Рішення

від 18.06.2014 по справі 187/275/14-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5292/14 Справа № 187/275/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Соловйов І. М. Доповідач - Котушенко С.П. Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2014 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого Котушенко С.П.

суддів Петренко І.О., Романюк М.М.

при секретарі Шило С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 року за позовом Дніпропетровського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері в інтересах держави в особі головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до ОСОБА_2, третя особа - державна інспекція сільського господарства в Дніпропетровській області про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її в приданий для використання стан та відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2014 року Дніпропетровський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області до ОСОБА_2 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, приведення її в приданий для використання стан та відшкодування шкоди. В обґрунтування позову вказував на те, що прокуратурою спільно з державною інспекцією сільського господарства та ДП Дніпропетровським науково-дослідним та проектним інститутом землеустрою проведено перевірку вимог законодавства щодо безпеки польотів на території Дніпропетровського транспортного регіону та використання земель транспорту в діяльності ПП «Прімавіакомпані», директором якого є ОСОБА_2 Під час виїзду на місце геодезичної зйомки встановлено, що відповідачем використовується земельна ділянка загальною площею 11,8406 га на території Петриківського району Дніпропетровської області, яка складається в тому числі із земельної ділянки загальною площею 6,5554 га, яка самовільно зайнята відповідачем та використовується для обслуговування об'єктів нерухомого майна та улаштування злітно-посадочного майданчика за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки, а також без державної реєстрації права власності на земельну ділянку, права постійного користування і права оренди земельної ділянки та документів, що посвідчують право на земельну ділянку, що є порушенням ст.ст. 125,126 Земельного кодексу України.

Відповідно до листа заступника начальника Держземагенства у Дніпропетровській області нормативно грошова оцінка земельної ділянки самовільно зайнятої ОСОБА_2 не проводилась. Середня вартість одного гектара ріллі по Дніпропетровській області станом на 01 січня 2014 року з урахуванням коефіцієнту індексації 3,2 та підвищувального коефіцієнту 1,756 становить 21 701,35 грн.

Таким чином, середня вартість вказаної земельної ділянки, яка самовільно зайнята ОСОБА_2 та використовується для обслуговування об'єктів нерухомого майна та улаштування злітно-посадкового майданчика становить становить 142 261,03 грн.,

Відповідно до листа першого заступника Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області розмір шкоди, заподіяної державі складає 6 379,06 грн.

Зазначену суму прокурор просив стягнути з відповідача на користь держави, а також зобов'язати його звільнити та повернути державі самовільно зайняту земельну ділянку та привести її в первинний приданий для використання стан.

Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, а також про закриття провадження у справі.

Вивчивши доводи скарги, перевіривши їх матеріалами справи, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідач це особа, яку притягують до відповідальності у зв'язку з заявою позивача про порушення, невизнання або оспорювання права, свободи чи інтересу.

Статтею 119 ЦПК України передбачено, що, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів до яких він заявляє позовні вимоги.

У п.2 ч.6 ст.130 ЦПК України визначено, що суд під час проведення попереднього судового засідання вирішує питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, та відповідно до ч.1 ст.33 ЦПК України, за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

Таким чином, на суд як державний орган, покладено обов'язок вирішення справи відповідно до закону, у зв'язку з чим він зобов'язаний визначити суб'єктний склад спору залежно від характеру правовідносин і норм матеріального права, які підлягають застосуванню та вживає заходів щодо уточнення позовних вимог.

Розглядаючи справу, суд не у повному обсязі з'ясував обставини справи та не перевірив належність відповідача у даному спорі.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що відповідач 26 січня 2001 року на прилюдних торгах придбав у власність комплекс будівель та споруд сільськогосподарського аеродрому, розташованого в с.Червонопартизанське Петриківського району Дніпропетровської області, а також з доведеності факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки площею 6,5554 га, яка ним використовується для обслуговування об'єктів нерухомого майна та улаштування злітно-посадочного майданчика.

Проте, як вбачається з матеріалів справи вказаний комплекс будівель та споруд сільськогосподарського аеродрому був придбаний на прилюдних торгах не ОСОБА_2, а ПП «Прімавіакомпані», право власності на зазначений об'єкт нерухомості зареєстровано за вказаною юридичною особою (а.с.41-43, 52), саме якій розпорядженням голови Петриківської райдержадміністрації було дозволено виготовлення проекту відведення земельної ділянки для обслуговування господарських будівель та споруд сільськогосподарського аеродрому.

Доказів тому, що спірна земельна ділянка самовільно зайнята саме ОСОБА_2 і використовується ним для обслуговування об'єктів нерухомого майна та улаштування злітно-посадочного майданчика, матеріали справи не містять.

Враховуючи те, що суд першої інстанції не взяв до уваги наведені обставини, постановлене судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 18 квітня 2014 року скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ: