Рішення

від 11.06.2014 по справі 526/271/14-ц

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/271/14-ц

Провадження № 2/526/296/2014

Копія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2014 року Гадяцький районний суд Полтавської області в складі

головуючої судді Тищенко Л.І.

при секретарі Лопушняк Т.П.

з участю представника відповідача ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Гадяч цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа Великобудищанська сільська рада Гадяцького району Полтавської області про звернення стягнення на предмет іпотеки,

в с т а н о в и в:

До суду звернувся ПАТ Банк «Фінанси та кредит» з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

У своїй позовній заяві позивач вказує, що 28 листопада 2007 року, між ТОВ Банк «Фінанси та кредит» правонаступником якого є ПАТ Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття не відновлювальної кредитної лінії № МКЛГ-10-07. Згідно умов кредитного договору позивач надав відповідачеві кредит у сумі 136336 гривень строком користування до 27 листопада 2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 відсотків річних, який був змінений додатковою угодою від 29.08.2008 року на 22,72 відсотка річних. За прострочення повернення кредитних ресурсів та сплати відсотків позичальник зобов'язаний у відповідності до п.7.1. кредитного договору сплачувати банку пеню з розрахунку подвійної ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки, у випадках порушення позичальником строків платежів за кредитними ресурсами, відсотками, комісійною винагородою. Грошові вимоги банку до ОСОБА_1 по кредитному договору від 28.11.2007 року складають 151973,22 гривень, із них заборгованість за кредитом - 53785, 36 грн.; заборгованість за простроченим кредитом - 48762,04 грн.; заборгованість за процентами - 1021,32 грн.; заборгованість за простроченими процентами - 38938,53 грн.; заборгованість на підставі положень п.6.1. кредитного договору - нарахована пеня 9465,97 грн. Окрім того, в забезпечення зобов'язань по кредитному договору зі ОСОБА_1 укладено договір іпотеки № МЗГ-10-07 від 28.11.2007 року, предметом якого є нежитлове приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 112,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці належній ОСОБА_1 та будинок загальною площею 56,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці належній ОСОБА_1 У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх обов'язків по кредитному договору, на виконання вимог ст. 35 ЗУ «Про іпотеку», банк направив їй вимогу про усунення порушень умов договору, яка була отримана нею 4.10.2013 року, та яка до цього часу не задоволена. Згідно ст. 40 ЗУ «Про іпотеку» звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок та житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. З довідки виконавчого комітету Великобудищанської сільської ради, як зазначає позивач у своєму позові, відомо, що в житловому будинку зареєстровані власник ОСОБА_1, син ОСОБА_3, дочка ОСОБА_4 та невістка ОСОБА_5 Тому позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просив: звернути стягнення на предмет іпотеки нежитлове приміщення та житловий будинок, визнати право за позивачем від свого імені продати предмет іпотеки, надати позивачу право підпису договору купівлі-продажу майна, зобов'язати Миргородське МПТіЕ виготовити для продажу предмету іпотеки технічний паспорт, нотаріусу вилучити записи про вказане нерухоме майно з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна, з метою збереження предмету іпотеки, передати майно в управління банку, виселити з будинку ОСОБА_1 та інших зареєстрованих відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та покласти судовий збір в розмірі 2494,13 гривень на відповідачів.

До початку розгляду справи, представником позивача було подано заяву про зміну предмету позову, в якій вказано, що відповідно до положень п.п.7.4.14 пункту 7, пунктів 9, 10 договору іпотеки, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 від 28.11.2007 року, правом позивача є на його розсуд обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, а підпунктом 10.3.1 пункту 10.3 договору іпотеки передбачено, що задоволення вимог іпотекодержателя може здійснюватися шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Верховний Суд України в постанові від 26 грудня 2011 року № 4/1 вказав, що передбачений вищевказаною нормою договір про задоволення вимог іпотеко держателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору, повинні відповідати загальним положенням про договір, установленим розділом 11 книги п'ятої ЦК України. При дотриманні іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки з дотриманням умов звернення стягнення та порядку реалізації, передбачених Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрації обтяжень», тому позивач у заяві про зміну предмету позову просить звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на нежитлове приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1» та будинок, визнавши за банком право власності на них та виселити відповідачів з будинку АДРЕСА_2, поклавши судові витрати на них.

У судове засідання представник позивача ПАТ Банк «Фінанси та кредит» не з'явився, надав суду заяву з клопотанням розглянути справу без участі представника банку за наявними у справі матеріалами.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, надали суду заяви з клопотанням про розгляд справи без їх участі, щодо позовних вимог ПАТ Банк «Фінанси та кредит» заперечують у повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ПАТ Банк «Фінанси та кредит» пояснив, що 29.12.2011 року рішенням суду з ОСОБА_1 вже стягнуто на користь банку заборгованість у розмірі 114529, 70 грн. за кредитним договором від 28 листопада 2007 року. Окрім того, договором іпотеки не врегульований механізм набуття права власності банком предмету іпотеки, а тому з цих підстав просив залишити позовні вимоги ПАТ Банк «Фінанси та кредит» без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ПАТ Банк «Фінанси та кредит» про звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають до часткового задоволення, з таких підстав.

Так, судом встановлено, що відповідно до договору про відкриття не відновлювальної кредитної лінії № МКЛГ-10-07 від 28 листопада 2007 року , укладеного між ТОВ Банк «Фінанси та кредит», правонаступником якого є ПАТ Банк «Фінанси та кредит», та ОСОБА_1, банк надав відповідачеві кредит у сумі 136336 гривень, строком користування до 27 листопада 2022 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16,5 відсотків річних, який був змінений додатковою угодою від 29.08.2008 року на 22,72 відсотка річних.

Згідно умов кредитного договору, за прострочення повернення кредитних ресурсів та сплати відсотків, позичальник у відповідності до п.7.1. кредитного договору, зобов'язаний сплачувати банку пеню з розрахунку подвійної ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочки. Зазначена пеня сплачується у випадках порушення строків позичальником строків платежів за кредитними ресурсами, відсотками, комісійною винагородою.

Грошові вимоги банку до ОСОБА_1 по кредитному договору від 16.12.2013 року, складають 151973,22 гривень, із них заборгованість за кредитом - 53785, 36 грн.; заборгованість за простроченим кредитом - 48762,04 грн.; заборгованість за процентами - 1021,32 грн.; заборгованість за простроченими процентами - 38938,53 грн.; заборгованість на підставі положень п.6.1. кредитного договору - нарахована пеня 9465,97 грн., про що не заперечував і представник відповідача ОСОБА_1

В забезпечення зобов'язань по кредитному договору із ОСОБА_1 також було укладено договір іпотеки № МЗГ-10-07 від 28.11.2007 року, предметом якого значиться нежитлове приміщення «ІНФОРМАЦІЯ_1», загальною площею 112,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, розташований на земельній ділянці належній ОСОБА_1, та будинок загальною площею 56,1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці належній їй.

Статтями 526, 530 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

На підставі ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

За кредитним договором банк зобов'язаний надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти відповідно ст. 1054 ч.1 ЦК України.

У відповідності до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно положень статті 37, 39 Закону України «Про іпотеку» - задоволення вимог кредитора за рахунок предмета іпотеки може здійснюватися як у грошовій формі - шляхом отримання у власність виручених від реалізації предмета іпотеки коштів, так і в натуральній формі - шляхом набуття у власність іпотекодержателем предмета іпотеки, якщо такий спосіб задоволення передбачений іпотечним договором.

Частиною 1 ст. 598, ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку» - у разі невиконання або не належного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як значиться у п. 9 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

Задоволення позову кредитора про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави не є перешкодою для пред'явлення позову про стягнення заборгованості з поручителя за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду справи заборгованість за кредитом не погашена. Задоволення позову кредитора про стягнення заборгованості з поручителя не є перешкодою для пред'явлення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави з метою погашення заборгованості за тим самим договором кредиту у разі, якщо на час розгляду спору заборгованість за кредитом не погашена.

Отже, наявність судового рішення про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_7 на користь ПАТ Банк «Фінанси та кредит» заборгованості за кредитним договором в сумі 114529 грн. 70 коп., відповідно до заочного рішення Гадяцького районного суду від 29 грудня 2011 року, не звільняє боржника ОСОБА_1 від відповідальності за невиконання нею грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум шляхом звернення стягнення на передане відповідачем ОСОБА_1 в іпотеку нерухоме майно.

Пунктом 1 Договору іпотеки, укладеного між ТОВ Банк «Фінанси та кредит» правонаступником якого є ПАТ Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1, № МЗГ-10-07 від 28.11.2007 року, передбачено, що предметом іпотеки є нежитлова будівля «ІНФОРМАЦІЯ_1» та будинок.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 договору значиться про передачу в іпотеку лише будинку, як забезпечення виданих кредитних ресурсів.

Також п.п. 7.4.14 пункту 7, пунктами 9, 10, укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 договору іпотеки від 28.11.2007 року, передбачено, що правом позивача є на його розсуд обирати порядок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Як значиться у п.10.3. даного договору, застереженням вимог іпотекодержателя є передбачене підпунктом 10.3.1. договору іпотеки - задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі йому права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до пункту 39 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» - з урахуванням положень частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що з урахуванням цим норм права не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки в такий спосіб і набуття іпотекодержателем права власності на нього за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо його передбачено договором. Тому в разі встановлення такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки в договорі іпотекодержатель на підставі частини другої статті 16 ЦК має право вимагати застосування його судом.

Враховуючи, що згідно п. 2 договору іпотеки, передбачено передачу в іпотеку, для забезпечення повернення кредитних ресурсів, виданих ОСОБА_1 за кредитним договором від 28.11.2007 року, лише будинку, та не зазначена нежитлова будівля «ІНФОРМАЦІЯ_1», тому суд вважає, що підлягають до задоволення позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття права власності на будинок, належний відповідачу ОСОБА_1, за адресою: АДРЕСА_2, а підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом набуття позивачем права власності на «ІНФОРМАЦІЯ_1», відсутні.

Частиною 2 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» встановлено порядок виселення мешканців в разі звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно пункту 43 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року значиться, що при розгляді позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має враховувати таке.

Згідно з частиною четвертою статті 9, статті 109 Житлового кодексу України, статей 39- 40 Закону України «Про іпотеку» виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом. При цьому суд за заявою іпотекодержателя одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки за наявності підстав, передбачених законом, ухвалює рішення про виселення мешканців цього житлового будинку чи житлового приміщення

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк.

Тобто законодавчо закріплено, що після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житлові приміщення, всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя, або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільнять житловий будинок, або житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду, тому позовні вимоги позивача про виселення відповідачів, суд вважає є передчасними, а тому не підлягають до задоволення.

Як передбачено статтею 88 ЦПК України - стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції, наданої позивачем значиться про сплату судового збору за пред'явлені позовні вимоги в розмірі 2494 гривні 13 коп.

В зв'язку з тим, що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково, тому і судові витрати понесені ним, підлягають до часткового стягнення з відповідача ОСОБА_1, як з особи відносно якої вони задоволені, та у розмірі, що складає розмір відповідно до задоволеної позовної вимоги, а саме (2494,13 грн. - (243,60 грн. х 4 за позовні вимоги щодо виселення) : 2 тобто за позовну вимогу щодо визнання права власності лише на будинок за позивачем = 759 гривень 87 коп.)

Керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 598, 593, 599, 610, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 33, 37, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 28 листопада 2007 року в розмірі 151973 гривні 22 коп. - передати право власності на предмет іпотеки Публічному акціонерному товариству Банк «Фінанси та кредит», в рахунок виконання основного зобов'язання, на будинок літ. А-1, загальна площа якого становить 56,1 кв. м, житлова площа 10,1 кв. м , з господарськими будівлями: сарай Б - 63,3 кв.м, вбиральня Г - площею 1,8 кв.м, огорожа № 1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці належній ОСОБА_1 і на підставі Державного акта серія ПЛ № 183819, виданого Великобудищанською сільською радою 08.04.2005 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності за № 010535900005.

Визнати за Публічним акціонерним товариством Банк «Фінанси та кредит», юридична адреса: м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856 право власності на будинок літ. А-1, загальна площа якого становить 56,1 кв. м, житлова площа 10,1 кв. м , з господарськими будівлями: сарай Б - 63,3 кв.м, вбиральня Г - площею 1,8 кв.м, огорожа № 1, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2, розташований на земельній ділянці належній ОСОБА_1 на підставі Державного акта серія ПЛ № 183819, виданого Великобудищанською сільською радою 08.04.2005 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності за № 010535900005, що належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого виконавчим комітетом Великобудищанської сільської ради 12 листопада 2007 року, зареєстрованого у електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Миргородським підприємством технічної інвентаризації та експертиз «Інвентаризатор» 15.11.2007 року, за вартістю, на підставі оцінки будинку, як предмета іпотеки, суб'єктом оціночної діяльності на момент державної реєстрації права власності.

В іншій частині позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та кредит» витрати пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 759 гривень 87 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Гадяцький районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Головуюча: підпис

Копія:вірно

Суддя Гадяцького

районного суду Л. І. Тищенко