Постанова

від 13.06.2014 по справі 813/104/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2014 року Справа № 813/104/14

11 год. 56 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя Кравців О.Р.,

секретар судового засідання Небесна М.В.,

від позивача Цяцяк А.Р.,

від відповідача 1 Тістечко І.Я.,

від відповідача 2 не прибув,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації.

Суть справи.

До Львівського окружного адміністративного суду звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «ТМ-Сервіс») з адміністративним позовом до Львівської митниці Міндоходів, (далі - відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області (далі - відповідач 2) в якому, з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, просить:

- скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № 209000006/2013/900120/2 від 10.12.2013 року;

- скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00637, яка оформлена Львівською митницею.

Позовні вимоги мотивовані тим, що документи подані позивачем Львівській митниці з метою підтвердження митної вартості товару, що імпортується на митну територію України згідно з додатком № 8/1 до контракту № 12EXTMS-01 від 15.06.2012 року в повному обсязі відповідають вимогам, передбаченим ст. 53 Митного кодексу України та містять документально підтверджені відомості щодо числових значень складової митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари, та які підтверджують митну вартість товару, визначену декларантом за основним методом - за ціною договору. Львівською митницею не повідомлено позивача про обставини, які не дають змоги застосувати обраний декларантом метод визначення митної вартості товарів, не було надано декларанту можливості усунути такі обставини та надати митному органу усі необхідні для цього інформацію та документи та визначено митну вартість із застосуванням резервного методу. Жодних консультацій з метою визначення основи вартості товару згідно з положеннями ст. 59 та ст. 60 Митного кодексу України відповідачем не проводилося.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив повністю з підстав викладених у письмовому запереченні, вважає, що відповідачем правильно застосовано метод визначення митної вартості товарів, посадові особи Львівської митниці при здійсненні контролю митної вартості товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства України /Т.1 а.с.58-61/. Звернув увагу суду на те, що вибір методу за яким визначається митна вартість товарів згідно з Митним кодексом України є прерогативою виключно митних органів. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача 2 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заперечення на позов, клопотань про відкладення розгляду справи чи іншого змісту не подавав.

Суд заслухав пояснення представників сторін, з'ясував обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі, та -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» (покупець) 15.06.2012 року у м. Львові укладено контракт № 12EXTMS-01 з компанією NINGBO EXACT FASTENERS CO., LTD (продавець), відповідно до п. 1.1 якого покупець купує кріпильні елементи у продавця на умовах FОВ порт Китаю (відповідно ГМКОТЕК.М8 2000), згідно з додатками, які є невід'ємною частиною контракту /Т.1 а.с.23-26/.

Для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України згідно з контрактом № 12EXTMS-01 від 15.06.2012 року позивачем подано митну декларацію № 209120000/2013/846555 на вантаж: гвинти самонарізні з чорних металів (нелегована сталь), з головками, з хрестоподібним шліцом «під потай», фосфатовані, в асортименті, згідно з електронним інвойсом, із заявленою митною вартістю 52886,93 долари США /Т.1 а.с.16/.

За результатами перевірки поданої позивачем митної декларації, відповідачем 10.12.2013 року прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2013/900120/2 /Т.1 а.с.18-19/ та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00637 /Т.1 а.с.20/.

Не погоджуючись з таким рішенням Львівської митниці Міндоходів позивач звернувся до суду з даним позовом.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Закріплений у ч. 1 ст. 11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Предметом доказування, відповідно до ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Митного кодексу України № 4495-VІ від 13.03.2012 року (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - МК України), відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані згідно ч. 2 ст. 52 МК України: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Частинами 1, 2, 3 ст. 257 МК України передбачено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.

Процедура проведення митного контролю та митного оформлення товарів визначена Порядком виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 року № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 року за № 1360/21672 (далі - Порядок № 631).

Відповідно до п.п. 1.2 розділу І Порядку № 631 митна декларація - це єдиний адміністративний документ, який створюється на бланку, що подається митному органу на паперовому носії або у вигляді електронного документа (у тому числі митна декларація, заповнена у звичайному порядку, попередня митна декларація, тимчасова митна декларація, періодична митна декларація, додаткова декларація).

Згідно з п. 2.1 розділу ІІ Порядку № 631 для здійснення митного оформлення товарів Декларант подає до підрозділу митного оформлення митного органу митну декларацію, заповнену згідно з обраним митним режимом, її електронну копію (у разі подання митної декларації на паперовому носії), рахунок або інший документ, який визначає вартість товару, та у випадках, встановлених Кодексом, декларацію митної вартості.

Пунктом 3.10 розділу ІІІ Порядку № 631 передбачено, що перевірка електронної митної декларації та електронних документів проводиться з використанням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками в автоматичному режимі у порядку черговості їх надходження. Автоматизована система аналізу та управління ризиками в автоматичному режимі пересилає електронну митну декларацію та електронні документи до відповідного підрозділу митного оформлення митного органу для отримання посадовою особою митниці, яка згідно з функціональними обов'язками здійснює розподіл електронних митних декларацій між посадовими особами митниці для виконання митних формальностей. Під час виконання митних формальностей за електронною митною декларацією декларанту за допомогою автоматизованої системи митного оформлення надсилається інформація про: отримання митним органом електронної митної декларації у складі електронного повідомлення, засвідченого електронним цифровим підписом декларанта; результат проведення формато-логічного контролю правильності заповнення граф електронної митної декларації; занесення електронної митної декларації до єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України; реєстраційний номер, присвоєний електронній митній декларації; прийняття електронної митної декларації митним органом для оформлення; відмову в прийнятті електронної митної декларації до оформлення; необхідність надання додаткових документів; необхідність пред'явлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення для митного огляду; відмову в митному оформленні товарів, задекларованих за електронною митною декларацією; завершення митного оформлення товарів за електронною митною декларацією.

Послідовність виконання митних формальностей за митною декларацією визначено в розділі IV Порядку № 631. Згідно з вказаним розділом митницею здійснюються наступні дії: 1) реєстрація митної декларації - перевірка відповідності формату електронної митної декларації та електронної декларації поданих електронних митних декларацій і електронних декларацій митної вартості встановленим вимогам, внесення поданих декларацій до бази даних митного органу, присвоєння реєстраційного номеру; 2) перевірка митної декларації з питань наявності поданих разом з митною декларацією рахунку або іншого документу, який визначає вартість товару, перевірка за допомогою програмного забезпечення правильності заповнення митної декларації відповідно до вимог, встановлених законодавством з питань державної митної справи; 3) прийняття митної декларації для оформлення, а саме внесення номеру штампу «Під митним контролем» до електронної митної декларації або відмова в прийнятті митної декларації - оформлення картки відмови; 4) оформлення митної декларації.

При цьому, одним з етапів оформлення митної декларації є здійснення контролю із застосуванням автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи. Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Судом з матеріалів справи встановлено, що між позивачем (покупець) 15.06.2012 року у м. Львові укладено контракт № 12EXTMS-01 з компанією NINGBO EXACT FASTENERS CO., LTD (продавець), відповідно до п. 1.1 якого покупець купує кріпильні елементи у продавця на умовах FОВ порт Китаю (відповідно ГМКОТЕК.М8 2000), згідно з додатками, які є невід'ємною частиною контракту /Т.1 а.с.23-26/.

Згідно з п. 1.2 Контракту вказує, що назва, сума, вартість одиниці кожного Товару, загальна сума Товару і його вартість вказується в додатку.

Сторони залишають за собою право, при взаємній згоді, доповнювати або змінювати терміни та умови виконання контракту (п. 1.3 Контракту).

Вартість Товару по даному контракту встановлюється в доларах США і включає вартість Товару, пакування, витрати по завантаженню Товару до транспортного засобу Покупця, виконанню всіх формальностей по передачі Товару, зокрема, отримання експортних ліцензій, митної реєстрації та інших дозволів, необхідних для продукування та експорту і перевозки Товару до України (п. 2.1 Контракту).

Вартість Товару, обумовлена в даному Контракті, складає 700000,00 доларів США (п. 2.3 Контракту).

Покупець зобов'язаний заплатити Продавцю аванс відповідно до додатків (п. 5.1 Контракту).

Покупець зобов'язаний заплатити Продавцю за кожен отриманий вантаж безготівковим банківським переказом в доларах США на рахунок, вказаний у Контракті (п. 5.2 Контракту).

Сторони допускають зміну методу і форми оплати за проданий Товар (п. 5.3. Контракту).

Судом встановлено укладення позивачем з Продавцем 05.11.2013 року додатку №8/1 до контракту № 12EXTMS-01 від 15.06.2013 року, відповідно до якого Продавець виробляє і постачає, а покупець купує Товар згідно цін, наведених у додатку, на загальну суму 52886,93 доларів США /Т.1 а.с.26/.

Платіжним дорученням № 76 від 13.09.2013 року ТзОВ "ТМ-Сервіс" перерахувало на користь Продавця грошові кошти в сумі 2000,00 доларів США /Т.1 а.с.77/

Платіжним дорученням № 891 від 18.11.2013 року ТзОВ "ТМ-Сервіс" перерахувало на користь Продавця грошові кошти в сумі 50886,93 доларів США, тим самим провівши розрахунок за товар, продаж якого передбачено додатком № 8/1 /Т.1 а.с.76/.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Пунктом 9 ст. 4 МК України визначено, що декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст. 53 МК України визначено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір ("контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування. - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Судом встановлено, що для митного контролю та митного оформлення товарів, що імпортуються на митну територію України, позивачем 09.12.2013 року подано до митного оформлення електронну митну декларацію № 209120000/2013/846846 /Т.1 а.с.16/ та документи на вантаж згідно з додатком № 8/1 до контракту № 12EXTMS-01 від 15.06.2013 року /Т.1 а.с.26/.

На підтвердження заявленої митної вартості до митної декларації позивачем подані: акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № 500060702/2013/б/н від 03.12.2013 року; накладна ЦІМ/УМВС № 42061002 від 04.12.2013 року; іменний коносамент № CNSHA047072 від 23.10.2013 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 76 від 13.09.2013 року; платіжне доручення в іноземній валюті № 891 від 18.11.2013 року; рахунок-фактура (інвойс) № 13EXTEEM016 від 25.09.2013 року; пакувальний лист від 25.09.2013 року; додаток № 8/1 від 05.11.2013 року; договір про перевезення № 398/12 від 01.08.2012 року; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару; інформація про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару; сертифікат походження № ССРІТ123873715 від 23.10.2013 року; витяг про вартість сировини від 09.12.2013 року; прас від 09.10.2013 року; митну декларацію країни відправника № 223120130812467239 від 18.10.2013 року /Т.1 а.с.16-47/.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 МК України, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, в тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частина 6 ст. 54 МК України визначено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 Митного кодексу України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Статтями 58-63 МК України передбачені наступні методи визначення митної вартості товарів:

1) метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) (основний) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (стаття 58 МК України), який не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні;

2) метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів (стаття 59 МК України) та метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів (стаття 60 МК України) (другорядні);

3) метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості (статті 62 МК України) та метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) (стаття 63 МК України) (другорядні).

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частина 2 ст. 58 МК України вказує, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Отже, застосування кожного наступного методу визначення митної вартості товару здійснюється лише у випадку неможливості визначення митної вартості товару за основним методом.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), закріплено положеннями ст. 58 МК України, відповідно до ч. 4 якої митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Відповідно до ч. 5 ст. 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Частина 4 ст. 57 МК України вказує, що застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями ст. 59 і 60 МК України.

Повноваження щодо проведення процедури консультацій можуть виникати виключно з підстав, встановлених ч. 5 ст. 55 МК України (за бажанням декларанта) та ч. 4 ст. 57 МК України (під час застосування другорядних методів визначення вартості товару).

Частина 5 ст. 55 МК України вказує, що декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товару на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Судом встановлено факт направлення відповідачем електронного повідомлення позивачеві щодо необхідності надання ТОВ "ТМ-Сервіс" додаткових документів для підтвердження митної вартості товарів, а саме: транспортні (перевізні) документи (договір на перевезення); каталоги; специфікації; прейскуранти (прас-листи) виробника товару; виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні і кількісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертиними організаціями; інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; та повідомлено, що у Львівської митниці відсутня інформація щодо вартості подібних чи ідентичних товарів /Т.1 а.с.132-134/.

На вказаних повідомленнях представником позивача зазначено відповідь про подання всієї наявної інформації для визначення митної вартості за основним методом.

Відповідності до наказу Міністерства фінансів України "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору" № 598 від 24.05.2012 року , в графі 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Спірне рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № 209000006/2013/900120/2 від 10.12.2013 року мотивовано тим, що митну вартість імпортованих товарів не може бути визнано за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, у зв'язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частині 2-3 ст.53 МК України. Крім того, у спірному рішенні зазначено, що під час розгляду документів були виявлені розбіжності, а саме підпис та печатка відправника в сертифікаті про походження товарів відрізняється від підпису відправника у фактурі, контракті та додатках. Прайс-лист виданий 10.09.2013 року терміном дії 10 днів, отже на момент подання МД прайс-лист недійсний. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару слугувала МД № 400050000/2013/16178 від 09.10.2013 року /Т.1 а.с.18-19/.

Зі змісту положень частин 2-5 ст. 53 МК України перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів є вичерпний, і лише за наявності розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, можна витребувати додаткові документи, перелік яких теж чітко визначений законодавством.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 54 МК України при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів перевіряє числове значення заявленої митної вартості.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 5 ст. 54 МК України, орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості.

Наведені норми вказують на те, що при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів повинен перевіряти числове значення митної вартості та встановлювати причинний зв'язок між наявністю розбіжностей, ознак підробки або відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари та неможливістю перевірити числове значення митної вартості. При цьому, лише за обставин неможливості визначення митної вартості у зв'язку з відсутністю згаданого причинного зв'язку, орган доходів і зборів, може витребувати додаткові документи передбачені ст. 53 МК України.

Частиною 6 ст. 54 МК України передбачений вичерпний перелік обставин, які в сукупності із обґрунтованими підставами вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів можуть бути підставами для прийняття митним органом у відповідності до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, серед яких не міститься підстав, що вказані Львівською митницею в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості.

На переконання суду відмінність у підписах та печатках відправника в сертифікаті про походження товарів, у якому немає відомостей про вартість товару, та відправника у фактурі, контракті та додатках не може бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості, оскільки жодним чином не впливає на можливість обчислення вартості товару за основним методом відповідно до ст. 57 МК України.

Суд погоджується, що поданий позивачем прайс-лист /Т.1 а.с.122/ мав термін дії 10 днів, однак прайс-лист є ціновою пропозицією (офертою), яка позивачем прийнята, у зв'язку з чим позивачем 05.04.2013 року за визначеними у прайс-листі цінами укладено додаток № 8/1 до договору /Т.1 а.с.26/. Відтак, вказаний прайс-лист є лише додатковим доказом придбання товару позивачем за цінами визначеними додатком № 8/1 до договору.

Відповідно до наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору» № 598 від 24.05.2012 в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів «Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59. 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Однак, в оскаржуваному рішенні Львівської митниці про коригування митної вартості відсутні будь-які пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або побідних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, також відсутня докладна інформація та джерела, які використовувались митним органом при її визначенні. Натомість, лише зазначено, що коригування митної вартості ґрунтується на раніше визначених митними органами митних вартостях МД № 400050000/2013/16178 від 09.10.2013 року.

Суд вважає, що відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України та з огляду на подані позивачем для митного оформлення документи в підтвердження заявленої митної вартості товару, у митниці, як контролюючого органу з певним обсягом дискреційних функцій, не було підстав для витребування додаткових документів та визначення митної вартості не за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

При цьому, у відповідності до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки судом встановлено подання позивачем достатніх відомостей для застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, відповідачем безпідставно обраний другорядний метод визначення митної вартості та не доведено неможливість послідовного використання інших методів, зазначених у статтях 58-63 МК України, що свідчить про протиправність прийняття рішення про коригування митної вартості товарів № 209000006/2013/900120/2 від 10.12.2013 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00637.

Відповідності до вимог ч. 7 ст. 54 МК України, у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Судом встановлено, що митним органом не доведено правомірності коригування митної вартості товару.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та вищевикладених норм чинного законодавства суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов слід задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем документально підтверджено сплату судового збору в сумі 354,89 грн. (а.с.14), який слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 17-20, 50, 69-72, 86, 94, 138, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Скасувати рішення Львівської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 209000006/2013/900120/2 від 10.12.2013 року.

3. Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 209120000/2013/00637.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ-Сервіс» (Львівська область, Пустомитівський район, с. Сокільники, вул. Львівська бічна, 8; код ЄДРПОУ 31835813) судовий збір у сумі 354,89 грн.

Постанова може бути оскаржена, згідно зі ст. 186 КАС України, протягом 10 днів з дня її проголошення чи отримання копії постанови, шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили, згідно зі ст. 254 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано о 17.30 год. 18.06.2014 року.

Суддя Кравців О.Р.