Постанова

від 17.06.2014 по справі 911/3189/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" червня 2014 р. Справа№ 911/3189/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Драчук Р.А.

за участю представників:

від позивача Євдокімова Н.В. - директор

Холоденко Г.М. - дов. №11 від 03.02.2014р.

від відповідача Самойленко О.В. - дов. №29/01-14 від 29.01.2014р.

Семиріч Д.В. - дов. №29/01-14-1 від 29.01.2014р.

від третьої особи не з'явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче

підприємство «Богуславський гранітний кар'єр»

на рішення

господарського суду Київської області

від 25.02.2014р. (суддя Подоляк Ю.В.)

у справі №911/3189/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово

Промышленная Компания «Строй Ресурс»

(далі - ТОВ «ТПК «Строй Ресурс»)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче

підприємство «Богуславський гранітний кар'єр»

(далі - ТОВ «ВП «Богуславський гранітний кар'єр»)

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю

«Укрпромграніт» (далі - ТОВ «Укрпромграніт»)

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 25.02.2014р. у справі №911/3189/13 позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ «ВП «Богуславський гранітний кар'єр» на користь ТОВ «ТПК «Строй Ресурс» 2 024 899,80 російських рублів попередньої оплати та 9 826,84 грн. витрат зі сплати судового збору. В решті позову - відмовлено.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати в частині стягнення 2 024 899,80 російських рублів попередньої оплати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що оскаржене рішення прийнято з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, які місцевий суд визнав встановленими, невідповідністю висновків обставинам справи, порушенням норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, судом першої інстанції помилково не прийнято в якості належного та допустимого доказу в розумінні ст.34 ГПК України договору про переведення боргу від 20.03.2012р. (далі - Договір про переведення боргу) тощо.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р. апеляційну скаргу ТОВ «ВП «Богуславський гранітний кар'єр» прийнято до провадження в складі колегії суддів: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Коршун Н.М. та призначено її розгляд на 19.05.2014 року.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р., в зв'язку з перебуванням судді Коршун Н.М. на лікарняному, змінено склад суду та визначено судову колегію в складі: головуючий суддя Дикунська С.Я., судді: Алданова С.О., Кропивна Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2014р., з огляду на необхідність надіслання запиту до Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві про надання інформації щодо кримінального провадження, внесеного до ЄРДР №12012110060000105 від 26.11.2012р., а також через нез'явлення в судове засідання представників третьої особи, розгляд справи відкладено на 03.06.2014 року.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2014р. через ненадходження до Київського апеляційного господарського суду інформації Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві щодо стадії вищенаведеного кримінального провадження, а також через повторне нез'явлення в судове засідання представників третьої особи, розгляд справи відкладено на 17.06.2014 року.

Представники апелянта в судовому засіданні доводи скарги підтримали, просили її задовольнити, оскаржене рішення в частині стягнення 2 024 899,80 російських рублів попередньої оплати скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову в цій частині за наведених в скарзі підстав.

Представники позивача в судовому засіданні доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне та обґрунтоване залишити без змін.

Представники третьої особи в судове засідання вкотре не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про неявку та її причини апеляційний господарський суд не повідомили, клопотань про відкладення розгляду справи не надіслали.

За відсутності відповіді Печерського РУ ГУ МВС України в місті Києві на запит Київського апеляційного господарського суду щодо внесеного до ЄРДР №12012110060000105 від 26.11.2012р. кримінального провадження, апеляційний господарський суд на підставі ст.102 ГПК України вважав за необхідне апеляційну скаргу розглянути за відсутності представників третьої особи за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши долучені до матеріалів справи письмові докази, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких обставин.

Так, ТОВ «ТПК «Строй Ресурс» звернулося до господарського суду Київської області з позовом до ТОВ «ВП «Богуславський гранітний кар'єр» про стягнення 2 024 899,80 російських рублів попередньої оплати, 739 088,42 російських рублів неустойки (пені) та 60 746,97 російських рублів 3% річних. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на безпідставне утримання відповідачем належних позивачу грошових коштів, які ним сплачено за товар за умовами контракту купівлі-продажу №БГК-10/01-РФ від 21.07.2010р. (далі - Контракт), укладеного між ТОВ «ВП «Богуславський гранітний кар'єр» та ТОВ «ТПК «Строй Ресурс», поставки якого відповідач не здійснив тощо.

Відповідач заперечив проти позову вважаючи, що згідно укладеного між ним та ТОВ «Укрпромграніт» Договору про переведення боргу, погодженого з позивачем, первісний боржник (ТОВ «ВП «Богуславський гранітний кар'єр») перевів борг за Контрактом на нового боржника (ТОВ «Укрпромграніт»), а відтак обов'язок повернення сплачених позивачем коштів за товар, поставку якого відповідачем не здійснено, належить новому боржнику, вимоги до ТОВ «ВП «Богуславський гранітний кар'єр» є безпідставними. Крім цього, відповідач подав суду першої інстанції заяву про застосування на підставі ч.4 ст.267 ЦК України позовної давності щодо стягнення пені, відтак просив відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши докази їх в сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість частини позовних вимог, відтак задовольнив позов частково.

Так, задовольняючи позов в частині стягнення 2 024 899,80 російських рублів попередньої оплати, місцевий суд виходив з того, що на виконання Контракту позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму передоплати в розмірі 5 333 200,00 російських рублів (підтверджується платіжними дорученнями), проте відповідач взятих на себе договірних зобов'язань щодо поставки оплаченого позивачем товару в повному обсязі не виконав, не поставив позивачу товару на суму 2 024 899,80 російських рублів, про наведене сторони Контракту склали акт звірки взаємних розрахунків. Оскільки всупереч положенням п.5.4 Контракту суми вартості недовантаженого товару відповідач позивачу не повернув, позивач на підставі ч.1 ст.670 та ч.2 ст.693 ЦК України має право на повернення суми попередньої оплати.

Крім цього, врахувавши заперечення позивача щодо укладення та погодження ним Договору про переведення боргу, відсутність його згоди на заміну боржника в зобов'язанні, яка в силу приписів ст.520 ЦК України є обов'язковою, висновки експерта №11 від 12.02.2013р. та №12 від 15.02.2013р. щодо проведеної судово-почеркознавчої експертизи, пояснення генерального директора ТОВ «ТПК «Строй Ресурс» Гарбуза А.Н. в рамках внесеного до ЄРДР №2012110060000105 від 26.11.2012р кримінального провадження, місцевий суд вважав недоведеним відповідачем факт укладення та погодження з позивачем Договору про переведення боргу, тому не прийняв його як належний та допустимий доказ в розумінні ст.34 ГПК України.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в розмірі 60 746,97 російських рублів, місцевий суд посилався на те, що в силу закону нарахування 3% річних можливе лише внаслідок несвоєчасного виконання грошового зобов'язання, проте обов'язок поставити товар не є грошовим зобов'язанням - дії зобов'язаної сторони не пов'язуються зі сплатою грошових коштів, тому нарахування позивачем 3% річних на суму вартості оплаченого товару, який не поставлено у встановлений строк, є неправомірним.

Здійснивши перерахунок позовних вимог в частині стягнення 739 088,42 російських рублів неустойки (пені), місцевий суд встановив, що її сума перевищує визначений сторонами Контракту граничний розмір неустойки, має становити 202 489,98 російських рублів, однак застосувавши позовну давність на підставі ст.267 ЦК України в задоволенні цих вимог відмовив.

Апеляційний господарський суд не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог про стягнення 2 024 899,80 російських рублів попередньої оплати.

Так, як встановлено матеріалами справи, між ТОВ «ВП «Богуславський гранітний кар'єр» та ТОВ «ТПК «Строй Ресурс» укладено Контракт, за умовами якого відповідач зобов'язався виробити та поставити залізничним транспортом в 2010 році товар, а позивач прийняти й оплатити його.

У відповідності до п.5.4 Контракту, взаєморозрахунки між сторонами здійснюються не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому була здійснена поставка останньої партії товару. При цьому сума, що відповідає вартості недовантаженого товару, має бути повернена продавцем покупцеві не пізніше 10 календарних днів, а сума, що відповідає вартості перевантаженого товару, повинна бути перерахована покупцем продавцю не пізніше 10 календарних днів з моменту виникнення заборгованості. Підставою для проведення згаданих взаєморозрахунків є акт звірки, складений сторонами на підставі відомостей товаротранспортних документів.

Місцевим судом встановлено та не заперечується сторонами, на виконання Контракту позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача 5 333 200,00 російських рублів передоплати, що підтверджується платіжними дорученнями, проте відповідач взятих на себе договірних зобов'язань щодо поставки оплаченого позивачем товару в повному обсязі не виконав - не поставив позивачу товару на суму 2 024 899,80 російських рублів, про що сторони Контракту склали акт звірки взаємних розрахунків тощо.

Відповідно до ст.ст.670, 693 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зобов'язанням на підставі ч.1 ст.509 ЦК України є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.520 ЦК України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

В матеріалах справи наявний Договір про переведення боргу, згідно якого боржника за Контрактом (ТОВ «ВП «Богуславський гранітний кар'єр») замінено на ТОВ «Укрпромграніт». Як видно з тексту Договору про переведення боргу, згоду на переведення боргу за Контрактом (ТОВ «ТПК «Строй Ресурс») кредитор надав шляхом напису «погоджено» в кінці Договору про переведення боргу й це засвідчено печаткою ТОВ «ТПК «Строй Ресурс» та підписом його керівника - Гарбуза А.Н.

Правочин є правомірним на підставі ст.204 ЦК України, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженими певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.ст.33, 34 ГПК України).

Позивачем до матеріалів справи не додано доказів визнання недійсним Договору про переведення боргу, як і не додано доказів наявності в суді спору з цього приводу.

Заперечення позивача проти укладення та погодження ним Договору про переведення боргу, відсутність його згоди щодо заміни боржника у зобов'язанні, яка в силу вимог ст.520 ЦК України є обов'язковою, не є належними та допустимими доказами в розумінні 34 ГПК України.

Такими не можуть бути й висновки експерта №11 від 12.02.2013р. та №12 від 15.02.2013р. в рамках внесеного до ЄРДР №2012110060000105 від 26.11.2012р. кримінального провадження, оскільки згідно висновків судово-почеркознавчої експертизи неможливо встановити ким виконано підпис в Договорі про переведення боргу - чи ОСОБА_1, чи іншою особою, а також чи відповідає відбиток печатки ТОВ «ТПК «Строй Ресурс» на цьому договорі експериментальним та вільним зразкам відбитків печатки, які надано в якості порівняльного матеріалу тощо.

З огляду на наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що на момент прийняття рішення боржником за Контрактом є ТОВ «Укрпромграніт» на підставі Договору про переведення боргу, а відтак місцевим судом помилково не прийнято цього договору в якості належного та допустимого доказу.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, рішення суду першої інстанції в частині стягнення 2 024 899,80 російських рублів попередньої оплати незаконним й таким, що підлягає скасуванню з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі ст.49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Богуславський гранітний кар'єр» задовольнити, рішення господарського суду Київської області від 25.02.2014р. у справі №911/3189/13 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Богуславський гранітний кар'єр» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово Промышленная Компания «Строй Ресурс» 2 024 899,80 російських рублів попередньої оплати та 9 826,84 грн. витрат зі сплати судового збору скасувати.

Прийняти в цій частині нове рішення: В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово Промышленная Компания «Строй Ресурс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Богуславський гранітний кар'єр» про стягнення 2 024 899,80 російських рублів попередньої оплати відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгово Промышленная Компания «Строй Ресурс» (143402, Російська Федерація, Московська область, м. Красногорськ, вул. Жуковського, 17, основний державний реєстраційний номер 1065024017321, ідентифікаційний номер платника податків 5024078911) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Богуславський гранітний кар'єр» (09700, Київська обл., Богуславський район, м. Богуслав, вул.Корсунська, буд. 179, ідентифікаційний код 31583505) 7 157 (сім тисяч сто п'ятдесят сім) грн. 62 коп. витрат зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Видачу наказу доручити господарському суду Київської області.

Матеріали справи №911/3189/13 повернути до господарського суду Київської області.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Л.В. Кропивна