Рішення

від 17.06.2014 по справі 912/1259/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2014 рокуСправа № 912/1259/14 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Кабакової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД", м. Кіровоград

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна", Кіровоградська область, Кіровоградський район, с. Федорівка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Зівєлєос", Харківська область, Борівський район, с. Першотравневе

про стягнення 131401,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Данільченко Ю.В., довіреність № б/н від 13.08.2013 р.;

від відповідача - ОСОБА_5 адвокат (договір про надання правової допомоги від 24.04.2013);

від третьої особи - участі не приймали

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агросила ЛТД" (надалі - ТОВ "Агросила ЛТД") звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Агро Лідер Україна" (надалі - ТОВ "Агро Лідер Україна") 131401,00 грн. суми відшкодування сплаченої ТОВ "Агросила ЛТД" на користь ФГ ОСОБА_4 з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.04.2014 року порушено провадження у справі.

Ухвалою від 15.05.2014 на підставі ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Зівєлєос".

Відповідач надав відзив на позов, згідно якого заперечив позовні вимоги.

В судовому засіданні оголошувались перерви з 30.05.2014 по 10.06.2014 та з 10.06.2014 по 17.06.2014.

Представник третьої особи в судове засідання, як і в попереднє, не прибув, причини неявки не повідомив, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, що підтверджується направленою телефонограмою.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

На підставі видаткової накладної № 00017 від 24.03.2012 ТОВ "Агро Лідер Україна" поставив ТОВ "Агросила ЛТД" товар - насіння соняшнику сорту НК Неома у кількості 200 п.о., на загальну суму 330000,00 грн., що з урахуванням приписів ст. 181 Господарського кодексу України свідчить про укладення між сторонами договору поставки (купівлі-продажу) у спрощений спосіб.

Поставлений товар як зазначають сторони складався з двох окремих партій: 100 п.о. вирощених в Чілі та 100 п.о. вирощених в Турції.

В подальшому, ТОВ "Агросила ЛТД" як посередник на підставі накладної № 16 від 26.03.2012 відпустив зазначену партію насіння кінцевому споживачу - ФГ ОСОБА_4, а саме: насіння соняшнику НК Неома у кількості 200 п.о. на загальну суму 338 10,00 грн.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 25.03.2014 у справі № 912/372/13-г встановлено, що 26.03.2012 ТОВ "Агросила ЛТД" поставлено ФГ ОСОБА_4 саме ту партію насіння соняшника НК Неома, що була фактично поставлена ТОВ "Агро Лідер Україна" ТОВ "Агросила ЛТД" за накладною № 00017 від 24.03.2012.

ФГ ОСОБА_4 в процесі господарської діяльності здійснило посів придбаного у ТОВ "Агросила ЛТД" посівного матеріалу - гібридного насіння соняшнику, у тому числі на полі № 6 площею 75,8 га, що розташоване на території Первозванівської сільської ради Кіровоградського району. Однак, після обробітку посівів гербіцидом "Євро-Лайтинг", до якого соняшник гібриду НК Неома є стійким, відбулася загибель таких рослин. ФГ ОСОБА_4 звернулося до Черкаської обласної насіннєвої інспекції з запитом щодо підтвердження факту видачі сертифікату, яким супроводжувався продаж насіння соняшника та отримало відповідь, що запитуваний сертифікат не видавався.

Зазначені обставини були встановлені у рішенні господарського суду Кіровоградської області від 28.09.2012 у справі № 5013/1128/12 за позовом ФГ ОСОБА_4 до ТОВ "Агросила ЛТД" про стягнення збитків у розмірі 128 825,24 грн. та судового збору в сумі 2576,50 грн., які, як було встановлено судом, спричинені внаслідок поставки ТОВ "Агросила ЛТД" неякісного насіннєвого матеріалу та задоволені до стягнення з ТОВ "Агросила ЛТД" у повному обсязі.

Зазначене рішення суду було виконане ТОВ "Агросила ЛТД" після відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Кіровоградської області № 5013/1128/12 від 09.01.2013, що підтверджено постановою Кіровоградського відділу ДВС Кіровоградського міського управління юстиції від 26.02.2013 про закінчення виконавчого провадження та квитанцією до прибуткового касового ордера № 29 від 22.02.2013.

Рішення від 28.09.2012 залишено в силі постановою ДАГС від 13.12.2012.

Сторонами також зазначено, що після того як у ФГ ОСОБА_4 виникли проблеми зі схожістю та обробітком придбаного у ТОВ "Агросила ЛТД" насіння соняшника НК Неома (з однією партією), фермерське господарство звернулось з вимогою про надання свідоцтва та сертифікатів на насіння для перевірки якості. Так як ТОВ "Агросила ЛТД" зазначений товар придбало у ТОВ "Агро Лідер Україна", тому позивач звернувся до постачальника про надання відповідних документів.

В свою чергу ТОВ "Агро Лідер Україна" також звернулось до свого постачальника ТОВ "Зівєлєос" з вимогою про надання необхідних документів на насіння соняшника.

Тобто, як вбачається з пояснень сторін та рішення суду у справі № 912/372/13-г від 25.03.2014, відповідачем в червні 2012 року отримано від свого постачальника та видано позивачу два Сертифікати на придбане насіння № UA 24-12-2574, бланк серії СР 152523, видані 12.03.2012 Черкаською обласною державною насіннєвою інспекцією, на підставі яких відповідачем ТОВ "Агро Лідер Україна" відповідно до норм ДСТУ 4138-2002 видано позивачу два свідоцтва якості на гібридне насіння, а саме № 04/08 від 23.03.2012 та № 08 від 26.03.2012.

І в сертифікатах і свідоцтвах містяться відомості щодо різних партій насіння соняшника НК Неома та різних результатів випробування.

Позивачем також 07.06. 2012 на основі сертифіката № UA 24-12-2574 від 12.03.2012 виписано ФГ Зелінського свідоцтво на гібридне насіння № 17.

Рішеннями у зазначених вище справах встановлено, що Черкаською обласною державною насіннєвою інспекцією, сертифікат на насіння соняшника НК Неома за № 24-21-2574 серії СР № 152523 від 23.03.2012 не видавався.

Згідно ч. 3 ст. 35 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Також, слід врахувати, що основні положення, що регулюють виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, а також лікарських рослин, на які затверджено державні стандарти, визначають правові відносини між виробниками та споживачами насіння і садивного матеріалу та охороняють їх права, закріплені Законом України "Про насіння і садивний матеріал", (в редакції Закону від 15.12.2009 № 1459, який діяв на час виникнення спірних правовідносин).

Цим Законом у ст. 1 визначено насіння як органи рослин, які використовуються для розмноження; партією насіння і садивного матеріалу є будь-яка кількість однорідного за якістю насіння і садивного матеріалу, якість яких засвідчується відповідним документом; документом, що засвідчує сортові та посівні якості насіння і садивного матеріалу є сертифікат на насіння.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" до суб'єктів насінництва та розсадництва належать фізичні та юридичні особи, яким надано право займатися виробництвом, реалізацією та використанням насіння і садивного матеріалу відповідно до законодавства України. Перелік суб'єктів насінництва та розсадництва, яким надано право виробляти та реалізовувати насіння і садивний матеріал закріплений у Державному реєстрі виробників насіння і садивного матеріалу.

В силу частини 1 ст. 18 та частин 5-7 ст. 21 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" насіння і садивний матеріал вводять в обіг після їх визнання державними органами управління та контролю в насінництві та розсадництві, що підтверджується відповідними документами встановленої форми. Усі партії насіння і садивного матеріалу, призначені для реалізації, повинні мати сертифікати, що засвідчують їх сортові та посівні якості. Проведення сертифікації та видача сертифікатів, що засвідчують сортові та посівні якості насіння, здійснюються державними насіннєвими інспекціями.

Відповідно до ст. 28 Закону України "Про насіння і садивний матеріал", насіння і садивний матеріал, які вводяться в обіг, обов'язково маркуються і затарюються відповідно до вимог, встановлених законодавством, та нормативних документів.

Стаття 28 Закону України "Про насіння і садивний матеріал" передбачає, що суб'єкт насінництва та розсадництва гарантує відповідність сортових і посівних якостей насіння та садивного матеріалу, зазначених у відповідних документах, і в разі їх порушення несе відповідальність згідно із законодавством України. Якщо власник реалізованого насіння або садивного матеріалу доведе, що відсутність показників якості насіння і садивного матеріалу, зазначених у частині першій цієї статті, є наслідком не залежних від нього обставин, споживач не може вимагати відшкодування збитків. На придбане насіння і садивний матеріал гарантії діють протягом терміну, визначеного в сертифікаті на насіння.

З аналізу викладених норм вбачається, що будь-яке насіння може бути реалізоване лише за наявності сертифікатів, що засвідчують його сортові та посівні якості. Тобто законом встановлено вимоги щодо якості певного насіння як товару, з обов'язковим його маркуванням на мішку насіння у відповідності з вимогами нормативних документів.

Крім того, реалізація садивного матеріалу може бути здійснена лише особами, яким в установленому порядку надано таке право. І ці особи гарантують відповідність сортових і посівних якостей садивного матеріалу, а відтак обов'язок доведення належної якості проданого садивного матеріалу покладається на продавця.

Згідно пункту 13.4.1. ДСТУ 4138-2002 "Насіння сільськогосподарських культур. Методи визначання якості" у разі перепродажу насіння посередник (перекупник) виписує нові супровідні документи на якість насіння (під свою відповідальність).

Отже, обидві сторони продавали насіння без відповідних документів та виписавши свідоцтва на гібридне насіння на основі сертифікату, який фактично не видавався, тим самим посвідчили якість такого насіння під свою відповідальність.

Однак позивач керуючись ст. 228 ЦК України, просить стягнути в порядку регресу з відповідача суму збитків сплачених ФГ ОСОБА_4 у розмірі 131401,00 грн., яка складається із самої суми збитків у розмірі 128825,24 грн. та судового збору в сумі 2576,50 грн.

Відповідно до статті 228 ГК України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Сутність регресного зобов'язання зводиться до того, що це є зобов'язання, змістом якого є зворотна вимога про повернення грошей або майна, виконане однією особою за іншу або з вини останньої третій особі.

За загальним правилом, для застосування деліктної відповідальності потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина правопорушника. Саме наявність чотирьох елементів правопорушення є необхідною вимогою для притягнення до відповідальності, якщо інше не встановлено законом.

Позивач не довів існування у відповідача обов'язку перед ФГ ОСОБА_4 щодо відшкодування збитків за поставку неякісного посівного матеріалу, а також наявність вини відповідача саме у заподіянні збитків ФГ ОСОБА_4 від поставки неякісного насіння соняшника НК Неома.

Виконання одним учасником зобов'язання або навіть саме його виникнення зумовлюється діями або бездіяльністю осіб, з якими в майбутньому і встановлюються регресні зобов'язання, тобто з самого початку має бути відоме коло осіб регресного зобов'язання..

Відповідно до статті 42 Господарського кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Виписавши свідоцтво на гібридне насіння № 17 на основі сертифікату, який фактично не видавався , позивач тим самим посвідчив якість такого насіння під свою відповідальність.

Частина 3 ст. 678 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

ФГ ОСОБА_4 пред'явив вимогу про відшкодування збитків саме до продавця товару - ТОВ "Агросила ЛТД".

Разом з тим, відповідач не є виготовлювачем товару та не є продавцем такого товару фермерському господарству ОСОБА_4

ФГ ОСОБА_4 не міг пред'явити вимогу про відшкодування збитків відповідачу, і відповідач не повинен був відшкодовувати шкоду ФГ ОСОБА_4

Крім того, судовий збір в сумі 2576,50 грн., який сплатив позивач ФГ ОСОБА_4 за розгляд справи № 5013/1128/12, не є збитками, які відшкодовані ФГ ОСОБА_4

З урахуванням зазначеного, господарський суд відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Судовий збір покладається на позивача.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений належним чином примірник рішення направити ТОВ "Зівєлєос" за адресою 63813, Харківська область, Борівський район, с. Першотравневе, вул. Сентюріна, 14.

Повне рішення складено 19.06.2014.

Суддя В.Г. Кабакова