Рішення

від 13.06.2014 по справі 914/1430/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2014 р. Справа № 914/1430/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія", м.Львів

до відповідача Приватного підприємства "Карпати-Ресурс", м.Трускавець Львівської області

про стягнення 18 900,36 грн.

За участю представників сторін:

від позивача Місечко В.І. - представник (довіреність №01-2674/13 від 27.12.2013р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору : Позов заявлено Дочірним підприємством Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" до відповідача Приватного підприємства "Карпати-Ресурс" про стягнення 18 900,36 грн.

Ухвалою суду від 18.04.2014р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 21.05.2014р. Ухвалою суду від 21.05.2014р. розгляд справи відкладено на 13.06.2014р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив. На адресу суду повернувся поштовий конверт з рекомендованим відправленням відповідачу за адресою: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Мазепи, 25 ухвали про відкладення розгляду справи з відміткою поштового відділення про те, що - причиною повернення є вибуття адресата із зазначеної адреси. Поштовий конверт надсилався відповідачу на адресу вказану позивачем в позовній заяві, а також у поданому позивачем Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.04.2014р., а саме: 82200, Львівська область, м. Трускавець, вул. Мазепи, 25.

Відповідно до ч.1 ст.64 ГПК України, суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно п.3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р. № 18 із внесеними змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Отже, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві, а також у поданому позивачем Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.04.2014р. суду невідомо.

Станом на 13.06.2014р. від відповідача відзив, заяви, клопотання, в тому числі про відкладення розгляду справи не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

23.04.2013р. між позивачем (надалі - виконавець) та відповідачем (надалі - замовник) укладено договір надання послуг по зберіганню №06-138/13, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується за письмовим замовленням замовника надати послуги по зберіганню та обслуговуванню п'яти пропарочних ємностей, площею 150 м.кв. (надалі - майно) за адресою м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63 (БВО), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах даного договору.

Відповідно до п.2.1. договору вартість послуг визначається сторонами за фактом їх надання, відповідно до кошторису, що є невід'ємною частиною даного договору (додаток №1 до договору), та фіксується в актах про надання послуг.

Згідно із п.2.3. договору плата перераховується в наступному порядку: 50% плати перераховується замовником на рахунок виконавця авансом щомісячно до 25 числа місяця. Загальна сума договору не повинна перевищувати 30 000,00 грн.

Пунктом 2.4. договору передбачено, що здавання послуг виконавцем та приймання їх результатів замовником оформлюється актом про надання послуг, який підписується повноважними представниками сторін.

Підписання акту про надання послуг представником замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку (п.2.5. договору).

Відповідно до п.2.6. договору акт про надання послуг підписується сторонами до 5-го числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги. Якщо замовник має зауваження до представленого акту, то він зобов'язується надати виконавцю свої мотивовані зауваження протягом 5 (п'яти) днів з дати отримання акту від виконавця. У разі, якщо замовник в установлений строк не підписав акт і не надав письмове обґрунтування відмови від прийняття послуг, послуги вважаються прийнятими і оплачуються замовником в повному обсязі.

Згідно із п.3.1. договору виконавець зобов'язаний виділити земельну ділянку замовнику для зберігання та обслуговування п'яти пропар очних ємностей, площею 150 м.кв., за адресою м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63 (БВО).

Як зазначено у позовній заяві, позивач взяті на себе зобов'язання виконав в повному обсязі, однак відповідач порушив умови договору, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 18 900,36 грн.

Таким чином позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 18 900,36 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності (ч.1 ст.936 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.937 ЦК України договір зберігання укладається у письмовій формі у випадках, встановлених статтею 208 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.938 ЦК України зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

Частиною 1 ст.943 ЦК України передбачено, що зберігач зобов'язаний виконувати свої обов'язки за договором зберігання особисто.

Плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. (ч.1 ст.946 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами укладено договір надання послуг по зберіганню №06-138/13 від 23.04.2013р., відповідно до умов якого позивач зобов'язується за письмовим замовленням відповідача надати послуги по зберіганню та обслуговуванню п'яти пропарочних ємностей, площею 150 м.кв. (надалі - майно) за адресою м.Стрий, вул.Дрогобицька, 63 (БВО), а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги в порядку та на умовах даного договору.

Факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором надання послуг по зберіганню №06-138/13 від 23.04.2013р. підтверджується наступними актами надання послуг: №1 за травень 2013р. на суму 3 900,00 грн., №1 за червень 2013р. на суму 3 000,08 грн., №1 за липень 2013р. на суму 3 000,07 грн., за серпень 2013р. на суму 3 000,07 грн., за вересень 2013р. на суму 3 000,07 грн. та за жовтень 2013р. на суму 3 000,07 грн. Отже позивачем було надану відповідачу послуг всього на суму 18 900,36 грн.

Зауваження зі сторони відповідача що наданих послуг на адресу позивача не надходили. Докази оплати відповідачем по вказаним актам в матеріалах справи відсутні, відзив на позов відповідачем не подано.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 18 900,36 грн. є обґрунтованою, підтверджена матеріалами справи, не спростована відповідачем та підлягає задоволенню.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №186 від 01.04.2014р. на суму 1 827,00 грн., який відповідно до ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "Карпати-Ресурс" (82200, Львівська область, м.Трускавець, вул.Мазепи, 25, код ЄДРПОУ 35233173) на користь Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Західукргеологія" (79000, м.Львів, пл.Міцкевича, 8, код ЄДРПОУ 01432606) заборгованість в розмірі 18 900,36 грн. та судовий збір в розмірі 1 827,00 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 18.06.2014р.

Суддя Петрашко М.М.