Ухвала

від 19.06.2014 по справі 816/2354/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

19 червня 2014 рокум. ПолтаваСправа № 816/2354/14

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Гіглава О.В., перевіривши матеріали адміністративного позову Прокурора Ленінського району м. Полтави в інтересах держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Арніка Плюс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2014 року Прокурор Ленінського району м. Полтави в інтересах держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Арніка Плюс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 8876,62 грн.

Частиною 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду;

5) немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 4, 5 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України Кодексу позовна заява підписується позивачем або його представником із зазначенням дати її підписання. Якщо позовна заява подається представником, то у ній зазначаються ім'я представника, його поштова адреса, а також номер засобу зв'язку, адреса електронної пошти, якщо такі є. Одночасно з позовною заявою подається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника.

Виходячи з положень частини третьої статті 56 та частини другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.

У розумінні статті 56 Закону України "Про прокуратуру" прокурором в адміністративному судочинстві є: Генеральний прокурор України та його заступники, підпорядковані прокурори та їх заступники, старші помічники і помічники прокурора, начальники управлінь і відділів, їх заступники, старші прокурори і прокурори управлінь і відділів, які діють у межах своєї компетенції.

За правилами частини другої статті 58 КАС України повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану посаду. Засвідчені підписом судді копії цих документів приєднуються до справи.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку, що повноваження перелічених прокурорів як представників у адміністративному судочинстві, які діють у межах своєї компетенції (про яку відомо суду), підтверджуються службовим посвідченням.

Позовна заява підписана прокурором Ленінського району м. Полтави, старшим радником юстиції ОСОБА_1 Разом з тим, в матеріалах позову відсутні документи на підтвердження повноважень ОСОБА_1 на підписання позовної заяви.

Даний позов прокурором пред'явлено з метою виконання положень статті 36-1 Закону України "Про прокуратуру", за змістом якої представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом; підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За змістом пункту 4 частини першої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до частини другої зазначеної статті, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

У зв'язку з викладеним, варто звернути увагу на те, що питання участі прокурора у адміністративному процесі врегульовано статтею 60 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою якої передбачено, що з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження в якій відкрито за адміністративним позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами для представництва інтересів громадянина або держави. При цьому, прокурор повинен надати адміністративному суду докази, які підтверджують неможливість громадянина самостійно здійснювати представництво своїх інтересів.

Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до адміністративного суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Аналіз зазначеної норми дозволяє дійти висновку, що відсутність у позовній заяві інформації про зміст порушення інтересів держави, наявності чи відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, є недоліком позовної заяви та підставою для залишення такої позовної заяви без руху.

Аналогічну думку наведено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 11 вересня 2013 року №1237/12/13/13.

У поданому до суду позові прокурором всупереч вимогам частини другої статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України не зазначено відомостей про те, в чому саме полягає порушення матеріальних чи інших інтересів держави та обґрунтувань необхідності їх захисту. Крім того, позов не містить посилань на відсутність чи не наділення Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів повноваженнями на звернення до адміністративного суду.

Натомість, відповідно до Положення про Полтавське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Фонду соціального захисту інвалідів 26.05.2011 № 81 відділення Фонду відповідно до покладених на нього завдань: здійснює претензійно-позовну роботу у судах різних інстанцій.

Таким чином, прокурор звертається в суд замість суб'єкта владних повноважень - Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, що наділений повноваженнями на самостійне звернення до адміністративного суду.

Згідно з частиною 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України подання позовної заяви без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення заяви без руху.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням прокурору строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Прокурора Ленінського району м. Полтави в інтересах держави в особі Полтавського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Приватного підприємства "Арніка Плюс" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені залишити без руху.

Прокурору Ленінського району м. Полтави надати строк для усунення недоліків до 01 липня 2014 року та роз'яснити, що в разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду доказів на підтвердження повноважень особи, що підписала позовну заяву, а також інформації про зміст порушення інтересів держави, наявності чи відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Копію ухвали направити особі, що звернулася з позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Гіглава