Рішення

від 18.06.2014 по справі 904/3343/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.14р. Справа № 904/3343/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергохімсервіс", (м. Київ)

до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський прокатний завод", (м. Дніпропетровськ)

про стягнення 183 798,50 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: Комарковський І.О. - представник (дов. № 10-02/04 від 02.04.14р.)

Гусакова О.Б. - представник (дов. № 7 від 10.06.14р.)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергохімсервіс" (далі-позивач) звернулось до господарського суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський прокатний завод" (далі-відповідач) про стягнення 183 798, 50 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 170 100,00 грн. - основний борг, 1 625,40 грн. - інфляційні втрати, 9 640,03 грн. - пеня, 2 430,07 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 511130813 від 01.02.2013р., в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, причину неявки суду не повідомив, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 18845641 станом 16.06.2014 року юридичне місцезнаходження відповідача (Публічне акціонерне товариство "Інтерпайп Нижньодніпровський прокатний завод") - 49081, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, Індустріальний район, вул. Столєтова, буд. 21 - куди і направлялись ухвали суду.

За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розгляд справи відкладався з 05.06.14р. на 17.06.14р.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергохімсервіс", як постачальник, та Публічним акціонерним товариством "Інтерпайп Нижньодніпровський прокатний завод", як покупець, було укладено договір поставки № 511130813.

Даний договір набирає чинності з моменту фактичного підписання його повноважними представниками сторін і діє до 31.12.13 року, а в частині не виконання зобов'язань по договору - до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (п. 10.1. договору).

Згідно п. 1.1. договору поставки, на умовах, викладених в розділі цього договору, постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити феросиліцій, що надалі іменуються товар. Найменування, асортимент, номенклатура, сортамент, кількість, ціна, умови і терміни постачання товару вказані в специфікації № 1, оформленої у вигляді додатку № 1 до цього договору, що є невід'ємною його часткою.

Відповідно до п. 2.1. - 2.3. договору поставки, ціна товару, що поставляється за цим договором, визначається в гривнах і вказана в специфікаціях до цього договору. Ціна товару не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений податковим кодексом України. Ціна товару визначена з урахуванням умов постачання (згідно Інкотермс 2000), передбачених відповідною специфікацією до цього договору. Ціна товару, вказана в додатках до цього договору, є фіксованою і не підлягає збільшенню.

Пунктами 3.1. та 3.2. договору поставки встановлено, що товар за цим договором поставляється на умовах, вказаних в специфікаціях до цього договору, згідно Інкотермс 2000. Товар поставляється партіями в терміни, узгоджені сторонами в специфікаціях.

У відповідності до п. 3.4. договору поставки, разом з товаром постачальник передає покупцю наступні документи:

- рахунок-фактуру;

- товарну накладну;

- товарно-транспортну накладну (якщо товар постачається залізничним або автомобільним транспортом);

- податкову накладну;

- сертифікат якості виробника, або документ, що підтверджує якість продукції;

- інші документи (при необхідності: паспорт, інструкцію по експлуатації та інші);

- документи, визначені відповідною специфікацією до договору.

Вантажовідправником товару, що поставляється за даним договором, є постачальник або виробник товару (п. 3.6. договору поставки).

Товар надається постачальником покупцю на підставі акту приймання-передачі та/або товаросупроводжувального документа з відміткою покупця про приймання товару (п. 3.8. договору поставки).

Згідно п. 4.1. договору поставки, розрахунки за цим договором проводяться покупцем шляхом перерахування грошових коштів у розмірі вартості партії товару на рахунок постачальника в порядку і терміни, вказані в специфікаціях до договору.

Специфікаціями №№ 3 - 7 до договору передбачено, що товар має бути оплачений впродовж 63 календарних днів з дати постачання (умови оплати: 100% факт постачання 63 календарних днів).

Виконуючи умови договору поставки та відповідно до специфікацій №№ 3 - 7 до договору, позивач у період з травня 2013 року по вересень 2013 року постачав відповідачу, а відповідач прийняв товар (органо-неорганічна сполука біоцид Катон MW):

- 22 травня 2013 року за видатковою накладною № РН-0000471 в кількості 175 кг. на загальну суму 44 100,00 грн.;

- 20 червня 2013 року за видатковою накладною № РН-0000589 в кількості 125 кг. на суму 31 500,00 грн.;

- 30 липня 2013 року за видатковою накладною № РН-0000769 в кількості 150 кг. на загальну суму 37 800,00 грн.;

- 20 серпня 2013 року за видатковою накладною № РН-0000836 в кількості 125 кг. на загальну суму 31 500,00 грн.;

- 26 вересня 2013 року за видатковою накладною № РН-0000971 в кількості 100 кг. на загальну суму 25 200,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі п. 4.1. договору та умов специфікацій відповідач зобов'язаний був здійснити оплату поставленого товару не пізніше:

- за видатковою накладною РН-0000471 - 22.05.13р.;

- за видатковою накладною РН-0000589 - 20.06.13р.;

- за видатковою накладною РН-0000769 - 30.07.13р.;

- за видатковою накладною РН-0000836 - 20.08.13р.;

- за видатковою накладною РН-0000971 - 26.09.13р.

Позивач зазначає, що незважаючи на те, що свої зобов'язання по поставці товару виконав повністю, відповідач свої зобов'язання щодо оплати за поставлений йому товар не виконав та не оплатив товар.

Таким чином, у відповідача перед позивачем виникла прострочена заборгованість з оплати отриманого товару, у розмірі 170 100,00 грн.

Позивач вказує на те, що незважаючи на неодноразові звернення ним до відповідача, згідно листів № 06-15/01 від 15.01.2014р. та № 7-30/01 від 30.01.2014р., заборгованість останнім до теперішнього часу так і не погашена, а претензії залишені ним без відповіді та задоволення.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за отриманий товар у розмірі 170 100,00 грн.

Доказів виконання по оплаті за договором поставки № 511130813 від 01.02.2013р. на загальну суму 170 100,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.

Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Частиною 6 ст. 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений строк оплати товару.

Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу у сумі 170 100,00 грн.

Відповідно до п. 7.5. договору поставки, в разі несвоєчасного здійснення розрахунків за цим договором, покупець виплачує постачальнику пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від несплаченої суми за кожен день прострочення.

На підставі п. 7.5. договору поставки та специфікаціям до цього договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 9 640,03 грн., згідно розрахунків (а.с. 27 - 31).

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у сумі 9 640,03 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивач розрахував та заявив до стягнення з відповідача інфляційні втрати у сумі 1 625,40 грн. та 3% річних у сумі 2 430,07 грн., згідно розрахунків (а.с. 27 - 31).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача судом встановлено, що розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 1 625,40 грн. та 3% річних у сумі 2 430,07 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Інтерпайп Нижньодніпровський прокатний завод" (49081, м. Дніпропетровськ, вул. Столєтова, буд. 21; р/р 2600930000321 в ПАТ "Банк Кредит Дніпро", МФО 305749, код ЄДРПОУ 05393116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергохімсервіс" (04071, м. Київ, вул. Введенська, буд. 29/58, кв. 2; р/р 26003010608935 в ПАТ "Укрсоцбанк" у м. Києві, МФО 300023, код ЄДРПОУ 30789473) - 170 100 (сто сімдесят тисяч сто) грн. 00 коп. основного боргу, 9 640 (дев'ять тисяч шістсот сорок) грн. 03 коп. пені, 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 40 коп. інфляційних втрат, 2 430 (дві тисячі чотириста тридцять) грн. 07 коп. 3% річних, 3 675 (три тисячі шістсот сімдесят п'ять) грн. 97 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.06.14р.

Суддя І.Ю. Дубінін