Постанова

від 05.06.2014 по справі 810/2145/14

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2014 року 810/2145/14

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Пласт" до Броварської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Бест Пласт" (далі - позивач) з позовом до Броварської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 11.11.2013 №0007852203, №0007842203 та від 17.03.2014 №0002932203 (далі - оскаржувані рішення)

Позивач обгрунтовуючи позовні вимоги вказав, що оскаржувані рішення були винесені на підставі невірних та необгрунтованих висновків податкової перевірки, оформленою Актом перевірки від 21.10.2013 №214/10-06-22-03/34395200 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Бест Пласт" (код за ЄДРПОУ 34395200) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ "Домєн" (код за ЄДРПОУ 23739044), ТОВ "Макростаб" (код за ЄДРПОУ 36597313) та ТОВ "Альтахім" (код за ЄДРПОУ 36630093) за період з 01.08.2010 р. по 31.05.2011 р." (далі - Акт перевірки). Висновки Акта перевірки позивач спростовує, вказуючи на належно оформлені фінансово-господарські документи, що опосередковувати господарські операції між позивачем та його контагентами - ТОВ "Домєн", ТОВ "Макростаб" та ТОВ "Альтахім".

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. З письмових заперечень відповідача слідує, що він в повній мірі підтримує висновки Акта перевірки, посилаючись при цьому на документи, які були використані і при податковій перевірці.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідачем було проведено податкову перевірку позивача за наслідками якої було складено Акт перевірки. За висновками Акта перевірки, позивачем було допущено порушення норм статей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України, статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та статті 198 Податкового кодексу України.

На підставі висновків Акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 11.11.2013 №0007842203 та №0007852203, якими було донараховано податок на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 241 260 грн. та податок на прибуток в розмірі 2 189 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта перевірки, позивач подав скаруг до Головного управління Міндоходів у Київській області. За наслідками розгляду скарги позивачу було надіслано рішення ГУ Міндоходів у Київській області від 23.01.2014. Згідно цього рішення, було збільшено податкове повідомлення-рішення №0007852203 в частині штрафної (фінансової санкції) на суму 1 грн. та частково скасовано податкове повідомлення-рішення №0007842203 - в частині основного платежу в сумі 29 167 грн. та застосованої штрафної (фінансової) санкції у сумі 7 291,75 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням ГУ Міндоходів у Київській області від 23.01.2014, позивач оскаржив його до Міністерства доходів і зборів України. За наслідками такого оскарження, Мінстерством доходів і зборів України було прийнято рішення від 26.02.2014, яким було відмовлено позивачу у задоволенні повторної скарги, залишивши в силі рішення ГУ Міндоходів у Київській області від 23.01.2014.

На підставі рішення ГУ Міндоходів у Київській області від 23.01.2014 було винесено податкові повідомлення-рішення від 17.03.2014 №0002932203, яким було донараховано штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток у розмірі 1 грн. та №0002952203, яким було фактично прийнято нове рішення замість податкового повідомлення-рішення №0007842203 та, відповідно нараховано ПДВ в розмірі 204 801,25 грн.

Підставою для висновків Акта перевірки була оцінка відповідачем обставин здійснення позивачем господарських операцій з контрагентами - ТОВ "Домєн", ТОВ "Макростаб" та ТОВ "Альтахім".

З ТОВ "Домен" позивач проводив господарську діяльність у квітні 2011 року на підставі договору купівлі-продажу №13/4 від 01.04.2011, з якого слідує, що позивач придбав у ТОВ "Домен" полімерні матеріали на суму, визначену видаткових накладних.

З поданих позивачем 4-х видаткових накладних слідує, що товар (модифікатор) у ТОВ "Домен" був придбаний на загальну суму 805 886,4 грн. Також позивач подав суду копії 2-х податкових накладних, оформлених на загальну суму 402 943,2 грн. Однак ні в Акті перевірки, ні в письмових запереченнях на позов відповідач не вказав на будь-які недоліки фінансово-господарських документів (договору, податкових та видаткових накладних тощо), поданих позивачем відповідачу при перевірці.

З Акта перевірки та письмових заперечень відповідача слудує, що позивач при перевірці не надав товарно-транспортних накладних та інших супровідних документів відповідно до яких здійснювалось транспортування товару, а також не надав сертифікатів якості або інших документів, які підтверджують якість придбаної продукції у ТОВ "Домен". Окрім того, відповідач посилається на відомості викладені в акті "документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Домен" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП "Біржа музичних інструментів" за період 01.03.2011 по 31.05.2011" ДПІ у Печерському районі м. Києва від 3.04.2012.

У вищезазначеному акті перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва від 3.04.2012, з посиланням на відомості інших документів вказано, що ПП "Біржа музичних інструментів" проводила фіктивну господарську діяльність, зокрема, - з поставки (надання) ТОВ "Домен" робіт (послуг). Як наслідок, відповідач приходить до висновку про фіктивну господарську діяльність позивача, оскільки останній мав господарські відносини з ТОВ "Домен", яке, в свою чергу мало господарські відносини з ПП "Біржа музичних інструментів".

В той же час, позивачем в судовому засіданні ніяким чином не доведено, що роботи (послуги) які мали бути поставлені від ПП "Біржа музичних інструментів" до ТОВ "Домен", яким-небудь чином пов?язані з товаром, придбаним позивачем у ТОВ "Домен" (полімерні матеріали).

Таким чином відповідачем не було доведено, що фіктивність господарської діяльності позивача "по ланцюгу": ПП "Біржа музичних інструментів" - ТОВ "Домен"- позивач.

Щодо господарських відносин позивача і ТОВ "Макростаб" суд встановив наступне.

Між позивачем та ТОВ "Макростаб" було укладено договір поставки від 14.06.2010 №14/06-01, відповідно до якого позивач придбав у ТОВ "Макростаб" товар (мармур молотий, крейда). Позивачем на підтвердження дійсності господарської операції між позивачем та ТОВ "Макростаб" було подано до суду копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, та податкових накладних.

Як слідує з Акта перевірки та письмових заперечень відповідача позивач при перевірці не надав товарно-транспортних накладних та інших супровідних документів відповідно до яких здійснювалось транспортування товару, а також не надав сертифікатів якості або інших документів, які підтверджують якість придбаної продукції у ТОВ "Домен". Разом з тим, копії товарно-транспортних накладних позивачем були подані суду, а відповідем в судовому засіданні - не було доведено що ці документи були витребувані у позивача при перевірці.

Суми ПДВ за податковими накладними включено до податкового кредиту відповідного періоду, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають додатку 5 до податкової декларації з ПДВ та даним декларацій з ПДВ відповідного періоду. Розрахунки між позивачем та ТОВ «Макростаб» проводились у безготівковій формі. Позивачем було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ «Макростаб» грошові кошти, що підтверджується платіжними дорученнями.

З письмових заперечень відповідача також слідує, що останній робить прийшов до висновку про безтоварність господарської операції між позивачем та ТОВ «Макростаб» у підзвітному періоді у зв?язку з висновками, викладених в актах перевірки інших податкових органів.

Так відповідач вказує, що Броварською ОДПІ здійснено ряд перевірок ТОВ «Макростаб» при дослідженні ланцюгу постачання товару (хімічні добавки) ТОВ «Макростаб», зокрема, на підставі акту ДПІ у Бабушкінському райні м.Дніпропетровськ акт про незнаходження посадової особи ТОВ «Алабама» за юридичною адресою цього товариства, яке, в свою чергу, мало господарські відносини з ТОВ «Макростаб». Однак у документах поданих відповідачем відсутні будь-які ознаки (рід, кількість, якість, ціна тощо) товару (хімічні добавки), що унеможливлює встановлення в судом ланцюгу потачання такого товару по ланцюгу: ТОВ «Алабама» - ТОВ «Макростаб» - позивач, і, відповідно нівелює твердження відповідача про фіктивність господарської операції між позивачем та ТОВ «Макростаб» за принципом "ланцюгу постачання".

Щодо господарських відносин позивача і ТОВ "Альтахім", суд встановив наступне.

Відповідно пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.94р. та до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 p. № 2755-VI, не включаються до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідачем не було ні заявлено, ні підтверджено факт неналежності розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, а відтак відповідач не мав підстав для застосування ззаначених норм при визначенні заборгованості позивача з податку на прибуток приватних підприємств.

Взаємовідносини позивача з ТОВ «Альтахім» здійснювались підставі договору поставки №10/01/11 від 10.01.2011. Відповідно до умов договору ТОВ «Альтахім» поставляє, а позивач купує, на умовах вказаних у договорі, полімерні та будівельні матеріали (комплексні стабілізатори) для забезпечення виробничих потреб позивача. Окрім поставки товарів ТОВ «Альтахім» зобов?язувався надавати позивачу консультаційні послуги відносно особливостей використання товару.

Позивачем на підтвердження дійсності господарської операції між позивачем та ТОВ "Альтахім" було подано до суду копії видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, рахунків-фактур, податкових накладних та платіжних доручень. Ні в Акті перевірки, ні в письмових запереченнях на позов відповідач не вказав на будь-які недоліки фінансово-господарських документів (договору, податкових та видаткових накладних тощо), поданих позивачем відповідачу при перевірці щодо господарської операції між позивачем та ТОВ "Альтахім".

Суми податку на додану вартість за зазначеною податковою накладною включено до податкового кредиту за квітень 2011 року, відображених у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та даним декларацій з ПДВ за квітень 2011 року.

З письмових заперечень відповідача також слідує, що останній робить прийшов до висновку про безтоварність господарської операції між позивачем та ТОВ «Макростаб» у підзвітному періоді у зв?язку з висновками, викладених в актах перевірки інших податкових органів.

З письмових заперечень відповідача також слідує, що останній робить прийшов до висновку про безтоварність господарської операції між позивачем та ТОВ «Макростаб» у підзвітному періоді у зв?язку з висновками, викладених в актах перевірки інших податкових органів.

Так відповідач посилається на відомості акта ДПІ у Подільському районі м. Києва ДПС від 07.09.2012р. №372/22-205/3663009 «Про результати позапланової невиїзної перезірки ТОВ «Альтахім» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Промислова спілка Балтімор» за період з 01.04.2011 по 30.04.2011 року" та акта Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська № 3283/2335/37212696 від 19.08.2011 про результати перевірки дотримання вимог податкового, та валютного законодавства ТОВ «Промислова спілка Балтимор» за квітень 2011року.

Однак, як у випадках з іншими контрагентами позивача, відповідач не підтверджує належними та допустими доказами неможливості поставки товару від ТОВ «Альтахім» до позивача, а висновки відповідача про фіктивність господарської операції між ТОВ «Альтахім» та позивачем за грунтуються на судженнях податкового органу щодо організації поставки товару, а не на фактичних обставинах та належних доказах.

За таких умов, висновки акта перевірки не відповідають критерію об?єктивності, а відтак - оскаржувані рішення, прийняті відповідачем на підставі таких висновків, не відповідають вимогам ч.3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Надаючи правову оцінку обставинам, які складають предмет позову в даній справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до норми ст.198.1 Податкового кодексу України, - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до норми ст.198.3 Податкового кодексу України, - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до норми ст.198.6 Податкового кодексу України, - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, відповідно до ст.198 Податкового Кодексу України - не підлягають включенню до податкового кредиту ПДВ суми з послуг, які використовуються не в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку. Відповідно до порушень, зазначених у Акті перевірки, ТОВ «Бест Пласт» мало вправі включати до податкового кредиту ПДВ з поставки товару, вартість яких визначено згідно договорів поставки з цими контрагентами та податкових накладних.

З матеріалів справи слідує, що позивач оскаржує 4 податкові повідмлення рішення, прийняті у звязку з одними і тими самими фактичними обставинами, встановленими відповідачем в Акті перевірки, але не підтвердженими при розгляді судом даної справи.

Разом з тим, судом встановлено, що одне з оскаржуваних рішень, а саме рішення №0007842203 від 11.11.2013 було скасовано в частині, і в подальшому замінено на оскаржуване рішення №0002952203. Таким чином, оскільки відповідач своїми діями скасував (замінив) оскаржуване рішення №0007842203 від 11.11.2013, то суд приходить до висновку про відсутність спору в частині цього оскаржуваного рішення, і відповідно - про відмову в задоволенні позову в частині скасування рішення №0007842203 від 11.11.2013.

В решті позовних вимог, враховуючи встановлені судом обставини та вимоги статтей 71 та 86 Кодексу адміністративного судочинства України, - позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства Україна, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи, що позов задоволено в частині позовних вимог, суд стягує на користь Державного бюджету частину судового збору в розмірі 732,33 грн., яка є пропорційною сумі позовних вимог, в задоволені яких судом було відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області від 11.11.2013 року № 0007852203; від 17.03.2014 року №0002952203; від 17.03.2014 року №0002932203.

3. В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

4. Стягнути на користь Державного бюджету України з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Пласт" судовий збір у розмірі 732 (сімсот тридцять дві) грн. 33 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Терлецька О.О.