Рішення

від 13.06.2014 по справі 390/994/14-ц

КІРОВОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 390/994/14-ц

Провадження №2/390/367/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2014 р. Кіровоградський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Гершкул І.М.,

при секретарі Сімбаба В.В.,

за участю:

представника позивача за довіреністю ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області, про визнання права власності на земельну ділянку та витребування її з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та просив визнати за ним право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586400:02:000:0375, загальною площею 8,15 га., яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Оситнязької сільської ради, Кіровоградського району та області, а також витребувати вказану земельну ділянку з незаконного володіння відповідача. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_4, який є дідом позивача, належала на праві власності, згідно державного акта на право приватної власності на землю, вище вказана земельна ділянка. Після смерті ОСОБА_4 вказану земельну ділянку успадкував його син ОСОБА_5, який є батьком позивача, проте право власності на спадкове майно не оформив. Після смерті останнього ОСОБА_3 звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини, а потім до Головного управління Держземагенства у Кіровоградській області з метою отримання документів необхідних для подальшого оформлення спадщини. Однак, було встановлено, що земельна ділянка з такими ж зовнішніми межами, номером на плані та розміром, на підставі іншого державного акта належить ОСОБА_6, що перешкоджає ОСОБА_3 оформити право власності на спадкове майно та отримати відповідні правовстановлюючі документи.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечив проти задоволення позову та пояснив, що спірну земельну ділянку він успадкував у встановленому законом порядку, після смерті своєї матері ОСОБА_6, та будь-яких дій щодо незаконного володіння земельною ділянкою не вчиняв, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Третя особа - Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області у судове засідання свого представника не направили, проте надали на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника (а.с.68-68).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Відповідно до вимог статей 1217, 1218, 1225 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Статтями 328 та 392 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається або оспорюється іншою особою.

Згідно вимог ст.ст.125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Відповідно ст.15 ч.1 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання, крім цього ст.16 ЦК України зазначає, що кожна особа має право звернутися за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу і одним із способів такого захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серія КР №201036, який видано Оситнязькою сільською радою, Кіровоградського району та області, належала земельна ділянка НОМЕР_1, загальною площею 8,15 га., яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Оситнязької сільської ради, Кіровоградського району та області (а.с.6). ІНФОРМАЦІЯ_1 останній помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2, виданим Оситнязькою сільською радою, Кіровоградського району та області, актовий запис №10 (а.с.7). Після смерті ОСОБА_4 залишився його син ОСОБА_5, який ІНФОРМАЦІЯ_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_3, виданим Оситнязькою сільською радою, Кіровоградського району та області, актовий запис №06 (а.с.8). З метою реєстрації права власності на спадкове майно ОСОБА_3 звернувся до державного кадастрового реєстратора, яким 18.11.2013 року було винесено рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав знаходження у межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини (а.с.9,10-12). Листом №832/11-06/1 від 03.03.2014 року, який надано Державною інспекцією сільського господарства в Кіровоградській області, повідомлено ОСОБА_3, що при перевірці за його зверненням було підтверджено факт видачі правовстановлюючого документа на одну й ту ж земельну ділянку двом особам, що свідчить про неправомірні дії з боку Кіровоградської районної державної адміністрації з огляду на дати прийнятих рішень та видачі правовстановлюючих документів (а.с.13).

Розпорядженням голови Кіровоградської районної державної адміністрації №175-р від 29.03.2002 року ОСОБА_6, як власнику сертифіката на право на земельну частку (пай) АГП ім. Фрунзе на території Оситнязької сільської ради, Кіровоградського району та області, було виділено в натурі та передано у приватну власність земельну ділянку НОМЕР_1, загальною площею 8,15 га., яка призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Оситнязької сільської ради, Кіровоградського району та області (а.с.48-50). На підставі вказаного розпорядження ОСОБА_6 отримала державний акт на право приватної власності на землю серія ІІ-КР №014971, який видано Кіровоградською районною державною адміністрацією (а.с.53). За життя ОСОБА_6 складено заповіт, посвідчений 25.01.2011 року за номером 14 секретарем Бережинської сільської ради, Кіровоградського району та області, яким ОСОБА_6 заповіла вищевказану земельну ділянку ОСОБА_2 (а.с.55). ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_6 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_4, виданим Бережинською сільською радою, Кіровоградського району та області, актовий запис №14 (а.с.54). Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняв ОСОБА_2, який отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом та провів державну реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3522586400:02:000:0375 (а.с.51-52).

Отже, ОСОБА_3 просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку, яка належала його діду ОСОБА_4 на праві власності, оскільки вказана земельна ділянка також належить ОСОБА_6 та успадкована ОСОБА_2, яким оформлено відповідні документи, проте доказів скасування державного акту чи рішень органів, якими спірну земельну ділянку передано у власність ОСОБА_6, а в подальшому ОСОБА_2, суду не надано, що позбавляє можливості визнати за ОСОБА_3 право власності. Крім цього, позов пред'явлено лише до ОСОБА_2, проте вказана особа не є єдиним належним відповідачем по справі, оскільки іншими співвідповідачами повинні виступати органи, якими вирішено питання щодо передання спірної земельної ділянки у власність, однак клопотання про їх залучення в якості співвідповідачів по справі представником позивача не заявлялось, а суд позбавлений можливості за власною ініціативою залучити співвідповідача.

Відповідно до вимог ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, заволоділа ним.

Аналіз даної норми свідчить, що позивачем за позовами про витребування майна із чужого незаконного володіння є власник, а підставами - обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння (це факти, що підтверджують право власності на витребуване майно, вибуття його з володіння позивача, перебування його в натурі у відповідача та ін.). З позицій процесуального права ці та інші обставини становлять предмет доказування.

У позовній заяві ОСОБА_3 ставиться питання про витребування спірної земельної ділянки з незаконного володіння ОСОБА_2, проте вказана позовна вимога є необґрунтованою, оскільки ОСОБА_3 не оформлено право власності на спірну земельну ділянку. Натомість ОСОБА_2 використовує спірну земельну ділянку на підставі оформлених у встановленому законодавством порядку правовстановлюючих документів, які на даний час не скасовані.

Таким чином, наведені вище обставини свідчать, що позов є необґрунтованим, а тому підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст.15, 16, 328, 387, 392, 1217, 1218, 1225 ЦК України, ст.ст.125, 126 ЗК України, ст.ст.10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Управління Держземагенства у Кіровоградському районі Кіровоградської області, про визнання права власності на земельну ділянку та витребування її з чужого незаконного володіння - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Кіровоградського районного суду

Кіровоградської області І.М. Гершкул