Постанова

від 11.06.2014 по справі 902/1708/13

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 902/1708/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Мамченко Ю.А.

судді Саврій В.А. ,

судді Дужич С.П.

при секретарі Німчук А.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Олейнікова Д.Р. (довіреність №02-1-678 від 04.06.2014 року); Радецька О.А. (довіреність №02-1-1590 від 03.12.2013 року)

від відповідача: не з'явились

від органу прокуратури: Марщівська О.П. (посвідчення №019161 від 30.07.2013 року)

розглянувши апеляційну скаргу відповідача ТОВ "Аграріко" на рішення господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 року у справі № 902/1708/13 (суддя Матвійчук В.В.)

за позовом Прокурора Калинівського району в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі Калинівської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріко"

про стягнення збитків на суму 179269 грн.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Вінницької області від 25 лютого 2014 року у справі №902/1708/13 позов прокурора Калинівського району в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в особі Калинівської міської ради (22400, Вінницька область, м.Калинівка, вул.Дзержинського, 47, код ЄДРПОУ 37503268) (надалі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріко" (02160, м.Київ, вул.Березнева, 10, оф.1104, код ЄДРПОУ 35885721) (надалі - відповідач) про стягнення збитків на суму 179269,00 грн. задоволено /т.2, а.с.45-52/. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріко" на користь Калинівської міської ради 179269,00 (сто сімдесят дев'ять тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. збитків завданих тимчасовим зайняттям земельної ділянки; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріко" в доход Державного бюджету України на рахунок спеціального фонду 3585 (три тисячі п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 38 коп. судового збору.

Вказане рішення обґрунтовано тим, що відповідачем з 2010 року не оформлено право землекористування земельною ділянкою площею 6,4772 га. по вул.Коцюбинського, 33 в м.Калинівка та не надано письмової відповіді на виконання припису Держсільгосінспекції, а тому Комісією по визначенню збитків, яка утворена розпорядженням голови Калинівської РДА № 160 від 31.05.2013 року "Про затвердження поновленого складу районної комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам" на підставі розрахунку відшкодування збитків завданих землевласнику використанням земельної ділянки без правовстановлювальних документів ТОВ "Аграріко" нараховані збитки за використання земельної ділянки площею 6,4772 га. у вигляді неодержаних доходів в розмірі орендної плати за землю в сумі 179268,96 грн..

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Аграріко" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 25.02.2014 року по справі №902/1708/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити /т.2, а.с.78-84/. Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на неправильну юридичну оцінку судом обставин справи, що призвело до винесення неправомірного рішення. Зокрема, апелянт зазначає, що надана позивачем до суду довідка відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Калинівської районної державної адміністрації №01-21-94 від 04.02.0214 року не може слугувати доказом щодо належності вказаної земельної ділянки до меж міста Калинівка, адже вона не містить в собі посилання на відповідні картографічні документи та видана органом, який не має відповідних повноважень та не відноситься до структурних підрозділів Держземагенства; бездіяльність міської ради з приводу укладання договору оренди була пов'язана саме з відсутністю документації (що підтверджує право власності Калинівської міської ради на земельну ділянку, яка є предметом позову) в державному земельному кадастрі, та відповідно наявної можливості реєстрації укладеного договору в Державному реєстрі не з вини відповідача, а саме з вини позивача; для того щоб встановити наявність збитків потрібно спочатку довести факт наявності вини правопорушника шляхом притягнення відповідача до адміністративної відповідальності, що позивачем зроблено не було, а за відсутності такої обставини стягнення збитків є неможливим та не ґрунтується на законі, оскільки дії відповідача не є самовільним заняттям земельної ділянки за які передбачено адміністративну відповідальність; при проведенні розрахунку шкоди позивачем не було враховано наявність на вказаній земельній ділянці об'єктів, які належать на праві приватної власності іншим юридичним особам, а саме СО "Калиновські ЕМ" (лінії електропередач), та Державному територіально-галузевому об'єднанню Південно-Західна залізниця (залізнична колія 735,8 погонних метри); користування землею є платним, а тому ТОВ "Аграріко" за 2010 - 2012 роки було в добровільному порядку в повному об'ємі сплачено земельний податок за земельну ділянку, яка знаходиться під будинками та спорудами на загальну суму 98824,67 грн., відповідно до поданих податкових декларацій з плати за землю за 2010, 2011, 2012 роки з розрахунку площі, що знаходиться під будинками і спорудами, яка згідно експлікації становить 2,0501 га, при цьому решта площі земельної ділянки становить 4,4271 га, та ТОВ "Аграріко" протягом 2010 - 2012 років не використовувалася.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 07 травня 2014 року апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено дату судового засідання на 28 травня 2014 року /т.2, а.с.77/.

Від Прокуратури Калиновського району Вінницької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого остання вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, прийнятим у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін /т.2, а.с.105-110/. В обґрунтування своїх доводів прокуратура зазначає, що: ТОВ "Аграріко" не вживало заходів щодо укладення договору оренди земельної ділянки; спірна земельна ділянка огороджена огорожею, що підтверджується договором купівлі-продажу та технічною документацією на об'єкт, що був предметом купівлі-продажу; в актах перевірки інспектор Держсільгоспінспекції у Вінницькій області зазначає, що відповідачем використовується земельна ділянка площею 6,4772 га в м.Калинівка, по вул.Коцюбинського, 33 без правовстановлюючих документів; Акти перевірок відповідачем не були оскаржені, тобто відповідачем не заперечується факт використання землі площею 6,4772 га.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 28 травня 2014 року розгляд справи було відкладено на 11 червня 2014 року /т.2, а.с.128/.

Позивач - Калинівська міська рада своїм правом, передбаченим статтею 96 ГПК України, не скористався, відзиву на апеляційну скаргу не надав. В судовому засіданні 11 червня 2014 року представники позивача проти апеляційної скарги заперечили, вважають рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим, а тому просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання 11 червня 2014 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином /т.2, а.с.125/.

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, у відповідності до вимог статті 101 ГПК України.

Крім того, пунктом 2 ухвали Рівненського апеляційного господарського суду від 28 травня 2014 року сторонам роз'яснювалося, що неявка їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представників позивача та представника від органу прокуратури, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду - скасуванню.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 липня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграманта" (за договором Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аграріко" (за договором Покупець) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна.

Згідно з предметом даного договору Продавець продав (передав у власність), а Покупець купив (набув у власність) належні Продавцю на праві власності виробничі будівлі та споруди в цілому (Об'єкт), що розташовані за адресою: Вінницька область, Калинівський район, м.Калинівка, вулиця Коцюбинського, 33 та зобов'язується сплатити за них ціну зазначену цим договором.

Відповідно до пункту 1.3. договору земельна ділянка, яка розташована за адресою: Вінницька область, м.Калинівка, вул.Коцюбинського, буд.33, на якій розташований Об'єкт зареєстрована за кадастровим номером 0521610100:01:060:0106. Право користування на земельну ділянку загальною площею 6,4772 га зареєстрована за Продавцем - ТОВ "Аграманта" відповідно до договору оренди землі № 136 від 19.08.2009 року. Сторони дійшли згоди вирішити земельні питання відповідно до чинного законодавства України.

Рішенням 37-ої сесії 5-го скликання Калинівської міської ради №257 від 28.07.2010 року "Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельною ділянкою ТОВ "Аграріко" надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах довгострокової оренди терміном на 10 років з послідуючим правом викупу загальною площею 6,4772 га. ТОВ "Аграріко" для обслуговування викуплених будівель і споруд в м.Калинівка по вул.Коцюбинського, 33.

Рішенням 38-ої сесії 5 скликання Калинівської міської ради від 20.09.2010 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди ТОВ "Аграріко" для обслуговування викуплених виробничих будівель і споруд загальною площею 6,4772 га в м.Калинівка по вул.Коцюбинського, 33 в довгострокову оренду терміном на 10 років з послідуючим правом викупу. Другим пунктом даного рішення вирішено надати ТОВ "Аграріко" вказану земельну ділянку в довгострокову оренду терміном на 10 років з послідуючим правом викупу. Третім пунктом зобов'язано ТОВ "Аграріко" в місячний термін укласти договір вищевказаної земельної ділянки з Калинівською міською радою.

12 липня 2013 року Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ "Аграріко". За результатами перевірки складено акт від 12.07.2013 року, згідно якого відповідач використовує земельну ділянку площею 6,4772 га із земель промисловості Калинівської міської ради по вул. Коцюбинського, 33. На земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, що належать на праві власності ТОВ "Аграріко" згідно свідоцтва. На момент перевірки документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою, а саме договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, відсутні, що є порушенням статті 126 Земельного кодексу України.

12.07.2013 року Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області директору ТОВ "Аграріко" винесено припис №0001304 про усунення порушень земельного законодавства відповідно до вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України у 30-ти денний термін.

16.10.2013 року Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ "Аграріко", за результатами якої складено відповідний акт. Зі змісту акту вбачається, що на момент перевірки договір оренди та його державна реєстрація відсутні. Тобто, ТОВ "Аграріко" не виконало умови припису № 001304 від 12.07.2013 року.

Цією ж датою Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області складено протокол №000837 про адміністративне правопорушення на директора ТОВ "Аграріко" ОСОБА_7, винесено припис №001451, яким останнього зобов'язано у 30-ти денний термін усунути виявлене порушення вимог земельного законодавства відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України. Також винесено постанову №160 про накладення адміністративного стягнення, згідно з якою директора ТОВ "Аграріко" ОСОБА_7 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн..

Згідно квитанції №31 штраф, визначений постановою №160 від 16.10.2013 року, сплачено 11.12.2013 року.

Як вбачається з матеріалів справи в період 2011-2013 роки між Калинівською міською радою та ТОВ "Аграріко" здійснювалось листування з метою вирішення питання укладення договору оренди земельної ділянки, які не призвели до позитивного результату /т.1, а.с. 32, 33, 115, 160, 164, 165/.

Як встановлено судами обох інстанції та не заперечується учасниками процесу, відповідачем не оформлено право землекористування і не надано письмової відповіді на виконання припису Держсільгосінспекції.

Згідно Акту районної комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам щодо встановлення збитків завданих ТОВ «Аграріко», комісією по визначенню збитків, яка утворена розпорядженням голови Калинівської РДА №160 від 31.05.2013 року "Про затвердження поновленого складу районної комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам", засідання якої відбулось 09.09.2013 року за участі представника ТОВ "Аграріко", нараховано збитки за використання земельної ділянки без належного правового оформлення площею 6,4772 га. в сумі 179268,96 грн.. в тому числі: за 2010 р. - 28074,71 грн., за 2011 р. - 125009,96 грн. та за 2012 р. - 26185,29 грн.. При цьому зазначений акт не містить деталізованого розрахунку збитків.

Акт районної Комісії по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам щодо встановлених збитків завданих відповідачем Калинівській міській раді затверджений головою Калинівської райдержадміністрації 09.09.2013 року.

Рекомендованим листом від 16.10.2013 року скаржнику направлено Акт Комісії та запропоновано у 30-ти денний термін добровільно перерахувати на рахунок Калинівської міської ради збитки, визначені комісією. Зазначений акт комісії відповідачем отримано 22.10.2013 року, про що свідчить поштове повідомлення /т.1, а.с.21/.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що акт Комісії апелянтом в установленому законом порядку не оскаржено, не визнано недійсним та не скасовано.

Поряд з цим, до позовної заяви Прокуратурою Калинівського району додано розрахунок збитків з часу використання ТОВ "Аграріко" земельної ділянки (20.09.2010 року по 31.12.2013 року), згідно з яким, у відповідності до ставок земельного податку, нараховано 278094,63 грн. збитків завданих використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів. З вказаного розрахунку вбачається, що відповідачем у 2012 році сплачено земельний податок в сумі 98824,67 грн. (платіжні доручення №52 від 11.07.2012 року, № 175 від 28.09.2012 року), а відтак позивач зазначає, що загальна суму збитків склала 179268,96 грн..

З врахуванням встановлених обставин, Рівненський апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Суб'єктами права на землі комунальної власності, згідно статті 80 Земельного кодексу України, є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Статтями 125, 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності та право постійного користування на земельну ділянку посвідчується відповідним державним актом. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За приписами статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

З дослідженого місцевим господарським судом та перевіреного судом апеляційної інстанції вбачається, що ТОВ "Аграріко" використовує земельну ділянку площею 6,4772 га, яка розташована по вул. Коцюбинського, 33 у м. Калинівка, без правовстановлюючих документів.

Доводи скаржника, що вказана земельна ділянка не відноситься до земель територіальної громади м. Калинівка спростовуються матеріалами справи, зокрема довідкою Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Калинівської районної державної адміністрації №01-21-94 від 04.02.2014 року, яка свідчить, що земельна ділянка площею 6,4772 га по вул.Коцюбинського, 33 на підставі рішення 38 сесії 5 скликання Калинівської міської ради від 20.09.2010 року, знаходиться на території міської ради в межах міста Калинівка /т.1, а.с. 193/.

Згідно статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

З огляду на загальні положення статей 22, 1166 Цивільного кодексу України, для застосування такої міри відповідальності як стягнення майнової шкоди (збитків), потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. При цьому, для стягнення збитків у вигляді неодержаних доходів (упущеної вигоди) також необхідним є встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

На позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Колегія суддів зазначає, що Земельний кодекс України та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин є спеціальними до правовідносин щодо відшкодування збитків землевласникам та землекористувачам, у тому числі у вигляді неодержаних ними доходів.

У відповідності до статті 152 Земельного кодексу України, землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.

Відповідно до пункту 3.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 Земельного кодексу України, та за процедурою, передбаченою "Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284.

За приписами статті 156 Земельного кодексу України землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні, зокрема, внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, відповідно до частин 1, 2 статті 157 Земельного кодексу України, здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, згідно з пунктом 1 Порядку № 284 власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.

Відшкодуванню, згідно з пунктом 3 Порядку №284 підлягають, зокрема, збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані. При цьому неодержаним доходом є дохід, який міг би одержати власник землі, землекористувач, у тому числі орендар, із земельної ділянки і який він не одержав внаслідок її вилучення (викупу) або тимчасового зайняття, обмеження прав, погіршення якості землі або приведення її у непридатність для використання за цільовим призначенням у результаті негативного впливу, спричиненого діяльністю підприємств, установ, організацій та громадян).

Розміри збитків, у тому числі неодержані доходи землекористувачів, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад (пункт 2 Порядку № 284).

Відповідно до пункту 5 Порядку №284 збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з Актом про визначення збитків, розмір збитків, а саме: неодержаного доходу у вигляді орендної плати за землю, заподіяних зайняттям земельної ділянки без правовстановлюючих документів площею 6,4772 га., яка розташована по вул.Коцюбинського, 33 у м.Калинівка, ТОВ "Аграріко", складає 179269,96 грн.. Розмір збитків в сумі 179269,96 грн. був визначений, відповідно до розрахунку, здійсненого Комісією по визначенню та відшкодуванню збитків власникам землі та землекористувачам виходячи з площі земельної ділянки та ставки земельного податку.

Суд погоджується з періодом нарахування виходячи з того, що рішенням Калинівської міської ради від 20.09.2010 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди ТОВ «Аграріко» та зобов'язано останнього укласти договір вищевказаної земельної ділянки з Калинівською міською радою. Як встановлено судом першої інстанції, вказане рішення відповідачем у встановлені строки та станом на день розгляду справи не виконано.

Дослідивши розрахунок розміру збитків, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про його обґрунтованість.

Поряд з цим, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не погоджується з з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для застосування строків позовної давності та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі статтею 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Правила щодо позовної давності використовуються для визначення своєчасності звернення до суду з позовом про захист цивільного права.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Положенням частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України закріплено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення.

ТОВ "Аграріко" до суду першої інстанції подано заяву щодо застосування строків позовної давності вих. №21/02-2014 від 12 лютого 2014 року /т.1, а.с.199/.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Пунктом третім рішення 38-ої сесії 5 скликання Калинівської міської ради від 20.09.2010 року, яким затверджувалася технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою на умовах оренди ТОВ "Аграріко", відповідача було зобов'язано в місячний термін укласти договір оренди земельної ділянки з Калинівською міською радою. Відтак початком перебігу позовної давності слід вважати наступний день після спливу місячного терміну, який надавався на укладення договору, тобто 21.10.2010 року.

Частиною 1 статті 264 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до пункту 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 29.05.2013 року "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських судів" правила переривання перебігу позовної давності (стаття 264 ЦК України) застосовуються господарським судом незалежно від наявності чи відсутності відповідного клопотання сторін у справі, якщо в останній є докази, що підтверджують факт такого переривання. При цьому господарським судом слід мати на увазі таке:

У дослідженні обставин, пов'язаних із вчиненням зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку (частина перша статті 264 ЦК України), господарському суду необхідно у кожному випадку встановлювати, коли конкретно вчинені боржником відповідні дії, маючи на увазі, що переривання перебігу позовної давності може мати місце лише в межах строку давності, а не після його спливу.

До дій, що свідчать про визнання боргу або іншого обов'язку, можуть, з урахуванням конкретних обставин справи, належати, зокрема, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій. Визнання боржником свого боргу після спливу позовної давності не свідчить про переривання перебігу такої давності.

Місцевий господарський суд у оскаржуваному рішенні прийшов до висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки відповідачем було вчинено у 2012 році, а саме 11.07.2012 року та 28.09.2012 року дії щодо переривання позовної давності (сплата земельного податку за земельну ділянку площею 6,4772 га.).

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 125 Земельного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно статті 156 Земельного кодексу України власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (п."д").

Відповідно до статті 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для визначення розміру вказаних збитків встановлено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Статтями 288.5., 288.5.1. Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Згідно із підпунктом 14.1.147 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Згідно із цим кодексом, земельний податок - це обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (підпункт 14.1.72 статті 14); орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136).

Відтак, збитки заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (упущена вигода) при обрахунку якої використовується розмір земельного податку (у випадку непроведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки) і земельний податок є різними за своєю правовою природою поняттями.

Таким чином, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що сплата ТОВ "Аграріко" 11.07.2012 року та 28.09.2012 року земельного податку не є підставою для переривання позовної давності у справі, де предметом позову є стягнення збитків у вигляді втраченої вигоди в розмірі орендної плати за землю, завданих територіальній громаді використанням земельної ділянки без правовстановлюючих документів.

Як вбачається з відбитку поштового штемпеля на конверті, позовна заява Прокуратури Калинівського району до господарського суду Вінницької області була надіслана 17 грудня 2013 року, в той час як строк позовної давності закінчився 21 жовтня 2013 року.

Відповідно до п 2.2. Постанови Пленуму ВГСУ №10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" за змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Статтею 267 вказаного Кодексу передбачено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Колегією суддів встановлено порушення прав позивача, проте, пропуск останнім строку позовної давності для подачі даного позову, є підставою для відмову у позові у зв'язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено іншою стороною у справі.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до статей 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та зважаючи на наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Вінницької області від 25.02.14 р. у справі №902/1708/13 скасувати, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріко" - задоволити.

Прийняти нове рішення. В позові відмовити.

Стягнути з Калинівської міської ради (22400, м.Калинівка, вул.Дзержинського, 47, код ЄДРПОУ 37503268) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аграріко" (02160, м.Київ, вул.Березнева, буд.10, офіс №1104, код ЄДРПОУ 37118607) 1792,70 грн. (одна тисяча сімсот дев'яносто дві гривні сімдесят копійок) судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 902/1708/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Мамченко Ю.А.

Суддя Саврій В.А.

Суддя Дужич С.П.