Ухвала

від 11.06.2014 по справі 387/463/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1622/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Цоток В. В.

Доповідач Головань А. М.

УХВАЛА

Іменем України

11.06.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

Головуючого - Голованя А.М.

Суддів - Кривохижі В.І., Черниш Т.В.

при секретарі - Дімановій Н.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відділу Держземагенства у Добровеличківському районі Кіровоградської області, Помічнянської міської ради, третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог - ОСОБА_4, про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним державного акту на право власності на землю й скасування його державної реєстрації, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2014 року і

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ОСОБА_2 звернувся в суд з зазначеним позовом, посилаючись на те, що йому належить ? частка житлового будинку з надвірними спорудами розташованого в АДРЕСА_1.

Але власником земельної ділянки за вказаною вище адресою є ОСОБА_3, якому за рішенням міської ради цю ділянку було виділено.

Вважає, що, оскільки за рішенням суду від 18.02.2013 року, яке набрало законної сили, укладений між ним та відповідачем договір купівлі-продажу від 07.04.2011 року, на підставі якого останній набув право власності на будинок, що розташований на спірній земельній ділянці було визнано недійсним, то є всі підстави для задоволення заявленого ним позову.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2014 року позов задоволено.

У апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Представники відділу Держземагенства у Добровеличківському районі Кіровоградської області та Помічнянської міської ради, які належним чином були оповіщеними про час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибули.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_3 та третьої особи ОСОБА_4, які підтримали доводи скарги, заперечення представників позивача ОСОБА_5 та ОСОБА_6, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду у встановлених статтею 303 ЦПК України межах, а також обгрунтованість доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що передбачених законом підстав для задоволення скарги немає.

Вирішуючи спір суд першої інстанції зазначив, що оскільки відповідач набув право на земельну ділянку на підставі рішення міської ради у зв'язку з набуттям права власності на ? частку житлового будинку за договором купівлі-продажу від 07.04.2011 року, який рішенням суду визнано недійсним, то державний акт на земельну ділянку на якій розташована ці земельна ділянка підлягає визнанню недійсним, а рішення ради незаконним.

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 07.04.2011 року ОСОБА_2, як власник житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1, продав ОСОБА_3 ? частку зазначеного житлового будинку.( а.с.74)

На підстві рішення сесії Помічнянської міської ради Добровеличківського району Кіровоградської області від 25.08.2011 року № 285 у зв'язку з набуттям ОСОБА_3 права на ? частки житлового будинку, останньому передано у власність земельну ділянку площею 0,0327 га. для обслуговування цього будинку, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 939735 від 31.05.2012 року.( а.с. 33,34 )

Слід зазначити, що рішення ради про виділення земельної ділянки було прийнято в період коли рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 10.01.2012 року, яке було залишене без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 27.03.2012 року, договір купівлі-продажу ? частки житлового будинку від 07.04.2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, було визнано недійсним.

Ухвалою вищого спеціалізованого суду України від 19.12.2012 року зазначені судові рішення були скасовані, а справа передана на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 18.02.2013 року, яке набрало законної сили, договір купівлі-продажу ? частки житлового будинку від 07.04.2011 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнано недійсним.(а.с.9-13).

Відповідно до ч.1 ст. 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Отже, ОСОБА_2 як власник ?? частки житлового будинку в АДРЕСА_1 має право на земельну ділянку, на якій розташований будинок, оскільки право власності ОСОБА_3 на цей будинок припинено.

Згідно із ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено перелік основних способів захисту цивільних прав і інтересів, серед яких припинення правовідношення та визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із ч. 3 ст. 152 ЗК України (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в абз. 2 п. 2 постанови від 16 квітня 2004 року N 7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ", виходячи з положень статей 8, 124 Конституції, статей 26, 30, 87 - 90, 97, 100, 102, 118, 123, 128, 143 - 146, 149, 151, 153 - 158, 161, 210, 212 ЗК України, глав 27, 33, 34 ЦК України, статті 15 ЦПК України, статті 12 ГПК України судам підвідомчі (підсудні) справи за заявами, зокрема, з приводу володіння, користування, розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян чи юридичних осіб, і визнання недійсними державних актів про право власності та право постійного користування земельними ділянками.

Отже, державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 22 травня 2013 року та від 24 квітня 2013 року, які прийняті за результатом перегляду судових рішень з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, у справах N 6-33цс13, N 6-14цс13, та в силу імперативних положень ст. 360 - 7 ЦПК України є обов'язковими у правозастосуванні.

За таких обставин суд обґрунтовано визнав незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельної ділянки, визнання недійсним державного акту на право власності на землю й скасування його державної реєстрації.

Доводи апеляційної скарги, які зводяться до того, що при вирішенні справи суд не застосував норми ст.140 ЗК України, яка містить вичерпний перелік підстав припинення права на земельну ділянку не ґрунтуються на законі.

Ураховуючи, що рішення суду відповідає обставинам справи і вимогам закону, тому підстав для його скасування чи зміни немає.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 28 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суд набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: