Рішення

від 11.06.2014 по справі 915/563/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2014 року Справа № 915/563/14

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Мотуз В.С.,

з участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, ордер НОМЕР_1 від 10.05.14, витяг з договору № 13 від 22.04.2014.;Тодорович І.К. директор.

від відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 915/563/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технологічний центр "Земля і Люди",55501, Миколаївська обл.,смт. Єланець, вул. Миколи Куценка,51,

до відповідача : Приватного сільськогосподарського підприємства ім.Т.Г. Шевченка, 55243, Миколаївська обл.., Первомайський р-н, с.Синюхин Брід, вул. Городня,2А,

про: стягнення заборгованості за договором підряду ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-технологічний центр "Земля і Люди" звернулось до господарського суду з позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства ім.Т.Г. Шевченка про стягнення 57840,00 грн. основного боргу, 2403,80 грн. інфляційних втрат, 7244,11 грн. пені, 1143,81 грн. трьох відсотків річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням умов договору № 10/07-13 від 10.07.2013 в частині оплати наданих позивачем послуг.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яке наявне в матеріалах справи. Проте, надав суду відзив на позовну заяву, яким позовні вимоги визнав частково.

При цьому судом враховано, що відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій щодо повідомлення відповідача про розгляд справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті за відсутності повноважного представника відповідача.

Вивчивши матеріали справи суд дійшов в висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого:

10 липня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-технологічний центр "Земля і Люди" (надалі - позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством ім.Т.Г. Шевченка (надалі - відповідач) було укладено договір про надання послуг, предметом якого є надання послуг по збиранню урожаю 2013 року зернових, технічних та масляних культур чотирма комбайнами позивача марки Case 1666, на площах відповідача, що розташовані на території Первомайського району Миколаївської області.

10 липня 2013 року між ПСП ім. Т.Г. Шевченка та ТОВ НТЦ «Земля і люди» було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання послуг № 10/07-13 від 10.07.2013 р., відповідно до якої встановлено загальну ціну послуг за збирання озимої пшениці на площі 500 га у розмірі 150000,00 грн.

Відповідно до п.3.5. договору відповідач зобов'язався провести оплату по факту виконаних послуг відповідно до рахунку позивача протягом 30-ти банківських днів з дня його отримання.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було додатково надано відповідачу послуги по збиранню озимої пшениці на площі 192,8 га, про що свідчить акт прийому передачі виконаних робіт від 22.07.2013р. (а.с.11).

На виконання умов договору та відповідно до додаткової угоди № 1 до договору позивачем було надано відповідачу послуги по збиранню озимої пшениці комбайнами Case 1666 на площі 192,8 га на загальну суму 57840,00 грн., що також підтверджується погодженим та затвердженим безпосередньо керівником ПСП ім. Т.Г. Шевченка та ТОВ НТЦ «Земля і люди» актом виконаних робіт від 22.07.2013 року.

Відповідач свої зобов'язання за договором про надання послуг №10/07-13 від 10.07.2013 року та додаткової угоди до нього належним чином не виконав, оплату за надані послуги по збиранню озимої пшениці не здійснив.

Таким чином, сума основного боргу становить 57840,00 грн., яка відповідачем визнана в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Господарським судом встановлено, що за своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Оскільки Приватним сільськогосподарським підприємством ім. Т.Г. Шевченка, не виконані зобов'язання за укладеним сторонами договором, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 57840,00 грн. підлягають задоволенню повністю.

Щодо позовних вимог про стягнення трьох процентів річних в сумі 1110,15 грн., збитків від інфляції в сумі 2409,80 грн. та 7244,11 грн. пені, то суд приходить до наступного.

Пунктом 3.5. договору №10/07-13 про надання послуг передбачено, що відповідач проводить оплату по факту виконаних послуг відповідно до рахунку позивача протягом 30-ти банківських днів з дня його отримання.

Таким чином, моментом, з якого позивач має право обраховувати пеню та відсотки за прострочення оплати послуг є дата, яка настає зі спливом 30-ти банківських днів з моменту отримання відповідачем (замовником) рахунку виконавця.

Проте, господарським судом встановлено, що позивачем не надано до суду доказів на підтвердження факту та дати вручення відповідачу рахунків на оплату послуг за договором №10/07-13. Твердження позивача про те, що рахунок №5 від 22 липня 2013 року було вручено саме відповідачу не підтверджено жодним доказом. На рахунку відсутні будь-які помітки, підписи або печатки уповноваженої особи відповідача про його отримання.

За приписами ч. 1 ст. 32 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Посилання позивача на акт прийому-передачі виконаних робіт від 22 липня 2013 року є безпідставним, оскільки не може розглядатись як документ, що встановлює вартість послуг, а лише підтверджує факт їх виконання.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факту вручення рахунку №5 від 22.07.2013 року відповідачу, а тому підстави для нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних у даному випадку відсутні.

Статтею 49 ГПК України передбачено, що судові витрати у справі, при задоволенні позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 82 1 , 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Т.Г. Шевченка, 55243, Миколаївська обл.., Первомайський р-н, с.Синюхин Брід, вул. Городня, 2А, ідентифікаційний код 03764005, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-технологічний центр "Земля і Люди", 55501, Миколаївська обл., смт. Єланець, вул. Миколи Куценка, 51, ідентифікаційний код 24783024, основний борг у розмірі 57840 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот сорок) грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 1539 (одна тисяча п'ятсот тридцять дев'ять) грн.72 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити в повному обсязі.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Коваль

Рішення підписано 16.06.2014р.