адресу ТОВ «Вест Менеджмент» виписані видаткові накладні:

- РН-0000129 від 07.04.2012 на загальну суму 240064,67 грн., у тому числі ПДВ - 40010,67 грн. (том 1 а.с.84);

- РН-0000153 від 07.05.2012 на загальну суму 44994,40 грн., у тому числі ПДВ - 7499,07 грн. (том 1 а.с.86);

- РН-0000195 від 08.05.2012 на загальну суму 45012,00 грн., у тому числі ПДВ - 7502,00 грн. (том 1 а.с.89);

- РН-0000633 від 24.05.2012 на загальну суму 44880,00 грн., у тому числі ПДВ - 7480,00 грн. (том 1 а.с.91);

- РН-0000681 від 25.05.2012 на загальну суму 45049,60 грн., у тому числі ПДВ - 7508,27 грн. (том 1 а.с.93)

та податкові накладні:

- №47 від 03.04.2012 на загальну суму 240000,00 грн., у тому числі ПДВ - 40000,00 грн. (том 1 а.с.85);

- №153 від 07.05.2012 на загальну суму 44994,40 грн., у тому числі ПДВ - 7499,07 грн. (том 1 а.с.87);

- №195 від 08.05.2012 на загальну суму 45012,00 грн., у тому числі ПДВ - 7502,00 грн. (том 1 а.с.90);

- №633 від 24.05.2012 на загальну суму 44880,00 грн., у тому числі ПДВ - 7480,00 грн. (том 1 а.с.92);

- №681 від 25.05.2012 на загальну суму 45049,60 грн., у тому числі ПДВ - 7508,27 грн. (том 1 а.с.94).

До зазначених податкових накладних не включені витрати на перевезення товару від ТОВ «Вектра 3000».

Таким чином, у період від ТОВ «Вектра 3000» на адресу ТОВ «Вест Менеджмент» згідно наданих документів було поставлено олію соняшникову на загальну суму 420000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 70000 грн. Дані господарські операції у бухгалтерському обліку позивач відобразив у журналі-ордері та відомості по кредиту рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» на суму 420000,00 грн. в кореспонденції з дебетом рахунку 201 «Матеріали» на суму 350000,00 грн., а також з дебетом рахунку 641 «ПДВ» на суму 70000 грн., про що відповідач зазначив у акті перевірки (том 1 а.с.27).

Відповідно до договору №3 від 07.04.2012 (том 1 а.с.118-120), укладеного між ТОВ «Вест Менеджмент» та ТОВ «Слобожанський завод продтоварів», отриману олію соняшникову було передано на зберігання.

Відповідно до додаткових угод №1-15 до зазначеного договору (том 1 а.с.121-135) та актів прийому-передачі (том 1 а.с.138-140) на зберігання від ТОВ «Вест Менеджмент» було передано на зберігання 47727 кг. олії соняшникової на загальну суму 419936,00 грн.

З усього обсягу отриманої олії соняшникової частина була передана на переробку на ТОВ «Слобожанський завод продтоварів» - згідно договору №01/01-1 від 01.01.2011 (том 1 а.с.96-98) та актів переробки 47290 кг. (том 2 а.с.47, 57, 63, 69, 75, 81, 87, 92, 93, 100, 105, 111, 117, 128). Станом на 01.10.2013 решта олії соняшникової у кількості 437 кг. Залишилася не переробленою та не реалізованою. Про це зазначено також відповідачем в акті перевірки (том 1 а.с.27.)

Згідно актів виконаних робіт із олії соняшникової сирої, яку списано на переробку протягом періоду з 01.04.2012 по 31.05.2013, виготовлено готову продукцію:

- олія рафінована дезодорована 1л - 36468 пляшок;

- олія рафінована дезодорована 5 л - 1500 пляшок;

- олія нерафінована 1 л - 5256 пляшок.

Із переліку виготовленої продукції станом на 01.10.2013 частка була реалізована, що підтверджується належними доказами.

У податковому обліку позивач господарські операції з придбання товарів від ТОВ «Вектра 3000» відобразив відповідно до вимог п.138.4 ст.138 ПК України.

Так до складу витрат рядок 4 декларацій з податку на прибуток (том 2 а.с.183-210) включено собівартість реалізованої олії:

ІІ квартал 2012 року - 247806,10 грн.,

ІІІ квартал 2012 року - 158602,68 грн.,

ІV квартал 2012 року - 10880,92 грн.

Посилання відповідача про безпідставність включення позивачем до витрат сум собівартості товару, придбаної олії соняшникової сирої від ТОВ «Вектра 3000», та як на доказ - акт позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Вектра 3000» від 13 листопада 2013 року №1/22/37377252 (том 2 а.с.1-66), є незмістовним, оскільки даний акт не містить у собі повного аналізу господарських відносин ТОВ «Вектра 3000» з ТОВ «Вест Менеджмент», висновки зроблені за відсутністю первинних документів, лише на підставі даних комп'ютерних автоматизованих інформаційних системах податкового органу. З акту перевірки вбачається, що у період квітень 2012 - - червень 2012 року здійснювалась реалізація олії соняшникової сирої.

Також не може бути доказом протиправності включення позивачем до витрат сум собівартості товару, придбаної олії соняшникової сирої від ТОВ «Вектра 3000», факт не надання позивачем сертифікатів якості підприємства-виробника олії соняшникової, з настуних підстав.

Відповідно до ст.. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» 10.05.1993 № 46-93 сертифікація продукції в Україні поділяється на обов'язкову та добровільну.

Згідно з наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 28 від 01.02.2005 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні» олія соняшникова сира не внесена до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні.

Відповідно до ч.1 ст.. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до п.4.1 умов договору б/н від 03 квітня 2012 року укладеним між ТОВ «Вектра 3000» до ТОВ «Вест менеджмент» поставлений за цим Договором товар повинен відповідати стандартам та технічним умовам, а також мати сертифікати якості підприємства виробника.(а.с. 79).

А тому твердження відповідача про порушення норм податкового законодавства у зв'язку із відсутністю сертифіката якості на вказану у досліджуваному договору продукцію не має законного обґрунтування, оскільки не впливає безпосередньо на предмет оподаткування та є предметом господарських правовідносин суб'єктів господарювання.

Також не може бути доказом протиправності включення позивачем до витрат сум собівартості товару, придбаної олії соняшникової сирої від ТОВ «Вектра 3000», факт не ведення позивачем складського обліку отриманого від ТОВ «Вектра 3000» товару та не визначення матеріально-відповідальних осіб з наступних підстав.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Міністерством фінансів України видано наказ від 10.01.2007 №2 «Про затвердження Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів».

Відповідно до п.1.1 зазначених методичних рекомендацій, дані методичні рекомендації можуть застосовуватися підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності. Таким чином дані методичні рекомендації не є обов'язковими, а не ведення бухгалтерського обліку запасів вказує лише на порушення бухгалтерського обліку, а не податкового законодавства.

Оскільки у судовому засіданні достовірно було встановлено та підтверджено належними доказами включення ТОВ «Вест Менеджмент» до витрат собівартості олії соняшникової сирої, придбаної у ТОВ «Вектра 3000», та як наслідок правильність нарахування податку на прибуток, суд дійшов висновку, що відповідач Сватівська ОДПІ передчасно дійшла висновку про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 87631,00 грн., та як наслідок неправомірно прийняла податкове повідомлення-рішення №0000512200 від 27.12.2013, яке підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Менеджмент" до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення з податку на прибуток підприємств № 0000512200 від 27.12.2013 р. задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.12.2013 № 0000512200 Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганської області , яким донараховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Вест Менеджмент" податок на прибуток підприємств у розмірі 87 631,00 (вісімдесят сім тисяч шістсот тридцять одна грн. 00 коп.) грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 21 907,75 (двадцять одна тисяча дев'ятсот сім грн. 75 коп.) грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вест Менеджмент" (код. ЄДРПОУ 36519565) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2190,79 ( дві тисячі сто дев'яносто грн. 79 коп.) грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанову складено у повному обсязі 17 червня 2014 року.

Суддя О.В. Ірметова