Ухвала

від 17.06.2014 по справі 904/4285/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

17.06.14 Справа № 904/4285/14

За позовом Прокурора Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ в особі позивача Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Житлово-будівельного кооперативу "СХІД-38", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості у розмірі 38 582,31 грн.

Суддя Золотарьова Я.С.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Довгинцівського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави Міністерства енергетики та вугільної промисловості України в особі позивача Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "СХІД-38" про стягнення заборгованості у розмірі 38 582, 31 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 530 від 08.10.2013 в частині повної та своєчасної спожитої теплової енергії.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 17.06.14 порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 02.07.14.

В позовній заяві прокурор порушує питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та майно відповідача з метою якнайшвидшого виконання рішення суду.

В обґрунтування своєї заяви прокурор посилається на те, що ухилення відповідачем від здійснення своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 530 від 08.10.2013 щодо сплати заборгованості, призвело до відсутності обігових коштів у паливно-енергетичному комплексі, нанесло істотної шкоди інтересам держави у виробництві, постачанні, передачі та використанні теплової енергії, негативно вплинуло на забезпечення життєдіяльності регіону та економіки держави.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала.

Як зазначено у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги, що прокурор не надав жодних доказів в підтвердження своїх доводів, а також через відсутність доказів, щодо реальної загрози невиконання чи утруднення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, суд не знаходить підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 22, 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволені заяви прокурора Довгинцівського району м. Кривого Ррогу Дніпропетровської області про забезпечення позову.

Суддя Я.С. Золотарьова